Рішення

від 02.07.2024 по справі 910/5649/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.07.2024Справа № 910/5649/24

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма

"ВІКОНТ"

(10020, м. Житомир, вул. Бялика, буд. 10;

ідентифікаційний код: 20423276)

до Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально

виконавчої служби України"

(03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 27;

ідентифікаційний код: 41220556)

про про стягнення 54 835,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ВІКОНТ" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально виконавчої служби України" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості, що виникла у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за Договором купівлі-продажу №254-к-23 від 08.11.2023 у розмірі 54 835,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/5649/24 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

27.05.2024 через підсистему "Електронний суд" представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позову заперечує з підстав необґрунтованості та недоведеності.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

08.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ВІКОНТ" (далі - Позивач, Продавець) та Державною установою "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України", (далі - Відповідач, Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 254-к-23 (далі - Договір).

За умовами Договору Продавець поставив товар Покупцю, але останній за нього оплату не здійснив. А саме: Згідно з п. 1.1 Договору, Продавець зобов`язується продати і відвантажити ДК 021-2015:15610000-7 - Продукція борошномельно-круп`яної промисловості (борошно пшеничне першого сорту) ( надалі - товар) в обсязі , за адресами Територіальних уповноважених представників Покупця та у терміни ( строки), визначені у Рознарядці ( Додаток 1 до даного Договору), а Покупець - забезпечити прийняття та оплату товару за цінами, згідно умов цього Договору: борошно пшеничне першого сорту в кількості 421200,00 кг, ціна за одиницю виміру - 9,97 грн. на загальну суму 4199364,00 грн.

Згідно п. 2.1. Договору, Продавець повинен поставити Покупцю товар, що є харчовим продуктом, безпечність та якість якого відповідає вимогам законодавства про безпечність та якість харчових продуктів, а також ГСТУ46.004-99, умовам цього Договору і підтверджена документом, що підтверджує безпечність та якість товару ( оригінал або копія, завірена печаткою Продавця), відповідно до чинного законодавства. ( Роз`яснення щодо документів, які підтверджують безпечність та якість товару, визначені у Додатку 2 до цього Договору.)

Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунки за цим Договором проводяться шляхом оплати товару Покупцем за фактом поставки Товару протягом 20 банківських днів з дати отримання товару на складі Територіального уповноваженого представника Покупця у міру надходження бюджетних коштів на підставі рахунків-фактур Продавця, належним чином оформлених накладних, актів приймання.

У разі затримки бюджетного фінансування Покупця та/або затримки з боку органів Державної казначейської служби України у здійсненні розрахунково-касового обслуговування, розрахунки за фактом поставки товару здійснюються протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати надходження асигнувань на реєстраційні рахунки Покупця та/або з моменту можливості органів державної казначейської служби України здійснювати розрахунково-касове обслуговування. Сторони домовилися, що будь-які штрафні санкції до Покупця в такому випадку не застосовуються.

Пунктом 4.3. договору визначено, що датою отримання товару є дата, зазначена у накладній.

Поставка Товару здійснюється окремими партіями в обсязі, за адресами Територіальних уповноважених представників Покупця та у терміни ( строки) визначені у Рознарядці ( Додатку 1 до цього Договору), Продавець повинен здійснити поставку товару у повному обсязі включно до 10 грудня 2023 ( п. 5.1. Договору).

Згідно п. 5.2. Договору Продавець здійснює поставку Товару на умовах DDP ( згідно Інкотермс 2010) за адресами, що вказані в Рознарядці ( додаток 1 до цього Договору).

Відповідно до п. 5.4. територіальні уповноважені представники Покупця здійснюють прийом товару після надання усього комплекту документів, зазначеного в п. 2.1 та 4.1 цього Договору, з урахуванням положень пункту 2.3 цього Договору.

З Додатку 1 до цього договору вбачається, що в Рознарядці на поставку борошна пшеничного першого сорту Територіальним уповноваженим представникам Покупця однією з таких представників є Державна установа «Новоград - Сіверська установа виконання покарань ( № 31)», що знаходиться за адресою: вул. Миколаївська, 31, м. Новоград- Сіверський, Черкаської області.

На виконання умов договору Позивач 26.10.2023 поставив на адресу «Новоград - Сіверська установа виконання покарань (№ 31)», що знаходиться за адресою: вул. Миколаївська, 31, м. Новоград- Сіверський, Черкаської області 2750,00 кг борошна пшеничного першого сорту на загальну суму 27417,50 грн, а Відповідач прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковою накладною № 430 від 26.12.2023, товаро-транспортною накладною № Р430 від 26.12.2023 та актом приймання № 98 від 26.12.2023, довіреністю № 66 від 26.12.2023 на прийняття товару. Вказані документи містять підписи та відтиски печатки, які зі сторони позивача так і зі сторони відповідача.

Позивач 27.10.2023 поставив на адресу «Новоград - Сіверська установа виконання покарань (№ 31)», що знаходиться за адресою: вул. Миколаївська, 31, м. Новоград- Сіверський, Черкаської області 2750,00 кг борошна пшеничного першого сорту на загальну суму 27417,50 грн, а Відповідач прийняв вказаний товару, що підтверджується видатковою накладною № 496 від 27.12.2023, товаро-транспортною накладною № Р496 від 27.12.2023 та актом приймання № 99 від 27.12.2023, довіреністю № 67 від 27.12.2023 на прийняття товару. Вказані документи містять підписи та відтиски печатки, які зі сторони позивача так і зі сторони відповідача.

Таким чином, вищенаведені обставини свідчать про виконання Позивачем взятих на себе зобов`язань відповідно до Договору.

Проте Відповідач у встановленні п. 4.1. Договору строк, тобто до 24 січня 2024 ( за поставку від 26.12.2023) та відповідно до 25 січня 2024 ( за поставку від 28.12.2023 ) розрахунків з позивачем за поставлений Товар на загальну суму 54835,00 грн. не провів, що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 30.01.2024.

Позивач 30.01.2024 звернувся до відповідача з претензією № 8 (далі Претензія), в якій просив провести розрахунок за поставлений товар на суму 54835,00 грн., та додав до претензії акт звірки розрахунків. Вказану претензію було отримано 27.02.2024, що підтверджується роздруківкою із сайту Укрпошти, проте жодної відповіді від відповідача на вказану претензію отримано не було, кошти сплачені не були.

Таким чином, спір у справі виник у зв`язку із тим, що Покупець, порушуючи умови Договору, не оплатив отриману продукцію в повному обсязі, внаслідок чого, на день подачу позову у останнього утворилась заборгованість по оплаті поставленої продукції за Договором купівлі-продажу №254-к-23 від 08.11.2023 в розмірі 54 835,00 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору Позивач здійснив поставку товару загалом на суму 54 835,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 430 від 26.12.2023, товаро-транспортною накладною № Р430 від 26.12.2023 та актом приймання № 98 від 26.12.2023, видатковою накладною № 496 від 27.12.2023, товаро-транспортною накладною № Р496 від 27.12.2023 та актом приймання № 99 від 27.12.2023.

Судом встановлено, що видаткові накладні № 430 від 26.12.2023 та № 496 від 27.12.2023 містять печатку та підпис відповідача про отримання Товару без жодних зауважень та заперечень щодо кількості та якості отриманого Товару. Також суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні заперечення щодо якості та вартості отриманого Товару зі сторони Відповідача. Таким чином, суд приходить до висновку, що Відповідач у встановлений вищевказаним договорами строк не розрахувався чим порушив умови договору, а відтак, доводи позивача останнім було поставлено Товариству Товару загальною вартістю 54 835,00 грн., є не спростованими.

Відповідач належними засобами доказування доказів протилежного не довів.

Натомість, Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання передбачені Договором та у строк передбачений умовами укладеного між Сторонами Договором не здійснив оплату поставленого Товару. У зв`язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 54 835,00 грн.

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, станом на день подання позову зобов`язання з оплати поставленого товару на загальну суму 54 835,00 грн. відповідачем не виконано.

Доказів оплати поставленого товару на загальну суму 54 835,00 грн. матеріали справи не містять. Вказане відповідачем не заперечується. Таким чином, суд приходить до висновку, що сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 54 835,00 грн. документально підтверджена та належним чином доведена, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аргументи та заперечення відповідача, що наведені у відзиві, суд розглянув та відхилив, як такі що не спростовують заявлених позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально виконавчої служби України" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 27; ідентифікаційний код: 41220556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ВІКОНТ" (10020, м. Житомир, вул. Бялика, буд. 10; ідентифікаційний код: 20423276) 54 835,00 грн. основного боргу та 3028,00 грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов