Рішення

від 01.07.2024 по справі 910/4911/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.07.2024Справа № 910/4911/24

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місто Київ) в особі Філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місто Київ) в особі Структурного (виробничого) підрозділу "Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті Філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місто Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут проблем терапії" (місто Київ)

про стягнення 1 023 851,51 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Структурного (виробничого) підрозділу "Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті Філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут проблем терапії" про стягнення 1 023 851,51 грн заборгованості по сплаті орендних платежів за оренду нерухомого майна, що належить до державної власності, розташованого в місті Києві по вул. Михайла Коцюбинського, 8-А, за Договором №4836 від 29.12.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

Копія цієї ухвали була вручена відповідачу 09.05.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600264239505.

22.05.2024 до Господарського суду міста Києва від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут проблем терапії" - адвоката Луценка Сергія Олександровича, надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи №910/4911/24, 27.05.2024 - заява від 24.05.2024 про вступ до справи в якості представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут проблем терапії" від 22.05.2024 про ознайомлення з матеріалами справи №910/4911/24 та заяву адвоката Луценка Сергія Олександровича від 24.05.2024 про вступ до справи №910/4911/24 в якості представника, - повернуто заявникам без розгляду.

Інших заяв чи клопотань до суду від відповідача не надходило.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

03.06.2024 від позивача надійшло підтвердження про незмінність суми заборгованості.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут проблем терапії" було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4836 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно нежилі приміщення (далі - Майно) площею 403,6 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 8а, на другому поверсі будівлі, що перебуває на балансі Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня №1 ст. Київ ДТГО "Південно-Західна Залізниця (далі - Балансоутримувач) (наразі Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті №1 філії "Центр охорони здоров`я" AT "Укрзалізниця").

Майно передається в оренду з метою розміщення приватного закладу охорони здоров`я за спеціалізацією кардіологія та інтервенційної кардіології з блоком інтенсивної терапії (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. п. 10.1., 10.4. Договору його укладено на 1 (один) рік, що діє з 29.12.2009 до 29.12.2010 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву втратило право виступати орендодавцем щодо нерухомого майна переданого за договором № 4836 від 29 грудня 2009 у зв`язку з утворенням ПАТ "Українська залізниця" відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" №4442-6 від 23.02.2012р та Постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

23.03.2016 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут проблем терапії" укладено Додатковий договір №1 до Договору з додатками: розрахунок орендної плати № 1 (за листопад (базовий місяць оренди); розрахунок орендної плати № 2 (за грудень (перший) місяць оренди); акт приймання-передачі.

Пунктами 1, 2, 4 Договору (в редакції Додаткового договору № 1) встановлено, що орендодавцем майна, є ПАТ "Укрзалізниця", у тексті Договору повне найменування "Державний заклад "Дорожня клінічна лікарня № 1 ст. Київ ДТГО "Південно - Західна залізниця" та скорочене найменування "ДЗ "ДКЛ №1 ст. Київ ДТГО "ПЗЗ" замінено на "Структурний підрозділ "Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті № 1 філії "Центр охорони здоров`я" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та скорочене найменування ""ККЛ ЗТ №1 філія "ЦОЗ" ПАТ "Укрзалізниця". Термін дії Договору встановлено з 01.12.2015 по 31.03.2016.

Пунктом 3.1. Договору (в редакції Додаткового договору № 1) встановлено, що орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 року становить 107 357,96 грн без ПДВ.

Згідно з п. 3.6. Договору (в редакції Додаткового договору № 1) орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок Орендодавця. Одержувач коштів - структурний підрозділ "Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті № 1 філії "Центр охорони здоров`я" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", код ЄДРПОУ одержувача - 40081352, банк одержувача - в ТВБВ № 10026/0185 філії головного управління по м. Києву та Київській області AT "Ощадбанк", МФО 322669, № рахунку 26000300167776 не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

23.03.2016 сторонами підписано акт приймання-передачі Майна орендарю.

У подальшому додатковими договорами №№2 - 8 до Договору строк його дії неодноразово продовжувався.

Відповідно до додаткового договору №8 від 18.04.2018 строк дії Договору встановлено до 30.06.2018 включно.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 у справі 910/2809/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021, встановлено, що припинення дії Договору з 30.06.2019 не відбулося, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" про повернення майна було відмовлено повністю.

Частиною 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Звертаючись до суду з даним позовом, орендодавець зазначає, що після прийняття постанови Північним апеляційним господарським судом від 12.04.2021 по справі №910/2809/20, відповідачу було нараховано орендну плату та виставлено до оплати рахунок №99 від 18.05.2021 на суму 4 909 662,53 грн (за липень 2019 року - квітень 2021 року).

03.06.2021 балансоутримувачем цінним листом з описом-вкладенням №021560663516 на фактичну адресу та №0215606635156 на юридичну адресу відповідача було направлено претензію Вих.№612 про припинення Договору у зв`язку з закінченням строку його дії та про відсутність наміру продовжити договір на новий строк, з вимогою звільнити орендоване приміщення. Таким чином, позивач вказує, що Договір є припиненим з 01.07.2021.

Згідно з п. 3.11. Договору в разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

За доводами позивача, рахунок №99 від 18.05.2021 на суму 4 909 662,53 грн та оригінал Акту наданих послуг за Договором від 29.12.2009 відповідач отримав, після чого зауважень щодо цих документів не надав.

Відповідачем на підставі рахунку №99 від 18.05.2021 було перераховано позивачу 3 885 811,02 грн, решта заборгованості за Договором у розмірі 1 023 851,51 грн сплачена не була.

17.08.2022 позивач направив на адресу відповідача претензію вих.№585 про погашення заборгованості по орендній платі. У відповіді на претензію вих.№6 від 22.08.2022 відповідач не заперечував наявність заборгованості за Договором, проте просив відтермінувати оплату на час дії військового стану.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

У ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що за наявними в матеріалах справи доказами заборгованість відповідача по орендній платі за Договором складає 1 023 851,51 грн.

Доказів сплати відповідачем заборгованості чи відсутності підстав для її сплати сторонами до матеріалів справи не надано.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в ст. 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), серія А №18, п. 28- 36).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за Договором в загальному розмірі 1 023 851,51 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут проблем терапії" (03055, місто Київ, просп. Берестейський, будинок 22; ідентифікаційний код 34763553) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, місто Київ, просп. Повітряних Сил, 9; ідентифікаційний код 40081352) в особі Структурного (виробничого) підрозділу "Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті Філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01054, місто Київ, вул. Михайла Коцюбинського, 8-А; ідентифікаційний код 40081352/608) 1 023 851 (один мільйон двадцять три тисячі вісімсот п`ятдесят одну) грн 51 коп. заборгованості та 15 357 (п`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят сім) грн 78 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко