Рішення

від 01.07.2024 по справі 911/1042/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2024 р. Справа № 911/1042/24

За позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу, 03035, місто Київ, вулиця Солом`янська, будинок 1

до Комунального підприємства "Рокитне водоканал", 09600, Київська область, Рокитнянський район, селище міського типу Рокитне, вулиця Волі, будинок 133

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Рокитнянської селищної ради, 09600, Київська область, Рокитнянський район, селище міського типу Рокитне, вулиця Незалежності, будинок 2

про стягнення 40 219, 43 грн збитків

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

Державна екологічна інспекція Столичного округу звернулася до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Рокитне водоканал" про стягнення 40 219, 43 грн збитків завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що під час проведення в період з 12.11.2021 по 25.11.2021 позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів виявлено самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, що призвело до заподіяння збитків державі в розмірі 40 219, 43 грн.

Справа розглядається за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Рокитнянської селищної ради.

Господарський суд Київської області ухвалою від 29.04.2024 відкрив провадження у справі № 911/1042/24. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарський суд вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у зв`язку з чим встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

Ухвала Господарського суду Київської області від 29.04.2024 надіслана учасникам справи в електронному вигляді в їх електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", що підтверджується відповідними довідками.

Відповідач вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав.

Згідно із частиною дев`ятою статті 165 та частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до перелічених вище норм Господарського процесуального кодекс у України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно із частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Державною екологічною інспекцією Столичного округу на підставі наказу Державної екологічної інспекції Столичного округу від 10.11.2021 № 1097-П "Про проведення перевірки" утворено інспекційну групу з проведення у період з 12.11.2021 по 25.11.2021 позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством "Рокитне водоканал".

Позаплановий захід державного контролю здійснено на підставі доручення Державної екологічної інспекції України від 14.09.2021 № 159, щодо виконання доручення Прем`єр-міністра України від 07.09.2021 № 39200/1/1-21 до листа Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 17.08.2021 № 25/1-21/17626-21.

За результатами позапланового заходу виявлені порушення Комунальним підприємством "Рокитне водоканал" вимог природоохоронного законодавства, які полягали в тому, що відповідачем у період з 02.01.2020 по 22.03.2020 здійснювався забір підземних вод з артезіанських свердловин без спеціального дозволу.

Як наслідок Державною екологічною інспекцією Столичного округу складено акт № 02-1200 від 25.11.2021, в якому, зокрема вказано, що КП "Рокитне водоканал" (вид діяльності 36.00 Забір очищення та постачання води) у період з 02.01.2020 по 22.03.2021 здійснювало забір підземних вод з артезіанських свердловин без дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування виданий Комунальному підприємству "Рокитне водоканал" Державним агентством водних ресурсів лише 23.03.2020 за № 92/КВ/49д-20.

Проведення перевірки дотримання Комунальним підприємством "Рокитне водоканал" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища було здійснено в присутності директора відповідача Ніколенка О.В., яким в розділі "Пояснення, зауваження або заперечення" нічого не зазначено. Примірник акта перевірки № 02-1200 директор відповідача ОСОБА_1 отримав особисто, про що свідчить його підпис на вказаному акті.

Тобто, як зазначає позивач, відповідачем не заперечується факт здійснення правопорушення.

Відповідно до державного обліку водокористування, звітності за 2020 рік про використання води (форма № 2-ТП) водгосп(річна) за період з 02.01.2020 по 22.03.2020 було забрано 39 670, 00 куб. м підземних вод.

Згідно розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води із підземних джерел без спеціального дозволу на спеціальне водокористування, виконаного державними інспекторами з ОНПС Столичного округу Редькою А. та Скляр О., загальний розмір збитків становить 40 219, 43 грн за об`єм використаної води 39 670, 00 куб.м.

Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води із підземних джерел без спеціального дозволу на спеціальне водокористування здійснено згідно "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.2009 № 389.

Також, за результатами перевірки з метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки проведеної з 12.11.2021 по 25.11.2021 уповноваженими особами ОНПС Столичного округу 01.12.2021 складено припис, який є обов`язковим до виконання.

В подальшому з метою досудового врегулювання спору Державна екологічна інспекція Столичного округу звернулась до Комунального підприємства "Рокитне водоканал" із претензією від 17.12.2021 № 139/08-06 про відшкодування збитків у розмірі 40 219, 43 грн, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Відповідач вимоги претензії не виконав, водночас у відповідь надіслав лист № 02 від 11.01.2021 (суд приходить до висновку, що КП "Рокитне водоканал" допущено описку в році, оскільки із тексту листа вбачається відповідь на претензію позивача № 139/08-06 від 17.12.2021) відповідач визнав суму у розмірі 40 219, 43 грн та у зв`язку із тяжким фінансовим становищем підприємства просив розстрочити суму на два платежі та гарантував оплату.

Зважаючи на встановлені Інспекцією в ході перевірки порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, внаслідок яких державі завдано збитків у розмірі 40 219, 43 грн, та які відповідачем в добровільному порядку так і не відшкодовані, позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно із положеннями статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, на пільгових умовах.

Водні відносини в Україні регулюються Водним Кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обгрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування (стаття 2 Водного кодексу України).

Згідно зі статтею 6 Водного кодексу України, води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування, яке може буди загальним або спеціальним.

Відповідно до статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

При цьому, згідно із статтею 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Пунктом 9 частини першої статті 44 Водного кодексу України визначено, що водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до статей 110, 111 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Аналогічна норма міститься в статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно із частиною першою статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

На позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, а відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Частиною другою статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Оскільки при вирішенні даного спору слід виходити з презумпції вини правопорушника, то саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах: від 12.09.2019 у справі № 908/1092/18, від 12.11.2019 у справі № 914/2436/18.

Матеріалами справи підтверджується (акт від 25.11.2021 № 02-1200), що КП "Рокитне водоканал" у період з 02.01.2020 по 22.03.2020 здійснювало забір води без дозволу на спеціальне водокористування.

Доказів надання заперечень відповідачем, під час складання акта від 25.11.2021 № 02-1200, або його оскарження у судовому порядку, сторонами в перебігу розгляду справи не надано.

До того ж, факт використання відповідачем підземних вод не заперечується, так само, як і обставина відсутності у нього спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) упродовж спірного періоду.

Отже враховуючи наведене судом встановлено наявність всіх складових правопорушення, а саме, факт неправомірної поведінки відповідача (використання підземних вод без спеціального дозволу), наявність шкоди (збитки в загальному розмірі 40 219, 43 грн) та наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди. Відповідач відсутність своєї вини належними доказами не спростував.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, на час його виявлення.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) регламентовано Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 та зареєстрованою в Мін`юсті України від 14.08.2009 за № 767/16783 зі змінами та доповненнями (далі Методика).

Згідно із пунктами 9.1, 9.2 Методики, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), здійснюється за формулою: З сам = 5 х W х Тар (грн), (23), де 5 коефіцієнт; W об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)); Тар розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод грн/100 куб. м, води для потреб гідроенергетики та рибництва грн/10000 куб.м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб. м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення. Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Державною екологічною інспекцією Столичного округу на підставі вказаної Методики, складено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води із підземних джерел без дозволу на спеціальне водокористування за період з 02.01.2020 по 22.03.2020, розмір яких склав 40 219, 43 грн.

Розмір вказаних збитків відповідачем не спростовано.

Доказів відшкодування відповідачем збитків до суду не надано, отже 40 219, 43 грн підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 691 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відповідно до зазначеної норми завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

За змістом частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до частини третьої статті 13, частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Державної екологічної інспекції Столичного округу у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Задовольнити повністю позовні вимоги.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Рокитне водоканал" (09600, Київська область, Рокитнянський район, селище міського типу Рокитне, вулиця Волі, будинок 133, код ЄДРПОУ 35512176) до бюджету Рокитнянської селищної ради (09600, Київська область, Рокитнянський район, селище міського типу Рокитне, вулиця Незалежності, будинок 2, код ЄДРПОУ 04358997) збитки у розмірі 40 219 (сорок тисяч двісті дев`ятнадцять) грн 43 коп. (код класифікації бюджету 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності).

3. Стягнути з Комунального підприємства "Рокитне водоканал" (09600, Київська область, Рокитнянський район, селище міського типу Рокитне, вулиця Волі, будинок 133, код ЄДРПОУ 35512176) на користь Державної екологічної інспекції Столичного округу (03035, місто Київ, вулиця Солом`янська, будинок 1, код ЄДРПОУ 42163667) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Рішення складено та підписано: 01.07.2024