Ухвала

від 01.07.2024 по справі 824/48/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 824/48/24

провадження № 22-вк/824/53/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати в цивільних справах Березовенко Р.В., за участю секретаря - Щавлінського С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , про видачу виконавчого листа на примусове виконання ухвали Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України від 17 квітня 2024 року про забезпечення позову у справі №2/2024/19.0-7.4 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Плюс» про солідарне стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

24 квітня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана представником - адвокатом Покотило Мариною Борисівною, про видачу виконавчого листа на примусове виконання ухвали Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України від 17 квітня 2024 року про забезпечення позову у справі №2/2024/19.0-7.4 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Плюс» про солідарне стягнення заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що в провадженні Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України знаходиться справа №2/2024/19.0-7.4 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Плюс» про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 1 817 300,94 грн.

Одночасно з поданням позовної заяви позивачем подано заяву про забезпечення позову, яку ухвалою Третейського суду від 17 квітня 2024 року задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать ОСОБА_3 в межах суми 1 817 300,94 гривень, які обліковуються на всіх рахунках у банках або інших фінансових установах, виявлених державним, а також приватним виконавцем під час виконавчого провадження, за виключенням грошових коштів, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом; вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД ПЛЮС» в межах суми 1 817 300,94 гривень, які обліковуються на всіх рахунках у банках або інших фінансових установах, виявлених державним, а також приватним виконавцем під час виконавчого провадження, за виключенням грошових коштів, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

З метою ефективного захисту своїх прав, заявник просив видати виконавчий лист на примусове виконання ухвали Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України від 17 квітня 2024 року про забезпечення позову у справі №2/2024/19.0-7.4.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 травня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 року витребувано з Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України справу №2/2024/19.0-7.4 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Плюс» про солідарне стягнення заборгованості.

10 червня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду з Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України надійшла справа №2/2024/19.0-7.4 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Плюс» про солідарне стягнення заборгованості.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Покотило Марина Борисівна, вимоги заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання ухвали третейського суду підтримала та просила її задовольнити.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 - адвокат Введенський Денис Олександрович заперечив проти задоволення вимог заяви. Зазначив, що після ухвалення Постійно діючим третейським судом при Торгово-промисловій палаті України у справі №2/2024/19.0-7.4 відпадуть підстави для видачі виконавчого документа на примусове виконання ухвали про забезпечення позову.

Вивчивши доводи заяви, заслухавши думку представників сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання ухвали третейського суду з таких підстав.

Згідно ст. 483 ЦПК України питання видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

Провадження у справах про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів визначено главою 4 розділу IX ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 485 ЦПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 486 цього Кодексу.

Статтею 486 ЦПК України встановлено підстави для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якими є: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Аналогічні підстави визначені у ч. 6 ст. 56 Закону України «Про третейські суди».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про третейські суди», третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Згідно зі ст. 5 цього Закону юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмету і з тих самих підстав.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Так, у п. 12.6 договору купівлі-продажу майнових прав №16 від 26 червня 2017 року, з урахуванням Додаткової угоди №1 від 31 січня 2019 року, ТОВ «ЛЕНД ПЛЮС» та ОСОБА_1 погодили, що будь-який спір, що виникає з цього договору або у зв`язку з ним, підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України.

Крім того, у пункті 4.5. Договору поруки, укладеного 31 січня 2019 року між ОСОБА_3 , ТОВ «ЛЕНД ПЛЮС» та ОСОБА_1 , сторони погодили, що будь-який спір, що виникає з цього договору або у зв`язку з ним, підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України.

Строк для звернення за видачею виконавчого документа заявником не пропущено.

Поряд з цим, судом встановлено, що інформації про скасування ухвали третейського суду не надано; справа підвідомча третейському суду відповідно до закону (правовий висновок Верховного Суду України у справі №6-1718цс17, постанова від 15 листопада 2017 року); заява подана в межах строків для звернення за видачею виконавчого листа; рішення третейського суду прийнято у спорі, що передбачений третейською угодою; питання, які б виходили за межі третейської угоди не вирішувалися; інформації про визнання третейської угоди недійсною не надано; склад третейського суду відповідав вимогам закону; рішення третейського суду містить передбачені законом способи захисту прав та охоронюваних інтересів; питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі третейський суд не вирішував.

Таким чином, суд встановив доведеним, що матеріали справи не містять відомостей про наявність обставин, які відповідно до ст. 486 ЦПК України слугували б підставою для відмови у видачі виконавчого документа.

Достатньо обґрунтованими для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладання договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання, тощо).

Відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про третейські суди», якщо сторони не домовилися про інше, третейський суд може за заявою будь-якої сторони розпорядитися про вжиття стороною таких забезпечувальних заходів щодо предмета спору, які він вважає необхідними, з урахуванням положень цивільного та господарського процесуального законодавства. Третейський суд може витребувати від будь-якої сторони надати належне забезпечення позову у зв`язку з такими заходами.

Згідно ст. 50 Закону України «Про третейські суди» сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов`язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, у тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред`явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви та видачу виконавчого документа на примусове виконання ухвали Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України від 17 квітня 2024 року у третейській справі №2/2024/19.0-7.4 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Плюс» про солідарне стягнення заборгованості, оскільки обставин, які відповідно до ст. 486 ЦПК України слугували б підставою для відмови у видачі виконавчого листа встановлено не було.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Плюс» підлягає стягненню судовий збір по 302,80 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 23, 483, 485-487 ЦПК України, Київський апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , про видачу виконавчого листа на примусове виконання ухвали Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України від 17 квітня 2024 року про забезпечення позову у справі №2/2024/19.0-7.4 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Плюс» про солідарне стягнення заборгованості - задовольнити.

Видати виконавчий документ на примусове виконання ухвали Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України від 17 квітня 2024 року про забезпечення позову у справі №2/2024/19.0-7.4 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Плюс» про солідарне стягнення заборгованості, яким:

- накласти арешт на грошові кошти, які належать ОСОБА_3 в межах суми 1 817 300,94 гривень, які обліковуються на всіх рахунках у банках або інших фінансових установах, виявлених державним, а також приватним виконавцем під час виконавчого провадження, за виключенням грошових коштів, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом;

- накласти арешт на грошові кошти, які належать товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД ПЛЮС» в межах суми 1 817 300,94 гривень, які обліковуються на всіх рахунках у банках або інших фінансових установах, виявлених державним, а також приватним виконавцем під час виконавчого провадження, за виключенням грошових коштів, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 302 (триста дві) гривні 80 копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 302 (триста дві) гривні 80 копійок.

Стягувачем за цією ухвалою є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Боржником за цією ухвалою є ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Боржником за цією ухвалою є товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34902782, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, буд. 29).

Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 02 липня 2024 року

Суддя: Р.В. Березовенко