Ухвала

від 12.06.2024 по справі 760/13086/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/13086/24 1-кс/760/5835/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 42023110000000306 від 12.09.2023 року, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 як прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на речі, які були виявлені та вилучені 04.06.2024, на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від 29.05.2024 (справа № 760/12318/24, 1-кс/760/5573/24), в ході проведеного обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів із забороною права на відчуження, розпорядження та/або користування наступним майном:

1) Жорсткий диск марки «Kingstone 60 Gb»;

2) Жорсткий диск марки «Seagete» s/n 6vy3cvrp;

3) мобільний телефон марки iPhone 12 Pro Max IMEI НОМЕР_1 з сім-карткою абонентським номером НОМЕР_2 .

На обґрунтування клопотання зазначив, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023110000000306, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2023, за підозрами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що громадянин України фактично контролює групу компаній «Полімерсервіс», які здійснюють виробництво та постачання полімерного обладнання та запчастин. При цьому, з метою постачання продукції групи компаній «Полімерсервіс» на територію російської федерації створено компанію ТОВ «Торговий дім «Полімерсервіс» (рос. ООО «Торговый дом «Полимерсервис»), яке здійснює діяльність у м. Бєлгород та реалізовує вказану продукцію на території російської федерації, сплачуючи податки до бюджету країни-агресора. Разом з тим, наявна інформація свідчить, що незважаючи на збройну агресію російської федерації проти України, ТОВ «ТД «Полімерсервіс» здійснює постачання продукції власного виробництва державним підприємствам та установам країни-агресора.

Водночас в ході здійснення досудового розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , організував протиправний механізм пособництва державі-агресору шляхом постачання товарно-матеріальних цінностей державним установам та підприємствам російської федерації, сплати податків та платежів до бюджету країни-агресора підконтрольним йому на території російської федерації, підприємств ООО «ТД ПОЛИМЕРСЕРВИС», адреса реєстрації: російська федерація, АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 , ООО « ІНФОРМАЦІЯ_2 », адреса реєстрації: російська федерація, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , адреса реєстрації: російська федерація, АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_5.

Водночас, в ході здійснення досудового розслідування встановлено, що з метою контролю за діяльністю підприємств на території країни-агресора ОСОБА_4 залучився допомогою доньки - ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Харків, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ), яка проживає на території російської федерації та перебуває у громадянстві вказаної країни під ім`ям ОСОБА_9 (рос. ОСОБА_10 ), за допомогою останньої забезпечується укладання договорів з постачання полімерної продукції на державний сектор російської федерації., яка проживає на території російської федерації, за допомогою якої забезпечується укладання договорів з постачання полімерної продукції на території російської федерації.

Крім того встановлено, що постачання полімерної продукції на території України та співпрацю з російськими ООО «ТД ПОЛИМЕРСЕРВИС», ООО «ПОЛИМЕРЦЕНТР», ООО «ПРЕМЬЕР» забезпечують працівники підконтрольних ОСОБА_4 ТОВ «ГОЛД ЛЕВЕЛ КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 33817686) та ТОВ «ЄВРО ПЛАСТ ГРУП» (ЄДРПОУ 41590592).

В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що відповідальними за пошук клієнтів, здійснення замовлення обладнання, запчастин, полімерної продукції, з подальшою реалізацією російським підприємствам є менеджери групи компаній «Полімерсервіс»: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (засновник ТОВ «ГОЛД ЛЕВЕЛ КОМПАНІ»); ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (директор ТОВ «ГОЛД ЛЕВЕЛ КОМПАНІ»); ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (засновник та директор ТОВ «ЄВРО ПЛАСТ ГРУП», а також менеджер компанії «Полімерсервіс»); ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (працівник ТОВ «ЄВРО ПЛАСТ ГРУП», а також менеджер компанії «Полімерсервіс»); ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (працівник ТОВ «ЄВРО ПЛАСТ ГРУП» та спеціаліст департаменту запчастин компанії «Полімерсервіс»); ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (відповідальний за бухгалтерію групи компаній «Полімерсервіс», директор Асоціації «РАДА ПРАЦІВНИКІВ ПОЛІМЕРНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ» (ЄДРПОУ 36626140), засновник та директор ПП «ЛОГІСТИК ЦЕНТР КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 34468781); ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (спеціаліст департаменту продажів термопластавтоматів компанії «Полімерсервіс»).

Разом з тим встановлено, що проведення нарад щодо діяльності групи компаній «Полімерсервіс» на території рф та України (т.зв. «Комитеты»), контроль замовлень та постачання продукції, відбувається за допомогою програми для організації відеоконференцій «Zoom», «Skype» та створених чатах, групах у месенджерах «Viber», «WhatsApp» «Signal» та «Telegram» зареєстрованих як на номери мобільних операторів України так і рф.

У ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 04.06.2024, на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від 29.05.2024 (справа № 760/12318/24, 1-кс/760/5573/24), проведено обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Під час проведення вказаної слідчої дії виявлено та вилучено вищенаведені речі та документи, що мають значення для кримінального провадження.

Зазначає, що вилучені речі належать ОСОБА_6 , 04.06.2024 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України. Водночас, враховуючи великий об`єм інформації та неможливістю здійснити її копіювання (відсутність технічної можливості та спеціаліста), виникла необхідність у вилучені та проведенні відповідних оглядів, а також призначені експертиз.

04.06.2024 вказані речі визнано речовими доказами, про що слідчим винесено відповідну постанову.

Слідчий подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, вимоги клопотання підтримав, просив їх задовольнити.

Володілець майна належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у судове засідання не з`явились.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (псуванню, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме, нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Судом встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023110000000306, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2023, за підозрами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

У ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 04.06.2024, на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від 29.05.2024 (справа № 760/12318/24, 1-кс/760/5573/24), проведено обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Під час проведення вказаної слідчої дії виявлено та вилучено речі та документи, що мають значення для кримінального провадження, а саме:

1) Жорсткий диск марки «Kingstone 60 Gb»;

2) Жорсткий диск марки «Seagete» s/n 6vy3cvrp;

3) мобільний телефон марки iPhone 12 Pro Max IMEI НОМЕР_1 з сім-карткою абонентським номером НОМЕР_2 .

Вилучені речі належать ОСОБА_6 , 04.06.2024 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України. Водночас, враховуючи великий об`єм інформації та неможливістю здійснити її копіювання (відсутність технічної можливості та спеціаліста), виникла необхідність у вилучені та проведенні відповідних оглядів, а також призначені експертиз.

04.06.2024 вказані речі визнано речовими доказами, про що слідчим винесено відповідну постанову.

Як вбачається з матеріалів клопотання, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що вказані речі зберегли на собі сліди злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.

При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також враховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитати свідків, провести експертні дослідження тощо, у межах кримінального провадження № 42023110000000306.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити.

Також слід роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 42023110000000306 від 12.09.2023 року, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України - задовольнити.

Накласти арешт з метою збереження речових доказів на виявлене та вилучене 04.06.2024 року в ході проведеного обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , майно : жорсткий диск марки «Kingstone 60 Gb»; Жорсткий диск марки «Seagete» s/n 6vy3cvrp; мобільний телефон марки iPhone 12 Pro Max IMEI НОМЕР_1 з сім-карткою абонентським номером НОМЕР_2 .

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Cлідчий суддя ОСОБА_1