Ухвала

від 02.07.2024 по справі 240/12125/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/12125/24

категорія 109040000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 Селянського (фермерського) господарства "Шанс" до Державного реєстратора Червоненської селищної ради Андрушівського району Попіль Володимир Вікторович про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 та Селянського (фермерського) господарства "Шанс" із позовом до Державного реєстратора Червоненської селищної ради Андрушівського району Попіль Володимир Вікторович, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Червоненської селищної ради Андрушівського району Житомирської області Попіль Володимира Вікторовича від 05 серпня 2021 року, про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Регіон Любар» на ідеальні частки земельних ділянок площею 50,4218 га кадастровий номер 1821481000:13:000:0002 та площею 16,3051 га кадастровий номер 1821481000:15:000:0125, згідно якого зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інше речове право ТОВ «Агро-Регіон Любар» на вказані земельні ділянки, на підставі договорів оренди від 26.06.2021 року укладених між третіми особами у справі:

- ОСОБА_2 та ТОВ «Агро - Регіон Любар», номер записів про інше речове право: 43338750,43338477;

- ОСОБА_3 та ТОВ «Агро - Регіон Любар», номер записів про інше речове право: 43341232,43341020;

- ОСОБА_4 та ТОВ «Агро - Регіон Любар», номер записів про інше речове право: 43339862, 43339599;

- ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ТОВ «Агро - Регіон Любар», номера записів про інше речове право: 43337823, 43337520, 43337157, 43336889.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність її вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві в т.ч. зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Учасниками справи є сторони (позивач та відповідач), треті особи (ч. 1 ст. 42 КАС України).

Позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (п.8 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Суд звертає увагу, що в порушення вимог ст.160 КАС України, в позовній заяві позивачем по справі зазначено ОСОБА_1 .

При цьому, в мотивувальній частині позовної заяви відсутня інформація про те, яким чином оскаржуване рішення порушує його законні права та інтереси.

Також, другим позивачем вказано СФГ "Шанс", однак від цієї особи відсутній підпис на позовній заяві.

Звідси позивачу необхідно або уточнити склад учасників справи, або уточнити прохальну частину позовної заяви.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачами до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору.

Так, пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 028,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та заявлення позивачем позовної вимоги майнового характеру, позивачу слід сплатити судовий збір у сумі 3 028,00 грн.

Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами: за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485 ; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу*;101; РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом_____, Житомирський окружний адміністративний суд.

Суд також зазначає, що актуальна інформація щодо реквізитів для сплати судового збору також розміщена на офіційній електронній адресі (веб-порталі) Житомирського окружного адміністративного суду за посиланням: https://adm.zt.court.gov.ua/sud0670.

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

У практиці Верховного Суду, а саме в постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України у спорах цієї категорії.

Так, у згаданому рішенні зазначено наступне:

«1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.»

Суд звертає увагу, що позивач оскаржує рішення державного реєстратора Червоненської селищної ради Андрушівського району Житомирської області Попіль Володимира Вікторовича від 05 серпня 2021 року, при цьому позивач звернувся до суду лише 26 червня 2024 року.

Таким чином, Селянським (фермерським) господарством "Шанс" пропущений шестимісячний строк звернення до суду.

Позивачем не наведено обставин, за яких він дійсно не мав можливості у встановлений процесуальним законом строк звернутися до суду з цим позовом у будь-який зручний для нього спосіб (у тому числі засобами дистанційного зв`язку) та не надано доказів на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачеві слід надати обгрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про обставин, які об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст.122 КАС України.

Також, долучені до матеріалів позовної заяви копії письмових доказів не завірені належним чином, а саме: не містять відміток "копія", "з оригіналом згідно", дати здійснення завірення копії, підпису та ПІБ особи, яка завірила вказані копії.

Щодо вимоги про витребування у третьої особи ТОВ "Агро-Регіон Любар" належним чином засвідченні копії договорів оренди землі, що укладені між третіми особами у справі на зазначені земельні ділянки, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За приписами п. 5 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання, у тому числі, про витребування доказів.

В той же час, пунктом 4 частини 2 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Разом з тим, позивачами не надано суду доказів того, що вони зверталися до відповідача із клопотанням про надання вищезазначених документів та позивачам відмовлено в задоволенні вказаного клопотання.

А тому, з огляду на викладене, у задоволені вимоги позивачів про витребування доказів судом слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- нової (уточненої) позовної заяви з урахуванням вказаних в ухвалі недоліків (відповідно до кількості учасників справи);

- доказів сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн. за платіжними реквізитами для перерахування судового збору;

- клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав та документально обґрунтованих доводів для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду або нового (уточненого) адміністративного позову із викладення прохальної части у відповідності до вимог вказаних в ухвалі;

- належним чином завірених копій усіх письмових доказів, долучених до позовної заяви, шляхом: проставлення на копіях письмових доказів: а) відміток "копія", "з оригіналом згідно"; б) дати завірення копії письмового доказу; в) підпису, прізвища, ініціалів посадової/службової особи, що засвідчує копію письмового доказу;

- примірників належним чином завірених копій усіх письмових доказів у кількості відповідно до відповідачів та третіх осіб у справі.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства "Шанс" залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.Г. Попова