Рішення

від 13.06.2024 по справі 910/17001/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.06.2024Справа №910/17001/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон"про визнання відсутнім права та недійсним договоруСуддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники сторін:від позивача:ОСОБА_2від відповідача:ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон", в якому просить суд:

1) визнати відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" права кредитора стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" (попередня назва товариства - "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери") за Договором №1-2022 від 20.10.2022;

2) визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги №3-2023 від 22.03.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери".

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" вказує, що Договір №1-2022 від 20.10.2022 та Договір про відступлення права вимоги №3-2023 від 22.03.2023 є фраудаторними та були укладені попереднім керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" - ОСОБА_1 з пов`язаною із ним компанією - Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" з метою виведення активів позивача при наявності кредиторської заборгованості.

Також позивач стверджує, що спірні договори є фіктивними та такими, що укладені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися вказаними договорами.

До позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" було долучено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 80 000,00 грн.

Разом із позовом, Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" укладати будь-які правочини з третіми особами про відчуження грошової вимоги як кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" у справі про банкрутство №904/1169/17 та до ВАТ "СБК-Прогрес" у справі про банкрутство №911/1012/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" про забезпечення позову та додані до неї документи повернуто заявнику.

14.11.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" укладати будь-які правочини з третіми особами про відчуження грошової вимоги як кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" у справі про банкрутство №904/1169/17 та до ВАТ "СБК-Прогрес" у справі про банкрутство №911/1012/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 (постановленою після усунення позивачем недоліків позовної заяви, встановлених в ухвалі суду від 09.11.2023) відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про відмову у відкритті провадження у справі; відкрито провадження у справі №910/17001/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам строки для надання заяв по суті спору; витребувано від відповідача докази; підготовче засідання призначено на 14.12.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" про забезпечення позову відмовлено.

17.11.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" надійшло клопотання про вирішення питання, передбаченого ч. 1 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, в якому позивач просить суд зобов`язати директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" Гапоненка Романа Івановича надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті, які були поставлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери".

22.11.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" було подано до суду заперечення проти вирішення спору в господарському суді з огляду на укладення сторонами угоди про передачу даного спору на вирішення третейського суду. У даній заяві відповідач просив суд залишити позов без розгляду.

13.12.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" в системі "Електронний суд" було сформовано заяву, в якій позивач просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" у задоволенні заяви про залишення позову у справі №910/17001/23 без розгляду. Позивач вказує, що ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником відповідача та керівником його виконавчого органу, а також кінцевим бенефіціарним власником Асоціації "Гапоненко Роман і партнери", при якому діє третейський суд, що вказує на конфлікт інтересів при розгляді третейським судом такого судового спору. Отже, позивач вважає, що третейська угода втратила чинність та не може бути виконана, а також позивач ставить під сумнів існування такої третейської угоди і вказує на її підробність зі сторони керівника відповідача, з метою перешкоджання доступу позивача до правосуддя.

Також 13.12.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" в системі "Електронний суд" було сформовано заяву, в якій позивач просить суд накласти на директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" ОСОБА_1 штраф у розмірі десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання ухвали суду від 15.11.2023 в частині надання витребуваних доказів та відповідей на поставлені позивачем в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України питання.

Призначене на 14.12.2023 підготовче засідання не відбулось у зв`язку з надходженням сигналу повітряної тривоги у м. Києві та ракетними обстрілами агресором території України, в тому числі міста Києва, що унеможливлювало проведення судових засідань, тому ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 призначено підготовче засідання у справі №910/17001/23 на 11.01.2024.

11.01.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" в системі "Електронний суд" було сформовано заяву, в якій відповідач повідомив про неможливість надати витребувані ухвалою суду документи так як дані документи знаходяться у Адвокатського об`єднання "Український правовий альянс" згідно умов договору №11/2023 від 01.11.2023.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду; постановлено продовжити розгляд справи №910/17001/23 в Господарському суді міста Києва; встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов з відповідями на питання в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України - 7 днів; зобов`язано відповідача надати оригінали документів, які ним не були надані; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 30.01.2024.

При постановлені протокольної ухвали від 11.01.2024 про відмову відповідачу в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду суд керувався наступним.

Так, відповідач просив суд залишити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" без розгляд з тих підстав, що як п. 4.2 Договору №1-2022 від 20.10.2022 в редакції Додаткової угоди від 26.12.2022, так і п. 4.2 Договору №3-2023 від 22.03.2023 в редакції Додаткової угоди від 23.03.2023, передбачають, що якщо будь-який спір між сторонами неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в третейському суді при Асоціації "Гапоненко Роман і партнери" згідно регламенту даного суду, одноосібно суддею третейського суду, строк третейського розгляду до 3-х років, якщо позов подає одна із сторін договору або третя особа, розмір третейського збору складає не менше 1 500 000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо можливості передання даного спору на розгляд третейського суду при Асоціації "Гапоненко Роман і партнери", суд виходить із того, що за змістом статей 1, 8 Конституції України Україна є правова держава. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Основний Закон України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п`ята статті 55). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України).

Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24.02.2004 р. №3-рп/2004). Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 4 Господарського процесуального кодексу України, стаття 6 Закону). З метою забезпечення реалізації зазначених положень кодексів, керуючись пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України, Верховна Рада України прийняла Закон, який регулює порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст. 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо визнанням поняття права на суд, встановлений законом, не обов`язково має розумітися як суд класичного виду, інтегрований у стандартну судову систему держави (рішення у справі "Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства" від 28.06.1984, рішення у справі "Літгоу та інші проти Сполученого Королівства" від 8.07.1986, рішення у справі "Регент проти України" від 3.04.2008).

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Девір проти Бельгії" від 27.02.1980 зазначено, що звернення фізичних та/або юридичних осіб до третейського суду є правомірним, якщо відмова від послуг державного суду відбулася за вільним волевиявленням сторін спору (рішення).

Таким чином, передача спору на вирішення третейського суду може відповідати поняттю суду, встановленого законом, в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Разом із цим, одним із критеріїв, яким має відповідати суд (в т.ч. третейський) є відповідність його ознакам незалежний та безсторонній - від органів виконавчої влади та сторін процесу.

Згідно із п. 4.2 Договору №1-2022 від 20.10.2022 в редакції Додаткової угоди від 26.12.2022 і п. 4.2 Договору №3-2023 від 22.03.2023 в редакції Додаткової угоди від 23.03.2023 ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" (після перейменування - ТОВ "Нерон і партнери") та ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" встановили, що всі спори та розбіжності підлягають вирішенню третейським судом при Асоціації "Гапоненко Роман і партнери".

В той же час, із матеріалів справи та інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що керівником та кінцевим бенефіціарним власником Асоціації "Гапоненко Роман і партнери" є ОСОБА_1 (який також являється і суддею у вказаному третейському суді) - керівник та кінцевий бенефіціарний власник відповідача.

За змістом частин 1, 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України спір, який належить до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Встановлені обставини свідчать про володіння співзасновником та керівником асоціації, при якій створено суд, корпоративними правами сторони третейського спору, що за об`єктивним підходом виключає безсторонність та незалежність третейського суду від сторін процесу.

За наведених обставин, третейський суд при Асоціації "Гапоненко Роман і партнери" не може розглядатися як неупереджений та безсторонній суд, при вирішенні спорів, стороною в яких є ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон", а тому наведена організація не може вирішувати спори та суперечності за Договорами №1-2022 від 20.10.2022 та №3-2023 від 22.03.2023.

Отже, п. 4.2 Договору №1-2022 від 20.10.2022 в редакції Додаткової угоди від 26.12.2022 і п. 4.2 Договору №3-2023 від 22.03.2023 в редакції Додаткової угоди від 23.03.2023 (третейське застереження) суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, а третейська угода не є виконуваною.

18.01.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" в системі "Електронний суд" було сформовано відзив на позов (зареєстрований в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 19.01.2024), в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує, що у адвоката ОСОБА_2 (представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери", яким подано позовну заяву) є конфлікт інтересів по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 (який є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон"), оскільки у 2019 році Адвокатським бюро "Вадима Сологуба" надавалась правова допомога АО "Гапоненко Роман і партнери", а також безпосередньо ОСОБА_1 та наразі наявні судові спори між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . На думку відповідача, через наявність грошових зобов`язань у ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 , то ОСОБА_2 через особистий мотив здійснює тиск та незаконні дії по відношенню до ОСОБА_1 та звернувся до суду з необґрунтованою та безпідставною позовною заявою. Щодо спірних договорів, то відповідач вказує, що останні були укладені задля погашення існуючої заборгованості та задовго до зміни учасників та директора у товаристві. Крім того, відповідач зазначає, що ОСОБА_3 - директор ТОВ "Нерон і партнери" - умисно відмовилась від касаційних скарг в межах справ №699/788/20 та №757/30485/19-ц, чим заподіяла майнову шкоду товариству, та намагається здійснювати тиск на ОСОБА_1 через ОСОБА_2 що за своєю суттю є злочином згідно ККУ. У змісті відзиву Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, відповідно до якого відповідач очікує понести в зв`язку із розглядом даної позовної заяви у суді судові витрати у розмірі 50 000,00 грн, докази понесення яких будуть подані в порядку та строки, що передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

28.01.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" в системі "Електронний суд" було сформовано клопотання (зареєстроване в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 29.01.2024), в якому відповідач просить суд викликати ОСОБА_3 (директора ТОВ "Нерон і партнери") в судове засідання по справі №910/17001/23 для надання особистих пояснень щодо обставин справи, та визнати явку останньої у судове засідання обов`язковою.

Також 28.01.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" в системі "Електронний суд" було сформовано клопотання про забезпечення судових витрат на професійну правничу допомогу (зареєстроване в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 29.01.2024), в якому відповідач просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва - 21 000,00 грн для забезпечення можливого відшкодування витрат ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" на професійну правничу допомогу.

29.01.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" в системі "Електронний суд" було сформовано заяву, в якій позивач просить суд накласти на директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" ОСОБА_1 штраф у розмірі десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання ухвал суду в частині надання витребуваних доказів та відповідей на поставлені позивачем в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України питання, а також за повідомлення суду недостовірної інформації.

29.01.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" в системі "Електронний суд" було сформовано клопотання про долучення до матеріалів справи Договору про відступлення права вимоги №1-2022 від 20.10.2022 (зареєстроване в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 30.01.2024).

Також 29.01.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" в системі "Електронний суд" було сформовано клопотання (зареєстроване в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 30.01.2024), в якому просив визнати відкликаною - Додаткову угоду до Договору №1-2022 від 20.10.2022 про відступлення права вимоги та не брати до уваги даний доказ при вирішенні спору у справі №910/17001/23.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 долучено відзив на позов до матеріалів справи №910/17001/23; відкладено вирішення клопотання про накладення штрафу на більш пізню стадію судового засідання; роз`яснено відповідачу, що пунктом 11 ухвали Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" належним чином засвідчену копію, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон", Договору №1-2022 від 20.10.2022 із всіма додатковими угодами та додатками до нього; довіреності на ім`я ОСОБА_4 , яка вчинила дії по підписанню вказаного договору; всі інші документи, що стосуються виконання сторонами вказаного договору, тобто без зазначення "укладеного сторонами"; встановлено строк для надання доказів - 5 днів; розглянувши вимогу про зобов`язання надати відповіді в порядку ст. 90 ГПК України, суд вирішив відмовити у задоволенні такого клопотання з огляду на обґрунтування позивача, які виходять за межі даного спору; відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу з огляду на відсутність ознак завідомо безпідставного позову; відкладено вирішення клопотання про виклик свідка; запропоновано позивачу надати свої пояснення щодо вказаного клопотання; відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про накладення штрафу з огляду на відсутність підстав для застосування заходів процесуального примусу; встановлено відповідачу строк для виконання п. 11 ухвали суду про відкриття провадження у справі - 7 днів; встановлено позивачу строк для надання відповіді на відзив - 5 днів; відкладено підготовче засідання на 22.02.2024.

14.02.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" в системі "Електронний суд" було сформовано клопотання, в якому позивач просить суд визнати відсутність підстав для відмови Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" у наданні відповідей на запитання, у порядку передбаченому статтею 90 Господарського процесуального кодексу України та зобов`язати керівника відповідача надати відповіді на поставленні запитання, у порядку передбаченому статтею 90 Господарського процесуального кодексу України.

Також 14.02.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" в системі "Електронний суд" було сформовано заперечення проти долучення відзиву на позовну заяву до матеріалів справи, в яких позивач вказує, що поданий відповідачем відзив не містить причин поважності пропуску встановленого ухвалою суду від 15.11.2023 строку на подання відзиву, а також доказів направлення відзиву позивачу. При цьому, позивач вважає, що представник відповідача - керівник ОСОБА_1 під час оформлення відправки відзиву в системі "Електронний суд" зняв відмітку про її направлення позивачу. Позивач вважає, що умисне невиконання відповідачем свого процесуального обов`язку стосовно надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" копії відзиву з копіями доданих до нього документів у відповідності до положень ч. 5 ст. 165 ГПК України повинно мати наслідком неприйняття під час розгляду даної справи до уваги відзиву відповідача і доданих до нього документів та може мати наслідком застосування до відповідача заходів процесуального примусу згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 135 ГПК України. Посилаючись на те, що відповідачем порушено як строк на подання відзиву на позовну заяву, встановлений ухвалою суду від 15.11.2023 у даній справі, так і вимоги, встановлені положеннями ч. 5 ст. 165 ГПК України, що зобов`язують відповідача надіслати (надати) позивачу відзив на позовну заяву з копіями доданих до нього документів, а також з метою стимулювання представника відповідача - керівника ОСОБА_1 в подальшому дотримуватись положень ГПК України під час розгляду даної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" просить суд під час розгляду справи не брати до уваги відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" від 18.01.2024 та додані до нього документи.

Крім того, 14.02.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" в системі "Електронний суд" було сформовано заперечення на клопотання відповідача про відкликання Додаткової угоди до Договору №1-2022 від 20.10.2022 (зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 15.02.2024), в якому позивач зазначає, що вважає таку поведінку керівника та кінцевого бенефіціарного власника відповідача ОСОБА_1 такою, що спрямована введення суду в оману та перешкоджання встановленню дійсних обставин даної справи, адже спочатку представник відповідача - керівник ОСОБА_1 переконує суд в наявності підстав для закриття провадження у справі, посилаючись на згадану додаткову угоду, а після відмови судом зазначає про те, що дана додаткова угода не стосується даного спору. На думку позивача, подаючи дане клопотання ОСОБА_1 намагається створити перед судом враження, що ніякого Договору №1-2022 від 20.10.2022 про відступлення права вимоги (який так і не був наданий відповідачем), укладеного між позивачем та відповідачем не існує, натомість існує ідентичний за предметом, датою та номер договір, який укладений між ним як фізичною особою-підприємцем та відповідачем (директором та кінцевим бенефіціарним власником якого він є).

До того ж 14.02.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" в системі "Електронний суд" було сформовано заперечення на клопотання відповідача про виклик ОСОБА_3 в судове засідання (зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 15.02.2024), в якому позивач вказує, що подання директором ТОВ "Нерон і партнери" будь-яких процесуальних документів у цивільних справах не має жодного відношення до предмету даного спору в справі №910/17001/23, а тому немає жодних законних підстав "для надання особистих пояснень" ОСОБА_3 як директором ТОВ "Нерон і партнери". Крім того, позивач вважає, що представником відповідача - керівником ОСОБА_1 ні в клопотанні від 28.01.2024 про виклик директора позивача, ні усно під час проведення підготовчого засідання 30.01.2024 у даній справі, не наведено, які саме обставини (факти) даної справи, що пов`язані з предметом даного спору, має чи може підтвердити або спростувати керівник позивача, яка була призначена у серпні 2023 року на посаду директора ТОВ "Нерон і партнери".

20.02.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" в системі "Електронний суд" було сформовано заперечення на клопотання про долучення до матеріалів справи доказів та пояснення, в яких зазначено, що позивач дізнався про існування Договору №1-2022 від 20.10.2022 з тексту ухвали Господарського суду Київської області від 29.06.2023 у справі №911/1012/13. Як зазначає позивач, з тексту Договору про відступлення права вимоги №1-2022 від 20.10.2022 вбачається, що цей договір був підписаний між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" (від імені якого діяла ОСОБА_4 ), а предметом цього договору є відступлення ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" права вимагати від ТОВ "Нерон і партнери" (попередня назва - ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери") як боржника виконання грошових зобов`язань в сумі 1 756 410,00 грн, що виникли на підставі Договору поворотної фінансової допомоги №б/н від 30.11.2015, що нібито укладався між ФОП ОСОБА_1 та позивачем, тому Договір про відступлення права вимоги №1-2022, підписаний 20.10.2022 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон", порушує та безпосередньо впливає на права та законні інтереси ТОВ "Нерон і партнери". Позивач вважає, що підписання 20.10.2022 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" (від імені якого діяла ОСОБА_4 ) Договору про відступлення права вимоги №1-2022, а також підписання 22.03.2023 між позивачем (від імені якого діяла та ж сама ОСОБА_4 ) та відповідачем (від імені якого діяв директор ОСОБА_1 ) оспорюваного позивачем правочину - Договору про відступлення права вимоги №3-2023, свідчать про фіктивність договірних відносин, що склались між сторонами вказаних вище договорів, оскільки ці правочини були підписані одними і тим ж особами, які під час підписання таких договорів представляли інтереси різних сторін. Окрім того, позивач зазначає, що на день підписання між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" Договору про відступлення права вимоги №1-2022 від 20.10.2022 та підписання між ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" (теперішня назва - ТОВ "Нерон і партнери") та ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" Договору про відступлення права вимоги №3-2023 від 22.03.2023, вказана вище особа - ОСОБА_4 , була працівником позивача.

22.02.2024 засобами електронного зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" надійшло клопотання про витребування доказів.

Також 22.02.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" в системі "Електронний суд" було сформовано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за підробку документів по справі №699/788/20 та ухвалу Печерського районного суду міста Києва на підтвердження того, що ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" є управителем ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" щодо захисту інтересів.

Крім того 22.02.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" в системі "Електронний суд" було сформовано клопотання про проведення економічної експертизи документів про економічну діяльність ТОВ "Нерон і партнери", для проведення якої просить витребувати у позивача документи.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки позивач не був позбавлений можливості отримати такий доказ самостійно; долучено довіреність подану на виконання вимог ухвали суду; долучено докази подані сторонами до матеріалів справи; прийнято відзив на позов до розгляду; запропоновано відповідачу надати основний договір та докази перерахування коштів; відкладено вирішення клопотання про призначення у справі судової експертизи на наступне засідання; запропоновано позивачу подивитись банківські виписки по операції, про яку зазначає відповідач; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 05.03.2024.

29.02.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" в системі "Електронний суд" було сформовано клопотання про долучення доказів перерахування поворотної фінансової допомоги (зареєстроване в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 01.03.2024).

05.03.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" в системі "Електронний суд" було сформовано клопотання про долучення до матеріалів справи договору про поворотну фінансову допомогу.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 відкладено вирішення клопотання про призначення у справі судової експертизи; зобов`язано позивача надати належним чином засвідчені копії документів щодо відступлення права вимоги і зарахування виконання договору, який було подано в Господарський суд Дніпропетровської області; запропоновано позивачу надати відповідь про відмову банком надати інформацію юридичній особі; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 12.03.2024.

12.03.2024 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи №910/17001/23 звіту про оцінку майна об`єкта, складеного 22.03.2023 Консалтинговою компанією ПП "Сант-2000".

Також 12.03.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" в системі "Електронний суд" було сформовано клопотання про долучення до матеріалів справи висновку про ринкову вартість об`єкту: "Кредиторська вимога: ТОВ Виробничо-комерційне підприємство "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" (код ЄДРПОУ 34612238) до Боржника: ВАТ "СБК-Прогрес" (код ЄДРПОУ 04054607) в сумі 1 453 867,55 гривень", а також клопотання про долучення до матеріалів справи додаткової угоди до договору про відступлення права вимоги №1-2022 від 20.10.2022.

12.03.2024 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" надійшло клопотання про витребування у Акціонерного товариства "ОТП Банк" виписки Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" за період з 01.05.2016 по 30.06.2021.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 задоволено клопотання позивача про витребування доказів частково; витребувано у Акціонерного товариства "ОТП Банк" (ідентифікаційний код 21685166) банківські виписки Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери") (ідентифікаційний код 36351411) за період з 30.11.2015 по 30.06.2021 по взаємовідносинам з контрагентом - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); в іншій частині у задоволенні клопотання про витребування доказів відмовлено; витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області копії документів долучених до справи №904/1169/17, а саме: заяви №б/н від 05.06.2023 (вх. суду №301124/23), поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" про заміну кредитора у справі №904/1169/17 (з додатками); заяви б/н від 08.06.2023 (вх. суду №30160/23), поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" про виправлення помилки в заяві про заміну кредитора (з додатками); клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів (надійшло до суду 10.08.2023), подане Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" (з додатками); клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, подане Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" (з додатками); встановлено Акціонерному товариству "ОТП Банк" та Господарському суду Дніпропетровської області строк для надання витребуваних доказів - 10 днів з моменту отримання ухвали суду; попереджено осіб, у яких витребувано докази, що у відповідності до ч. 8 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд вправі застосувати заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом; вирішення клопотання про призначення у справі судової експертизи відкладено на наступне засідання; відкладено вирішення клопотання про виклик керівника позивача на наступне засідання; відкладено підготовче засідання на 02.04.2024.

27.03.2024 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи №910/17001/23 звіту про оцінку майна об`єкта, складеного 20.03.2023 Консалтинговою компанією ПП "Сант-2000".

29.03.2024 засобами поштового зв`язку від Акціонерного товариства "ОТП Банк" надійшли докази на виконання ухвали суду.

01.04.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" в системі "Електронний суд" було сформовано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (зареєстроване в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 02.04.2024).

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 відкладено вирішення заяви відповідача про витребування доказів від 01.04.2024 на більш пізню стадію судового процесу; долучено докази, подані позивачем 27.03.2024, до матеріалів справи; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 07.05.2024.

04.04.2024 засобами поштового зв`язку від Господарського суду Дніпропетровської області надійшли докази на виконання ухвали суду.

02.05.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" в системі "Електронний суд" було сформовано додаткові пояснення, в яких позивач вказує, що з інформації, що міститься у двох виписках за період з 30.11.2015 по 30.06.2021 по банківському рахунку позивача № НОМЕР_2 , вбачається, що грошові кошти, які надходили на згаданий рахунок позивача від ОСОБА_1 як ФОП згідно Договору б/№ від 30.11.2015 та від контрагентів позивача, в більшості перераховувались з рахунку позивача не на оплату заробітної плати, як стверджував ОСОБА_1 під час судових засідань у даній справі, а були перераховані ОСОБА_1 як керівником позивача собі як фізичній особі із призначенням платежу "Поповнення карткового рахунку ОСОБА_1 MasterCard" та "Поворотна фінансова допомога дог б/№ від 04.11.2015 р.". Частина грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок позивача № НОМЕР_2 в період з 30.11.2015 по 30.06.2021, була перерахована ОСОБА_1 як керівником позивача на корпоративні карткові рахунки № НОМЕР_3 та НОМЕР_4 та в подальшому витрачена або знята готівкою. Наведене, на думку позивача, свідчить про те, що Договір про надання поворотної фінансової допомоги б/н від 30.11.2015 укладався ОСОБА_1 як ФОП та позивачем, керівником якого на той час був той же ОСОБА_1 , без будь-якої розумної ділової мети, яка б спрямовувалась на здійснення позивачем господарської діяльності з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а грошові кошти перераховувались ФОП ОСОБА_1 з метою виведення таких грошових коштів. Крім того, позивач звертає увагу суду, що ОСОБА_1 , подаючи фінансові звітності в якості директора позивача, не зазначав про наявність зобов`язань за поворотною фінансовою допомогою, так як зараховував її до прибутку позивача на підставі п.п. 3 п. 291.11 Податкового кодексу України, та яка в подальшому підлягала оподаткуванню. Позивач стверджує, що відповідач, в особі директора ОСОБА_1 , продовжує підписувати документи задніми числами та в односторонньому порядку змінювати обставини, які, в свою чергу, впливають на права та законні інтереси позивача.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про призначення у справі судової експертизи, оскільки вирішення експертом відповідних питань не матиме впливу на правильне вирішення спору; надано можливість відповідачу відреагувати на пояснення позивача, а позивачу ознайомитись з матеріалами справи; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 21.05.2024.

21.05.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" в системі "Електронний суд" було сформовано заперечення на пояснення позивача, в яких відповідач вказує, що станом на 29.06.2023 учасником та директором ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" (код ЄДРПОУ 36351411) був ОСОБА_7 , в той час як ухвалою Господарського суду Київської області від 29.06.2023 у справі №911/1012/13 замінено у справі №911/1012/13 кредитора ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" (код ЄДРПОУ 36351411) на правонаступника ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон", тому ОСОБА_3 укладаючи/підписуючи Акт приймання-передачі частини частки в статутному капіталі ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" від 04.08.2023 була обізнана про відсутність кредиторських вимог у ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" (код ЄДРПОУ 36351411) у справі №911/1012/13 до боржника ВАТ "СБК-Прогрес" у сумах: 6 155,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 1 447 709,55 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, і відповідно, підписавши вказаний акт, ОСОБА_3 прийняла даний факт. Таким чином, відповідач вважає, що ОСОБА_3 04.08.2023 купила частку у статутному капіталі ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" без вказаної кредиторської вимоги у справі №911/1012/13, а тому, якщо від ОСОБА_3 було приховано попереднім власником ( ОСОБА_7 ) товариства певні факти чи обставини, то вона не позбавлена права звернутися до нього із позовом. На думку відповідача, у зв`язку наведеним у справі №910/17001/23 - відсутній предмет спору, більше того предмет спору був відсутній і до порушення провадження у справі №910/17001/23 (оспорюванні договори були укладені 20.10.2022 та 22.03.2023, тобто до того як ОСОБА_3 стала учасником та директором товариства), у зв`язку із чим зазначена обставина зумовлює відмову в позові у справі №910/17001/23.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 закрито підготовче провадження у справі №910/17001/23; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи №910/17001/23 по суті на 13.06.2024.

21.05.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" в системі "Електронний суд" було сформовано доповнення до заперечення на пояснення (зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 22.05.2024), в яких відповідач вказує, що позиція позивача щодо повернення поворотної фінансової допомоги в повному обсязі ФОП ОСОБА_1 є хибною та спростовується самою випискою банківською ОТП-банка, рішенням вищого органу товариства від 08.06.2023 про відсутність жодних претензій до ОСОБА_1 за весь період роботи на посаді керівника та актами звірки про наявність заборгованості позивача в загальній сумі 1 327 560,00 гривень перед Асоціацією "Гапоненко Роман і партнери" та наявність заборгованості позивача в загальній сумі 1 377 400,00 гривень перед ПП "Древній Рим", загальна сума заборгованості складає 2 704 960,00 гривень. Так як перед вищезазначеними юридичними особами заборгованість виникла раніше відповідно заборгованість погашалась в першу чергу перед юридичними особами Асоціацією "Гапоненко Роман і партнери" та ПП "Древній Рим".

В судове засідання 13.06.2024 з`явились представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, а відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні 13.06.2024 оголошувалась технічна перерва на 10 хв., а також судом завершено розгляд справи №910/17001/23 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2022 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" в особі представника ОСОБА_4 (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги №1-2022 (надалі - Договір №1-2022), у відповідності до п. 1.1 якого первісний кредитор - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, відступає новому кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" в повному обсязі право вимагати від боржника - ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" (код 36351411), виконання грошових зобов`язань в сумі 1 756 410,00 грн, що виникло на підставі договору поворотної фінансової допомоги №б/н від 30.11.2015, надана боржнику поворотна фінансова допомога в сумі 2 846 210,00 грн згідно банківських виписок, повернуто боржником первісному кредитору 1 089 800,00 гривень згідно банківських виписок, різниця не повернутого боргу, з якої заборгованість боржника перед кредитором фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 - становить 1 756 410,00 грн.

За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника - ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" (код 36351411) виконання грошових зобов`язань (щодо оплати неустойки, інфляційних втрат, 3% річних від основної суми заборгованості (п. 1.2 Договору №1-2022).

Відповідно п. 3.1 Договору №1-2022 документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, яке відступає первісний кредитор за цим договором, передаються первісним кредитором новому кредитору в момент підписання сторонами цього договору по акту прийому-передачі.

За умовами 3.2 Договору №1-2022 первісний кредитор зобов`язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором протягом семи місяців з моменту підписання договору, шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику листа-повідомлення про заміну кредитора, або шляхом вручення нарочно боржнику (представнику боржника) під розписку відповідного листа-повідомлення про зміну кредитора.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 5.1 Договору №1-2022).

22.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери") в особі представника ОСОБА_4 (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" в особі ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги №3-2023 (надалі - Договір №3-2023), відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери", відступає новому кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" в повному обсязі право вимагати від боржника - ВАТ "СБК-ГІрогрес" (банкрута) виконання грошових зобов`язань (задоволення кредиторських вимог) у справі про банкрутство №911/1012/13, в сумі 1 453 867,55 грн, розмір яких затверджений ухвалою Господарського суду Київської обл. від 17.06.2013 у справі №911/1012/13 про затвердження реєстру вимог кредиторів, згідно з якою заборгованість боржника перед кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" становить 1 453 867,55 гри, яка складається з: 1 333 342,50 грн основного боргу, 13 334,00 грн державного мита. 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 13 333,43 грн судових витрат, 8000,06 грн інфляційних витрат, 41 863,30 грн - 3% річних, 997,27 грн судового збору, 5 735,00 грн судового збору за порушення провадження у справі про банкрутство, 420,00 грн за публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, 36 602,99 грн - 3% річних. - з яких в сумі:

- 1 447 709,55 грн - підлягають задоволенню в IV чергу;

- 6 155,00 грн підлягають задоволенню в І чергу.

а також ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" передає новому кредитору Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" усі права, як кредитора у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "СБК-Прогрес" (код СДР11ОУ: 04054607. Місце знаходження: 08203, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Дзержинського, І) в т.ч. відшкодування шкоди, заподіяної з вини арбітражного керуючого згідно ст. 25 КУзПБ.

За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника - ВАТ "СБК-Прогрес" (банкрута) виконання грошових зобов`язань (задоволення кредиторських вимог) у справі про банкрутство №911/1012/13 у розмірі і на правах, визначених п. 1.1 даного договору (п. 1.2 Договору №3-2023).

У пункті 2.1 Договору №3-2023 вказано, що первісний кредитор відступає право вимоги по даному договору новому кредитору у зв`язку з наявністю заборгованості по договору №1-2022 від 20.10.2022 первісного кредитора перед новим кредитором.

Документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, яке відступає первісний кредитор за цим договором, передаються первісним кредитором новому кредитору в момент підписання сторонами цього договору по акту прийому-передачі (п. 3.1 Договору №3-2023).

Пунктом 3.2 Договору №3-2023 передбачено, що первісний кредитор зобов`язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором протягом п`яти місяців з моменту підписання договору шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику листа-повідомлення про заміну кредитора, або шляхом вручення нарочно боржнику (представнику боржника) під розписку відповідного листа-повідомлення про зміну кредитора.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 5.1 Договору №3-2023).

У Додатку №1 Договору №3-2023 вказано, що до відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги до боржника ВАТ "СБК-Прогрес" (сингулярне правонастугіництво) за договором, умови якого не охоплюють правовідносин щодо зобов`язань первісного кредитора з оплати грошової винагороди ліквідатору банкрута та/або судових витрат на правову допомогу, не тягне заміни сторони у зобов`язанні щодо оплати послуг арбітражного керуючого та судових витрат на правову допомогу в порядку статті 52 ГПК України. Дані виграш здійснює первісний кредитор.

Спір у справі виник у зв`язку із оспоренням Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" законності укладення Договору №3-2023 та твердженнями про відсутність у відповідача прав вимоги за Договором №1-2022.

Позивач зазначає такі підстави недійсності Договору №3-2023:

а) договір був укладений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися вказаним договором (фіктивність);

б) договір укладено з пов`язаною особою на шкоду кредиторам позивача з метою уникнення виконання судових рішень (фраудоторність).

З інших підстав оцінка законності договорів судом не здійснюється.

Відповідач заперечує проти недійсності із підстав того, що майновий стан відповідача дозволяє провести розрахунки із кредиторами (позивач приховує виконавчі документи в яких він є стягувачем), а погіршення стану позивача знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із діями нинішнього керівника позивача по відмові від касаційних скарг у справах за участі позивача. Вказує, що оспорювані договори не порушують права і законні інтереси позивача.

Обставини справи, які встановлені судом та не заперечуються учасниками справи:

- Договір №3-2023 від імені позивача укладено керівником ОСОБА_1 , який на той момент був власником 100% часток участі у позивачі (одноосібним власником товариства);

- після укладання договору на його виконання ініційовано питання заміни кредитора у справі №904/1169/17, яке вирішено Господарським судом Дніпропетровської області ухвалою від 30.10.2023;

- 08.06.2023 на виконання договору №1 купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства ОСОБА_1 перестав бути учасником позивача; продаж частки номінальною вартістю 60 500,00 грн вчинено за 2 000,00 грн (п. 1.7 договору№1 купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від 08.06.2023);

- частки участі у позивачі були перепродані, та змінена назва товариства (ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" було перейменоване в Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери");

- позов подано Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" після зміни одноосібного власника Товариства.

Щодо фіктивності правочину Договору №3-2023.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Згідно частин 1, 2 ст. 234 Цивільного кодексу України, на які посилається позивач, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину (така правова позиція викладена, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц та постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17, від 19.02.2021 у справі №904/2979/20).

Основними ознаками фіктивного правочину є введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину (постанова Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №904/2979/20).

При цьому ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину (постанови Верховного Суду 18.12.2018 у справі №911/390/18 та від 10.04.2019 у справі №910/7783/18).

Таким чином, суд, з`ясовуючи питання щодо фіктивності договору, як укладеного всупереч інтересам позивача, має з`ясувати дійсні наміри сторін, тобто чи була мета укладення договору іншою, аніж це випливає зі змісту договору.

Судом встановлено, що як зі змісту спірного Договору №3-2023, так і його наступного виконання вбачається, що він був спрямований на відступлення прав вимоги (заміни кредитора у зобов`язанні), що в процесуальному сенсі було реалізовано ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2023 у справі №904/1169/17

Наведене виключає наявність підстав для визнання Договору №3-2023 фіктивним.

Щодо фраудоторності правочину Договору №3-2023.

Для правильного вирішення справи, з огляду на встановлені обставини, суд має надати відповідь на таке питання:

- Чи може юридична особа, яка не перебуває у процедурі банкрутства, оспорювати укладений нею правочин з підстав фраудоторності?

Суд відзначає, що специфіка фраудоторних позовів у межах процедури банкрутства має свої особливості, і подача такого позову банкрутом по суті відбувається спеціальним суб`єктом (арбітражним керуючим, розпорядником, ліквідатором) та по-суті в інтересах кредиторів. КЗпБ передбачає таку підставу недійсності, а відтак надаючи відповідь на поставлене питання, суд розмежовує ситуації, коли позивач знаходиться у процедурі банкрутства, та перебуває поза її межами.

Оскільки жоден із учасників оспорюваного договору не перебуває у процедурі банкрутства, то суд здійснює аналіз ситуації коли учасник правочину, не перебуває у процедурі банкрутства.

Фраудаторними правочинами в юридичній науці та в останні роки в українській судовій практиці називають договори, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору.

Цей термін походить від англ. "fraud" - шахрайство, підроблення, афера. Значення цього слова розкривається внутрішнім змістом тих категорій і понять, які вони називають.

Стаття 13 Цивільного кодексу України, у якій визначаються межі здійснення цивільних прав, встановлює, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зокрема при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, а також не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Межі є невід`ємною рисою будь-якого суб`єктивного права. Суб`єктивні цивільні права, будучи мірою можливої поведінки уповноваженої особи, має певні межі за змістом і за характером здійснення.

Зокрема зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке вчиняється правомочною особою при здійсненні нею належного їй права, пов`язаний з використанням недозволених конкретних форм в рамках дозволеного йому законом загального типу поведінки.

За одним із сучасних визначень, під зловживанням правом розуміються випадки, коли суб`єкт цивільних правовідносин, якому належить певне суб`єктивне цивільне право, здійснює його неправомірно, коли суть здійснення права іде врозріз з його формальним змістом.

Тобто уповноважена особа, маючи суб`єктивне право і спираючись на нього, виходить за межі дозволеної поведінки. Слово "зловживання" за своїм буквальним змістом означає використання, вживання чого-небудь з метою заподіяння певного зла, шкоди, збитків кому б то не було.

Семантичне тлумачення терміну "зловживання правом" призводить до висновку про те, що його основним змістом є використання належного уповноваженій особі суб`єктивного цивільного права на шкоду іншому учаснику цивільних відносин.

Відтак, можна стверджувати, що учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.

У зв`язку з цим слід дійти висновку, що межею реалізації принципу свободи договору має бути неприпустимість зловживання правом.

Рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2021 №2-р (II)/2021 у справі №3-95/2020 (193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що "оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука "а також зловживання правом в інших формах", що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)".

Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах, зокрема у банкрутстві (стаття 42 КУзПБ), при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"); у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України "Про виконавче провадження").".

Велика Палата Верховного Суду, кваліфікуючи правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам, як фраудаторні правочини, у постанові від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц зробила такий правовий висновок:

"Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили. Боржник (дарувальник), проти якого ухвалено вирок про стягнення коштів та відкрито виконавче провадження, та його сини (обдаровувані), які укладають договір дарування, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки укладається договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України)".

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17).

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною (правова позиція викладена у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №905/2030/19 (905/2445/19).

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

Відтак, сутністю (особливістю) фраудоторних правочинів є угоди/дії однієї особи, спрямовані на шкоду своєму кредиторові, що призводить/може призводити до порушення прав/інтересів такого кредитора.

Поява цієї правової конструкції зумовлена необхідністю надати кредитору - не учаснику угоди додаткового захисту від недобросовісних дій його боржника, які формально відповідають ознакам законності, проте містять ознаки зловживання.

В той же час, статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Відтак, з одного боку, особливістю фраудоторних угоди є порушення боржником, який є однією із осіб, яка вчинила правочин (на думку позивача такою особою є позивач), прав/інтересів кредитора такого боржника, а з іншого боку, необхідною ознакою для задоволення позову є встановлення порушення прав та інтересів позивача.

Позивач вказує, що особою, яка зловживала правами та уклала фраудоторний правочин є саме позивач.

Наведене виключає можливість задоволення позову, який поданий особою, яка і відчужила майно (майнові права) за правочином, питання недійсності у зв`язку із фраудоторністю, підіймається перед судом. Із підстав фраудоторності правочин може бути визнаний недійсним виключно за позовом кредитора одного із учасників такого правочину (дана ситуація не поширюється на перебування одного із учасників правочину у процедурі банкрутства із описаних вище підстав).

Сумнівні дії уповноважених осіб (представників) юридичної особи можуть оцінюватися у межах спору юридичної особи про стягнення збитків із таких осіб.

Відтак, позов юридичної особи, яка не перебуває у процедурі банкрутства, про недійсність укладеного нею договору з підстав фраудаторності не підлягає задоволенню (за її позовом такий правочин не може визнаватися недійсним).

Посилання на те, що Договір №3-2023 укладався попереднім складом учасників суд вважає необґрунтованими, оскільки позивач не довів, що нові бенефіціарні власники позивача на момент придбання не знали та не могли не знати про відсутність права вимоги за оспорюваним договором, в той час як вартість продажу корпоративних прав за 2 000,00 грн змушує суд погодитись з доводами відповідача щодо відсутності порушених прав позивача у даній справі.

Щодо вимоги про визнання відсутнім права вимоги за Договором №1-2022.

Позивач вказує, що в Договорі №1-2022 зазначається про наявність у нього зобов`язань перед особами, що уклали такий договір, що ставить його у положення правової невизначеності.

Із правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у п.п. 119-130 постанови від 15.09.2022 у справі №910/12525/20, вбачається, що у разі непогодження особи із змістом укладеного іншими суб`єктами договору відступлення (зокрема щодо заміни кредитора в неіснуючому зобов`язанні), то така особа не позбавлена можливості визнавати відсутнім право вимоги за основним зобов`язанням (в тому, яке було предметом відступлення).

Предметом Договору №1-2022 є відступлення ФОП ОСОБА_1 на користь відповідача прав вимоги до ТОВ "Нерон і парнери" за Договором поворотної фінансової допомоги №б/н від 30.11.2015 на суму 1 756 410,00 грн, а відтак зміст Договору №1-2022 не породжує виникнення у позивача будь-яких нових зобов`язань.

У даному випадку, на думку сторін, які уклали Договір №1-2022, зобов`язання позивача виникли із Договору поворотної фінансової допомоги №б/н від 30.11.2015, а не Договору №1-2022, відтак вимога про визнання відсутнім прав кредитора за Договором №1-2022 не підлягає задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, суд доходить висновку, що учасникам справи було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на наведене, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подачу даного позову необхідно покласти на позивача з огляду на відмову у задоволенні позовну в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 14, 74, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, офіс 501; ідентифікаційний код 36351411) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 30, офіс 15; ідентифікаційний код 34612238) про визнання відсутнім права та недійсним договору відмовити повністю.

2. Судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери".

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 01.07.2024.

Суддя Р.В. Бойко