Рішення

від 23.05.2024 по справі 910/14444/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.05.2024Справа № 910/14444/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 910/14444/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД БУДАЛЬЯНС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український будівельний альянс"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент"

про визнання права власності на майнові права та зобов`язання вчинити дії

За участю представників сторін:

від позивача: Гаврилюк В.М.

від відповідача: Гонтар Д.О.

від третьої особи-1: Шуліма Д.В.

від третьої особи-2: не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД БУДАЛЬЯНС" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал" про визнання права власності на майнові права та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "ТРЕЙД БУДАЛЬЯНС" є власником майнових прав на об`єкт нерухомості - двокімнатну квартиру під № 310, розташовану на 32 поверсі, загальною площею 71,23 кв.м. (житлова площа 35,83 кв.м.), що будується в будівлі 2 житлового будинку в Житловому комплексі "SOLAR CITY" за адресою: м. Київ, площа Святошинська, 1. Позивач, як власник майнових прав на об`єкт нерухомості, звернувся до відповідача, як управителя фонду фінансування будівництва, з заявою для закріплення об`єкту нерухомості за власником, а також укладення договору про участь у фонді фінансування будівництва, проте відповідач відмовив у вимогах ТОВ "ТРЕЙД БУДАЛЬЯНС", у зв`язку з чим Товариство звернулося до суду з позовом про:

- визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД БУДАЛЬЯНС" на майно, а саме майнові права на об`єкт нерухомості - двокімнатну квартиру під № 310, розташовану на 32 поверсі, загальною площею 71,23 кв.м. (житлова площа 35,83 кв.м.), що будується в будівлі 2 житлового будинку в Житловому комплексі "SOLAR CITY" за адресою: м. Київ, площа Святошинська, 1;

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал", як управителя фонду фінансування будівництва укласти з ТОВ "ТРЕЙД БУДАЛЬЯНС" договір про участь у фонді фінансування будівництва в Житловому комплексі "SOLAR CITY" та здійснити всі необхідні дії для закріплення об`єкту нерухомості (майнових прав на двокімнатну квартиру під № 310, розташовану на 32 поверсі, загальною площею 71,23 кв.м. (житлова площа 35,83 кв.м.), що будується в будівлі 2 житлового будинку в Житловому комплексі "SOLAR CITY" за адресою: м. Київ, площа Святошинська, 1) за власником майнових прав - ТОВ "ТРЕЙД БУДАЛЬЯНС".

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД БУДАЛЬЯНС" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД БУДАЛЬЯНС" було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

10.10.2023 на адресу суду від позивача надійшли доповнення до позовної заяви, що за своїм змістом є письмовим правовим обґрунтуванням підстав заявленого позову та обраного способу захисту до відповідача в частині зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

15.11.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 07.12.23.

04.12.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив та заява про залучення третіх осіб.

Присутній у підготовчому засіданні 07.12.2023 представник позивача просив задовольнити заяву про залучення третіх осіб.

Представник відповідача заперечив проти задоволення заяви позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 ГПК України, в підготовчому засіданні було оголошено перерву до 21.12.2023.

21.12.2023 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про залучення третіх осіб.

21.12.2023 на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення до заяви про залучення третіх осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-Український будівельний альянс"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" та відкладено підготовче засідання на 01.02.2024.

10.01.2024 на адресу суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів.

17.01.2024 на адресу суду від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів.

01.02.2024 на адресу суду від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 15.02.2024.

В судовому засіданні 15.02.2024 без виходу до нарадчої кімнати суд постановив ухвалу на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження, та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.03.2024.

Судове засідання 14.03.2024 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

При цьому, 14.03.2024 через канцелярію суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Північно-Український будівельний альянс" надійшли письмові пояснення, до яких додано копію листа ТОВ "Укрбуд Девелопмент" від 08.06.2020 та копію повідомлення ТОВ "Фінансова компанія "Житло-Капітал" № 01-28/02/22 від 28.02.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 відкладено судове засідання на 04.04.24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 повернуто ТОВ "Північно-Український будівельний альянс" письмові пояснення у справі № 910/14444/23 разом з додатками без розгляду.

04.04.2024 на адресу суду від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 відкладено судове засідання на 18.04.2024, у зв`язку з неявкою представників сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 за клопотанням представника позивача відкладено судове засідання на 16.05.2024.

16.05.2024 на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив не приймати до розгляду подані позивачем 16.05.2024 додаткові пояснення у справі.

Представник третьої особи-1 підтримав позицію позивача.

Представник третьої особи-2 у судове засідання не з`явився.

Суд, дослідив подані позивачем 16.05.2024 письмові пояснення, до яких додані нові докази, що не були подані на стадії підготовчого провадження, залишив їх без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 23.05.2024.

В судовому засіданні 23.05.2024 представник позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи-1 надав усні пояснення по суті спору.

Представник третьої особи-2 у судове засідання черговий раз не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується надсиланням ухвали на адресу третьої особи-2 та розміщеннями оголошень на сайті суду про виклик представника у судові засідання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що третя особа-2 про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 23.05.2024 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

01.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло - капітал» (Управитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент» (Забудовник) було укладено договір управителя із забудовником №72-01/03/18, за умовами якого Забудовник зобов`язується за замовленням Управителя організувати виготовлення та затвердження у встановленому порядку проектно-кошторисної документації, організувати спорудження об`єкта будівництва на підставі цієї проектно-кошторисної документації, ввести його в експлуатацію та передати об`єкти інвестування Довірителям в порядку та в строки, встановлені цим Договором та Правилами ФФБ, а Управитель зобов`язується своєчасно здійснювати фінансування обсягу підтвердженого замовлення на будівництво за рахунок залучених до ФФБ коштів Довірителів на умовах, визначених цим договором та Правилами ФФБ.

Забудовник, відповідно до чинного законодавства України, виконує функції замовника будівництва для спорудження об`єкта будівництва. Забудовник зобов`язаний виконати свої зобов`язання за договором щодо організації спорудження об`єктів будівництва та своєчасного введення їх в експлуатацію незалежно від обсягу замовлення на будівництво, підтвердженого Управителем. (п.1.2 договору)

01.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло - капітал» (Управитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент» (Забудовник) було укладено договір відступлення майнових прав №72-01/03/1-М, відповідно до умов якого відповідно до договору іпотеки, Забудовник уступає, а Управитель приймає на себе право вимоги майнових прав на об`єкт будівництва - Житловий комплекс на Святошинській площі, 1 у Святошинському районі м. Києва, кадастровий номер (8000000000:75:155:0036), кадастровий номер (8000000000:75:155:0051)., будівництво якого організує Забудовник та фінансування будівництва якого здійснює Управитель в інтересах Довірителів та в межах отриманих від них в управління коштів відповідно до умов Договору Nє 72-01/03/18 від « 01» березня 2018 року (надалі договір Управителя із Забудовником).

Згідно з п.1.2 договору після набрання чинності цим договором Забудовник також:

- уступає Управителю свої права по всіх договорах, укладених Забудовником з підрядними, субпідрядними та іншими організаціями, які залучені в процес спорудження об`єкта будівництва;

- повертає Управителю грошові кошти, спрямовані Управителем на фінансування спорудження об`єкта будівництва та не використанні Забудовником, будівельні та і інші матеріали, придбані для спорудження об`єкта будівництва.

01.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло - капітал» (Управитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент» (Забудовник) було укладено договір доручення №72-01/03/18-Д, за умовами якого Забудовник доручає Управителю виконувати функції Забудовника по організації спорудження об`єкту будівництва - Житловий комплекс на Святошинській площі, 1 у Святошинському районі м. Києва, кадастровий номер (8000000000:75:155:0036), кадастровий номер (8000000000:75:155:0051), будівництво якого організує Забудовник та фінансування будівництва якого здійснює Управитель в інтересах Довірителів та в межах отриманих від них в управління коштів відповідно до умов Договору Nє 72-01/03/18 від, « 01» березня 2018 року (Надалі договір Управителя із Забудовником) та невід`ємними від договору Правилами Фонду фінансування будівництва виду А ЖК «SOLAR CITY».

На виконання умов договору доручення №72-01/03/18-Д від 01.03.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло - капітал» перелік об`єктів інвестування та майнові права на них в об`єкті будівництва Житловий комплекс на Святошинській площі, 1 у Святошинському районі м. Києва, кадастровий номер (8000000000:75:155:0036), кадастровий номер (8000000000:75:155:0051), зокрема, квартиру №310 у будівлі №2, 32 поверх, загальною площею 71,23 кв. м., житлова проща 35,83 кв. м.

02.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло - капітал» (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент» (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. за реєстровим №638, за яким за Договором № 72-01/03/18 управителя із забудовником від « 01» березня 2018 року (далі - Договір управителя із забудовником), ІПОТЕКОДАВЕЦЬ зобов?язався збудувати за замовленням ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЯ об`єкт будівництва, а саме:

- Житловий комплекс за адресою: місто Київ, вулиця Святошинська площа, 1 (один) у Святошинському районі, що буде розташований на земельній ділянці, загальною площею 0.2747 га, кадастровий номер 8000000000:75:155:0051. цільове призначення - для організації будівельних робіт. право користування якої у Закритого акціонерного товариства «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко» виникло на підставі Договору оренди земельної ділянки, посвідченого 06 лютого 2007 року Дем`яненко Т.М. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим Nє479 та Договору про поновлення оренди земельної ділянки, посвідченого 26 червня 2017 року Литвин А.С. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим Nє2381; та на земельній ділянці, загальною площею 2.8296 га. кадастровий номер 8000000000:75:155:0036. цільове призначення - для завершення будівництва. подальшої експлуатації та обслуговування житлового комплексу, право користування якої у Закритого акціонерного товариства «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко» виникло на підставі Договору оренди земельної ділянки, посвідченого 06 лютого 2007 року Дем`яненко Т.М. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим Nє480 та Договору про поновлення оренди земельної ділянки, посвідченого 26 червня 2017 року Литвин А.С. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим Nє2380 та ввести його в експлуатацію і передати об`єкти інвестування в цьому об`єкті будівництва Довірителю відповідно до умов Договору Nє 72-01/03/18 управителя із забудовником від « 01» березня 2018 року.

Згідно з п.1.2 договору іпотеки, з метою забезпечення належного виконання ІПОТЕКОДАВЦЕМ своїх зобов`язань по Договору управителя із забудовником про спорудження житла (своєчасне та якісне спорудження об`єкта будівництва, оперативне введення об?єкта будівництва в експлуатацію, оформлення та передача Довірителям об`єктів інвестування у власність) ІПОТЕКОДАВЕЦЬ передає в іпотеку належні йому майнові права на об`єкт будівництва.

Відповідно до п.1.3 договору іпотеки, предметом іпотеки за цим Договором є належні ІПОТЕКОДАВЦЮ майнові права на об`єкти будівництва, які наведені в Додатку Nє1, який є невід`ємною частиною цього договору, що споруджуються на підставі Договору Nє26/06-2017 від 26 червня 2017 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко» та ТОВАРИСТВОМ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ».

Додатком №1 до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. за реєстровим №638 від 02.08.2018, визначено, що іпотекодавець передає, а іпотекодержатель приймає майнові права на об`єкт будівництва: Житловий комплекс за адресою: місто Київ, вулиця Святошинська площа, 1 (один) у Святошинському районі, що буде розташований на земельній ділянці, загальною площею 0.2747 га, кадастровий номер 8000000000:75:155:0051, а саме житловий будинок №2, житловий будинок №3, житловий будинок №4.

10.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД БУДАЛЬЯНС" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Північно-Український будівельний альянс" (Продавець) було укладено договір купівлі - продажу майнових прав №ПУБА-01, відповідно до умов якого Продавець продає, в Покупець купує Майнові права на Об`єкти нерухомості у порядку та на у монах, передбачених ним Договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно п.2.2 договору, Сторони домовились, що Об`єктами нерухомості, Майнові права на який передаються за даним Договором, є наступні приміщення в будинку за адресою: площа Святошинська, 1, м. Київ (ЖК «SOLAR CITY»), будівля №2, 32 поверх, одиниця №310, квартира загальною площею 71,23 кв.м., житлова проща 35,83 кв.м., базова ціна за квадратний метр 28 500 грн., загальна вартість 2030055 грн.

Майнові права на Об`єкти нерухомості за цим Договором передаються Продавцем Покупцю шляхом підписання акту прийому-передачі майнових прав. (п.3.1 договору)

Згідно з п.3.3 договору, після підписання Акту прийому-передачі Майнових прав на Об`єкти нерухомості Покупець набуває право власності на Майнові права на Об`єкти нерухомості та має право володіти, користуватись на розпоряджатися Об`єктами нерухомості без обмежень.

Загальна вартість Майнових прав на Об`єкти нерухомості, зазначені в п.2.2. Договору, що передається Продавцем Покупцеві складає 2 030 085,00 грн. у тому числі ПДВ. (п.4.1 договору)

На виконання умов договору купівлі-продажу майнових прав №ПУБА-01 від 10.07.2020 Сторонами було складено акт приймання-передачі від 21.07.2020, за яким Продавець та Покупець засвідчують, що покупцем було в повному обсязі сплачено попередньо визначену загальну вартість майнових прав на об`єкт нерухомості в розмірі 20300555 грн. у т.ч. ПДВ у строки, визначені договором. Продавець та покупець засвідчують, що продавцем в повному обсязі передано майнові права на визначений об`єкт нерухомості у строки, визначені договором.

Листом №17/07-2/1 від 17.07.2023 позивач вимагав від відповідача припинити дії щодо укладання угод про участь у фонді фінансування будівництва стосовно належної позивачу квартири.

У відповідь на вказаний, відповідач листом №01-18/08//23 від 18.08.2023 повідомив, що забудовником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент», а майнові права на об`єкт належать іпотекодержателю, а тому відповідач не має можливості закріпити жоден із об`єктів інвестування за позивачем.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що ТОВ "ТРЕЙД БУДАЛЬЯНС" є власником майнових прав на об`єкт нерухомості - двокімнатну квартиру під № 310, розташовану на 32 поверсі, загальною площею 71,23 кв.м. (житлова площа 35,83 кв.м.), що будується в будівлі 2 житлового будинку в Житловому комплексі "SOLAR CITY" за адресою: м. Київ, площа Святошинська, 1. Позивач, як власник майнових прав на об`єкт нерухомості, звернувся до відповідача, як управителя фонду фінансування будівництва, з заявою для закріплення об`єкту нерухомості за власником, а також укладення договору про участь у фонді фінансування будівництва, проте відповідач відмовив у вимогах ТОВ "ТРЕЙД БУДАЛЬЯНС", у зв`язку з чим Товариство звернулося до суду з позовом про:

- визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД БУДАЛЬЯНС" на майно, а саме майнові права на об`єкт нерухомості - двокімнатну квартиру під № 310, розташовану на 32 поверсі, загальною площею 71,23 кв.м. (житлова площа 35,83 кв.м.), що будується в будівлі 2 житлового будинку в Житловому комплексі "SOLAR CITY" за адресою: м. Київ, площа Святошинська, 1;

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал", як управителя фонду фінансування будівництва укласти з ТОВ "ТРЕЙД БУДАЛЬЯНС" договір про участь у фонді фінансування будівництва в Житловому комплексі "SOLAR CITY" та здійснити всі необхідні дії для закріплення об`єкту нерухомості (майнових прав на двокімнатну квартиру під № 310, розташовану на 32 поверсі, загальною площею 71,23 кв.м. (житлова площа 35,83 кв.м.), що будується в будівлі 2 житлового будинку в Житловому комплексі "SOLAR CITY" за адресою: м. Київ, площа Святошинська, 1) за власником майнових прав - ТОВ "ТРЕЙД БУДАЛЬЯНС".

В обґрунтування заперечень на позовну заяву відповідач зазначив, що він, як управитель ФФБ виду А ЖК «SOLAR CITY», є довірчим власником отриманого ним в управління майна. Відповідач не надавав згоди щодо відчуження або повернення майнових прав назад забудовнику з метою їх передачі треті особам.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до норми 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина перша статті 316 ЦК України).

У частинах першій, другій статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

За приписами ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом наведеної норми права позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.

Право власності може захищатися пред`явленням позову про визнання цього права. Такий позов може бути пред`явлений до будь-якої особи, яка словами чи діями заявила про свої претензії на річ, яка перебуває у власності іншої особи. Позивач, пред`являючи такий позов, повинен надати докази вчинення відповідачем дій, у тому числі його висловлювань, які можуть бути розцінені як невизнання чи оспорювання права власності.

Передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Застосування позову про визнання права власності можливе лише за умови, що особи, які не визнають, заперечують та/або оспорюють право власності, не перебувають із власником у зобов`язальних відносинах.

Як установлено судом, 01.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло - капітал» (Управитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент» (Забудовник) було укладено договір управителя із забудовником №72-01/03/18, за умовами якого Забудовник зобов`язується за замовленням Управителя організувати виготовлення та затвердження у встановленому порядку проектно-кошторисної документації, організувати спорудження об`єкта будівництва на підставі цієї проектно-кошторисної документації, ввести його в експлуатацію та передати об`єкти інвестування Довірителям в порядку та в строки, встановлені цим Договором та Правилами ФФБ, а Управитель зобов`язується своєчасно здійснювати фінансування обсягу підтвердженого замовлення на будівництво за рахунок залучених до ФФБ коштів Довірителів на умовах, визначених цим договором та Правилами ФФБ.

Забудовник, відповідно до чинного законодавства України, виконує функції замовника будівництва для спорудження об`єкта будівництва. Забудовник зобов`язаний виконати свої зобов`язання за договором щодо організації спорудження об`єктів будівництва та своєчасного введення їх в експлуатацію незалежно від обсягу замовлення на будівництво, підтвердженого Управителем. (п.1.2 договору)

У частині третій статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що інвестування та фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об`єктів визначаються виключно законами.

Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами, а також правові засади та особливості випуску, розміщення та обліку сертифікатів фондів операцій з нерухомістю.

Згідно зі ст. 2 Закону управитель - фінансова установа, яка від свого імені діє в інтересах установників управління майном і здійснює управління залученими коштами згідно із законодавством, Правилами фонду та відповідає вимогам, встановленим цим Законом; договір управителя із забудовником (далі - договір) - договір, який регулює взаємовідносини управителя із забудовником щодо організації спорудження об`єктів будівництва з використанням отриманих в управління управителем коштів та подальшої передачі забудовником об`єктів інвестування установникам управління майном та укладається у випадках, передбачених цим Законом; установник управління майном (далі - установник) - особа, яка передає майно управителю в довірчу власність на підставі договору управління майном. У цьому Законі для ФФБ - це довіритель, при емісії сертифікатів ФОН - це власник сертифікатів ФОН.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» об`єктами управління майном у системі фінансово-кредитних механізмів є фонд фінансування будівництва та фонд операцій з нерухомістю. Об`єкт управління майном знаходиться в довірчій власності управителя. Управитель є довірчим власником отриманого ним в управління майна. Управитель здійснює управління майном відповідно до Правил фонду та договору управління майном.

Частиною 1 статті 9 Закону передбачено, що управитель укладає із забудовником договір, за яким забудовник зобов`язується збудувати один або декілька об`єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку та передати об`єкти інвестування установникам цього фонду у строки та на умовах, визначених цим Законом, Правилами фонду та договором управління майном, а управитель зобов`язується здійснювати фінансування будівництва цих об`єктів будівництва на умовах договору.

Відповідно до договору між забудовником та управителем ФФБ за кожним об`єктом будівництва забудовник передає управителю перелік об`єктів інвестування в об`єкті будівництва, який є попереднім обсягом замовлення на будівництво, та майнові права на ці об`єкти інвестування для подальшої передачі установникам фонду на умовах Правил цього фонду. Забудовник не має права відчужувати або обтяжувати будь-яким способом об`єкти інвестування, майнові права на які передані управителю фонду, без письмової згоди управителя фонду, а після переходу прав на об`єкти інвестування від управителя фонду до установників фонду - без письмової згоди установників фонду. (ч.8 ст. 9 Закону)

Згідно з ч.ч.1-3 статі 11 Закону фінансова установа, яка відповідає вимогам цього Закону, може за власною ініціативою створити ФФБ. ФФБ не є юридичною особою.

ФФБ може бути двох видів - ФФБ виду А та ФФБ виду Б.

Для ФФБ виду А поточну ціну вимірної одиниці об`єкта будівництва, споживчі властивості об`єктів інвестування та об`єкта будівництва, коефіцієнти поверху та комфортності визначає забудовник, при цьому він приймає на себе ризик щодо недостатності залучених коштів на спорудження об`єкта будівництва та зобов`язаний своєчасно ввести його в експлуатацію відповідно до проектної документації і виконати усі необхідні роботи для дотримання технічних характеристик об`єктів інвестування та об`єкта будівництва, незалежно від обсягу фінансування.

ФФБ вважається створеним після затвердження управителем Правил ФФБ, укладання договору із забудовником та відкриття рахунків ФФБ. Для кожного ФФБ відкриваються окремі рахунки. Будь-які обмеження щодо кількості об`єктів будівництва, що можуть споруджуватися в рамках кожного ФФБ, а також щодо обсягів залучених управителем ФФБ в управління коштів не встановлюються. (ч.9 ст. 11 Закону)

Згідно з ч.ч.16, 17 статті 11 Закону управитель ФФБ при здійсненні управління ФФБ:

- несе відповідальність за дотримання обмежень довірчої власності управителя, визначених Правилами ФФБ та визнаних довірителями ФФБ;

- несе відповідальність за виконання своїх зобов`язань перед довірителями ФФБ у межах цього Закону та договору про участь у ФФБ;

- не несе відповідальності власним майном за виплату коштів довірителю ФФБ в разі його відмови від участі у ФФБ виду А, якщо управитель ФФБ дотримався встановлених Правилами ФФБ процедур щодо забезпечення можливості отримання довірителем коштів з ФФБ на вимогу довірителя;

- за дорученням довірителів виступає в інтересах довірителів позивачем у разі невиконання забудовником своїх зобов`язань щодо строків спорудження і якості об`єктів будівництва та передачі об`єктів інвестування довірителям у власність.

ФФБ діє до виконання усіх зобов`язань перед довірителями.

Статтею 12 Закону визначено, що управитель для кожного ФФБ розробляє й затверджує Правила ФФБ та інші необхідні внутрішні документи, що регламентують функціонування цього ФФБ. Правила ФФБ є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами цієї системи фінансування будівництва житла.

Правила ФФБ визначають вид ФФБ, процедуру створення ФФБ, порядок організації взаємовідносин забудовника, управителя та довірителів, порядок встановлення управління майном, умови, особливості та обмеження здійснення управління майном, напрями та порядок використання залучених коштів, порядок участі у фонді та відмови від участі в ньому, типи вимірних одиниць об`єктів інвестування, порядок та умови закріплення об`єкта інвестування за довірителем, розмір винагороди управителя, відповідальність управителя і забудовника за невиконання прийнятих на себе зобов`язань, порядок отримання довірителем страхового відшкодування у разі несвоєчасного введення об`єкта будівництва в експлуатацію, невиконання робіт, передбачених договором між управителем і забудовником та договором між управителем і установником фонду, або неналежного виконання таких робіт та інші умови функціонування ФФБ.

Правила ФФБ є публічною пропозицією для вступу до фонду особи, яка бажає стати довірителем цього фонду, на підставі визнання цих Правил.

Правила фонду мають передбачати обмеження права довірчої власності управителя ФФБ, встановлені установником управління майном у договорі управління майном, і містити зобов`язання управителя виконувати процедури щодо:

забезпечення передачі довірителю, який повністю проінвестував закріплений за ним об`єкт інвестування, майнових прав на цей об`єкт інвестування для подальшого отримання його у власність від забудовника;

забезпечення можливості отримання довірителем, на умовах Правил ФФБ та договору управління майном, коштів з ФФБ на вимогу довірителя в разі його відмови від участі у фонді.

Після визнання довірителями Правил ФФБ та внесення до ФФБ коштів управитель ФФБ не має права вносити зміни та доповнення до Правил ФФБ без письмової згоди всіх довірителів. У разі необхідності внесення змін та доповнень до Правил ФФБ управитель ФФБ зобов`язаний надіслати у письмовій формі пропозиції із зазначенням змісту правил, які пропонується змінити, кожному довірителю. Згода довірителя вважається отриманою, якщо протягом 30 днів з дня надходження повідомлення від управителя з пропозицією про внесення змін і доповнень до Правил ФФБ на зазначену у договорі адресу довірителя управитель не отримав письмової відповіді довірителя.

Зміни до Правил ФФБ не можуть погіршувати умови, що забезпечують права довірителів.

У постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 923/447/15 зроблено висновок про те, що управитель фонду фінансування будівництва є єдиним власником майнових прав на об`єкт інвестування та виключно останній має право на залучення коштів для інвестування через фонд фінансування будівництва та має право на відчуження майнових прав на об`єкт інвестування. Врахувавши те, що оспорюваний інвестиційний договір укладений без згоди управителя, тобто з порушенням вимог статті 9 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про визнання недійсним інвестиційного договору.

Також у постанові від 11 листопада 2020 року у справі № 04/01/5026/1089/2011 Верховний Суд, проаналізувавши правила статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», статей 6, 9 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», дійшов переконання, що реалізація житлових та нежитлових приміщень у житловому комплексі по вул. Щербакова, 52 в м. Києві могла здійснювалась виключно через фонд фінансування будівництва, на підставі укладеного між ТОВ "Артем-Банк" як управителем, з однієї сторони та Управлінням державної охорони України і КП "Житомирбудзамовник" як забудовниками з іншої договору від 14.12.2007 № 1 про організацію спорудження об`єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду А за програмою будівництва об`єкту по вул. Щербакова, 52 в м. Києві. Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду про те, що ні Управління державної охорони України (замовник) та КП «ЖИТОМИРБУДЗАМОВНИК» (забудовник), ні, тим більше, ПП «ПІД-КЛЮЧ» (генеральний підрядник) не могли придбати майнові права на об`єкти нерухомості інакше, ніж через фонд фінансування будівництва і лише за умови здійснення інвестування.

Отже, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 923/447/15 та від 11 листопада 2020 року у справі №04/01/5026/1089/2011, забудовник не має права відчужувати об`єкти інвестування, майнові права на які передані управителю фонду, без письмової згоди управителя фонду. Лише управитель та виключно через фонд фінансування будівництва має право на відчуження майнових прав на об`єкт інвестування.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.

Відповідно до вимог частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто йдеться про врахування судами висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду, враховуючи статус Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Близька за змістом права позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.11.2020 зі справи № 904/3173/19, від 10.12.2020 зі справи № 902/1414/13, від 26.08.2021 зі справи № 910/15357/19.

При цьому, пунктами 6.3.3., 6.3.4 договору управителя із забудовником також передбачено що забудовник зобов`язаний передати Управителю майнові права на Об?єкти інвестування для подальшої передачі їх Довірителям. Не відчужувати та будь-яким способом не обтяжувати Об`єкти інвестування, майнові права на які передані Управителю, без його письмової згоди.

Проте, матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів, у розумінні ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент» письмової згоди від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-капітал» на відчуження об`єктів інвестування третім особам поза фондом фінансування будівництва, майнові права які передані Управителю, зокрема, щодо майнових прав на двокімнатну квартиру під № 310, розташовану на 32 поверсі, загальною площею 71,23 кв.м. (житлова площа 35,83 кв.м.), що будується в будівлі 2 житлового будинку в Житловому комплексі "SOLAR CITY" за адресою: м. Київ, площа Святошинська, 1.

Також суд зазначає, що реалізація житлових та нежитлових приміщень у житловому комплексі "SOLAR CITY" за адресою: м. Київ, площа Святошинська, 1 здійснюється через фонд фінансування будівництва на підставі договору управителя із забудовником №72-01/03/18 від 01.03.2018 і відповідно до Правил Фонду фінансування будівництва виду А ЖК "SOLAR CITY".

Однак, матеріали справи не містять, а позивачем, у свою чергу, не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів, у розумінні ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження укладання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД БУДАЛЬЯНС" договору про участь у фонді фінансування будівництва з управителем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал", а тому він не є довірителем фонду фінансування будівництва А за програмою будівництва об`єкта за адресою: м. Київ, площа Святошинська, 1.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 липня 2023 року по справі № 761/15392/19.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент", як забудовник, не мало права відчужувати квартиру під № 310, розташовану на 32 поверсі, загальною площею 71,23 кв.м. (житлова площа 35,83 кв.м.), що будується в будівлі 2 житлового будинку в Житловому комплексі "SOLAR CITY" за адресою: м. Київ, площа Святошинська, 1, Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД БУДАЛЬЯНС", оскільки це суперечить статті 9 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», п.п. 6.3.3., 6.3.4 договору управителя із забудовником №72-01/03/18 від 01.03.2018.

Крім того, судом установлено, що 02.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-капітал» (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент» (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. за реєстровим №638, за яким за Договором Nє 72-01/03/18 управителя із забудовником від « 01» березня 2018 року (далі - Договір управителя із забудовником), ІПОТЕКОДАВЕЦЬ зобов`язався збудувати за замовленням ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЯ об`єкт будівництва, а саме:

- Житловий комплекс за адресою: місто Київ, вулиця Святошинська площа, 1 (один) у Святошинському районі, що буде розташований на земельній ділянці, загальною площею 0.2747 га, кадастровий номер 8000000000:75:155:0051. цільове призначення - для організації будівельних робіт. право користування якої у Закритого акціонерного товариства «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко» виникло на підставі Договору оренди земельної ділянки, посвідченого 06 лютого 2007 року Дем?яненко Т.М. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим Nє479 та Договору про поновлення оренди земельної ділянки, посвідченого 26 червня 2017 року Литвин А.С. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим Nє2381; та на земельній ділянці, загальною площею 2.8296 га. кадастровий номер 8000000000:75:155:0036. цільове призначення - для завершення будівництва. подальшої експлуатації та обслуговування житлового комплексу, право користування якої у Закритого акціонерного товариства «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко» виникло на підставі Договору оренди земельної ділянки, посвідченого 06 лютого 2007 року Дем?яненко Т.М. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим Nє480 та Договору про поновлення оренди земельної ділянки, посвідченого 26 червня 2017 року Литвин А.С. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим Nє2380 та ввести його в експлуатацію і передати об`єкти інвестування в цьому об`єкті будівництва Довірителю відповідно до умов Договору Nє 72-01/03/18 управителя із забудовником від « 01» березня 2018 року.

Згідно з п.1.2 договору іпотеки з метою забезпечення належного виконання ІПОТЕКОДАВЦЕМ своїх зобов`язань по Договору управителя із забудовником про спорудження житла (своєчасне та якісне спорудження об`єкта будівництва, оперативне введення об`єкта будівництва в експлуатацію, оформлення та передача Довірителям об`єктів інвестування у власність) ІПОТЕКОДАВЕЦЬ передає в іпотеку належні йому майнові права на об`єкт будівництва.

Відповідно до п.1.3 договору іпотеки предметом іпотеки за цим Договором є належні ІПОТЕКОДАВЦЮ майнові права на об`єкти будівництва, які наведені в Додатку №1, який є невід`ємною частиною цього договору, що споруджуються на підставі Договору Nє26/06-2017 від 26 червня 2017 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко» та ТОВАРИСТВОМ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ».

Згідно з п.2.1.2 договору іпотеки іпотекодавець зобов`язаний не здійснювати відступлення третім особам майнових прав на об`єкти будівництва без письмової згоди на це іпотекодержателя.

Додатком №1 до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. за реєстровим №638 від 02.08.2018, визначено, що іпотекодавець передає, а іпотекодержатель приймає майнові права на об`єкт будівництва: Житловий комплекс за адресою: місто Київ, вулиця Святошинська площа, 1 (один) у Святошинському районі, що буде розташований на земельній ділянці, загальною площею 0.2747 га, кадастровий номер 8000000000:75:155:0051, а саме житловий будинок №2, житловий будинок №3, житловий будинок №4 .

Однак, у матеріалах справи відсутні на підтвердження отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент» письмової згоди від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-капітал» на передачу майнових прав позивачу на двокімнатну квартиру під № 310, розташовану на 32 поверсі, загальною площею 71,23 кв.м. (житлова площа 35,83 кв.м.), що будується в будівлі 2 житлового будинку в Житловому комплексі "SOLAR CITY" за адресою: м. Київ, площа Святошинська, 1, усупереч умов п.2.1.2 договору іпотеки.

Відповідно до положень ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладається обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За змістом ст. ст. 76-78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У той же час, відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що вказаною нормою покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Так, згідно висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони та одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених обставин по справі, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними засобами доказування щодо правомірності набуття майнових прав на двокімнатну квартиру під № 310, розташовану на 32 поверсі, загальною площею 71,23 кв.м. (житлова площа 35,83 кв.м.), що будується в будівлі 2 житлового будинку в Житловому комплексі "SOLAR CITY" за адресою: м. Київ, площа Святошинська, 1.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД БУДАЛЬЯНС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал" про визнання права власності на майнові права та зобов`язання вчинити дії є недоведеними та задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано: 02.07.2024.

Суддя А.І. Привалов