Рішення

від 24.06.2024 по справі 922/1553/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2024м. ХарківСправа № 922/1553/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Красовському В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові системи" (61001, м. Харків, вул. Добровольців, 15/17) до Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України (61026, м. Харків, вул. Тваринників, 1-А) простягнення 202937,46 грн,за участю представників:

позивача - юр. Шелехової О.М.;

відповідача - Красноруцького О.О., Крічфалушій-Степановій К.М.;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові системи" (позивач) надало Господарському суду Харківської області через систему "Електронний суд" позовну заяву до Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України (відповідач), в якій просить стягнути з Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України на користь Комунального підприємства "Харківські теплові системи" заборгованість у сумі 191463,42 грн (за спожиту теплову енергію у грудні 2022 р.; січні, лютому, листопаді та у грудні 2023 року), інфляційні втрати в сумі 6388,37 грн, 3% річних в сумі 5085,67 грн та судовий збір у сумі 3044,06 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договорами про закупівлю товару (теплова енергія в гарячій воді) №10170/22 від 02.12.2022 та №10080/23 від 31.01.2023.

Ухвалою від 06.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 27 травня 2024 року о 14:30 год, про що повідомив учасників справи.

16.05.2024 позивач надав додаткові пояснення до позовної заяви.

21.05.2024 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає повністю та просить відмовити у стягнення 5085,67 грн 3% річних, 6388,37 грн інфляційних втрат, посилаючись на п. 8.1 договорів про закупівлю товару (теплова енергія в гарячій воді) №10170/22 від 02.12.2022 та №10080/23 від 31.01.2023 та лист ТПП від 28.02.2022 про форс-мажорні обставини.

23.05.2024 позивач надав заперечення на відзив, в якому відхилив аргументи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

Протокольною ухвалою від 27.05.2024 суд прийняв до розгляду відзив на позовну заяву, заперечення на відзив та відклав підготовче засідання на 10.06.2024 о 14:30 год, про що повідомив учасників справи.

30.05.2024 позивач надав письмове уточнення редакції позовних вимог.

Протокольною ухвалою від 10.06.2024 суд залишив без розгляду письмові уточнення редакції позовних вимог, оскільки вони подані після закінчення процесуального строку без заяви про його поновлення та в них нічого не уточнюється, а також суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.06.2024 о 14:00 год.

У судовому засіданні 24.06.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, а представник відповідача заперечував проти їх задоволення з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

02.12.2022 між Теплопостачальною організацією (позивачем) та споживачем (відповідачем) був укладений договір №10170/22 про закупівлю товару (теплова енергія в гарячій воді) (надалі договір-1), предметом якого є закупівля товару за кодом згідно ДК 021:2015 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов`язана продукція (постачання теплової енергії) (далі - теплова енергія).

Відповідно до п. 1.2 договіору-1 теплопостачальна організація зобов`язується у період дії цього договору поставити споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач - прийняти і оплатити теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію; гаряче водопостачання; технологічні потреби.

Згідно з п. 3.1 договору-1 ціна цього договору становить без ПДВ 184771,11 грн, ПДВ 36954,22 грн, усього 221725,33 грн, в тому числі:

- за рахунок власних коштів (отриманих від господарської діяльності підприємства) - 141512,80 грн, в тому числі ПДВ - 23585,46 грн;

- за рахунок відшкодування орендарів 80212,53 грн, в тому числі ПДВ - 13368,76 грн та складається із суми очікуваної вартості обсягів місячних поставок теплової енергії протягом вказаного у п. 10.1 строку дії договору.

Відповідно до п. 4.3 договору-1 споживач сплачує за фактично спожиту теплову енергію не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі отриманого до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, акту приймання-передачі теплової енергії.

Згідно з п. 4.6 договору-1 споживач до 15-го числа, наступного за розрахунковим, самостійно отримує від теплопостачальної організації наступні документи за розрахунковий період:

- рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії по об`єктах, що обладнані приладами обліку.

Споживач з 10 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, самостійно отримує від теплопостачальної організації наступні документи за розрахунковий період:

- акт звіряння розрахунків;

- рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії по об`єктах, що не обладнані приладами обліку.

По одному примірнику оформлених актів споживач повертає теплопостачальній організації протягом 10 днів після їх отримання.

Відповідно до п. 5.1, 5.2 договору-1 терміни постачання теплової енергії споживачу з моменту підписання по 31.12.2022, на потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачання - протягом року;

- технологічні потреби - протягом року.

Місце передачі теплової енергії - передача теплової енергії на об`єкти теплоспоживання здійснюється на межі балансової належності сторін, яка вказана у додатку(ах) 2 до цього договору та не може бути змінена в односторонньому порядку.

Згідно з п. 10.1 договору-1 цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє по 31.12.2022 року, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення.

У додатку №1 до договору-1 сторони визначили обсяги постачання теплової енергії споживачу по всім об`єктам тепло споживання, у додатку №2 - схему межі поділу теплової мережі та акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін; у додатку №3 - умови припинення постачання теплової енергії; у додатку №4 - перелік об`єктів теплоспоживання; у додатку №5 - облік теплової енергії при наявності вузла обліку та експлуатація вузла обліку теплової енергії.

На підставі розпорядження міського голови від 07.10.2022 №17/1 «Про початок опалювального періоду в місті Харкові» позивачем здійснено підключення відповідача до мережі теплопостачання у приміщення відповідача, що підтверджується актом підключення споживача №1-634/80 від 08.12.2022 за адресою: м. Харків, вул. 7 Гвардійської Армії, 8 (по особовим рахункам №10210-1900 та №10210-9755);

31.01.2023 між Теплопостачальною організацією (позивачем) та споживачем (відповідачем) був укладений договір №10080/23 про закупівлю товару (теплова енергія в гарячій воді) (надалі договір-2), предметом якого є закупівля товару за кодом згідно ДК 021:2015 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов`язана продукція (постачання теплової енергії) (далі - теплова енергія).

Договір №10080/23 від 31.01.2023 має ідентичні умови, що і договір №10170/22 від 02.12.2022, окрім деяких пунктів, зокрема, відповідно до п. 3.1 договору-2 ціна цього договору становить без ПДВ 648122,25 грн, ПДВ 129624,45 грн, усього 777746,70 грн, в тому числі:

- за рахунок коштів бюджету 607391,04 грн, в тому числі ПДВ 101225,94 грн;

- за рахунок відшкодування орендарів 170391,04 грн, в тому числі ПДВ 28398,51 грн.

Згідно з п. 5.1 договору-2 терміни постачання теплової енергії споживачу з 01.01.2023 по 31.12.2023, на потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачання - протягом року;

- технологічні потреби - протягом року.

Відповідно до п. 10.1 договору №2 цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє по 31.12.2023 року, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення.

Договір-2 має аналогічні додатки до нього, що і договір-1.

30.10.2023 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №10080/23 від 31.01.2023.

На підставі розпорядження міського голови від 20.10.2023 №24/1 «Про початок опалювального періоду 2023 - 2024 років у місті Харкові» позивачем здійснено підключення відповідача до мережі теплопостачання у приміщення відповідача, що підтверджується актом підключення споживача №10200/104 від 22.11.2023 за адресою: м. Харків, вул. 7 Гвардійської Армії, 8 (по особовим рахункам №10210-1900 та №10210-9755).

Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами підключення/відключення споживача та актами приймання-передачі теплової енергії, які підписані представниками сторін без будь-яких заперечень або зауважень та скріплені печатками.

Відтак, позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі, на підставі вищезазначених договорів у період з грудня 2022 р. по лютий 2023 р., листопад та грудень 2023 р. здійснив відпуск теплової енергії у приміщення відповідача та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії за вищевказаний період, що підтверджується матеріалами справи.

Проте, відповідач не виконав належним чином взяті на себе за вищевказаними договорами зобов`язання по оплаті у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії за загальний період з грудня 2022 р. по лютий 2023 р., листопад та грудень 2023 р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість: за договором про закупівлю товару (теплова енергія в гарячій воді) №10170/22 від 02.12.2022 в сумі 34388,18 грн та за договором про закупівлю товару (теплова енергія в гарячій воді) №10080/23 від 31.01.2023 в сумі 157075,24 грн, що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків та не заперечується відповідачем.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Згідно з Правилами користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила), вказані Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (пункт 1 Правил).

Пунктом 3 Правил передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Відповідно до п. 4 Правил - користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією.

Пунктом 14 Правил передбачений обов`язок споживача укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Статтею 12 цього Закону визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п. 23 Правил розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Положення ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачають обов`язок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; міжопалювальний період для систем опалення виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; ліквідацію наслідків аварії.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

При цьому, з аналізу наведених вище положень законодавства вбачається, що надання житлово-комунальних послуг, до яких віднесено послуги з теплопостачання здійснюється виключно на договірних засадах, забезпечення надання послуг з постачання теплової енергії здійснюється виконавцем безперервно. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними у строки, встановлені договором або законом.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором.

Відповідач не оплатив спожиту теплову енергію, що була поставлена йому позивачем за договором. В зв`язку з чим виникла прострочена заборгованість.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу на суму заборгованості по договору-1 інфляційні витрати за період з лютого 2023 р. по березень 2024 р. в сумі 1893,41 грн та 3% річних за період з26.01.2023 по 26.04.2024 у сумі 1290,77 грн та по договору-2 інфляційні витрати за період з березня 2023 р. по березень 2024 р. в сумі 4494,96 грн та 3% річних за період з 26.02.2023 по 26.04.2024 у сумі 3794,90 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за договорами, інфляційних втрат та 3% річних.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на п. 8.1 договорів та лист ТПП від 28.02.2022 про форс-мажорні обставини як на підставу звільнення його від відповідальності за договорами, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 25.01.2022 в справі №904/3886/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, від 12.03.2024 у справі №911/2635/22).

У постанові від 29.06.2023 у справі №922/999/22 Верховний Суд зазначив, що лист ТПП України від 28.02.2022, на який посилався скаржник у судах попередніх інстанцій, та яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Отже лист ТПП України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»; - сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

У постанові від 18 січня 2024 року у справі №914/2994/22 Верховний Суд зазначив: «посилаючись на лист ТПП України від 28.02.2022, суди не звернули уваги, що такий лист адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні… Оскільки дія листа ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1. поширюється абсолютно на всіх суб`єктів господарювання, помилковим є висновок судів попередніх інстанцій інстанції про те, що факт настання форс-мажору саме для відповідача у справі підтверджено таким листом.»

У постановах від 07.06.2023 у справі №906/540/22, від 23.08.2023 у справі №910/6234/22, від 13.12.2023 у справі №922/193/23 Верховний Суд зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, відповідач мав довести належними доказами, що у нього настали форс-мажорні обставини та що саме у зв`язку з їх настанням відповідач не міг виконати свої зобов`язання належним чином.

Проте, відповідачем не доведено належними доказами наявність вказаних обставин.

Крім того, суд зауважує, що заборгованість відповідача виникла за період з грудня 2022 року, тобто грошові зобов`язання відповідача виникли після введення воєнного стану 24 лютого 2022 року.

Отже, прострочення грошових зобов`язань відповідача мало місце, зокрема у період з грудня 2022 року по грудень 2023 року, однак відповідачем не наведено жодних підстав та не надано жодних доказів наявності форс-мажорних обставин у цей період.

Також, судом взято до уваги, що відповідно до п. 8.2 договорів про закупівлю товару (теплова енергія в гарячій воді) №10170/22 від 02.12.2022 та №10080/23 від 31.01.2023 сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Проте, відповідач не надав докази повідомлення позивача про відповідні обставини у зазначений строк.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон №2120-ІХ) доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18.

Зокрема, наразі вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, на відміну від договорів позики, за іншими договорами сторонам необхідно доводити, що зобов`язання не виконано саме у зв`язку з воєнним станом і у випадку доведення факту невиконання зобов`язання, у зв`язку з настанням обставин непереборної сили, сторона договору може бути звільнена від відповідальності.

Насамперед, згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» військові дії вважаються форс-мажорними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.

Відповідно до пункту 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) здійснюється за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору.

Таким чином, якщо за договорами позики позичальник автоматично звільняється від будь-якої відповідальності у випадку прострочення, незважаючи на те, чи вплинули на нього безпосередньо військові дії, то за іншими договорами (у даному випадку за договорами №10170/22 від 02.12.2022 та №10080/23 від 31.01.2023) відповідач повинен довести факт невиконання зобов`язання саме у зв`язку з введенням воєнного стану.

Загальне посилання відповідача на введення в Україні воєнного стану на думку позивача є недостатнім аргументом. Незважаючи на те, що загальний офіційний лист ТПП, наданий відповідачем, щодо засвідчення форс-мажорних обставин стосується невизначеного кола осіб, це не означає, що такий лист звільняє від цивільно-правової відповідальності сторону договору. Зокрема, у будь-якому разі відповідачу необхідно довести, що зобов`язання невиконане саме у зв`язку з воєнними діями.

Таким чином, незважаючи на те, що Торгово-промислова палата України розмістила загальний офіційний лист щодо засвідчення форс мажорних обставин, вказане не є безумовною підставою для звільнення сторони від відповідальності за невиконання зобов`язання за договором.

Відповідачем не доведено, що він порушив зобов`язання у зв`язку з непереборними обставинами (наприклад, у зв`язку з руйнуванням приміщень, неможливістю доставити товар на певну територію, знищенням майна і т.д.), а тому відповідач повинен нести відповідальність на загальних засадах.

У відзиві відповідач посилається на те, що у зв`язку з військовою агресією РФ проти України Інститут тваринництва НААН України частково припинив надання наукових послуг та майже не має доходу.

Але, при цьому, відповідач продовжує здійснювати свою діяльність, проводить відповідні закупівлі та сплачує по рахункам за іншими договірними зобов`язаннями.

Також, відповідач зауважує, що у нього на сьогоднішній день затримка з розрахунками за послуги, які стали предметом стягнення у даній справі, знаходяться на низькому рівні, оскільки контрагенти-орендарі, які також повинні сплачувати відповідачу, у зв`язку з введенням воєнного стану не сплачують виставлені рахунки.

З цього приводу, суд наголошує, що зазначене відповідачем не має підтвердження, оскільки, в матеріалах справи позивач надав достатньо доказів того, що теплова енергія була поставлена за вище вказаними договорами за адресою об`єкту споживання - вул. 7 Гвардійської Армії, 8 (по особовим рахункам №10210 - 1900 та 10210 - 9755), тобто, ніяких контрагентів-орендарів в цьому випадку, не має, а тому така аргументація відповідача є неприйнятою у цій справі.

Також, слід зауважити, що нараховані позивачем у справі штрафні санкції не можуть вважатися надмірно великими порівняно із збитками кредитора, як вказує відповідач, оскільки у процентному співвідношенні сума нарахованих штрафних санкцій (інфляційних втрат та 3% річних) складає всього 6% від основної суми боргу.

Серед доводів відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій є те, що суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені, але, позивачем не проводилися розрахунки пені та не були заявлені у позові.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у сумі 3044,06 грн.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст. 525, 526, 530, 617, 625, 629, 714 ЦК України, ст. 1, 19, 25 Закону України "Про теплопостачання", ст. 12, 16, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 237, 238 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України (61026, м. Харків, вул. Тваринників, 1-А. Код ЄДРПОУ 00497199) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові системи" (61001, м. Харків, вул. Добровольців, 15/17. Код ЄДРПОУ 43248133) заборгованість за договором про закупівлю товару (теплова енергія в гарячій воді) №10170/22 від 02.12.2022 за грудень 2022 року у сумі 34388,18 грн, інфляційні втрати за період з лютого 2023 р. по березень 2024 р. у сумі 1893,41 грн, 3% річних за період з 26.01.2023 по 26.04.2024 в сумі 1290,77 грн, заборгованість за договором про закупівлю товару (теплова енергія в гарячій воді) №10080/23 від 31.01.2023 за період з січня 2023 р. по грудень 2023 р. у сумі 157075,24 грн, інфляційні втрати за період з березня 2023 р. по березень 2024 р. у сумі 4497,96 грн, 3% річних за період з 26.02.2023 по 26.04.2024 в сумі 3794,90 грн та судовий збір у сумі 3044,06 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "01" липня 2024 р.

СуддяВ.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.