Рішення

від 27.06.2024 по справі 750/9869/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/9869/23

Провадження № 2/750/76/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2024 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді - Логвіної Т.В.

секретаря Примак Т.В.,

за участі позивача,

представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Деснянське» Чернігівської міської ради про відшкодування шкоди,

встановив:

у липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Деснянське» Чернігівської міської ради та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 166587 грн 57 коп. у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, 10840 грн 60 коп. у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття предметів побуту, моральної шкоди у розмірі 20000 грн та витрати за проведення експертиз.

Обґрунтовано позов тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . Спірна квартира обслуговується дільницею з обслуговування житлового фонду № 1, що є структурним підрозділом відповідача, входить до його складу. Позивач своєчасно сплачує всі витрати на утримання будинку і прибудинкової території. 10 червня 2023 року під час дощу через засмічення лівньової каналізації будинку сталося підтоплення спірної квартири. В акті від 12.06.2023 зазначені не всі пошкодження квартири, що сталися внаслідок підтоплення та оскільки відповідач заперечує свою вину у затопленні квартири, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з тим, що послуги очищення покрівлі будинку від сміття та бруду здійснюються 2 рази на рік та були надані співвласникам будинку АДРЕСА_2 в повному обсязі.

Відповідач подав відповідь на відзив просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, відзив на позовну заяву вважати таким, що не спростовує обставини справи, викладені в позовній заяві, а доводи і міркування представника такими, що мають на меті уникнути відповідальності.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідачав судовомузасіданні протизадоволення позовузаперечував, з підстав викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач є власником 1/3 квартири АДРЕСА_1 , також по 1/3 частини квартири належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та витягом про державну реєстрацію прав (а.с. 6).

10 червня 2023 року під час зливи сталось підтоплення, причиною якого є забиття відстійника (грязьовика) труб зливної каналізації, про що 12 червня 2023 року комісією КП «Деснянське ЧМР» було складено акт.

Згідно довідки від 14.09.2023 № 02-327 КП «Деснянське» ЧМР повідомляє, що претензій щодо ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком від співвласників будинку АДРЕСА_2 за період з 01.01.2021 по 01.09.2023 не надходило.

Як вбачається з пояснювальної начальника ДОЖФ № 1 за зверненням власника квартири 12.06.2023 року комісією у складі майстрів дільниці з обслуговування житлового фонду № 1 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , слюсаря сантехніка ОСОБА_6 в присутності власника квартири АДРЕСА_3 було складено акт про залиття. Комісією встановлено, що ймовірною причиною залиття є забиття відстійника (грязевика) труби ливневої каналізації в підвалі під`їзду № 2 листям з дерев та будівельним сміттям з подальшою розгерметизацією системи зливової каналізації на технічному поверсі під`їзду № 2. Розгерметизація сталась внаслідок пошкодження невстановленими особами кріплення заглушки системи зливової каналізації. У зв`язку з чим комісією рекомендовано тримати решітки входу та технічний поверх, горище та покрівлю закритими. Не допускати сторонніх осіб. Працівниками дільниці проведені роботи щодо встановлення кріплення заглушки на місце, та герметичне її закріплення в системі зливової каналізації. Було оглянуто покрівлю будинку та встановлено, що покрівля додаткового прибирання не потребує. ОСОБА_2 з актом не погодилась оскільки комісією на її думку не були враховані всі пошкоджені затопленням речі, що були в квартирі та надала окрему претензію до акту. Проте, комісія не змогла встановити, що зазначені речі були пошкоджені в наслідок затоплення. Працівниками дільниці протягом 2023 року ремонтні чи будівельні роботи на покрівлі будинку АДРЕСА_2 не проводились.

Згідно акту про виконання технічного обслуговування внутрішньо будинкової системи водопостачання та водовідведення будинку АДРЕСА_2 від 02.05.2023 технічне обслуговування внутрішньо будинкової системи водопостачання та водовідведення проведеною Внутрішньо будинкова система у робочому стані.

Згідно висновків експертів за результати проведення комісійної комплексної судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи у цивільній справі № 750/9869/23 від 29.04.2024 № 3249/3250/23-24 розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття 10.06.2023 квартири за адресою: АДРЕСА_4 , станом на час проведення експертизи, з врахуванням фізичного зносу опоряджувальних покриттів та конструктивних елементів приміщень квартири, становить 166587 грн 57 коп., розмір матеріальної шкоди заподіяної власнику пошкодженого майна (меблі) в результаті дії затоплення становить 10840 грн 60 коп.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазначала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» надав рекомендації, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б)протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, вина.

Отже, цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Правилами статтей 77,78,79,80 ЦПК України встановлено, що: належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень; суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представник відповідача в судовому засіданні не визнав встановлені причини залиття квартири позивача, але надані докази в судовому засіданні не спростовані, тобто представником відповідача не доведено, що шкоду позивачу завдано не з їх вини, а тому суд знаходить підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 166587 грн 57 коп. у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, 10840 грн 60 коп. у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття предметів побуту, завдання якої встановлено уповноваженими на те особами та розмір якої визначено відповідними спеціалістами в цій галузі.

Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини першої, другої статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 23 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 грудня 2020 року в справі № 752/17832/14-ц вказала, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Також, Європейський суд з прав людини в пункті 37 рішення у справі «Недайборщ проти Російської Федерації» зазначив, що заявнику не може бути пред`явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс, що означає, що при наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом.

Оцінивши наявні в справі докази та доводи позивача, суд дійшов висновку, що позивач у зв`язку з пошкодженням його майна внаслідок залиття квартири, поніс моральні страждання і має право на відшкодування моральної шкоди, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами, регулюєтьсяст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача.

За змістом ч.1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Так, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати пов`язані із проведенням експертизи, про стягнення яких заявив позивач.

Частиною 6 ст.139ЦПК України визначено, що розмір витрат на проведення експертизи встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Так, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ст.141ЦПК України та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Із відповідача на користь позивача підлягають стягненню 21203 грн 84 коп. у відшкодування витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи, 7572 грн 80 коп. у відшкодування витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Також, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а тому витрати по сплаті судового збору стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального підприємства «Деснянське» Чернігівської міської ради (вул. Академіка Павлова, 13, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 03357731) про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства«Деснянське» Чернігівськоїміської ради на користь ОСОБА_1 166587 грн 57 коп. у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, 10840 грн 60 коп. у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття предметів побуту, а всього 177428 грн 17 коп.

Стягнути з Комунального підприємства«Деснянське» Чернігівськоїміської ради на користь ОСОБА_1 20000 грн у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Комунального підприємства«Деснянське» Чернігівськоїміської ради на користь ОСОБА_1 21203 грн 84 коп. у відшкодування витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи, 7572 грн 80 коп. у відшкодування витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи, а всього 28776 грн 64 коп.

Стягнути з Комунального підприємства«Деснянське» Чернігівськоїміської ради на користь держави 1974 грн 28 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 02.07.2024.

Суддя: