Рішення

від 02.07.2024 по справі 922/1498/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1498/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ ТЕХТРАНС" доХарківського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "АТЗТ ТЕХТРАНС" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського КЕУ, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором тимчасового безоплатного спільного користування нерухомим майном від 06.03.2023 №72 за спожиті комунальні послуги за період з 01.11.2023 по 30.11.2023 у загальному розмірі 64.540,37 грн, а саме: заборгованість з оплати послуг електропостачання у розмірі 60.590,43 грн; заборгованість з оплати послуг за водопостачання та водовідведення у розмірі 3.949,94 грн, а також витрати зі сплати судового збору.

Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором тимчасового безоплатного спільного користування нерухомим майном від 06.03.2023 №72 в частині відшкодування позивачу вартості спожитої Військовою частиною НОМЕР_1 електричної енергії та послуг за водопостачання та водовідведення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.05.2024 з урахуванням малозначності справи №922/1498/24 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

09.05.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №12143/24), в якому проти задоволення позовної заяви заперечує та зазначає, що невиконання відповідачем зобов`язання по оплаті за надані послуги сталося внаслідок недостатку бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Для сплати заборгованості за попередній період (сплата штрафних санкцій) у Харківському КЕУ відсутнє відповідне фінансування.

14.05.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №12521/24), в якій зазначає, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання.

Правом на подання заперечень відповідач не скористався.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

Між ТОВ "АТЗТ ТЕХТРАНС" (власник), Військовою частиною НОМЕР_1 (користувач) та Квартирно-експлуатаційний відділом м. Харків (змінене найменування Харківське квартирне-експлуатаційне управління, платник) був укладений Договір тимчасового безоплатного спільного користування нерухомим майном від 06.03.2022 №72 (надалі - Договір). Згідно з його умовами власник надає користувачу право на тимчасове спільне безоплатне користування належним йому нерухомим майном загальною площею 4.240,00 кв. м, а саме: нежитлову будівлю, приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Користувачу право тимчасового спільного користування нерухомим майном надається на безоплатній основі (пункт 2.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.2. Договору у випадку споживання користувачем будь-яких комунальних послуг під час використання ним нерухомого майна, власник набуває право на здійснення платником відшкодування (компенсації, оплати) вартості усіх витрат спожитих користувачем комунальних послуг, про що відповідні сторони даного Договору додатково укладають відповідні договори відшкодування (компенсації) вартості витрат спожитих комунальних послуг. Платник гарантує власнику відшкодування (компенсацію, оплату) вартості витрат спожитих користувачем комунальних послуг на умовах та в порядку, встановленому відповідними договорами відшкодування (компенсації) вартості витрат спожитих комунальних послуг, укладеними між його сторонами.

Відповідно до пункту 2.3. Договору платник зобов`язаний відшкодувати (компенсувати, оплатити) власнику вартість всіх витрат спожитих користувачем комунальних послуг під час користування нерухомим майном, після надання власником документів, визначених пунктом 2.4. Договору та у відповідних договорах відшкодування (компенсації) вартості спожитих комунальних послуг.

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що підставою для відшкодування (компенсації, оплати) платником вартості витрат спожитих користувачем комунальних послуг є виставлені рахунки постачальників (виконавців робіт, надавачів комунальних послуг), з якими у власника укладені відповідні договори. Для відшкодування вартості витрат спожитих комунальних послуг власник зобов`язаний надавати платнику документи на підтвердження суми компенсації, обсягу та періодів споживання користувачем комунальних послуг та копії рахунків, що виставлені власнику постачальними організаціями, які надають комунальні послуги.

Цей Договір діє з 15.03.2022 до 30.06.2023 (включно). У разі відсутності ініціативи користувача про припинення Договору або звернення однієї із сторін про припинення або розірвання, надісланих іншим сторонам у порядку та спосіб передбачений Договором, його дія продовжується до останнього дня (31 грудня) кожного наступного року на тих же умовах (пункти 3.1., 4.3. Договору).

Додатковою угодою від 08.02.2024 №3 до Договору сторони домовилися продовжити строк дії Договору до 29.02.2024.

На підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна від 15.03.2022 позивач ТОВ "АТЗТ ТЕХТРАНС" передав, а Військова частина НОМЕР_1 як користувач прийняв у користування нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, згідно з актом про виділення тимчасової будівлі від 15.03.2022 №б/н ТОВ "АТЗТ ТЕХТРАНС" передало Військовій частині НОМЕР_1 тимчасово будівлі ТОВ "АТЗТ ТЕХТРАНС", яка знаходиться за адресою: 61035, м. Харків, пр. Гагаріна, 127-А, загальною площею 5.340,00 кв. м.

Позивач звернувся до відповідача Листом від 22.02.2024 вих. №1/02, в якому повідомив останнього про наявність заборгованості за спожиту Військовою частиною НОМЕР_1 електричної енергії за період з 01.11.2023 до 30.11.2023 у загальній сумі 60.590,43 грн, а також заборгованості з водопостачання та водовідведення за періоз з 01.11.2023 до 30.11.2023 у розмірі 3.949,94 грн. Разом із листом надіслав документи на підтвердження споживання Військовою частиною комунальних послуг.

У відповідь на вказаний лист відповідач зазначив, що він є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується з державного бюджету та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань з бюджетного періоду. У зв`язку з чим Харківське КЕУ не може передати до органу казначейства України доручення для здійснення платежу згідно зі звернення ТОВ "АТЗТ ТЕХТРАНС".

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої, другої статті 3 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", суб`єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Перелік видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про Збройні Сили України", фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з пунктами 6,7 частини першої статті 2 БК України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Статтею 3 БК України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Відповідно до Конституції України, бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено частиною 1 цієї статті. Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути затверджено на інший, ніж передбачено частиною 1 цієї статті, бюджетний період, є: 1) введення воєнного стану; 2) оголошення надзвичайного стану в Україні. У разі затвердження Державного бюджету України на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період місцеві бюджети мають бути затверджені на такий самий період. Для середньострокового бюджетного планування середньостроковий період включає плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.

За приписами частини першої статті 48 БК України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років; довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов`язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я; середньострокових зобов`язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Довгострокове зобов`язання за енергосервісом на підставі документального підтвердження в установленому порядку скорочення обсягів споживання комунальних послуг та енергоносіїв і видатків на їх оплату за звітний період (порівняно з такими обсягами (видатками), які були б спожиті (здійснені) за відсутності енергосервісу) набуває статусу бюджетного зобов`язання у сумі, визначеній згідно з умовами договору енергосервісу виходячи з цін (тарифів), діючих у періоді, за який здійснюється розрахунок, у межах фактичного скорочення таких видатків.

Відповідно до статті 49 БК України, розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу. Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов`язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно зі статтею 51 БК України, розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, комунальні послуги та послуги зв`язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом відповідних послуг у межах бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі.

Судом встановлено, що зміст укладеного між ТОВ "АТЗТ ТЕХТРАНС" та Харківським КЕУ Договору тимчасового безоплатного спільного користування нерухомим майном від 06.03.2022 №72 передбачає відшкодування відповідачем всіх витрат на комунальні послуги, які були отримані Військовою частиною НОМЕР_1 як користувачем майна за Договором.

Таким чином, оскільки плата за саму діяльність позивача умовами Договору не передбачена, то за своєю правовою природою укладений між сторонами правочин має ознаки договору про безоплатне надання послуг (див. постанову Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/770/19).

Згідно зі статтею 904 ЦК України за договором про безоплатне надання послуг замовник зобов`язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Обов`язок відшкодувати виконавцеві всі фактичні витрати, необхідні для виконання договору про безоплатне надання послуг, ґрунтується на презумпції відплатності договорів про надання послуг.

Обсяг електричної енергії, спожитий Військовою частиною НОМЕР_1 у листопаді 2023 року, підтверджується Актом виконаних робіт (наданих послуг), котрий підписаний позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 , проте не підписаний відповідачем, та становить 6.737,00 кВт, а також перетікання реактивної електричної енергії в кількості 205,339 кВт на загальну суму 60.590,43 грн.

Обсяг водопостачання та водовідведення підтверджується Актом здачі-приймання наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 30.11.2023 на суму 3.949,54 грн.

Укладаючи Договір з позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 як користувачем, відповідач зобов`язався відшкодувати позивачу всі витрати за комунальні послуги, які були отриманні користувачем Майна, за час дії цього Договору.

При цьому, доказів розірвання Договору матеріли справи не містять, а сторонами в заявах по суті справи не зазначено про існування таких доказів.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина друга статті 530 ЦК України).

Позивач звертався до відповідача з листом, в якому просив погасити існуючу заборгованість Військової частини НОМЕР_1 по комунальних послугах.

Однак, у відповіді на вказану претензію відповідач зазначив, що проведення бюджетних платежів здійснюється органами казначейства в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника коштів. У зв`язку з чим, Харківське КЕУ не може передати до органу казначейства доручення на здійснення платежу згідно зі зверненням ТОВ "АТЗТ ТЕХТРАНС" за Договором.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на відсутність бюджетних асигнувань для фінансування оплати.

Водночас, посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань для фінансування оплати за надані позивачем послуги критично оцінюється судом, оскільки Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Наведений висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18.

Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 12-46гс18 (п. 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16).

Згідно з частиною першою статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. За приписами частини другої статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості у розмірі 64.540,37 грн, з яких: заборгованість з оплати послуг електропостачання у розмірі 60.590,43 грн; заборгованість з оплати послуг за водопостачання та водовідведення у розмірі 3.949,94 грн до суду не подано.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиті комунальні послуги у загальному розмірі 64.540,37 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2.422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Харківського квартирно-експлуатаційного управління (Україна, 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ ТЕХТРАНС" (Україна, 61140, Харківська обл., м. Харків, пр. Гагарніа, буд. 127-А, код ЄДРПОУ 31437986) заборгованість з оплати послуг електропостачання у розмірі 60.590,43 грн та заборгованість з оплати послуг за водопостачання та водовідведення у розмірі 3.949,94 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.422,40 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "02" липня 2024 р.

СуддяН.С. Добреля