Справа № 750/6573/24
Провадження № 2/750/1463/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2024 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі судді Супруна О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 750/6573/24 за позовом ОСОБА_1 до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області ДСНС України про визнання незаконним та скасування наказу про припинення виплати середньомісячного заробітку та стягнення заробітної плати,
в с т а н о в и в :
09.05.2024 позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області ДСНС України, в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати наказ № 38 о/с від 19.07.2022 про припинення оплати середньомісячного заробітку на період проходження ОСОБА_1 військової служби;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток разом з надбавкою в розмірі 20% посадового окладу за престижність праці як педагогічному працівнику, надбавкою за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу як педагогічному працівнику та іншими надбавками згідно штатного розпису, починаючи з 19.07.2022 і по день ухвалення судом рішення у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 з 01.11.2019 перебуває у трудових відносинах із Навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області ДСНС України, займаючи посаду майстра виробничого навчання Чернігівських територіальних курсів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності ІІ категорії з встановленням 12 тарифного розряду та відповідного посадового окладу з встановленням надбавки в розмірі 20% посадового окладу за престижність праці як педагогічному працівнику, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування». Крім того, позивачу як педагогічному працівнику встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 30 % посадового окладу, відповідно до Порядку виплати надбавки за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78. Із 25.05.2022 по теперішній час ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України та, відповідно, був увільнений від виконання обов`язків за посадою майстра виробничого навчання Чернігівських територіальних курсів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності ІІ категорії за мобілізацією у зв`язку з прийняттям на військову службу за призовом з 25.05.2022 по 24.05.2023 або до дня фактичного звільнення зі збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку. Проте, з 19.07.2022 позивачу перестала надходити заробітна плата із основного місця роботи, з приводу чого ОСОБА_1 звернувся до відповідача для отримання пояснень відсутності нарахованої заробітної плати, де йому усно повідомили, що наказом № 38 о/с від 19.07.2022 Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області ДСНС України йому припинено нарахування середнього заробітку з дати набрання чинності Законом України від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин». Після ознайомлення із наказом, позивач повторно звернувся до відповідача щодо поновлення виплати середньомісячного заробітку з моменту припинення у відповідності до норм чинного законодавства та виплати попереднього середнього заробітку, однак ОСОБА_1 відмовлено у поновленні та виплаті середнього заробітку, керуючись Законом України «Про внесення до деяких законодавчих актів України щодо стабілізаційних трудових відносин» від 01.07.2022, яким внесено зміни достатті 119 Кодексу законів про працю України (далі за текстом - КЗпП України)в частині виключення норми щодо збереження роботодавцем середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення при збереженні місця роботи. Із такою позицією роботодавця позивач не погоджується з огляду на те, що у частині другійстатті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»передбачені гарантії для громадян України призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, зокрема, шляхом відсилання як до частини третьоїстатті 119 КЗпП України, так і до норм інших законів (зокрема, частини другої статті 57 Закону України «Про освіту»). Законом України «Про внесення до деяких законодавчих актів України щодо стабілізаційних трудових відносин»не внесено зміни до інших законів, які передбачають гарантії для громадян України, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, встановлені нормами інших законів (зокрема, для педагогічних чи науково-педагогічних працівників). Тобто, для окремих категорій суб`єктів (зокрема, для педагогічних чи науково-педагогічних працівників) призваних на військову службу за призовом під час мобілізації збережено таку гарантію як попередній середній заробіток. У частині другійстатті 57 Закону України «Про освіту»міститься спеціальна норма щодо положень частини третьоїстатті 119 КЗпП України, оскільки поширюється на педагогічних чи науково-педагогічних працівників. Спеціальна норма (частина другастатті 57 Закону України «Про освіту») має перевагу над загальною (частина третястатті 199 КЗпП) нормою. Прийнята пізніше в часі загальна норма (частина третястатті 199 КЗпП) не скасовує спеціальної норми. Тому за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, зберігається попередній середній заробіток.
Ухвалою судді від 14.05.2024 дану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 16.05.2024 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами та визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
24.05.2024 представником відповідача через канцелярію суду подано відзив, в якому позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі. Зазначає, що в даній справі мають застосовуватися положенням частини другої статті 57Закону України«Про освіту» зі змінами від 22.11.2023.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що наказом Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області від 28.10.2019 № 58 о/с, з 01.11.2019 ОСОБА_1 , старшого майстра виробничого навчання Чернігівських територіальних курсів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності ІІ категорії, переведено на посаду майстра виробничого навчання Чернігівських територіальних курсів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності II категорії, встановлено 12 тарифний розряд та посадовий оклад 4 480 грн 30 коп.; встановлено надбавку в розмірі 20 % посадового окладу за престижність праці, як педагогічному працівнику відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної, середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування»; встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, як педагогічному працівнику відповідно до Порядку виплати надбавки за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78 (а.с. 11).
Як убачається з витягу з наказу начальника 4 центру захисту інформації та кібернетичної безпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах (по стройовій частині) від 25.05.2022 № 68, капітана ОСОБА_1 , 1978 року народження, прийнято на військову службу за призовом осіб із числа військовозобов`язаних в особливий період (з 25.05.2022 по 24.05.2023) та призначено його на посаду начальника відділу радіоконтролю 4 центру захисту інформації та кібернетичної безпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військової частини НОМЕР_1 , з 25.05.2022 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення до військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , який вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.
Наказом Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області від 25.05.2022 № 27 о/с ОСОБА_1 увільнено від виконання обов`язків за посадою майстра виробничого навчання Чернігівських територіальних курсів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності II категорії за мобілізацією у зв`язку з прийняттям на військову службу за призовом з 25.05.2022 по 24.05.2023 або до фактичного звільнення зі збереженням середньомісячного заробітку з моменту фактичного увільнення ОСОБА_1 відповідно до статті 119 КЗпП України (а.с. 12).
У зв`язку з внесенням змін до статті 119 КЗпП України на підставі Закону України від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» наказом Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області від 19.07.2022
№ 38 о/с ОСОБА_1 припинено нарахування та виплату середньомісячного заробітку з 19.07.2022 (а.с. 13).
Вищевказаний наказ позивач вважає незаконним та просить його скасувати, зобов`язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток разом з надбавкою в розмірі 20% посадового окладу за престижність праці, як педагогічному працівнику та іншими надбавками згідно штатного розпису, починаючи з 19.07.2022 і по день ухвалення судом рішення у справі.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
У частині другій статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту», частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту», частиною другою статті 46 Закону України «Про вищу освіту».
Так, частиною третьою статті 119 КЗпП України, в редакції чинній на момент мобілізації позивача, було передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Також частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту», в редакції чинній на момент мобілізації позивача, передбачено, що у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток.
Аналогічна за змістом норма передбачена частиною третьою статті 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту», яким визначається порядок, умови, форми та особливості здобуття фахової перед вищої освіти та регулюються суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації цього права.
Надалі, у зв`язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022, з 19 липня 2022 року у частині третій статті 119 слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».
Проте, зміни у статтю 57 Закону України «Про освіту» та статтю 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту» внесено лише Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023. Унаслідок внесених змін із частини другої статті 57 Закону України «Про освіту» виключено слова «чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період» та із частини третьої статті 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту» виключено слова «чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період».
Таким чином, загальними нормами КЗпП України збереження середнього заробітку за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період було передбачено лише до 18.07.2022.
Натомість, спеціальними нормами Закону України «Про освіту» та Закону України «Про фахову передвищу освіту» збереження середнього заробітку за педагогічним чи науково-педагогічним працівником, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, було передбачено до 23.12.2023.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові Верховного Суду від 16.10.2023 у справі № 718/209/23 зазначено, що спеціальна норма (частина друга статті 57 Закону України «Про освіту») має перевагу над загальною (частина третя статті 119 КЗпП) нормою (lex specialis derogat generali). Прийнята пізніше в часі загальна норма (частина третя статті 119 КЗпП) не скасовує спеціальної норми (lex posterior generalis non derogat priori speciali).
Ураховуючи, що позивач є педагогічним працівником, який був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період, з 24.02.2022 і проходить службу по теперішній час, то на нього поширюються не лише гарантії прав працівників, передбачені загальними нормами трудового законодавства (КЗпП України), але й гарантії, передбачені спеціальними нормами (Закон України «Про освіту» та Закон України «Про фахову передвищу освіту»), а тому ОСОБА_1 мав право на отримання середнього заробітку до 23.12.2023.
Подібні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 17.01.2024 у справі № 708/447/23.
Указане також узгоджується із роз`ясненнями МОН України, викладеними у листі від 28.12.2023 № 1/20501-23 «Про зміни у законодавстві щодо збереження середнього заробітку педагогічним, науково-педагогічним працівникам закладів освіти, які призвані на військову службу».
Ураховуючи викладене, зупинення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку у період з 20.07.2022 по 23.12.2023 згідно наказу Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області ДСНС України № 38 о/с від 19.07.2022, є незаконним і порушене право позивача підлягає відновленню.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження
№ 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження
№ 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження
№ 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження
№ 12-14звг19), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18.
За вказаних обставин, враховуючи, що з 24.12.2023 спеціальними нормами Закону України «Про освіту» та Закону України «Про фахову передвищу освіту» не передбачено збереження середнього заробітку за педагогічним чи науково-педагогічним працівником, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Із метою відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток як педагогічному працівнику за період з 20.07.2022 по 23.12.2023 без скасування оспорюваного наказу, оскільки його незаконність встановлена судом лише у вказаний період.
Також, немає необхідності для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток разом з надбавкою в розмірі 20% посадового окладу за престижність праці як педагогічному працівнику, надбавкою за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу як педагогічному працівнику та іншими надбавками згідно штатного розпису, оскільки порядок обчислення середнього заробітку не є предметом даного спору, та відповідно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього.
Ураховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 13, 81, 83, 258, 259, 263-265, 273, 279, 352-354 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області ДСНС України про визнання незаконним та скасування наказу про припинення виплати середньомісячного заробітку та стягнення заробітної плати задовольнити частково.
Зобов`язати Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області ДСНС України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 20.07.2022 по 23.12.2023.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області ДСНС України на користь держави
1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 02.07.2024.
Позивач: ОСОБА_1 ,місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області ДСНС України, місцезнаходження: вул. Гетьмана Полуботка, 70, м. Чернігів, код ЄДРПОУ - 26179864.
Суддя
Суд | Деснянський районний суд м.Чернігова |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2024 |
Оприлюднено | 04.07.2024 |
Номер документу | 120118538 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Деснянський районний суд м.Чернігова
Супрун О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні