Рішення

від 01.07.2024 по справі 922/1461/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1461/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕПЛОВОЗРЕМСЕРВІС", м. Харків про стягнення 7918,73 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Одеса звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕПЛОВОЗРЕМСЕРВІС", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 6480,00 грн штрафу за несвоєчасну поставку товару та 1438,73 грн пені за несвоєчасну поставку. Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/1461/24 та ухвалено розгляд справи № 922/1461/24 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 01 травня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 01 травня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

27 червня 2024 року через систему "Електронний суд", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕПЛОВОЗРЕМСЕРВІС" подано клопотання (вхідний № 16730) про зменшення розміру штрафних санкцій на 50%.

28 червня 2024 року через систему "Електронний суд", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕПЛОВОЗРЕМСЕРВІС" подано клопотання (вхідний № 16820) про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%.

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій свідчить про обізнаність відповідача про розгляд справи у суді.

28 червня 2024 року через систему "Електронний суд", Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" подано заперечення (вхідний № 16832) на клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, у якому позивач просить залишити клопотання без розгляду, оскільки воно подано після спливу строку на подання відзиву.

Суд зауважує, що чинним законодавством не передбачено конкретного строку на заявлення заяви/клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, а тому відповідач вправі заявити його до моменту ухвалення рішення у справі. Отже підстави для залишення клопотання відповідача без розгляду відсутні.

Згідно частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

29 червня 2023 року за результатами процедури закупівлі №UA-2023-04-26-008026-a, запасні частини до тепловозів 2ТЕ10 (шестерні, вали) ((лот№1 запасні частини до тепловозів 2ТЕ10 (шестерні) (лот №2 запасні частини до тепловозів 2ТЕ10 (вали) (лот №3 запасні частини до тепловозів 2ТЕ10 (вал торсійний, вал )) Код ДК 021:2015 -34630000-2 частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху, між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (позивачем, покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕПЛОВОЗРЕМСЕРВІС" (відповідачем, постачальником ) було укладено договір закупівлі №ОД/НХ-23-426НЮ.

25 грудня 2023 року сторони уклали додаткову угоду №1 до договору закупівлі №ОД/НХ-23-426НЮ від 29 червня 2023 року, відповідно якої ввели в дію Специфікацію №2 на суму 57120,00 грн, зі строком дії з 01 січня 2024 року по 30 квітня 2024 року.

Згідно пункту 1.1. договору та додаткової угоди постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до Специфікацій № 1, № 2, що є невід`ємними частинами цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 15.1. строк дії цього договору по Специфікації № 1 встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31 грудня 2023 року, по Специфікації № 2 - з 01 січня 2024 року по 30 квітня 2024 року. На період дії воєнного станку строк дії договору визначається з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178.

Згідно пункту 1.2. договору найменування товару: запасні частини до тепловозів 2ТЕ10 (вали) (код ДК 021:2015 34630000-2 частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу).

Відповідно до пункту 1.3. договору виробник товару: ТОВ ТРС, м. Харків, Україна.

Згідно пункту 1.4. договору та додаткової угоди кількість, асортимент, марка товару визначаються у Специфікаціях № 1, № 2 (додатки № 1, № 2) до цього договору

Відповідно до пункту 4.1. договору постачальник здійснює поставку товару на склад покупця (65098, м. Одеса, вул. Степна, 2) на умовах DDP відповідно до "ІНКОТЕРМС" у редакції 2020 року. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього договору та правил "ІНКОТЕРМС" у редакції 2020 року, умови цього договору мають перевагу.

Згідно пункту 4.2. договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до прийняття товару. Строк поставки товару протягом 10 робочих днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.

Відповідно до пункту 4.5. договору, сторони домовились, що рознарядка на товар направляється ним постачальнику в один з таких способів: на поштову адресу постачальника, зазначену у цьому договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення); вручається уповноваженому представнику постачальника під розпис; шляхом направлення листа із накладення ЕЦП на електронну адресу постачальника (зазначену в цьому договорі) скан - копії відповідної рознарядки в формі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідно роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця.

Згідно пункту 4.6. договору, датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.

Відповідно до пункту 6.1. договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікації № 1 (додаток № 1) до цього договору. Ціна товару включає вартість товару, тари (упаковки), а також інші витрати постачальника, пов`язані із виконанням цього договору.

Згідно пункту 6.2. договору ціна у цьому договорі та первинних документах вказується в національній валюті України гривні.

Відповідно до пункту 6.3. договору та додаткової угоди загальна ціна договору без ПДВ становить 333080,00 грн, крім того ПДВ 20 % 66616,00 грн, усього з ПДВ 399696,00 грн. Ціна договору включає в себе обов`язкові платежі, у тому числі на користь третіх осіб, пов`язані зі виконанням цього договору. Будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов`язаних із виконанням цього договору, не сплачується покупцем окремо та вважається врахованою у ціну цього договору.

Згідно пункту 7.1. договору, оплата за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до пункту 7.2. договору та додаткової угоди оплата за кожну партію поставленого товару за цим договором проводиться покупцем на 10 робочий день з дати реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування з операції по постачанню товарів (виконанню робіт, наданню послуг), які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених чинним законодавством порядку та строки, відповідно до рахунку фактури на поставлену партію товару, обумовлену згідно пункту 4.2. цього договору та Специфікацій № 1, № 2 (додатки № 1, № 2) при наявності документів, зазначених у пункті 5.4. цього договору.

Також між сторонами підписано додаток № 1 до договору, Специфікації № 1 на загальну суму 342576,00 грн та Специфікація № 2 на суму 57120,00 грн.

Як зазначає позивач, у відповідності до пункту 4.2 укладеного договору, 23 лютого .2023 року покупець направив письмову рознарядку за вихідним №НХ08/1703 на електронну адресу постачальника на поставку товару вал воздуходувки у кількості 3 шт. на суму 43200,00 грн.

Також позивач зазначає, що строк виконання письмової рознарядки за вихідним №НХ08/1703 постачальником складав до 08 березня 2024 року включно (10 робочих днів з моменту надання письмової рознарядки, абзац 2 пункт 4.2 договору).

15 березня 2024 року відповідачем було поставлено товар, вал воздуходувки у кількості 3 шт., на суму 43200,00 грн, відповідно видаткової накладної №РН-0000012.

Отже, як свідчать матеріали справи письмова рознарядка за вихідним №НХ08/1703 від 23 лютого 2024 року виконана постачальником з пропуском строку, у зв`язку із чим, позивач звернувся із відповідним позовом до суду, про стягнення з відповідача 6480,00 грн штрафу за несвоєчасну поставку товару та 1438,73 грн пені за несвоєчасну поставку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Згідно частини 1 пункту 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статтей 6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно статті 266 Господарського кодексу України, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно частини 1 статті 610 та пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Як зазначає позивач, останнім у відповідності до пункту 4.2 укладеного договору, 23 лютого 202 року було направлено відповідачу письмову рознарядку за вихідним №НХ08/1703 на електронну адресу постачальника на поставку товару, вал воздуходувки у кількості 3 шт. на загальну суму 43200,00 грн.

У зв`язку із чим, строк виконання письмової рознарядки за вихідним №НХ08/1703 від 23 лютого 2024 року постачальником складав до 08 березня 2024 року включно (10 робочих днів з моменту надання письмової рознарядки, абзац 2 пункт 4.2 договору).

Проте, 15 березня 2024 року відповідачем було поставлено товар, вал воздуходувки у кількості 3 шт., на суму 43200,00 грн, відповідно видаткової накладної №РН-0000012, тобто письмова рознарядка за вихідним №НХ08/1703 від 23 лютого 2024 року виконана постачальником з пропуском строку, тому позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 6480,00 грн штрафу за несвоєчасну поставку товару та 1438,73 грн пені за несвоєчасну поставку.

Відповідно до пункту 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно пункту 9.1. договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання за цим договором винна сторона несе відповідальність згідно з цим договором і законодавством України.

Відповідно до підпункту 9.3.1. пункту 9.3. договору, постачальник за цим договором несе зокрема таку відповідальність: при порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15 % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених пунктом 4.2. договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого у строк товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань до поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовано відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕПЛОВОЗРЕМСЕРВІС" виконало письмову рознарядку позивача з пропуском строку поставки, а саме: за видатковою накладною № РН-0000012 від 15 березня.2024 року на суму 43200,00 грн з про строчкою у 7 календарні дні.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як встановлено судом, відповідачем у встановлений строк свого обов`язку з поставки товару належним чином та у повному обсязі не виконано, чим допущено прострочення виконання умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені та штрафу) відповідно до умов пункту 9.3. договору.

Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу штрафу за несвоєчасну поставку товару у розмірі 6480,00 грн, та пеню у сумі - 1438,73 грн за період з 14 березня 2024 року по 24 квітня 2024 року (відповідно до наданого розрахунку позовних вимог) за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що такі нарахування здійснено арифметично вірно.

Щодо заявленого відповідачем клопотання (вхідний № 16730 від 27 червня 2024 року) про зменшення суми штрафних санкцій, у якому останній, просить суд, зменшити розмір штрафних санкцій на 50%, що становить 3959,35 грн, з яких 3240,00 грн - штраф за несвоєчасну поставку товару; 719,35 грн - пеня за не своєчасну поставку товару та клопотання (вхідний № 16820 від 28 червня 2024 року) про зменшення суми штрафних санкцій, у якому останній, просить суд, зменшити розмір штрафних санкцій на 90%, що становить 791,10 грн, з яких 648,00 грн - штраф за несвоєчасну поставку товару; 143,10 грн - пеня за не своєчасну поставку товару, суд зазначає наступне.

В обґрунтування заявлених клопотань, відповідач зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕПЛОВОЗРЕМСЕРВІС" не заперечується факт неналежного виконання зобов`язання за договором №ОД/НХ-23-426НЮ, проте, вважає, що розмір штрафних санкцій підлягає зменшенню виходячи з наявності виняткових обставин, а саме того, що 24 лютого 2022 року у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України N 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому було неодноразово продовжено й діє на час розгляду даної справи. Також посилається на лист Торгово-промислову палату України та зазначає, що Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

При цьому, посилається на те, що відповідач знаходиться у прифронтовому місті Харкові, через що він опинився у скрутному матеріальному становищі. Через постійні обстріли міста, потенційні контрагенти відмовляються від співробітництва із підприємствами, потужності яких знаходяться у м. Харкові. В той же час, ситуація у місті значно ускладнилася, а обстріли посилилися. Також зазначає, що у Господарському суді Харківської області перебувають шість тотожних справ за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕПЛОВОЗРЕМСЕРВІС" щодо стягнення грошових коштів, тому стягнення повної суми штрафних санкцій покладе значний тягар на відповідача, що може призвести до унеможливлення його подальшої господарської діяльності.

Також зазначає, що позивачем не було надано будь-яких доказів на підтвердження наявності збитків за неналежне виконання умов договору, а відповідно до умов договору, оплата за договором здійснюється на 10 банківський день з дати реєстрації ПН/РК. Тобто, позивачем не було перераховано жодних коштів на рахунок відповідача, внаслідок чого як зазначає відповідача, позивачем не понесені збитки за порушення умов договору №ОД/НХ-23-426НЮ.

Відповідач також зазначає, що останнім не заперечується ані право позивача на стягнення штрафних санкцій, ані вину відповідача щодо поставлення товару неналежної якості. Відповідач посилається лише на наявність обставин, через які сума штрафних санкцій підлягає зменшенню.

Тому, враховуючи вищевикладене, із урахуванням засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, відповідач вважає за необхідне зменшити суму штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 1 статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, інших обставин, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідністю розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Цивільні та господарські відносини у країні ґрунтуються на засадах справедливості, добросовісності, розумності як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми в якості неустойки спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (Постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 910/1005/19).

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що матеріали справи не містять доказів неможливості сплати відповідачем штрафних санкцій в заявленому позивачем розмірі, а також доказів того, що сплата цих санкцій може істотно вплинути на можливість функціонування підприємства відповідача.

Однак, в даному випадку, суд враховує поведінку відповідача, ступінь виконання ним зобов`язання, вид діяльності відповідача, а також виконання ним своїх зобов`язань за договором в умовах воєнного стану в країни, що в свою чергу дійсно могло впливати на спроможність своєчасної поставки товару відповідачем.

Крім того, у даній справі позивачем не доведено того, що порушенням виконання зобов`язань з поставки товару у встановлений строк, відповідач заподіяв йому збитків, розмір яких перевищує або дорівнює заявленому розміру штрафу та пені.

У постанові від 23 березня 2021 року у справі № 921/580/19 Верховний Суд вказав, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності в законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

При цьому, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки до її розумного розміру (постанова Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі 902/538/18).

Нормами чинного законодавства України не визначено розмір, на який суд може зменшити неустойку, а тому при вирішенні цього питання суди мають забезпечувати дотримання балансу інтересів сторін у справі з урахуванням правового призначення неустойки.

Конституційний Суд України в рішенні від 11 липня 2014 року № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013 сформував правову позицію, що наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

В постанові від 16 березня 2021 року у справі № 922/266/20 Верховний Суд зазначив, що для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

У постанові від 24 лютого 2021 року у справі № 924/633/20 Верховний Суд зазначає, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призвести до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18).

Водночас, суд бере до уваги, що застосування штрафних санкцій у вигляду пені та штрафу спрямовано перш за все на покарання за допущене правопорушення. При цьому, суд приймає до уваги, що штраф та пеня є лише санкціями за невиконання грошового зобов`язання, а не основним боргом, а тому збільшувати на цих платежах свої доходи позивач не може.

З аналізу вищевикладеного слідує, що у даному випадку стягнення штрафних санкцій з відповідача не виконує своєї основної мети, а саме стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання, та з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум штрафних санкцій у вигляді штрафу за несвоєчасну поставку товару у розмірі 6480,60 грн та пені у сумі - 1438,73 грн, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, обмежити розмір штрафу та пені.

При цьому, суд, зваживши на фактичні обставини спору, приймаючи до уваги інтереси обох сторін, враховуючи важливість збереження господарської діяльності відповідача, відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору про закупівлю №ОД/НХ-23-426НЮ від 29 червня 2023 року, відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання, з огляду на приписи статей 253, 509, 525, 526, 549, 551, 610, 611, 627, 629 Цивільного кодексу України та статей 231-233 Господарського кодексу України, спираючись на принципи справедливості та розумності, суд дійшов висновку про доцільність зменшення розміру штрафу та пені на 30%.

Таким чином, суд вважає що з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕПЛОВОЗРЕМСЕРВІС" слід стягнути суму штрафу за несвоєчасну поставку товару в розмірі 4536,00 грн та суму пені за несвоєчасну поставку в розмірі 1007,11 грн.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2119,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕПЛОВОЗРЕМСЕРВІС" (61010, м. Харків, вул. Основ`янська, буд. 55, код ЄДРПОУ 45114146) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, ЄДРПОУ 40081200) 4536,00 грн штрафу за несвоєчасну поставку товару, 1007,11 грн пені за несвоєчасну поставку та 2119,60 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "01" липня 2024 р.

СуддяП.В. Хотенець