Ухвала

від 01.07.2024 по справі 916/2525/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"01" липня 2024 р.м. Одеса № 916/2525/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріали заяви

за позовом: Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго-Сервіс" (код ЄДРПОУ 32184408, 65001, м. Одеса, вул. Преображенська, буд.11 кв.9)

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз Трейдінг" (код ЄДРПОУ 42468456, 02160, м. Київ, пр-т Соборності, 19)

про визнання недійсними договорів

в с т а н о в и в:

Позивач Головне управління ДПС в Одеській області звернувся із позовом до Господарського суду Одеської області до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго-Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз Трейдінг" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Карго-Сервіс" вчинено правочини з розпорядження належним йому майном з метою унеможливлення задоволення вимоги податкового органу-стягувача за рахунок майна, яке належало йому на праві власності.

Ухвалою від 13.06.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Вище вказана ухвала суду від 13.06.2024 про залишення позовної заяви без руху була направлена позивачу до його Електронного кабінету.

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху від 13.06.2024 була доставлена позивачу до Електронного кабінету 14.06.2024 о 16:17.

25.06.2024 позивачем подано заяви про усунення недоліків позовної заяви разом з уточненою позовною заявою, додатковими доказами, клопотаннями про продовження Головному управлінню ДПС в Одеській області строку для усунення недоліків позовної заяви.

Розглянувши клопотання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.

За приписами ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Так, ухвалою від 13.06.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Ухвала суду від 13.06.2024 була доставлена відповідачу до електронного кабінету 14.06.2024 о 16:17, що підтверджується інформацією про доставку електронного листа.

Отже, останнім днем для усунення недоліків позовної заяви є 24.06.2024.

Частинами 1, 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5, 6, 7 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із відповідною заявою про його продовження.

Отже, заява про продовження процесуального строку, з огляду на положення ч.2 ст.119 ГПК України, може бути подана лише до закінчення строку, встановленого в ухвалі суду, в даному випадку клопотання про продовження строку подано до суду після його закінчення.

При цьому суд зазначає, що у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановлювати строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд не може продовжити учаснику строк понад строк, встановлений ГПК України (такий правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16).

Так в ч.2 ст.174 ГПК України законодавцем закріплено максимальний строк на усунення недоліків позовної заяви, який не може бути продовжений судом.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 13.06.2024 суд встановив максимально можливий строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, строк для усунення недоліків, встановлений ухвалою від 13.06.2024, не може бути продовжений з огляду на встановлення ч.2 ст.174 ГПК України максимально можливої тривалості такого строку.

Дослідивши матеріали заяв про усунення недоліків позовної заяви та додані до них докази, судом встановлено, що позивачем також не в повному обсязі усунуто недоліки позовної заяви.

Так, позивачем не усунуто недоліки в частині зазначення відомостей в порядку ч.3 ст.162 ГПК України, а саме:

- викладу обставин та правових підстав позову в частині вимог про скасування записів про державну реєстрацію права власності, зазначення доказів, якими ці вимоги підтверджуються;

- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (щодо кожного доказу окремо).

Також, недоліки не усунуто і в частині надання належним чином завірених копій договорів купівлі-продажу, які останній просить визнати недійсними.

Згідно ч.4 ст.164 ГПК України, до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Судом в ухвалі від 13.06.2024 зазначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд в ухвалі звертав увагу позивача, що клопотання про витребування доказів має бути подано з дотриманням приписів ст.81 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 2 ст. 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 5 с. 81 ГПК України, суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 110-112 цього Кодексу.

У заяві про усунення недоліків позивачем зазначено про намір подати заяву про витребування даних договорів, у зв`язку із відсутністю цих договорів у нього, при цьому ні в порядку ст.110 ГПК України, ні в порядку ст. 81 ГПК України (станом на день постановлення ухвали) позивачем до суду клопотань не подано.

Отже, в цій частині вимоги ухвали суду позивачем виконано не було.

Положеннями п.1 ч. 1 ст. 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч.1 ст.172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, встановлено, що підтвердженням прийняття для пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Крім того, надається опис вкладення, зразок бланка такого опису затверджується уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі зв`язку, бланк опису вкладення заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Обидва примірники опису підписуються відправником. Працівник об`єкта поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

За змістом п. 61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Згідно п.2 Правил надання послуг поштового зв`язку, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердженням, що інформація у даній накладній зазначена правильно.

Отже, на підтвердження направлення учасникам справи позовної заяви з додатками до позову обов`язково мають додаватися оригінали: опису вкладення (із зазначенням номеру поштової накладної), квитанції (фіскальний чек) поштового відділення, що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв`язку послуг з пересилання листів з описом вкладення, службовий чек (накладна).

Так, в ухвалі суду від 13.06.2024 судом зазначено про необхідність подання до суду доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів; заяви про усунення недоліків відповідачу-1 Товариству з обмеженою відповідальністю "Карго-Сервіс".

З доданого до матеріалів заяви про усунення недоліків опису вкладення вбачається, що позивач не направив відповідачу-1 текст позовної заяви (направив лише уточнену позовну заяву) та заяви про усунення недоліків.

Отже, в цій частині вимоги ухвали суду позивачем не виконані.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення наведеної норми позивачем в уточненій позовній заяві не надано підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.

При цьому суд звертає увагу на таке.

Закріплення на конституційному та галузевому рівнях права на звернення до суду за судовим захистом, з якого найчастіше і виводиться принцип доступності правосуддя, означає, що держава гарантує кожній особі можливість звернутися до суду за захистом своїх прав, а суд зобов`язаний відкрити провадження у справі та вчинити всі необхідні дії щодо надання такого захисту. Проте це не означає, що держава не може на рівні галузевого законодавства передбачити умови, додержання яких внаслідок специфічності діяльності щодо здійснення правосуддя є необхідним для реалізації вказаного права.

Підтвердженням наведеного вище висновку є припис частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України: право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Таким чином, кожен вправі звернутися до господарського суду за захистом своїх прав, проте таке звернення повинно підпорядковуватися процесуальним правилам.

Потрібно наголосити і на тому, що доступ до правосуддя стосується не лише позивача, а й відповідача, до якого звернуті певні вимоги. Відповідачу також закон гарантує дотримання його прав, у тому числі щодо відсутності зловживань позивача чи щодо дотримання строків вирішення спору.

В ухвалі від 13.06.2024 суд детально вказав на виявлені недоліки позовної заяви та надав строк для їх усунення. Наведені в зазначеній ухвалі приписи процесуального закону є цілком чіткими та однозначними.

Попри те, що наведені правила можуть видаватися формальними, це не означає, що їх дотримання не є обов`язковим. Більше того, їх наявність зумовлена потребою в дотриманні певних завдань господарського судочинства, які спрямовані на ефективний, у розумні строки розгляд господарської справи.

Необхідно зауважити, що процесуальний закон визначає за обов`язок позивача надати відповідні підтвердження чи виконати конкретні процесуальні дії саме на стадії відкриття провадження у справі, а не на пізніших стадіях господарського процесу. Суд та інші учасники справи не повинні виконувати ці дії на стадіях, коли це не передбачено. Інший спосіб розуміння цих процесуальних приписів призводить до затягування господарського процесу та можливого порушення строків вирішення спору.

Суд наголошує, що доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

В даному випадку господарським судом було ретельно вивчено матеріали позовної заяви, та, з урахуванням приписів ст.174 ГПК України, надано можливість позивачу усунути недоліки позовної заяви, надати відповідні докази.

При цьому, суд додатково наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази щодо неможливості усунення позивачем у повному обсязі недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, з огляду на введення в Україні воєнного стану або з інших підстав.

За наведених обставин, приймаючи до уваги, що визначений судом в ухвалі від 13.06.2024 максимально допустимий строк для усунення недоліків позовної заяви позивача сплив, позивач своїм правом скористався на власний розсуд, недоліки позовної заяви усунув частково, у зв`язку з чим позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області слід вважати неподаною і повернути позивачу.

Суд звертає увагу позивача, що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.118, 119, ч. 4 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви відмовити.

2. Позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області вважати неподаною та повернути позивачу.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала суду набрала законної сили 01.07.2024 та може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст.ст. 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 01.07.2024.