Ухвала

від 01.07.2024 по справі 240/11925/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/11925/24

категорія 108020200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Унасолар Сервіс" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Унасолар Сервіс" звернулось до суду з позовом до Житомирської митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості від 13.05.2024 №UA101000/2024/000157/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.05.2024 №UA101020/2024/006781, видану Житомирською митницею.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Таким чином, згідно зі змістом ст. 94 КАС України кожний письмовий доказ, наданий до позову, повинен бути засвідченим в порядку, встановленому чинним законодавством, або самим позивачем, якщо оригінал доказу знаходиться у нього.

Частиною 1 статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно з статтею 12 Закону України "Про судоустрій і статус судів" судочинство в Україні провадиться державною мовою. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у випадках і порядку, визначених законом.

Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 КАС України).

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до статті 79 Закону України "Про нотаріат" нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Відтак, при зверненні із позовною заявою позивач разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинен надати належним чином засвідчені переклади вказаних документів на державну мову.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Унасолар Сервіс"долучило до позовної заяви документи, які виготовлені на іноземній мові, однак, не надало при цьому до суду засвідчених перекладів цих документів. Зокрема, в матеріалах справи відсутні переклади наступних додатків до позовної заяви:

- копії Додатку №1 "Технічна документація" до договору купівлі-продажу від 13.12.2023 №MCEUYP23Q4028;

- копії Додатку №3 "Обмежена гарантія" до договору купівлі-продажу від 13.12.2023 №MCEUYP23Q4028;

- копії пакувального листа від 07.02.2024;

- копії рахунку-фактури (інвойсу) від 07.02.2024 №Z20240129093-1;

- копії полісу страхування вантажних перевезень №66021060220240000005;

- копії митної декларації країни відправлення від 10.02.2024 №310120240519304484;

- копії платіжної інструкції від 04.01.2024;

- копії платіжної інструкції від 23.01.2024;

- копії міжнародної товарно-транспортної накладної від 23.04.2024;

- копії інструкції на продукцію;

- копії коносамента від 23.02.2024 №NPOS31278;

- копії прайс-листа виробника.

Частиною 3 статті 161 КАС України, визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На виконання вищезазначених вимог законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю "Унасолар Сервіс" додало до позовної заяви платіжну інструкцію №1535 про сплату судового збору в розмірі 17972,06 гривень.

Разом з тим, ознайомившись зі змістом заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Унасолар Сервіс" позовних вимог, суд прийшов до висновку, що судовий збір сплачений позивачем у меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України від 06.07.2005 № 2747-IV "Про судовий збір".

Статтями 1, 2 Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з статтею 3 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання юридичною особою позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Унасолар Сервіс" вбачається, що предметом спірних правовідносин є: рішення про коригування митної вартості від 13.05.2024 №UA101000/2024/000157/2 та картка відмови в митному оформленні товару від 13.05.2024 №UA101020/2024/006781.

Рішенням про коригування митної вартості митний орган визначає митну вартість, за якою необхідно здійснити митне оформлення товару, що тягне за собою необхідність сплати податку на додану вартість, акцизний збір та/або інші митні платежі у збільшеному розмірі. Відповідно рішення про коригування митної вартості впливає на майновий стан декларанта. Враховуючи вищенаведене, безпосереднім наслідком прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів є зміна майнового стану позивача, а відтак, позовна вимога про скасування такого рішення за своїм змістом являється вимогою майнового характеру.

Натомість, позовна вимога про скасування картки відмови в митному оформленні товару є вимогою немайнового характеру.

З наведеного слідує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Унасолар Сервіс" у позовній заяві об`єднано позовну вимогу майнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару) та немайнового характеру (визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації).

Позиція щодо визначення кількості позовних вимог у справах про оскарження рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації висловлено Верховним Судом у справах №826/4715/16 та №813/713/18.

При цьому, ціна позову у позовній вимозі про скасування рішення про коригування митної вартості товару становить різницю показників митної вартості товару, визначених контролюючим органом та позивачем. Такий висновок судді відповідає позиції Верховного Суду в ухвалі від 21.01.2019 по справі №826/5126/18 (К9901/983/19).

В позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "Унасолар Сервіс" зазначено, що різниця показників митної вартості, визначених митним органом та позивачем у гривневому еквіваленті на день коригування становила - 198137,33 грн, що й становить ціну позову за позовну вимогу про визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 13.05.2024 №UA101000/2024/000157/2.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за позовну вимогу про оскарження рішення про коригування митної вартості від 13.05.2024 №UA101000/2024/000157/2 становить 17972,06 гривень (1198137,33 грн х 1,5 % = 17972,06 грн).

В свою чергу, розмір судового збору за позовну вимогу немайнового характеру про визнання протиправною та скасуванні картки відмови в митному оформленні товару від 13.05.2024 №UA101020/2024/006781 становить 1 прожитковий мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2024 року, тобто 3028,00 гривень.

Отже, загальний розмір судового збору, який Товариство з обмеженою відповідальністю "Унасолар Сервіс" має сплатити за подання до суду даного позову становить 21000,06 гривень (17972,06 грн + 3028,00 грн).

Однак, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 17972,06 гривень.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Унасолар Сервіс" необхідно доплатити судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Унасолар Сервіс" слід залишити без руху та встановити йому строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- належним чином засвідчених перекладів усіх додатків до позовної заяви, які складені іноземною мовою, а саме перекладів: Додатку №1 "Технічна документація" до договору купівлі-продажу від 13.12.2023 №MCEUYP23Q4028; Додатку №3 "Обмежена гарантія" до договору купівлі-продажу від 13.12.2023 №MCEUYP23Q4028; пакувального листа від 07.02.2024; рахунку-фактури (інвойсу) від 07.02.2024 №Z20240129093-1; полісу страхування вантажних перевезень №66021060220240000005; митної декларації країни відправлення від 10.02.2024 №310120240519304484; платіжної інструкції від 04.01.2024; платіжної інструкції від 23.01.2024; міжнародної товарно-транспортної накладної від 23.04.2024; інструкції на продукцію; коносамента від 23.02.2024 №NPOS31278; прайс-листа виробника.

- доказу (оригіналу платіжного документа) сплати судового збору в розмірі 3028,00 гривень.

Платіжні реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу*;101; код ЄДРПОУ позивача; Судовий збір, за позовом ГУ ПФУ в Житомирській області до ТОВ "Унасолар Сервіс" , Житомирський окружний адміністративний суд.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Унасолар Сервіс" залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І.Е.Черняхович