Ухвала

від 28.06.2024 по справі 320/28108/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 червня 2024 року м. Київ № 320/28108/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувшипозовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «УКРАГРОІНВЕСТ ЛТД» до 1) Головного управління ДПС у м. Києві, 2) Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «УКРАГРОІНВЕСТ ЛТД» (далі позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач -1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.05.2022 № 6882073/36017270;

-зобов`язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.06.2021 № 5 датою її фактичного подання на реєстрацію.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

При цьому слід враховувати, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1986 справа «Стаббігс та інші проти Великобританії»).

Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Цією ж статтею встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порядок оскарження рішень органів державної податкової служби за процедурою адміністративного оскарження та в судовому порядку визначено статтею 56 Податкового кодексу України.

Строки для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання визначені пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України.

Зазначеною нормою встановлено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Водночас, з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 29.11.2023.

В обґрунтування поважності пропуску строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом позивач посилається на положення Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, відповідно до яких в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. У подальшому, внаслідок триваючої широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, строк дії воєнного стану був неодноразово продовжений та є чинним на момент звернення позивача до суду з даним позовом.

Позивач зазначає, що на пропуск строку звернення до суду з вказаною вище позовною заявою вплинуло оголошення воєнного стану в країні та формально посилаючись на практику Верховного суду та ЄСПЛ.

Суд звертає увагу на те, що введення на території України правового режиму воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами.

Верховний Суд у своїй постанові від 29.09.2022 в адміністративній справі № 500/1912/22 зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 в адміністративній справі № 990/115/22 було зроблено висновок про те, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Водночас, такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Представником позивача не надано суду жодних документальних свідоцтв, на підставі яких суд може встановити обставини, на які спирається представник позивача у своєму клопотанні, у тому числі щодо неможливості організації роботи підприємства у цей період (наказів про призупинення діяльності (простій або призупинення дії трудових договорів (за наявності) або інших доказів про неможливість впровадження дистанційного режиму роботи працівників (поза межами офісного приміщення).

З огляду на викладене, вказані представником позивача у заяві підстави пропуску строку звернення до суду з даним позовом суд не вважає поважними.

Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи приписи частини першої статті 123 та статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду: письмового пояснення про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачу звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, разом з доказами поважності причин пропуску такого строку.

Враховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «УКРАГРОІНВЕСТ ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу (його представнику).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Леонтович А.М.