Рішення

від 02.07.2024 по справі 910/17550/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.07.2024Справа № 910/17550/23Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Виробничо-закупівельне підприємство "Хміль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-технологічна компанія "Лідер"

про стягнення 509 302,31 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Виробничо-закупівельне підприємство "Хміль" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-технологічна компанія "Лідер" (далі - відповідач) про стягнення 509 302,31 грн., у тому числі 492 014,40 грн. основного боргу, 9 907,69 грн. 3 % річних, 7 380,22 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки № 08/02/2023 від 08.02.2023 та Договором про надання послуг № 08.02.2023 від 08.02.2023 в частині здійснення оплати товару та наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 відкрито провадження у справі № 910/17550/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/17550/23 позивач та відповідач повідомлялися належним чином.

Відповідач письмового відзиву не надав.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.02.2023 між Приватним акціонерним товариством «Виробничо-закупівельне підприємство «Хміль» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-технологічна компанія «Лідер» (покупець) укладено Договір поставки № 08/02/2023 (надалі - Договір-1).

Згідно з п. 1.1. Договору-1 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити продукцію (далі - товар), асортимент, кількість та ціна яких зазначені в специфікаціях, замовленнях, рахунках на оплату до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1. Договору-1 поставка кожної партії товару ініціюється покупцем шляхом надсилання постачальнику будь-яким із засобів зв`язку (телефонограмою, факсом, електронною поштою тощо) заявки на придбання товару (далі - заявки), у якій чітко зазначається найменування товару, його кількість, асортимент, вимоги до якості.

Згідно з п. 3.2. Договору-1 постачальник в строк, що не перевищує 2 (двох) робочих днів від дня отримання заявки покупця розглядає її та погоджується на поставку (часткову поставку) відповідної партії товару, або відхиляє подану покупцем заявку.

Доказом передачі товару покупцю є видаткова накладна з відміткою покупця про отримання товару (п. 3.6. Договору-1).

Відповідно до п. 5.3. Договору-1 вартість доставки товару не враховується у вартості товару. Послуги по доставці товару оплачуються додатково, згідно актів на автотранспортні послуги.

Згідно з п. 6.2. Договору оплата здійснюється згідно виставлених покупцю рахунків у вигляді 50 % передплати шляхом перерахування коштів в безготівковій формі на поточний рахунок постачальника.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору-1 ним передано, а відповідачем прийнято товару на загальну суму 433 574,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № 42 від 09.02.2023 року на суму 11 930,40 грн., видатковою накладною № 55 від 27.02.2023 року на суму 86 556,00 грн., видатковою накладною № 43 від 09.02.2023 року на суму 205 908,00 грн., видатковою накладною № 44 від 10.02.2023 року на суму 129 180,00 грн.

Крім того, 08.02.2023 року між Приватним акціонерним товариством «Виробничо-закупівельне підприємство «Хміль» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-технологічна компанія «Лідер» (замовник) було укладено Договір про надання послуг № 08.02.2023 (надалі - Договір-2).

Згідно з п. 1.1. Договору-2 виконавець зобов`язується надати транспортні послуги, передбачені п. 2.1. цього Договору, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги і оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору-2 згідно з цього Договору виконавець надає замовнику наступні послуги: автопослуги автокрана.

Прийняття замовником послуг оформляється актом надання послуг (п. 2.2. Договору-2).

Відповідно до п. 3.4. Договору-2 замовник зобов`язаний перерахувати суму, зазначену в акті наданих послуг протягом 2 днів з моменту підписання такого акту на розрахунковий рахунок виконавця.

На виконання умов Договору-2 позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 58 440,00 грн., що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 294 від 09.02.2023 на суму 15 030,00 грн., Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 295 від 10.02.2023 на суму 10 800,00 грн., Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 296 від 09.02.2023 на суму 7 200,00 грн., Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 297 від 10.02.2023 на суму 10 800,00 грн., Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 302 від 27.02.2023 на суму 8 010,00 грн., Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 303 від 27.02.2023 на суму 6 600,00 грн.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору-1 ним поставлено відповідачу товару на суму 433 574,40 грн., а на виконання умов Договору-2 надано відповідачу послуги на суму 58 440,00 грн., проте відповідачем не здійснено оплату поставленого товару та наданих послуг внаслідок чого за останнім рахується заборгованість у розмірі 492 014,40 грн., що і стало підставою для звернення до суду.

Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 9 907,69 грн. 3 % річних, 7 380,22 грн. інфляційних втрат.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що внаслідок укладення Договору між сторонами правочину склалися господарські правовідносини, а також, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що на виконання умов Договору-1 позивачем поставлено відповідачу товару на суму 433 574,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № 42 від 09.02.2023 року на суму 11 930,40 грн., видатковою накладною № 55 від 27.02.2023 року на суму 86 556,00 грн., видатковою накладною № 43 від 09.02.2023 року на суму 205 908,00 грн., видатковою накладною № 44 від 10.02.2023 року на суму 129 180,00 грн.

На виконання умов Договору-2 позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 58 440,00 грн., що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 294 від 09.02.2023 на суму 15 030,00 грн., Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 295 від 10.02.2023 на суму 10 800,00 грн., Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 296 від 09.02.2023 на суму 7 200,00 грн., Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 297 від 10.02.2023 на суму 10 800,00 грн., Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 302 від 27.02.2023 на суму 8 010,00 грн., Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 303 від 27.02.2023 на суму 6 600,00 грн.

За твердженням позивача, відповідач не здійснив оплату поставленого товару на суму 433 574,40 грн. та наданих послуг на суму 58 440,00 грн., внаслідок чого за останнім рахується заборгованість у розмірі 492 014,40 грн.

Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги положення укладених між сторонами договорів, враховуючи, що виконання обов`язку позивача з поставки товару та надання послуг підтверджено належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про те, що строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами в частині повної оплати отриманого товару та наданих послуг є таким, що настав.

Обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідачем не наведено.

З огляду на вищезазначене, враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача стосовно невиконання грошового зобов`язання з оплати поставленого товару та наданих послуг, суд дійшов висновку про те, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за Договором-1 та Договором-2 у загальній сумі 492 014,40 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а тому позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 9 907,69 грн. 3 % річних, 7 380,22 грн. інфляційних втрат.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у розмірі 9 907,69 грн. 3 % річних та 7 380,22 грн. інфляційних втрат за розрахунком позивача.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Виробничо-закупівельне підприємство "Хміль" у повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства "Виробничо-закупівельне підприємство "Хміль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-технологічна компанія "Лідер" про стягнення 509 302,31 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-технологічна компанія "Лідер" (04128, місто Київ, вул. Туполєва Академіка, будинок 17, ідентифікаційний код 42216179) на користь Приватного акціонерного товариства "Виробничо-закупівельне підприємство "Хміль" (10001, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Металістів, будинок 6, ідентифікаційний код 05471336) 492 014 (чотириста дев`яносто дві тисячі чотирнадцять) грн. 40 коп. основного боргу, 9 907 (дев`ять тисяч дев`ятсот сім) грн. 69 коп. 3 % річних, 7 380 (сім тисяч триста вісімдесят) грн. 22 коп. інфляційних втрат, 7 639 (сім тисяч шістсот тридцять дев`ять) грн. 53 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 02.07.2024.

Суддя С. В. Стасюк