Рішення

від 28.06.2024 по справі 921/217/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 червня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/217/24

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

за участі секретаря судового засідання: Шмир А.І.

розглянув матеріали справи

за позовом Виконуючого обов`язки керівника Бучацької окружної прокуратури, вул. Міцкевича, 10А. м. Бучач, Тернопільська область 48400 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008

до відповідача Товстенської селищної ради, вул. Українська, 84, смт. Товсте, Тернопільська область, 448630

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 97 654,84 грн

За участі представників:

Прокурор: Куліковська Лілія Богданівна

Позивача: Слив"юк Дарія Вадимівна

Відповідача: не з`явився.

Суть справи: Виконуючий обов`язки керівника Бучацької окружної прокуратури в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Комунального підприємства Теребовлянської міської ради "Теребовля" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 97 654,84 грн..

Ухвалою суду від 11.04.2024 відкрито провадження у справі №921/217/24 за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання на 10 травня 2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Бучацькою окружною прокуратурою під час опрацювання матеріалів Державної екологічної інспекції у Тернопільській області встановлено порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства (забруднення і засмічення ґрунтів), так зокрема, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області проведені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої встановлено забруднення та засмічення земельних ресурсів. В результаті порушення вимог природоохоронного законодавства Товстенською селищною радою Тернопільської області завдано збитків на суму 97 654,84грн, заподіяні навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення та засмічення земельних ділянок твердими побутовими відходами, які залишаються невідшкодовані.

25.04.2024через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №03-12/990 від 25.04.2024 /вх. №3356/, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та серед іншого вказує на те, що селищною радою здійснено ідентифікацію всіх земельних ділянок на яких було виявлено стихійні сміттєзвалища, з метою встановлення власників відходів. Так, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 6122083000:01:002:0073, 6122085600:02:001:0225,6125587300:02:001:2370, 6122089200:01:001:0894, 6122089900:01:001:1045, 6122085800:01:002:0079 та 6122089600:01:001:0940 не внесені до ДЗК, у зв`язку з чим отримання інформації про власників і користувачів даних земельних ділянок унеможливлюється. Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6122086600:01:001:2007, яка розташована на території Товстенської селищної ради за межами с. Нирків (колишня Нирківська сільська рада) від 09.07.2013 перебуває в оренді ФГ "Наша Анастасія 1", а земельна ділянка з кадастровим номером 6122087000:01:001:1282, що знаходиться в урочищі "Березники" поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 6122087000:01:001:9000 розташована за межами населеного пункту у с. Поділля на території Товстенської селищної ради. Перебуває в постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Окрім того, у відзиві на позов відповідач вказує нате, що перевірка діяльності селищної ради в частині дотримання вимог природоохоронного законодавства на території громади обмежується перевіркою делегованих повноважень, що виписані Постановою КМ від 09.03.1999 №339 "Про затвердження порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади" зі змінами, все решту є перевищенням повноважень Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та не входить до повноважень органу місцевого самоврядування, що представляє інтереси Держави внаслідок делегування їм цих повноважень.

У відповіді на відзив №53/2-1745ВИХ-24 від 30.04.2024 /вх. №3483/, яка надійшла через систему "Електронний суд"30.04.2024 Бучацька окружна прокуратури Тернопільської області вказує на те, що земельні ділянки, на яких у період з 10 по 15 червня 2021 року Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області проведено планову перевірку Товстенської селищної ради, що по вул. Українська, 84, в смт. Товсте, Чортківського району, Тернопільської області, щодо дотримання делегованих повноважень в частині здійснення контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства, у відповідності до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, були землями комунальної власності. Разом з тим, відповідач був обізнаним про результати проведених Державною екологічною інспекцією заходів державного нагляду (контролю) та отримавши обов`язкові до виконання вимоги, правом на їх оскарження не скористався, як і не оскаржувалася відповідачем постанова про накладення адміністративного стягнення №52 та в добровільному порядку сплачена. При цьому, з червня 2021 року, орган місцевого самоврядування не оскаржував у встановленому законом порядку дії Державної екологічної інспекції у Тернопільській області щодо проведення таких заходів державного нагляду (контролю) чи її результатів, не заперечував факт засмічення та забруднення земельної ділянки, не оскаржував у встановленому законом порядку розрахунки розміру відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. Окрім того, Бучацька окружна прокуратура Тернопільської області зазначає, що відповідачем будь-якої інформації щодо результатів роботи постійно діючої Комісії з питань поводження з безхазяйними відходами, що виявлені Інспекцією в рамках проведених заходів державного нагляду (контролю), що мали місце у місяці червні жовтні 2021 році не надано, як і не надано належних, допустимих та достовірних доказів того, що господарська діяльність суб`єктів господарювання, яким земельні ділянки надано в оренду та / або постійне користування, призвела до засмічення та забруднення вказаних земельних ділянок.

01.05.2024 через систему "Електронний суд" від Державної екологічної інспекції надійшла відповідь на відзив №1-1-21-1262 від 01.05.2024 /вх. №3521/ в якій позивач вказує на те, що Інспекція згідно Положення Про Державну екологічну інспекцію у тернопільській області", затвердженого наказом ДЕІ України від 01.03.2023 №44,здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами нерезидентами вимог природоохоронного законодавства. При цьому Інспекцією за наслідками проведених перевірок, встановлено факти неналежного забезпечення органом місцевого самоврядування делегованих повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема, що на території ОТГ розміщено несанкціоновані місця видалення відходів, але щодо жодного з них не визначені території для їх законної дислокації, у тому числі не організовано вибору земельних ділянок, прийняття відповідних рішень щодо їх спеціального використання та розроблення проектної документації на влаштування таких об`єктів, що є порушенням п. п. 71 п. б ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування". Окрім того, як зазначає Інспекція, в порушення вказаного Закону не здійснюється контроль за додержанням юридичними та фізичними особами у сфері поводження з побутовими та виробничими відходами, а також розгляд справ про адміністративні правопорушення у цій сфері.

09.05.2024 через систему "Електронний суд" відповідач подав заяву №03-12/1092 від 09.05.2024 /вх. №3746/ про розгляд справи без участі представника селищної ради.

Ухвалами суду від 10.05.2024 відкладено підготовче засідання у справі №921/217/24 на 11 червня 2024 року.

Ухвалою суду від 11.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/217/24 до судового розгляду по суті на 28 червня 2024 року.

В судове засідання 28.06.2024 прибув прокурор та представник позивача, натомість представник відповідача не з`явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно із 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.10.2020 у справі №361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Суд враховує факт подання відповідачем заяви про розгляд справи без участі його представника.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, оскільки явка учасника справи у призначене засідання обов`язковою судом не визнавалася, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Під час розгляду справи судом заслухано позиції прокурора, представника позивача та досліджено докази, що містяться в матеріалах справи.

28 червня 2024 року справу розглянуто по суті та у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши прокурора та представника позивача, господарський суд встановив:

Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області на підставі наказу №193 від 04.06.2021 "Про проведення планових перевірок" та направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства№216 від 07.06.2021 у період з 08 по 11 червня 2021 року проведено планову перевірку Товстенської селищної ради, що по вул. Українська, 84 в смт. Товсте, Чортківського району, Тернопільської області, щодо дотримання делегованих повноважень в частині здійснення контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства.

Перевіркою встановлено, що до Товстенської селищної ради входять села: Дорогичівка, Свершківці, Хмелева, Литячі, Шутроминці, Устечко, Нирків, Нагоряни, Садки, Буряківка, Слобідка, попівці, Кошилівці, поділля, Ангелівка, Солоне, Рожанівка, Антонів, Свидова, Головчинці, Королівка, Ворвулинці, Гиньківці, Лисівці, Шипівці з адміністративним центром громади у смт. Товсте.

15.06.2021 за результатами проведення перевірки Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства за №4.

В Акті №4 від 15.06.2021 зафіксовано порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, в томі числі п. "и" ч. 1 ст. 21 Закону України "Про відходи", оскільки на підвідомчій території встановлено факти несанкціонованих сміттєзвалищ твердих побутових відходів.

Примірник Акту №4 від 15.06.2021 отримано селищним головою І.Продаником.

Окрім того, 15.06.2021 голові селищної ради видано вимогу №1/2/2-11-2398, відповідно до якої, орган місцевого самоврядування у термін до 15.09.2021 зобов`язано: 1. Розробити заходи щодо приведення прибережної захисної смуги водних об`єктів, що знаходяться на території селищної ради у відповідності до цільового використання; 2. Розробити та затвердити схему санітарного очищення населених пунктів Товстенської ТГ; 3. Організувати збирання та видалення побутових відходів від населення на території усієї громади, втому числі відходів дрібних виробників, створити полігон для їх захоронення, організувати роздільне збирання корисних компонентів цих відходів; 4. Розробити та затвердити місцеву та регіональну програму поводження з відходами; 5. Вирішити питання щодо розміщення на своїй території об`єктів поводження з відходами, а саме: об`єктів зі спалювання побутових відходів, об`єктів перероблення органічної складової, що є у складі ТПВ, об`єктів сортування побутових відходів;6. У повній мірі здійснювати контроль за раціональним та безпечним поводженням з відходами на своїй території; 7. Ліквідувати стихійні та несанкціоновані сміттєзвалища ТПВ на території Товстенської ТГ, в тому числі згідно акту передвіки №4 від 15.06.2021; 8. Визначити кількісний склад, властивості, вартість відходів, рівень їх небезпеки для навколишнього природного середовища та здоров`я людини, вживати заходів для визначення власника побутових відходів; 9. Визначити виконавця послуг з вивезення ТПВ та рідких побутових відходів на конкурсних засадах з території усієї громади; 10. Провести інвентаризацію та паспортизацію об`єктів благоустрою зеленого господарства, на яких розташовані зелені насадження та вести в подальшому реєстр зелених насаджень.

Дану Вимогу отримав голова Товстенської селищної ради І.Проданик.

В подальшому, з 28 по 29 жовтня 2021 року Інспекцією на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №340 від 25.10.2021 "Про проведення позапланових перевірок" та направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №411 від 25.10.2021, в межах повноважень проведено позапланову перевірку Товстенської селищної ради щодо виконання органом місцевого самоврядування зобов`язань встановлених Вимогою №1/2/2-11-2398 від 15.06.2021.

29.10.2021 за результатами проведення перевірки Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області складено Акт за №6 та встановлено часткове виконання Вимоги №1/2/2-11-2398 від 15.06.2021. Даний Акті отримано в. о. голови селищної ради В.В.Романюком.

В Акті №6 зафіксовано, що Вимога не виконана, окрім п. 1та 4, що є порушенням п. ї ч. 2 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природоохоронного середовища".

Разом з тим зазначено, що селищною радою на виконання п. 7 Вимоги проведено часткову ліквідацію звалищ ТПВ згідно Акту №4 від 15.06.2021/

01.11.2021 Інспекцією направлено Вимогу від 01.11.2021 №1/2/2-11-4245 голові селищної ради, відповідно до якої, орган місцевого самоврядування у термін до 01.02.2022 зобов`язано: 1. Розробити та затвердити схему санітарного очищення населених пунктів Товстенської ТГ; 2. Організувати збирання та видалення побутових відходів від населення на територіях усієї громади, у т.ч. відходів дрібних виробників, створити полігон для їх захоронення, організувати роздільне збирання корисних компонентів цих відходів; 3. Вирішити питання щодо розміщення на своїй території об`єктів поводження з відходами, а саме6 об`єктів зі спалювання побутових відходів; об`єктів перероблення органічної складової, що є у складі ТПВ, об`єктів сортування побутових відходів; 4. У повній мірі здійснювати контроль за раціональним та безпечним поводженням з відходами на своїй території; 5. Ліквідувати стихійні та несанкціоновані звалища твердих побутових на території Товстенської ТГ, у т.ч. згідно акту перевірки від 29.10.2021 №6 та актів відбору проб ґрунтів від 28.10.2021; 6. Визначити кількість, склад, властивості, вартість відходів, рівень їх безпеки для навколишнього середовища і здоров`я людини та вживати заходів для визначення власника відходів; 7. Визначити виконавця послуг з вивезення твердих та рідких побутових відходів на конкурсних засадах з території усієї громади.

Разом з тим, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Мочулою Н.Л. відносно заступника Товстенського селищного голови Скобольського Р.Я. складено протоколи про адміністративне правопорушення №006301від 28.10.2021 за невиконання вимоги щодо приведення у відповідність із законодавством ("ї" ч. 2 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього середовища) та №006302 від 28.10.2021 за допущене псування сільськогосподарських земель, зокрема наявність стихійних та несанкціонованих звалищ, які знаходяться в межах та поза межами населених пунктів Товстенської територіальної громади, в порушення ч. 3,5 ст. 46 Закону України "Про охорону земель".

28.10.2021 Державна екологічна інспекція у Тернопільської області постановою про накладення адміністративного стягнення за №52 визнано гр. ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.

Як зазначає позивач, постанова про накладення адміністративного стягнення №52 гр. Скобольським не оскаржувалася та в добровільному порядку сплачена (квитанція №15 від 03.11.2021).

Також, 28.10.2021 Відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Тернопільській області відібрано проби ґрунтів для встановлення факту забруднення а Відділом інструментально-лабораторного контролю ДЕІ у Тернопільській області проведено відбір проб ґрунту на звалищах твердих побутових відходів (не повністю ліквідованих), зокрема: на території с. Свершківці (земельна ділянка з кадастровим номером 6122089600:01:001:0940); у с. Шутроминці (земельна ділянка з кадастровим номером 6122089900:01:001:1045); у с. Лтячі; в с. Устечко; у с. Нирків (земельна ділянка з кадастровим номером 6122086600:01:001:2007); у с. Свидова; у с. Лисівці; у с. Рожанівка (земельна ділянка з кадастровим номером 6122087800:01:001:0936); у с. Солоне (земельна ділянка з кадастровим номером 6122087800:01:001:0981); у с. Буряківка; у с. Слобідка (земельна ділянка з кадастровим номером 6122087600:01:001:0009); у с. Кошилівці; у с. Попівці; у с. Поділля, що є порушенням ч. 3, 5 ст. 46 Закону України "Про охорону земель".

За результатами вимірювання встановлено перевищення показників складу та властивостей проб ґрунтів, що підтверджується протоколами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів за №70-12-21, №68-12-21, №76-12-21, №64-12-21, №79-12-21, №74-12-21, №72-12-21, №78-12-21, №65-12-21, №73-12-21 від 02.12.2021, зокрема:

- на земельній ділянці з кадастровим номером 6122083000:01:002:0073, площею 100 кв. м, як розташована у с. Дорогичівка, Чортківського району, Тернопілської області виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій показників забруднення землі, а саме фосфором;

- на земельній ділянці, що знаходиться у відпрацьованому піщаному кар`єрі "Пісочний" з кадастровим номером 6122085600:02:001:0225, площею 70 кв. м, як розташована у с. Литячі, Чортківського району, Тернопільської області виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій показників забруднення землі, а саме фосфором;

- на земельній ділянці з кадастровим номером 6122086600:01:001:2007, площею 50 кв. м, як розташована у с. Нирків, Чортківського району, Тернопільської області виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій показників забруднення землі, а саме нітратами, сульфатами, фосфором та хлоридами;

- на земельній ділянці, що знаходиться в урочищі "Березники", поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 6122087000:01:001:9000, площею 200 кв. м, як розташована у с. Поділля, Чортківського району, Тернопільської області виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій показників забруднення землі, а саме фосфором та хлоридами;

- на земельній ділянці, що знаходиться у відпрацьованому кар`єрі, поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 6125587300:02:001:2370, площею 130 кв. м, як розташована у с. Свидова, Чортківського району, Тернопільської області виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій показників забруднення землі, а саме фосфором та хлоридами;

- на земельній ділянці, що знаходиться в урочищі "Під зарубом", поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 6122089200:01:001:0894, площею 40 кв. м, як розташована у с. Устечко, Чортківського району, Тернопільської області виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій показників забруднення землі, а саме фосфором;

- на земельній ділянці, що знаходиться поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 6122089900:01:001:1045, площею 90 кв. м, як розташована у с. Шутроминці, Чортківського району, Тернопільської області виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій показників забруднення землі, а саме фосфором;

- на земельній ділянці, що знаходиться в урочищі "Бобів клин", поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 6122085800:01:002:0079, площею 50 кв. м, як розташована у с. Лисівці, Чортківського району, Тернопільської області виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій показників забруднення землі, а саме фосфором;

- на земельній ділянці з кадастровим номером 6122089600:01:001:0940, площею 75 кв. м, як розташована у с. Свершківці, Чортківського району, Тернопільської області виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій показників забруднення землі, а саме фосфором;

- на земельній ділянці з кадастровим номером 6122087600:01:002:0009, площею 350 кв. м, як розташована у с. Слобідка,Чортківського району, Тернопільської області виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій показників забруднення землі, а саме фосфором.

Відповідно до Актів відбору проб ґрунтів №70-10-21, №68-10-21, №76-10-21, №64-10-21, №79-10-21, №74-10-21, №72-10-21, №78-10-21, №65-10-21, №73-10-21 відповідачу повторно видано Вимогу №1/2-2-11-4245 від 01.11.2021 щодо приведення у відповідність із законодавством виявлені порушення у сфері поводження з відходами.

Щодо складених вищезазначених документів, жодних зауважень чи заперечень від селищної ради на адресу Інспекції не надходило.

На підставі викладеного, Державною екологічною інспекцією Центрального округу здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства внаслідок бездіяльності Товстенської селищної ради, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 №171 (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 №149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2007за № 22/13689) За розрахунком позивача, розміри шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у зв"язку із бездіяльністю органу місцевого самоврядування

З врахуванням наведеного, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу Товстенською селищною радою, розмір яких становить 172 411,88 грн та 6 572,96грн, копії яких разом із претензіями від 12.05.2022 за №1-1-21-1047 та №1-1-21-1048 направлялися на адресу підприємства.

При цьому, відповідно до листа Товстенської селищної ради від 06.02.2024 №03-12/283 щодо відшкодування збитків заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок порушень природоохоронного законодавства на території громади, відповідач як орган державного управління, орган виконавчої влади на території громади зазначила, що не є суб`єктом господарської діяльності, не може з власного місцевого бюджету відшкодовувати шкоду завдану довкіллю у власний бюджет (зараховується 50 відсотків відповідно до п. 4 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України), що можна трактувати як нецільове використання бюджетних коштів.

Отже, як стверджує прокурор та позивач, господарюючий суб"єкт завдані державі збитки в добровільному порядку не відшкодував, що й стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюється ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною 3 якої передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.

Частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Слід зазначити, що держава може вступати як у цивільні (господарські), так і в адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Отже, поведінка органів, через які діє держава в цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави в цивільних (господарських) або адміністративних відносинах. При цьому відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, як у цивільних (господарських), так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах.

Державу в судовому процесі, зокрема як позивача, може представляти орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У спірних правовідносинах Держекоінспекція, уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу. Отже, остання є позивачем у даній справі.

Проте, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області з моменту пред`явлення претензій Товстенській селищній раді і до цього часу не вжито заходів щодо стягнення заподіяної відповідачем шкоди, що спричиняє порушення інтересів держави, у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів.

Так, для вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції в Тернопільській області в суді, відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Бучацька окружна прокуратура зверталася до Державної екологічної інспекції в Тернопільській області із листами №53/2-483ВИХ-24 від 29.01.2024 та №35/2-845ВИХ-24 від 23.02.2024, якими просила надати інформацію про те, чи вживались Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області заходи щодо стягнення з Товстенської селищної ради спричинених державі збитків.

Однак, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області повідомила окружну прокуратуру, що до суду не зверталася з відповідним позовом через відсутність фінансування для сплати судового збору, про що свідчать листи №1-1-05-333 від 08.02.2024 та №1-1-05-503 від 27.02.2024.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Враховуючи вищевикладене, а також нездійснення відповідним органом повноважень щодо захисту інтересів держави, його бездіяльність, суд вважає достатньо обґрунтованою зі сторони прокурора наявність підстав для представництва в суді інтересів держави відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом звернення до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області з позовом до Товстенської селищної ради Тернопільської області про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Оцінивши подані докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Предметом розгляду даного спору слугує встановлення наявності/відсутності у діях відповідача порушення природоохоронного законодавства і, як наслідок, визначення обґрунтованості заявлених до стягнення грошових коштів за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Статтею 96 ЗК України на землекористувачів покладено обов`язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Згідно з приписами ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі та додержання операторами вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 7 зазначеного Положення №275 Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 №30 (далі Положення №30), Державна екологічна інспекція Центрального округу (далі Інспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Відповідно до пункту 9 Положення №30 Інспекція наділена повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Отже, Інспекція в цьому випадку є органом, уповноваженим державою здійснювати функції державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема, на території Полтавської області та наділена повноваженнями щодо звернення до суду із позовом про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про відходи" будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення, є відходами.

Вимоги щодо зберігання та видалення відходів встановлені ст. 33 Закону України "Про відходи". Так, згідно із приписами ч. 4 ст. 33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно - заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико - культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України (ч. 7 ст. 33 Закону України "Про відходи").

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про відходи", яка кореспондується зі ст. 56 Закону України «Про охорону земель", підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Згідно зі ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Як зазначалося, підставою для звернення Виконуючого обов`язки керівника Бучацької окружної прокуратури в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області з позовом стало вчинення відповідачем правопорушення, зафіксованого в актах перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Судом встановлено, що за наслідками передвіки проведеної у період з 10 по 15 червня 2021 року Інспекцією встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства, зокрема п. "и" ч. 1 ст. 21 Закону України "Про відходи", оскільки на підвідомчій території встановлено факти несанкціонованих сміттєзвалищ твердих побутових відходів, про що складено Акт №4 від 15.06.2021 та на підставі якого видно Вимогу №1/2/2-11-2398, п. 7 якої зобов`язано ліквідувати стихійні та несанкціоновані сміттєзвалища ТПВ на території Товстенської ТГ до 15.09.2021.

В подальшому, за наслідками позапланової перевірки з 28 по 29 жовтня 2021 року щодо виконання органом місцевого самоврядування зобов`язань встановлених Вимогою №1/2/2-11-2398, Інспекцією зафіксовано в Акті №6 від 29.10.2021 часткове її виконання.

При цьому, за невиконання п. 7 Вимоги №1/2/2-11-2398, на посадову особу органу місцевого самоврядування складено протоколи про вчинення адміністративного правопорушення від 28.10.2021 №006301, №006302 та за наслідками розгляду адміністративної справи винесена постанова про накладення адміністративного стягнення від 28.10.2021 №52.

Як уже зазначалося вище, Відділом інструментально-лабораторного контролю Інспекції було проведено відбір проб ґрунту на звалищах ТПВ, що не ліквідовані у встановлений строк, для встановлення факту забруднення та повторно Товстенській селищній раді видано Вимогу №1/2/2-11-4245 від 01.11.2021 щодо приведення у відповідність із законодавством виявлені порушення у сфері поводження з відходами, яка направлена на адресу відповідача.

При цьому, доказів відсутності порушень, встановлених Актами перевірки №4 та №6відповідач суду не надав.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідач не оскаржував у встановленому порядку законом порядку дії Державної екологічної інспекції у Тернопільській області щодо проведення таких заходів державного нагляду (контролю) чи її результатів, не заперечував факт засмічення та забруднення земельних ділянок, як не оскаржував у встановленому законом порядку розрахунку розміру відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

З огляду на наведене вище, при вирішенні даної справи суд враховує, що під час проведення планової та позапланової перевірок відносно Товстенської селищної ради по дотриманню вимог природоохоронного законодавства Державна екологічна інспекція у Тернопільській області діяла в межах чинного законодавства України, доказів відсутності порушень, встановлених актами перевірок від 15.06.2021 №4 та від 29.10.2021 №6, Товстенської селищної ради до суду не надано.

За ст. 1 Закону України "Про відходи" відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення, і від яких їх власник позбувається шляхом утилізації чи видалення; побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життєдіяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення; тверді відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням.

За ч. 2 ст. 9 Закону України "Про відходи" територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об`єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).

Згідно з ст. 21 Закону України "Про відходи" органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують: виконання вимог законодавства про відходи; організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території: ліквідацію несанкціонованих і не контрольованих звалищ відходів.

За ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Тобто, Товстенська селищна рада, як орган місцевого самоврядування, має забезпечувати на своїй території належне поводження з відходами, дбати про охорону навколишнього природного середовища, вживати заходів щодо ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих відходів.

Щодо посилання відповідача на те, що із 8 земельних ділянок на яких було виявлено стихійні смтітєзвалища не ідентифіковані в державному земельному кадастрі, а 2 перебувають на праві оренди та/або постійному праві користування фермерського господарства та державного підприємства, а отже, управління відходами здійснюється Кабінетом Міністрів України, а на інших земельних ділянках власники не ідентифіковані, відповідно вони не належать до комунальної чи державної власності, за визначенням безхазяйні відходи., суд зазначає наступне.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 № 724-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» до складу території Товстенської розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 № 724-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області" до складу території Товстенської територіальної громади ввійшли територіальні громади: Товстенська, Буряківська, Ворвулинська, Головчинська, Дорогичівська, Кошилівська, Лисівська, Литячівська,Нирківська, Подільська, Садківська, Свидівська, Слобідська, Солоненська, Устечківська, Хмелівська, Шипівецька, Шутроминська. територіальної громади ввійшли територіальні громади: Товстенська, Буряківська, Ворвулинська, Головчинська, Дорогичівська, Кошилівська, Лисівська, Литячівська, Нирківська, Подільська, Садківська, Свидівська, Слобідська, Солоненська,Устечківська, Хмелівська, Шипівецька, Шутроминська.

До складу громади входять населені пункти: смт Товсте, село Головчинці, с. Королівка, с. Ворвулинці, с. Гиньківці, с. Солоне, с. Рожанівка, с. Дорогичівка, с. Литячі, с.Хмелева, с. Свершківці, с. Шутроминці, с. Буряківка, с. Кошилівці, с. Попівці, село Лисівці, с.Нирків, с. Нагоряни, с. Поділля, с. Ангелівка, с. Садки, с. Свидова, с. Антонів, с. Слобідка, с. Устечко, с. Шипівці. Дана інформація розташована на офіційному сайті органу місцевого самоврядування та встановлено під час проведення Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (ст.16 Конституції України).

У силу ст. 66, 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Одним із основних принципів охорони навколишнього природного середовища, зазначеному в ст. 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", є компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території.

Згідно ст. 19 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції організують збір, переробку, утилізацію і захоронення відходів на своїй території.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" суб`єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

З врахуванням вищенаведеного, Інспекція правомірно видано Вимоги та здійснила нарахування саме Товстенській селищній раді.

Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України (п. 1 ст. 35 Закону України "Про охорону земель").

Пунктом 10 ст. 35 Закону України "Про охорону земель" встановлено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про охорону земель" при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються: виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними. Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

У районах можливого забруднення земель небезпечними відходами, у тому числі аварійними, викидами від стаціонарних і пересувних джерел за рішенням місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування проводяться постійні або періодичні обстеження хімічного складу ґрунтів з метою виявлення та визначення їх негативного впливу на здоров`я людини, а також окремих видів природних ресурсів і довкілля в цілому.

Відповідно до п. "д", "е", "ж","з","и"ст. 17 Закону України "Про відходи" в редакції чинній на час здійснення перевірки, суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані: забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; брати участь у будівництві об`єктів поводження з відходами; не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів.

Відповідно до статті 29 ЗУ "Про відходи", в редакції чинній на час здійснення перевірки, виробники відходів, їх власники, а також центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища здійснюють моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів з метою визначення та прогнозування впливу відходів на навколишнє природне середовище, своєчасного виявлення негатив них наслідків, їх відвернення та подолання.

З метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини забороняється: з 1 січня 2018 року захоронення не перероблених (необроблених) побутових відходів (п. «і» ч. 1 ст. 32 Закону України "Про відходи", в редакції чинній на час здійснення перевірки).

У відповідності до абз. 12 ст. 35 - 1 Закону України «Про відходи», в редакції чинній на час здійснення перевірки, захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах.

Однак, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, в межах повноважень, з приводу виявлених порушень, органу місцевого самоврядування надані Вимоги щодо усунення виявлених під час перевірок порушень природоохоронного законодавства, оскільки відповідно до ст. 12 Закону України «Про відходи», відходи, щодо яких не встановлено власника, вважаються безхазяйними.

Відповідно до Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів, затвердженого постановою КМУ від 03.08.1998 №1217 (далі - Порядок), постійно діюча Комісія з питань поводження з безхазяйними відходами, створена органом місцевого самоврядування, зобов`язана розглянути матеріали Інспекції та визначити власників відходів, що виявлені на земельних ділянках. Уразі необхідності для визначення власника відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти та експерти.

За результатами своєї роботи, Комісія складає акт, який передається до місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування для вирішення питання про подальше поводження з відходами.

На підставі акта Комісії, орган місцевого самоврядування приймає рішення, щодо подальшого поводження з відходами та в разі необхідності вживає заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про відходи, та відшкодування заподіяної шкоди.

Натомість, Товстенською селищною радою будь-якої інформації щодо результатів роботи постійно діючої Комісії з питань поводження з безхазяйними відходами, що виявлені Інспекцією в рамках проведених заходів державного нагляду (контролю), що мали місце у місяці червні жовтні 2021 році не надано.

Не зважаючи на обізнаність щодо засмічення та забруднення земельних ділянок та заподіяних збитків навколишньому природному середовищу, внаслідок зазначеного, протягом тривалого часу відповідачем, як власником земельних ділянок, жодних заходів щодо поводження з відходами та притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про відходи, не вжито.

Оте, при проведенні перевірки Інспекцією області виявлено тверді побутові відходи, власники яких не встановлено. Органом місцевого самоврядування власники також не встановлені, в тому числі і не надано належних та допустимих доказів того, що утворювачами та власниками таких побутових відходів були саме суб`єкти господарювання, яким земельні ділянки були надані в оренду та/або постійне користування.

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про відходи", в редакції чинній на час здійснення перевірки, особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронения), що призвело до негативних екологічних, санітарно - епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Приписами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (ч.1). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч.4).

Положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Правове регулювання цивільно-правової відповідальності за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стягнення збитків за наднормативні викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, майнової шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та шкодою і вини особи, яка завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 17.04.2018 року по справі № 909/285/16, від 04 травня 2022 року по справі № 922/3228/20.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства внаслідок бездіяльності органу місцевого самоврядування, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 №171 (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 №149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 р. за № 422/13689). За розрахунком позивача, розміри шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у зв"язку із бездіяльністю Товстенської селищної ради.

Відповідно до п. 1.3. Методики вона застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно - розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Згідно п. п. 3.2. - 3.3, 3.4, 3.5, 3.5.1, 3.6 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування. При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням. У випадках коли обсяг забруднення не може бути визначено відповідно до підпункту 3.4 цієї Методики, визначення обсягу забруднення земельних ресурсів здійснюється із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, а у разі необхідності із залученням спеціалізованих організацій.

Відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку:

- внаслідок допущення псування (забруднення), псування (засмічення) побутовими відходами на земельній ділянці з кадастровим номером 6122083000:01:002:0073, площею 100 кв. м, як розташована у с. Дорогичівка, Чортківського району, Тернопільської області розмір шкоди становить 382,50 грн та 9 180,000 грн;

- внаслідок допущення псування (забруднення), псування (засмічення) побутовими відходами на земельній ділянці, що знаходиться у відпрацьованому піщаному кар`єрі "Пісочний" з кадастровим номером 6122085600:02:001:0225, площею 70 кв. м, як розташована у с. Литячі, Чортківського району, Тернопільської області, розмір шкоди становить 253,75 грн та 3 806,25 грн;

- внаслідок допущення псування (забруднення), псування (засмічення) побутовими відходами на земельній ділянці з кадастровим номером 6122086600:01:001:2007, площею 50 кв. м, як розташована у с. Нирків,Чортківського району, Тернопільської області, розмір шкоди становить 984,39 грн та 2 109,38 грн;;

- внаслідок допущення псування (забруднення) на земельній ділянці, що знаходиться в урочищі "Березники", поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 6122087000:01:001:9000, площею 200 кв. м, як розташована у с. Поділля, Чортківського району, Тернопільської області, розмір шкоди становить 1 305,00 грн;

- внаслідок допущення псування (забруднення) на земельній ділянці, що знаходиться у відпрацьованому кар`єрі, поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 6125587300:02:001:2370, площею 130 кв. м, як розташована у с. Свидова, Чортківського району, Тернопільської області, розмір шкоди становить 1 555,13 грн;

- внаслідок допущення псування (забруднення), псування (засмічення) побутовими відходами на земельній ділянці, що знаходиться в урочищі "Під зарубом", поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 6122089200:01:001:0894, площею 40 кв. м, як розташована у с. Устечко, Чортківського району, Тернопільської області, розмір шкоди становить 145,00 грн та 2 175,00 грн;

- внаслідок допущення псування (забруднення), псування (засмічення) побутовими відходами на земельній ділянці, що знаходиться поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 6122089900:01:001:1045, площею 90 кв. м, як розташована у с. Шутроминці, Чортківського району, Тернопільської області, розмір шкоди становить 326,25 грн та 7 830,00 грн;

- внаслідок допущення псування (забруднення), псування (засмічення) побутовими відходами на земельній ділянці, що знаходиться в урочищі "Бобів клин", поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 6122085800:01:002:0079, площею 50 кв. м, як розташована у с. Лисівці, Чортківського району, Тернопільської області, розмір шкоди становить 181,25 грн та 2 178,75 грн;

- внаслідок допущення псування (забруднення), псування (засмічення) побутовими відходами на земельній ділянці з кадастровим номером 6122089600:01:001:0940, площею 75 кв. м, як розташована у с. Свершківці, Чортківського району, Тернопільської області, розмір шкодить становить 254,06 грн та 6 097,50 грн;

- внаслідок допущення псування (забруднення), псування (засмічення) побутовими відходами на земельній ділянці з кадастровим номером 6122087600:01:002:0009, площею 350 кв. м, як розташована у с. Слобідка, Чортківського району, Тернопільської області, розмір шкоди становить 1 185,63 грн та 28 455,00 грн.

Щодо складових розрахунку - з урахуванням наявних у справі доказів та наданих сторонами пояснень суд зазначений позивачем розрахунок вважає таким, що відповідає вимогам Методики.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», для фінансування заходів, щодо охорони навколишнього природного середовища, утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 та п. 4 ч. 169- Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів сільських. селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування території громад 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджеті Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя 70 відсотків.

Главою 11 Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України №128 від 09.08.2013 року (у редакції наказу Державної казначейської служби України від 05.12.2019 року №342) передбачено. що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевим бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Головних управліннях Казначейства на ім`я органу Казначейства за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами» Плану рахунків (далі рахунок 3311) в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету. Після розподілу кошти у відповідних обсягах засобами програмного забезпечення шляхом формування меморіальних документів перераховуються за призначенням на відповідні рахунки.

Таким чином, заподіяна школа, сумарний розмір якої становить 97 654,84 грн у відповідності до вимог п. "б" ч. 2 ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 29 ч. 3 п. 7 та ст. 69-1 ч. 1 п. 4 Бюджетного кодексу України, підлягає зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідної місцевої ради (по місцю вчинення правопорушення), з наступним автоматичним перерозподілом між бюджетами відповідних рівнів.

Станом на момент вирішення спору матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем збитків у сумі 97 654,84 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст.73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь держави суми збитків, є обґрунтованими частково у сумі 97 564,84 грн., в іншій частині вимог - у позові суд відмовляє за необгрунтованістю.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зіст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 20, 73, 74, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товстенської селищної ради Тернопільської області (48630, смт. Товсте, вул. Українська, 84, Чортківський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 02045722) в користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, код 37977693) - 97 564 (дев`яносто сім тисяч п`ятсот шістдесят чотири) грн 84 коп. збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, які перерахувати на рахунок: на р/р UA848999980333119331000019737, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37977599 в Казначействі України (ЕАП), з яких 30% в доход спеціального фонду Державного бюджету України, 50% в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Товстенської селищної ТГ, 20% в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради.

3. Стягнути з Товстенської селищної ради Тернопільської області (48630, смт. Товсте, вул. Українська, 84, Чортківський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 02045722) на користь одержувача Тернопільська обласна прокуратура (вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 02910098) р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) - 3 028 (три тисячі двадцять вісім ) грн 00 коп. витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Відповідні накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4.Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 02.07.2024.

Суддя А.М. Сидорук