Рішення

від 13.06.2024 по справі 320/4504/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 року № 320/4504/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Будконтракт» до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2020 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Будконтракт» з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №З-1603/1/1010-1439/02 від 16 березня 2020 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні численних правопорушень, передбачених п. 7 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач здійснив позапланову перевірку об`єкта будівництва поза межами наданих йому повноважень та з порушенням порядку проведення такої перевірки, а в діях позивача відсутній склад правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.

1 червня 2020 року Київським окружним адміністративним судом відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку зі звільненням судді з посади, справа №320/4504/20 передана на розгляд судді Кочановій П.В.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року прийнято справу до провадження та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надано до суду відзив, в якому останній проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні. Відзив обґрунтовано тим, що доводи позивача є необґрунтованими та непідтвердженими.

Судом встановлено, що згідно з пунктами 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 218 «Про ліквідацію Державної архітектурно - будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» ліквідовано Державну архітектурно - будівельну інспекцію та утворено Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та території.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 року замінено відповідача з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду» передбачено утворити інспекцію містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та території і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду. Установити, що забезпечення діяльності Державної інспекції містобудування у 2020 році здійснюється в межах видатків, передбачених Державній архітектурно - будівельній інспекції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно - будівельного контролю та нагляду» постановлено утворити Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та території і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №960 вирішено погодитися з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду.

За інформацією із офіційного веб - ресурсу Міністерства розвитку громад та територій України з 16.06.2021 розпочала роботу Державна інспекція архітектури та містобудування.

08.04.2024 року відповідачем надано до суду відзив, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, відповідач зазначив про те, що позивачем в позовній заяві не спростовано виявлені під час перевірки порушення містобудівного законодавства.

Зокрема Позивач зазначає, що об`єкт перевірки багатоквартирний житловий будинок розташований на вул. Фельдмана, 1 в м. Бровари відповідає класу відповідальності СС2, а тому перевірка таких об`єктів не входить до повноважень Департаменту архітектурно будівельної інспекції у Київській області.

Однак на думку відповідача твердження Позивача не відповідають фактичним обставинам. Разом з цим, Відповідач зазначає, що шляхом перевірки відомостей, які містяться в архівній складовій частини Реєстру будівельної діяльності за параметром пошуку «замовник» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Будконтракт» (код ЄДРПОУ 33212451) виявлено інформацію про виданий ДАБІ дозвіл на будівельні роботи за реєстраційним номером документу ІУ113191580814 щодо об`єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного комплексу по вул. Фельдмана, 1 в м. Бровари Київської області», клас наслідків СС3, статус документа - діючий. На підставі наведеного, вказаний об`єкт будівництва належить до класу наслідків СС3, а тому згідно вимог пунктів 7, 8 частини першої статті 7 Закону № 3038-VI здійснення заходів державного архітектурно - будівельного контролю щодо даного об`єкту належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно будівельного контролю та нагляду, яким на момент виникнення спірних правовідносин була Державна архітектурно будівельна інспекція України.

Водночас вказує, що підставою для проведення позапланової перевірки є зокрема вимога правоохоронних органів про проведення перевірки, що передбачено у пункті. 7 Порядку 553. Аналогічна підстава для проведення позапланової перевірки визначена в п. 7 Порядку № 553.

Крім цього, Відповідач відмічає, що згідно з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 26.02.2020 року по справі № 826/7847/17 законодавець не встановлює критеріїв щодо змісту такої вимоги та не вимагає від контролюючих органів проведення позапланового заходу в строк, що встановлений правоохоронними органами.

Відмічає, що формальні порушення при проведенні перевірки за наявності доведеного факту вчинення суб`єктом містобудування порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, не можуть слугувати самостійною правовою підставою для скасування результатів такої в цілому, вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 826/15257/15/

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі звернення прокуратури Київської області від 21.12.2019 №05/09/1-81 Звих 19 (вх. №40-27065 від 24.12.2019), Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було видано наказ від 14.01.2020 №32 про проведення перевірки на об`єкті будівництва: «Будівництво багатоквартирного комплексу по АДРЕСА_1 », що розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Фельдмана, 1.

На підставі наказу Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області видано направлення для проведення позапланового заходу від 16.01.2020 року №20.20/03.

У подальшому, з метою продовження строку проведення перевірки, було видано направлення для проведення позапланового заходу від 25.02.2020 №20.20-03-П.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 02.03.2020 № Т-0203/1, у висновках якого викладений перелік встановлених порушень.

Також відповідачем відносно позивача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.03.2020 року №1-Л-3-0203/1, з якого вбачається, що відповідальність за встановлені порушення передбачена п.7 ч.2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності».

Того ж дня позивачу надано припис про усунення порушень №С-0203/1 від 02.03.2020 року.

Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області за результатами розгляду матеріалів перевірки 16.03.2020 винесено постанову по справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-1603/1/1010-1493/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 7 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 42 040,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI (далі Закон №3038-VI).

У відповідності до положень частини 1 статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно ч. 3 ст. 6 Закону №3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно п. 7 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів):

- виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;

- виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів;

- центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів;

У разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.

У пункті 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 294 від 09.07.2014 року зазначається, що державна архітектурно - будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр- міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

У п. 1 Положення про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, затвердженого наказом №925 від 12.06.2017 року зазначено, що Департамент є територіальним органом, без статусу юридичної особи публічного права, утвореним як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду» передбачено утворити інспекцію містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та території і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду. Установити, що забезпечення діяльності Державної інспекції містобудування у 2020 році здійснюється в межах видатків, передбачених Державній архітектурно - будівельній інспекції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно - будівельного контролю та нагляду» постановлено утворити Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та території і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №960 вирішено погодитися з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду.

За інформацією із офіційного веб - ресурсу Міністерства розвитку громад та територій України з 16.06.2021 року розпочала роботу Державна інспекція архітектури та містобудування.

Відповідно до п. 3 основним завданням Департаменту є забезпечення реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду на території Київської області.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі Порядок № 553).

Положеннями пункту 5 Порядку № 553 унормовано, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога посадової особи ДІАМ щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Судом установлено, що копії направлень на проведення перевірку вручено уповноваженому представнику ТОВ «Підприємство «Будконтракт», директору ОСОБА_1 , що підтверджується підписом останнього на звороті зазначених направлень та не заперечується останнім. Перевірка була проведена у присутності уповноважених осіб від позивача.

Доводи позивача, що відповідачем під час перевірки було досліджено інші питання, ніж вказані в підставі для проведення перевірки, а саме зверненні прокурора від 21.12.2019 №05/09/1-81вих19, є помилковими, оскільки у зверненні вказувалось не тільки питання зловживання владою або службовим становищем службовими особами органів державної архітектурно-будівельного контролю, а й питання законності видачі дозволу на виконання будівельних робіт ТОВ «Підприємство «Будконтракт».від 07.06.2019 № ІУ113191580814

Згідно з пунктом 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами.

Норми пункту 13 Порядку № 553 зазначають, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 18 Порядку № 553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Пунктом 19 Порядку № 533 також передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (пункт 21 Порядку №553).

Пунктом 22 Порядку №553 визначено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Закон) визначається Порядком накладення штрафів у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою КМУ від 06 квітня 1995 року №244 (у редакції постанови КМУ від 02 жовтня 2013 року №735 (далі по тексту Порядок №244).

Відповідно до пункту 17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 22 Порядку №244 визначено, що за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Із системного аналізу зазначених норм вбачається, що складання протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також винесення постанов по справам про правопорушення у сфері містобудівної діяльності покладено на головних інспекторів будівельного нагляду.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області під час проведення позапланової перевірки вчинялись дії у межах службових повноважень та у спосіб, що передбачені чинним містобудівним законодавством України.

Підсумовуючи вищевикладені висновки, під час розгляду справи доводи позивача щодо порушення процедури проведення позапланової перевірки не підтверджено.

При цьому, суд зазначає, що позивач мотивував позов саме процедурними порушеннями під час проведення перевірки, натомість доказів та обґрунтувань на спростування встановлених порушень не надавав.

Отже, суд вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв на підставі, у межах повноважень, та у спосіб передбачений законодавством України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Будконтракт» до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 13.06.2024 року.

Суддя Кочанова П.В.