Ухвала

від 02.07.2024 по справі 918/99/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"02" липня 2024 р.м. Рівне Справа №918/99/19(918/246/22)

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., розглянувши матеріали скарги ліквідатора банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича на дії державного виконавця у справі

за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" (33028, м. Рівне, вул. Г.Мазепи, 31, оф. 1, код ЄДРПОУ 38346157) арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича (14000, м. Чернігів, вул. Кільцева, буд. 9)

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, код ЄДРПОУ 20953647)

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТА КОМПАНІ" (65003, м. Одеса, вул. Церковна, 19, код ЄДРПОУ 40873739)

про повернення майна боржника

в межах справи 918/99/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД"

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа № 918/99/19 про банкрутство ТОВ "МІЛК ВОРД".

Ухвалою від 06.03.2019, між іншим, відкрито провадження у вказаній справі, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича.

Постановою від 02.11.2021, зокрема, процедуру розпорядження майном боржника ТОВ "МІЛК-ВОРД" та повноваження розпорядника майна боржника Закорко Вадима Вікторовича припинено. Визнано ТОВ "МІЛК-ВОРД" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором ТОВ "МІЛК-ВОРД" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича.

11 травня 2022 року ліквідатор ТОВ "МІЛК ВОРД" арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" (далі - ПАТ АБ "Південний") та до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТА КОМПАНІ" (далі - ТОВ "РЕНТА КОМПАНІ"), в якому просив застосувати наслідки недійсності правочину - Договору купівлі - продажу обладнання згідно переліку обладнання (додаток № 1 до цього Договору та його невід`ємна частина), яке належало ТОВ "МІЛК ВОРД" та перебувало в заставі ПАТ АБ "Південний", укладений 16.04.2018 між ТОВ "МІЛК ВОРД", від імені якого у відповідності зі ст. 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", та п. 3.4 договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. 05.04.2017 за реєстровим № 200 діяло ПАТ АБ "Південний" та ТОВ "РЕНТА КОМПАНІ" шляхом вилучення у ПАТ АБ "Південний" обладнання згідно з переліком.

Рішенням від 27.02.2024 у справі № 918/99/19(918/246/22) позов ліквідатора ТОВ "МІЛК ВОРД" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича до відповідача 1: ПАТ АБ "Південний" до відповідача 2: ТОВ "РЕНТА КОМПАНІ" про повернення майна боржника задоволено частково. Закрито провадження у справі № 918/99/19 (918/246/22) в частині позовних вимог до відповідача ТОВ "РЕНТА КОМПАНІ". Ухвалено застосувати наслідки недійсності правочину - Договору купівлі-продажу обладнання згідно переліку обладнання (додаток №1 до нього Договору та його невід`ємна частина), яке належало ТОВ "МІЛК ВОРД" та перебувало в заставі ПАТ АБ "Південний", укладений 16.04.2018 між ТОВ "МІЛК ВОРД", від імені якого у відповідності зі ст. 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, та п. 3.4 договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. 05.04.2017 за реєстровим № 200 діяло ПАТ АБ "Південний" шляхом вилучення від ПАТ АБ "Південний" на користь ТОВ "МІЛК ВОРД" обладнання згідно з переліком.

Окрім того, рішенням від 27.02.2024 ухвалено стягнути з ПАТ АБ "Південний" на користь ТОВ "МІЛК ВОРД" 2 481 грн 00 коп. судового збору. Стягнути з ПАТ АБ "Південний" в дохід Державного бюджету України 2 481 грн 00 коп. судового збору.

Після набрання вказаним рішенням суду законної сили 27.03.2024, на виконання даного рішення - судом видано відповідні накази. Стягувачем за даними наказами є ТОВ "МІЛК ВОРД" (33028, м. Рівне, вул. Г.Мазепи, 31, оф. 1, код ЄДРПОУ 38346157), а боржником - ПАТ АБ "Південний" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, код ЄДРПОУ 20953647).

01 липня 2024 року на поштову адресу господарського суду Рівненської області надійшла скарга ліквідатора ТОВ "МІЛК ВОРД" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича в межах справи № 918/99/19(918/246/22) на дії державного виконавця - заступника начальника Городоцького відділу Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Височинської Сніжани Сергіївни (вул. Грушевського, 49, м. Городок, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 32000).

В обґрунтування скарги ліквідатор ТОВ "МІЛК ВОРД" вказує, що отримавши накази від 27.03.2024 на виконання рішення у справі № 918/99/19(918/246/22), пред`явив один із них (а саме - про вилучення від ПАТ АБ "Південний" на користь ТОВ "МІЛК ВОРД" обладнання згідно з переліком) до виконання Городоцькому відділу Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Однак, 18.06.2024 на адресу боржника засобами Укрпошти надійшло Повідомлення від 07.06.2024 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", яким заступником начальника Городоцького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Височинською Сніжаною Сергіївною повернуто без виконання наказ від 27.03.2024 №918/99/19(918/246/22). В зазначеному повідомленні державний виконавець зазначила, виконання рішення не додано документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника знаходиться на території, на яку поширюється компетенція Городоцького ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області».

Ліквідатор ТОВ "МІЛК ВОРД" вважає, що при прийнятті рішення про повернення без виконання наказу від 27.03.2024 року №918/99/19(918/246/22) державний виконавець діяв не на підставі та у спосіб, визначений законом, та не мав права повертати наказ без виконання, адже:

- стягувач звернувся саме до вказаного органу ДВС відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" (Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу);

- у заяві про примусове виконання рішення ОСОБА_1 вказав, що витребовуване майно (обладнання молокозаводу) знаходиться за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1, та долучив до заяви відповідні докази: копії рішень від 27.02.2024 у справі № 918/99/19(918/246/22), від 12.08.2019 у справі №918/99/19 та копію Договору застави від 05.04.2017 № 200.

- відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" (у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, серед яких: рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), - стягувачем було вказано відоме йому місце знаходження витребовуваного у боржника обладнання молокозаводу, тому твердження державного виконавця про пред`явлення виконавчого листа не за місцем його виконання на увагу не заслуговують.

З огляду на викладене ОСОБА_1 просить суд:

1. Визнати дії державного виконавця Височинської Сніжани Сергіївни щодо повернення виконавчого документу (наказу від 27.03.2024 року №918/99/19(918/246/22) стягувачу без прийняття до виконання - неправомірними.

2. Повідомлення від 07.06.2024 державного виконавця - Височинської Сніжани Сергіївни про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання щодо наказу від 27.03.2024 №918/99/19(918/246/22) - скасувати.

3. Зобов`язати державного виконавця Височинську Сніжану Сергіївну прийняти до виконання наказ Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 №918/99/19(918/246/22) про вилучення від ПАТ АБ "Південний" на користь ТОВ "МІЛК ВОРД" обладнання молокозаводу.

За змістом ст. 326, 327 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, виконання яких здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, зокрема, верховенства права; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями (п. 1, 3, 5, 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, судових наказів (п. 1-1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до ч. 1 ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Як вбачається, стягувач отримав 18.06.2024 повідомлення від 07.06.2024 державного виконавця - Височинської Сніжани Сергіївни про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Відтак строк на подання скарги на дії державного виконавця у спірних правовідносинах тривав до 28.06.2024. Як вбачається із відмітки відділення зв`язку на конверті, скарга ліквідатора боржника направлена суду засобами поштового зв`язку 27.06.2024. А відтак ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця в межах строку, встановленого законом - п. а) ч. 1 ст. 341 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про прийняття скарги на дії державного виконавця та призначення її до розгляду у судовому засіданні.

Водночас згідно з ч. 2 ст. 340 ГПК України про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Відтак суд даною ухвалою повідомляє державного виконавця Височинську Сніжану Сергіївну про подання на неї скарги у справі №918/99/19(918/246/22) в межах справи 918/99/19 про банкрутство ТОВ "МІЛК ВОРД".

Окремо суд вважає за необхідне навести підстави для прийняття скарги ліквідатора банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича на дії державного виконавця у справі №918/99/19(918/246/22) (в межах справи 918/99/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД").

Так, за змістом ч. ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі №910/21981/16 від 13.04.2023:

"99. Водночас, як неодноразово наголошував Верховний Суд, з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі і нормами КУзПБ, які мають пріоритет у правовідносинах за участю боржника, встановлені спеціальні правила звернення стягнення на його майно.

100. Зокрема, за приписами частини чотирнадцятої статті 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

101. Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина п`ята статті 41 КУзПБ).

102. За такого правового регулювання правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18(914/608/20), Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №905/1923/15, Верховного Суду від 10.06.2022 у справі №918/984/21, від 26.01.23 у справі №910/21981/16).

103. Тож у разі оскарження вчинених державним/приватним виконавцем виконавчих дій, спрямованих на звернення стягнення на кошти чи інше майно боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, постає питання про застосування статей 339, 340 ГПК України та статей 7, 41 КУзПБ при визначенні суду, уповноваженого на судовий контроль за такими діями стосовно боржника.

104. За положеннями ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

105. Така скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (стаття 340 ГПК України).

106. Як наголошувалося раніше, з введенням в дію 21.10.2019 КУзПБ справи у спорах, наслідком вирішення яких може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника у справі про банкрутство, а також спори з вимогами до боржника, за правилами статті 7 цього Кодексу підлягають розгляду виключно у межах справи про його банкрутство.

107. Сутність судового контролю за виконанням судових рішень полягає у розгляді та вирішенні судом скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

108. Підставою для здійснення такого контролю є звернення сторони виконавчого провадження, яка вважає, що відповідним рішенням (дією, бездіяльністю) порушено її права, оскільки на дату такого звернення добровільно не виконані її вимоги виконавцем/посадовою особою ДВС або приватним виконавцем.

109. Тож питання, що є предметом розгляду суду під час судового контролю за виконанням судових рішень, має усі характерні ознаки спору, оскільки постає як стан невизначеності у правах та обов`язках її учасників, що має бути усунутий судовим рішенням. Та обставина, що спір цей є суто процесуальним, особливого значення в розглядуваному контексті не має. Адже за змістом частини першої статті 7 КУзПБ саме господарський суд, що здійснює провадження у справі про банкрутство, розглядає спори, стороною яких є боржник, причому частина друга цієї статті конкретизує, що до таких спорів, зокрема, належать спори щодо інших вимог до боржника, тобто спори, які тим чи іншим чином стосуються інших вимог до боржника.

110. Тому в разі оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, які стосуються виконання судового рішення, ухваленого у спорі за участю боржника в межах справи про банкрутство відповідно до приписів статті 7 КУзПБ, очевидно, що така скарга (заява, позов) підлягає розгляду судом, який розглянув справу в майновому спорі чи іншому спорі з вимогами до боржника як суд першої інстанції (стаття 340 ГПК України), тобто судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, навіть за умови, що відповідачем є суб`єкт владних повноважень згідно з абзацом четвертим частини другої цієї норми.

111. Водночас Верховний Суд наголошує, що, вирішуючи питання, пов`язані з оскарженням рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо примусового виконання (звернення стягнення на кошти та інше майно) за рішеннями у спорах (правовідносинах), стороною яких є боржник у справі про банкрутство, які були вирішені поза межами справи про банкрутство до введення в дію КУзПБ або з інших причин, господарським судам слід урахувати у системному взаємозв`язку статті 339, 340 ГПК України та статтю 7 КУзПБ, керуючись пріоритетом приписів спеціального закону - КУзПБ, а також закріпленими у цьому законі принципами концентрації всіх спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство та судового контролю у відносинах банкрутства (неплатоспроможності).

112. Здійснюючи системне тлумачення приписі статті 7 КУзПБ, підпункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, а також статті 339 ГПК України, слід виходити з того, що процедура банкрутства - це спеціальна правова процедура, норми КУзПБ є спеціальними і під час їх зіставлення з нормами загальними вони повинні мати процесуальний пріоритет.

113. Верховний Суд неодноразово зауважував, що КУзПБ у статті 7 розширив підсудність господарському суду спорів, стороною яких є боржник, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, визначивши за змістом цієї норми критерій впливу на майнові активи боржника вирішальним при з`ясуванні питання щодо необхідності розгляду спору в межах справи про його банкрутство.

114. Телеологічне та лексичне тлумачення приписів пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України у взаємозв`язку зі статтею 7 КУзПБ свідчить, що у цих нормах законодавець, застосувавши категорії "справи у спорах з майновими вимогами", "майновий спір", "спір щодо майна" та залишивши перелік таких спорів відкритим, визначив передумови для реалізації судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, функції судового контролю щодо максимально широкого кола правовідносин за участю боржника та щодо його майна.

115. За приписами КУзПБ зміст судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства полягає у тому, що рішення чи дії боржника та третіх осіб, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.

116. Отже, на переконання Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, за такого формулювання пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, статті 7 КУзПБ у межах справи про банкрутство підлягають вирішенню питання судового контролю у виконавчих провадженнях за рішеннями стосовно боржника, виконання яких можливе шляхом звернення стягнення на кошти чи інше його майно, незалежно від процесуальної форми звернення (скарга, заява, позов) заінтересованої особи щодо здійснення такого контролю.

117. Тож Верховний Суд вважає, що повноваження господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо здійснення відповідного судового контролю поширюються і на правовідносини з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) у виконавчому провадженні, що передбачає звернення стягнення на майно боржника або може вплинути іншим чином на майнові активи боржника, і такий контроль має здійснюватися з моменту відкриття виконавчого провадження та до його завершення чи закриття провадження у справі про банкрутство боржника.

118. Контроль суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, за виконанням судових рішень може здійснюватися, зокрема, шляхом розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, за результатами розгляду якої у разі встановлення обґрунтованості скарги суд ухвалою визнає оскаржувані рішення, дії або бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

119. Натомість розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та ухвалення відповідного рішення поза провадженням у справі про банкрутство може мати наслідком суперечність між судовим рішенням за скаргою та метою процедур банкрутства (неплатоспроможності) за приписами спеціального закону - КУзПБ, що має пріоритет з часу відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Таке судове рішення не відповідатиме критерію виконуваності та принципу правової визначеності, адже виконавець чи орган державної виконавчої служби може опинитися у стані невизначеності через колізії у правовому регулюванні примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) і процедури банкрутства (неплатоспроможності) боржника".

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що у даному випадку скарга ліквідатора банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича на дії державного виконавця має розглядатися судом у справі №918/99/19(918/246/22), тобто в межах № 918/99/19 про банкрутство ТОВ "МІЛК ВОРД".

Керуючись ст. ст. 234, 235, 339, 342 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Повідомити державного виконавця - заступника начальника Городоцького відділу Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Височинської Сніжани Сергіївни (вул. Грушевського, 49, м. Городок, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 32000) про надходження до суду скарги ліквідатора банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича на дії державного виконавця у справі №918/99/19(918/246/22) (в межах справи 918/99/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД").

2. Скаргу ліквідатора банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича на дії державного виконавця у справі №918/99/19(918/246/22) (в межах справи 918/99/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД") прийняти та призначити до розгляду у судовому засіданні, яке відбудеться "09" липня 2024 р. на 15:50 год. в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Набережна, 26-А, в залі судових засідань № 10.

3. Запропонувати державному виконавцю - заступнику начальника Городоцького відділу Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Височинській Сніжані Сергіївні надати письмові пояснення щодо скарги ліквідатора банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" у термін до 08.07.2024 (включно).

4. Запропонувати Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк "Південний" надати суду письмову позицію щодо скарги ліквідатора банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" у термін до 08.07.2024 (включно).

Ухвала набирає законної сили 02.07.2024 з моменту її підписання в порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 ГПК України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич