Рішення

від 28.06.2024 по справі 140/3263/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3263/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «Білі Стоки» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Білі Стоки» (далі ФГ «Білі Стоки») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 22 лютого 2024 року №473/АП/03-20-04-08; зобов`язання поновити з 01 січня 2024 року реєстрацію ФГ «Білі Стоки» платником єдиного податку четвертої групи шляхом включення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Позов обґрунтований тим, що ФГ «Білі Стоки» перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Волинській області (Луцька ДПІ, Луцький район) та з 01 січня 2015 року перебувало в реєстрі платників єдиного податку четвертої групи. 01 березня 2024 року позивач отримав лист ГУ ДПС у Волинській області від 22 лютого 2024 року №2257/6/03-20-04-08-06, яким його повідомлено про не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік згідно з рішенням від 22 лютого 2024 року №473/АП/03-20-04-08. Рішення прийняте на підставі акта камеральної перевірки від 22 лютого 2024 року №3827/03-20-04-08-33062823 та ним встановлено недотримання ФГ «Білі Стоки» вимог підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (далі ПК України) в частині подання в термін до 20 лютого поточного року податкової звітності, необхідної для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку (не подано до Луцької ДПІ ГУ ДПС у Волинській області (місто Луцьк, ДПІ 318) звітність із зазначенням коду КАТОТТГ Луцької ОТГ Луцького району UA07080170000013585 - за місцем розташування земельних ділянок).

Позивач вважає рішення ГУ ДПС у Волинській області протиправним, зазначивши, що з метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у встановлений строк, 20 лютого 2024 року, через електронний кабінет платника податків подав податкову звітність щодо земельних ділянок, які перебувають у користуванні в межах території Луцької об`єднаної територіальної громади (ОТГ) (код КАТОТТГ - НОМЕР_1 ) та в межах території Торчинської ОТГ Луцького району (код КАТОТТГ - UA07080270000067148), що підтверджено квитанціями №1 та №2, у яких не вказано про наявність невідповідностей (помилок) у поданій звітності. Однак через те, що у раніше поданій звітності позивачем самостійно виявлено помилку - вказано код Торчинської ОТГ замість коду Луцької ОТГ, то 22 лютого 2024 року було подано уточнюючу податкову декларацію з відповідними додатками до Луцької ДПІ ГУ ДПС у Волинській області (місто Луцьк, ДПІ 318). Незважаючи на подані документи, відповідач не підтвердив позивачу статус платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік.

На переконання позивача, за приписами абзацу другого пункту 299.11 статті 299 ПК України рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Натомість відповідач спірне рішення прийняв за результатами камеральної перевірки та у зв`язку із допущеною механічною помилкою в одному із реквізитів декларації (коду КОТАТТГ), яка була самостійно виправлена господарством. При цьому рішення прийнято в день проведення камеральної перевірки, без надання можливості висловити заперечення на акт перевірки, чим не дотримано положень пункту 86.7 статті 86 ПК України на належний розгляд матеріалів перевірки.

Позивач наголосив, що підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку визначені в пункті 299.10 статті 299 ПК України, а підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку четвертої групи у пункті 291.5-1 статті 291 ПК України. Вважає, що прийняте відповідачем за відсутності передбачених підстав та з порушенням порядку його прийняття спірне рішення підлягає скасуванню з відновленням господарству статусу платника єдиного податку четвертої групи.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідач у відзиві на позов його вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.111-114). В обґрунтування цієї позиції вказав, що працівниками ГУ ДПС у Волинській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 ПК України було проведено камеральну перевірку щодо подання/неподання ФГ «Білі Стоки» податкової звітності для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи. Перевіркою встановлено, що ФГ «Білі Стоки» є землекористувачем земельних ділянок, розташованих як на території Торчинської ОТГ, так і на території Луцької ОТГ. За даними Інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» ФГ «Білі Стоки» подало до 20 лютого 2024 року податкову звітність платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік про наявність земельних ділянок на території Торчинської ОТГ до ГУ ДПС у Волинській області (Луцький район, ДПІ 308). Звітність до ГУ ДПС у Волинській області (місто Луцьк, ДПІ 318) була подана з КАТОТТГ Торчинської ОТГ UА07080270000067148. В порушення підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України ФГ «Білі Стоки» не подало до 20 лютого 2024 року звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи щодо земельних ділянок, розташованих на території Луцької ОТГ (КАТОТТГ UА07080170000013585) з додатками (відомості (довідку) про наявність земельних ділянок, розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання, а тому щодо ФГ «Білі Стоки» правомірно прийнято рішення від 22 лютого 2024 року №473/АП/03-20-04-08 про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік шляхом виключення його з реєстру платників єдиного податку у зв`язку із недотриманням останнім вимог підпункту 5 пункту 299.10 статті 299 ПК України.

У відповіді на відзив (а.с.119-120) позивач просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Вважає, що відповідач не спростував процедурних порушень проведення перевірки та прийняття рішення щодо відмови про підтвердження статусу платника податку єдиного податку.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Від сторін також не надходили клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд звертає увагу представника відповідача, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, оскільки заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Тому заявлене у відзиві на позовну заяву представником відповідача клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи не підлягало вирішенню судом по суті.

Суд перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФГ «Білі Стоки» 24 червня 2004 року зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності якої є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с.12-16).

Не є спірним та обставина, що ФГ «Білі Стоки» з 01 січня 2015 року перебувало в реєстрі платників єдиного податку четвертої групи та що воно є землекористувачем земельних ділянок, розташованих на території Торчинської ОТГ (КАТОТТГ UA07080270000067148) та на території Луцької ОТГ (КАТОТТГ UA 07080170000012585).

22 лютого 2024 року ГУ ДПС у Волинській області провело камеральну перевірку щодо подання/неподання ФГ «Білі Стоки» податкової звітності для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи зі складанням акта від 22 лютого 2024 року №3827/03-20-04-08-33062823 (а.с.17-19). За змістом акта камеральної перевірки ФГ «Білі Стоки» подано до 20 лютого 2024 року:

1) до ГУДПС у Волинській області (Луцький район, ДПІ 308): загальну нову звітну нову податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік (№9035152067 від 20 лютого 2024 року) з КАТОТТ Торчинської ОТГ -UА07080270000067148) з додатками: відомості (довідка) про наявність земельних ділянок (№9035152149 від 20 лютого 2024 року); розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання (№9035152272 від 20 лютого 2024 року); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік (№9035052697 від 20 лютого 2024 року); звітну нову податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік (№9035147553 від 20 лютого 2024 року (з КАТОТТГ Торчинської ОТГ UА07080270000067148) з додатками: відомості (довідка) про наявність земельних ділянок (№9035146800 від 20 лютого 2024 року); розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання (№9035146618 від 20 лютого 2024 року);

2) до ГУДПС у Волинській області (місто Луцьк, ДПІ 318): звітну нову податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік з КАТОТТГ Торчинської ОТГ UА07080270000067148 (№9035142584 від 20 лютого 2024 року) з додатками: відомості (довідка) про наявність земельних ділянок (№9035142287 від 20 лютого 2024 року); розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання (№9035142335 від 20 лютого 2024 року); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік (№9035054830 від 20 лютого 2024 року).

Відповідно до висновків акта камеральної перевірки ФГ «Білі Стоки» в порушення вимог підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України не подало до 20 лютого 2024 року до Луцької ДПІ ГУ ДПС у Волинській області (місто Луцьк, ДПІ 318) звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за місцем розташування земельних ділянок (КАТОТТГ Луцької ОТГ UА07080170000013585) з додатками: відомості (довідка) про наявність земельних ділянок, розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання.

На підставі акта від 22 лютого 2024 року №3827/03-20-04-08-33062823 за результатами камеральної перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийняло рішення від 22 лютого 2024 року №473/АП/03-20-04-08 про відмову у підтвердженні ФГ «Білі Стоки» статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік, що є підставою для анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку (а.с.20).

Про прийняте рішення ГФ «Білі Стоки» інформоване листом ГУ ДПС у Волинській області від 01 березня 2024 року №2257/6/03-20-04-08-06 (а.с.21), яким також повідомлено, що до ГУ ДПС у Волинській області (місто Луцьк, ДПІ 318) подано уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік (Луцька ОТГ - КАТОТТГ UА07080170000013585) з додатками (№9036999766 від 22 лютого 2024 року) з порушенням пункту 50.1 статті 50 ПК України та що у 2024 році господарство є платником податку на прибуток.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою І «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПК України.

За змістом пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 ПК України встановлено право юридичної особи чи фізичної особи-підприємця самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до пункту 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники юридичні особи, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України врегульовано, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Отже, до платників четвертої групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Пунктом 298.8 статті 298 ПК України передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлено правилами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України.

Так згідно з підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Згідно з підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Аналіз наведених положень ПК України дає підстави виснувати, що основною умовою для набуття сільськогосподарським підприємством статусу платника єдиного четвертої групи є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пунктів 299.1, 299.2 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Пунктом 299.6 статті 299 ПК України обумовлено, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4. пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.10 статті 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;

7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента);

8) наявність щодо платника податку рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції»:

щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення;

щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.

якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення (абзац другий пункту 299.11 статті 299 ПК України).

Отже, з наведених норм ПК України слідує, що законодавець розмежовує поняття переходу на спрощену систему оподаткування та щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку. Кодексом також передбачено окремо підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку та підстави, за яких платник не може бути платником єдиного податку четвертої групи.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі №814/1394/15, від 10 грудня 2019 року у справі №806/499/16, від 08 грудня 2021 року у справі №580/2725/19.

За змістом висновків Верховного Суду у постанові від 10 грудня 2019 року у справі №806/499/16 податковим законодавством не передбачено пропуск встановленого підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України строку подання пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку у якості підстави для не підтвердження такого статусу у відповідному періоді та виключення з реєстру платників.

Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2019 року у справі №806/499/16, зокрема, виснував, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу лише у встановлених законом випадках.

За висновками Верховного Суду у постанові від 22 липня 2022 року у справі №818/2056/18 способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом за наявності встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Проте відповідачем не проводилась документальна перевірка позивача, а також не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку. Колегія суддів погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що дії податкового органу щодо відмови фермерському господарству у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи та відмови у прийнятті декларацій платника єдиного податку четвертої групи та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва є протиправними.

У межах спірних відносин йдеться про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.

Визначальним у цих правовідносинах суд вважає спосіб реалізації та підстави прийняття контролюючим органом рішення щодо підтвердження позивачем статусу платника єдиного податку.

Згідно з підпунктом 5 пункту 299.10 статті 299 ПК України якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, то це є підставою для анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

За змістом наведених вище норм ПК України та висновків ВС України щодо повноважень контролюючого органу в разі, коли суб`єкт господарювання вже зареєстрований як платник єдиного податку, то законодавство визначає лише один механізм позбавлення суб`єкта господарювання такого статусу - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення суб`єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку відповідно до приписів пункту 299.10 статті 299 ПК України, зокрема, у разі неподання податкової звітності, а не у разі її несвоєчасного подання.

Матеріалами справи підтверджено (а.с.24-38, 50-96) та відповідачем не спростовано, що з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи позивачем 20 лютого 2024 року, тобто в межах визначеного ПК строку, було подано загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ) - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок - до ГУ ДПС у Волинській області (місто Луцьк, ДПІ 318 та Луцький район, ДПІ 308), з огляду на наявність у позивача земельних ділянок на території Луцької ОТГ та Торчинської ОТГ, що відображено і в акті камеральної перевірки від 22 лютого 2024 року №3827/03-20-04-08-33062823.

Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Відповідно до абзацу другого підпункту 76.1 статті 76 ПК Україну вся податкова звітність суцільним порядком підлягає камеральній перевірці.

За висновками акта камеральної перевірки позивач не подав до Луцької ДПІ (місто Луцьк, ДПІ 318) звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік (Луцька ОТГ - КАТОТТГ UА07080170000013585), відомості (довідку) про наявність земельних ділянок (додаток до звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік), розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання (додаток до звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік). Однак така звітність все ж була подана, однак з помилковим визначенням коду КАТОТТГ - UA07080270000067148 замість НОМЕР_2 щодо земельних ділянок Луцької ОТГ. Така помилка була виявлена позивачем та виправлена ним самостійно 22 лютого 2024 року шляхом подання уточнюючої звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік з додатками (Луцька ОТГ - КАТОТТГ UА07080170000013585) (а.с.39-47), що підтверджено відповідачем у листі від 22 лютого 2024 року №2257/6/03-20-04-08-06 (а.с.21). При цьому питання щодо подання податкової звітності щодо земельних ділянок, розташованих на території Торчинської ОТГ (КАТОТТГ 11А07080270000067148), взагалі не викликало у відповідача зауважень.

Пунктами 48.1 статті 48 ПК України установлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до пункту 48.7 статті 48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Зазначеною нормою визначені повноваження податкового органу не визнавати податкову звітність податковою декларацією у разі порушення будь-якої норми статті 48 ПК України, зокрема, у разі відсутності обов`язкових реквізитів (у тому числі коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, якщо це передбачено формою податкової декларації).

Суд зазначає, що відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність у зв`язку з допущеними помилками при заповненні обов`язкових реквізитів податкової декларації.

Пунктами 49.8, 49.9 статті 49 ПК України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За приписами пункту 49.15 статті 49 ПК України податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48, абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу та надання або надсилання контролюючим органом платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, зокрема засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» для податкових декларацій, поданих у такий спосіб.

Податковим органом не було встановлено невідповідності поданих податкових декларацій вимогам статті 48 ПК України.

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року №261; далі Порядок №557).

Відповідно до пунктів 7, 8, 11 розділу ІІ Порядку №557 автоматизована перевірка електронного документа включає, зокрема, перевірку обов`язкових реквізитів. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції). У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Квитанції №1 не містять відомостей про помилки у поданій 20 лютого 2024 року з метою підтвердження статусу платника єдиного податку на 2024 рік до ГУ ДПС у Волинській області (місто Луцьк, ДПІ 318) звітності, а квитанції №2 навпаки вказують про прийняття звітності (а.с.24-27).

ФГ «Білі Стоки» самостійно виявило допущено помилку на титульному аркуші звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (рядок 9) в частині зазначення коду КОТАТТГ (вказано код Торчинської ОТГ замість коду Луцької ОТГ) (а.с.28), у той час коли в додатку 1 до декларації (відомість про наявність земельних ділянок), який є невід`ємною частиною декларації (а.с.32), у графі 10 для всіх земельних ділянок вказано код КОТАТТГ код Луцької ОТГ (UA07080170000013585), що вочевидь є свідченням механічної помилки при заповненні звітності та не свідчить про її неподання у встановлений строк до 20 лютого 2024 року.

22 лютого 2024 року до ГУ ДПС у Волинській області (місто Луцьк, ДПІ 318) за місцем розташування земельних ділянок позивач подав уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік із зазначенням коду КАТОТТГ Луцької ОТГ - UA07080170000013585 разом з додатками до неї - відомості (довідка) про наявність земельних ділянок, розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання (а.с.39-47).

Судом також враховано, що згідно з пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 86.7 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

За обставин цієї справи відповідач прийняв рішення за наслідками камеральної перевірки у день її проведення. Оспорюване рішення від 22 лютого 2024 року від 22 лютого 2024 року №473/АП/03-20-04-08 разом з актом перевірки від 22 лютого 2024 року №3827/03-20-04-08-33062823 надіслано платнику одночасно, тобто, без дотримання приписів пункту 86.7 статті 86 ПК України, що є порушенням порядку прийняття рішення контролюючим органом за наслідками податкової перевірки.

Не може залишитися поза увагою й те, що ГУ ДПС у Волинській області прийняло рішення від 22 лютого 2024 року №473/АП/03-20-04-08 щодо відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік (а.с.98), що також є неправомірним, оскільки пункт 299.10 статті 299 ПК України передбачає повноваження контролюючого органу щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку, а не підтвердження чи відмови у підтвердженні статусу такого платника.

Суд повторює, що у випадку позивача передбачена податкова звітність все ж була прийнята 20 лютого 2024 року, тож виходячи із системного аналізу приписів статей 298-299 ПК України відсутні підстави стверджувати про настання умов для анулювання ліцензії згідно з підпунктом 5 пункту 299.10 статті 299 ПК України (яким передбачено можливість анулювання статусу платника єдиного податку четвертої групи у випадку неподання звітності взагалі).

Таким чином, наявні достатні підстави для висновку про протиправність рішення ГУ ДПС у Волинській області від 22 лютого 2024 року №473/АП/03-20-04-08 та його скасування.

Також суд вважає, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту, тому для захисту прав позивача необхідно зобов`язати відповідача внести до реєстру платників єдиного податку відомості про ФГ «Білі Стоки» як платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік, що буде свідчити про остаточне вирішення спору та ефективний захист прав позивача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, на підставі системного аналізу положень ПК України, якими врегульовані спірні правовідносини, наведених висновків Верховного Суду, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу адвоката.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Разом з тим суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2022 року у справі №520/6658/21).

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 01 березня 2024 року, укладеного між Адвокатським бюро «Андрія Сохацького» (далі - Адвокатське бюро) та ФГ «Білі Стоки» (а.с.97-98), акта виконаних робіт (надання послуг) від 25 березня 2024 року №25/03 (а.с.99), платіжної інструкції від 07 березня 2-24 року №3874 про оплату послуг правничої допомоги (а.с.100).

Згідно з пунктом 4.1 договору про надання правової допомоги від 01 березня 2024 року вартість послуг, що надаються Адвокатським бюро, визначається виходячи із кількості витраченого Адвокатським бюро часу (годин) виконання таких послуг, при цьому вартість однієї години роботи становить 3000,00 грн.

Відповідно до акта виконаних робіт (надання послуг) від 25 березня 2024 року №25/03 Адвокатським бюро надано такі послуги: робота з клієнтом з приводу надання необхідних документів для підтвердження обставин справи; обговорення та визнання правової позиції, надання консультацій щодо супроводу судової практики 15 хв; вивчення та правовий аналіз наданих клієнтом документів 30 хв; вивчення та аналіз акта камеральної перевірки та рішення про скасування реєстрації платника єдиного податку 30 хв, аналіз та визначення положень законодавства, яке регулює спірні правовідносини, пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства в аналогічних спорах 30 хв, підготовка адміністративного позову 2 год 30 хв, підготовка попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат 5 хв; завантаження в систему Електронного суду адміністративного позову з додатками та надсилання сторонам та суду 10 хв, а всього 4 год.

Відповідач заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю із категорією справи і предметом позову (а.с.111-114).

При вирішенні питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд виходить із того, що ця справа належить до справ незначної складності та її розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Зважаючи на складність справи, значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання кожної із послуг, суд, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, дійшов висновку, що зміст наданих послуг Адвокатським бюро пов`язаний з розглядом цієї справи, проте заявлена сума для відшкодування є надмірною та виходячи із принципів співмірності витрат із категорією справи і предметом позову, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 6056,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 25 березня 2024 року №3899 (а.с.10), випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.106).

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) розмір судового збору за подання до адміністративного суду юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028,00 грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 названого Закону).

Позов було подано до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», тому розмір судового збору становить 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).

У зв`язку із задоволенням позову немайнового характеру на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 8422,40 грн (2422,40 грн - витрати зі сплати судового збору, 6000,00 грн - витрати на правничу допомогу). Решту судового збору може бути повернуто за окремо поданим клопотанням на підставі статті 7 Закону №3674-VI.

Керуючись статтями 2,72-77,139,243-246,255, 262,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Фермерського господарства «Білі Стоки» (45641, Волинська область, Луцький район, село Білосток, вулиця Шкільна, будинок 14, ідентифікаційний код юридичної особи 33062823) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 22 лютого 2024 року №473/АП/03-20-04-08.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості про Фермерське господарство «Білі Стоки» як платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік.

Стягнути на користь Фермерського господарства «Білі Стоки» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 8422,40 грн (вісім тисяч чотириста двадцять дві грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк