Рішення

від 01.07.2024 по справі 320/3706/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2024 року справа №320/3706/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,

в с т а н о в и в:

у лютому 2023 року до суду звернулося Акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України», АТ «НСТУ», товариство) із позовом до Державної податкової служби України (ДПС України).

У позові товариство просило: визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію відповідача, яка оформлена листом від 12.12.2022 № 2190/ІПК/99-00-24-03-03-06, а також зобов`язати ДПС України надати АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Ухвалою суду від 22.03.2023 (суддя Шевченко А.В.) судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи, внаслідок чого матеріали справи були передані судді Скрипці І.М. для розгляду.

Ухвалою від 01.04.2024 справу прийнято до провадження суддею Скрипкою І.М., вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 01.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що викладені відповідачем висновки у наданій ним індивідуальній податковій консультації не відповідають положенням чинного законодавства. Наголошували, що надання житла, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору чи передбачено нормами колективного договору, яким забезпечуються працівники позивача, не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб.

Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Вказали, що ДПС України було надано вичерпну індивідуальну податкову консультацію, яка не суперечить вимогам чинного законодавства, а доводи товариства зводяться до бажання знизити базу оподаткування та сплату податку до державного бюджету України.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» є юридичною особою, зареєстроване 20.02.1995, є державною організацією (установою, закладом). Основним видом економічної діяльності товариства є 60.20 Діяльність у сфері телевізійного мовлення.

У серпні 2022 року та у листопаді 2022 року АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» зверталося до ДПС України з проханням надати індивідуальну податкову консультацію. Так, питання сформульовано наступним чином: «Чи є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором вартість проживання в готелях працівників у період вимушеної евакуації, що зумовлено виконанням ними трудової функції, пов`язаної із забезпеченням належного функціонування телерадіокомпанії, що оплачуватиметься АТ «НСТУ» безготівковим розрахунком відповідно до укладених договорів з постачальниками послуг проживання?» (а.с.10-13).

В пояснення необхідності надання консультації, вказали, що у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації та введенням воєнного стану центральна дирекція АТ «НСТУ» вимушена вживати заходів для забезпечення безперебійного інформування населення про стан ситуації з безпекою та діяльність державних органів; для реалізації зазначеного необхідно було евакуювати частину працівників і техніки з м. Києва до більш безпечних регіонів України. Для розміщення евакуйованих працівників товариства потрібно укладати договори на послуги з проживання з готелями, оплата за якими має здійснюватися безготівковим розрахунком на зазначені в договорі банківські реквізити. Згідно з колективним договором АТ «НСТУ» на 2021-2026 роки компенсація працівникам за найм (оренду) тимчасового житла здійснюється відповідно до порядку, затвердженого рішенням правління товариства. Зазначили, що відповідно до Тимчасового порядку виплати компенсації працівникам за найм тимчасового житла на період воєнного стану, затвердженим рішенням правління АТ «НСТУ» від 26.02.2022 №294, у випадку організованого прибуття працівників для проживання в закладах тимчасового проживання АТ «НСТУ» може здійснювати відповідну оплату безпосередньо на рахунок такого закладу.

12.12.2022 відповідачем надано індивідуальну податкову консультацію № 2190/ІПК/99-00-24-03-03-06 (а.с.14-17), у висновку якої зазначено таке: «У разі, якщо юридичною особою (роботодавцем) на підставі укладених з готелем договорів на послуги з проживання фізичних осіб (працівників) здійснюється оплата цих послуг за власний рахунок, то з метою оподаткування вартість вказаних послуг включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах».

Названий висновок обґрунтовано положеннями підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14, підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14, підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпунктів 1.2 і 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу 20 «Перехідні положення», статті 168 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.

За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (Податковий кодекс, Кодекс, ПК України).

За визначенням підпунктів 14.1.172 та 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом; індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

За змістом пункту 52.1 статті 52 ПК України за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Податкового кодексу).

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (пункт 52.3 статті 52 Податкового кодексу).

Як передбачено у пункті 16.1 статті 16 Податкового кодексу платник податків зобов`язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як закріплено у підпункті 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для осіб з інвалідністю, у тому числі які призначені для участі осіб з інвалідністю в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів.

Також не вважається додатковим благом платника податку сплачена суб`єктом кінематографії вартість товарів та послуг, а саме проїзду, проживання, харчування, охорони, страхування, медичного обслуговування, тренування, навчання, що пов`язані з участю такого платника податку у виробництві аудіовізуальних творів, що виробляються (створюються) суб`єктами кінематографії України, якщо це передбачено умовами договору з такими платниками податку та/або режисерським сценарієм аудіовізуального твору.

Як визначено у підпункті 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні,

За приписами пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є : фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов`язання; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

За визначенням у підпункті 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пункт 163.1 статті 163 ПК України).

За нормами 167.1 статті 167 Податкового кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

За приписами підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Як-то закріплено у пункті 16-1 підрозділу 10 розділу 20 «Перехідні положення» Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

За результатом з`ясованих у справі обставин і аналізу наведених норм права, суд приходить до наступних висновків.

Наведені процитовані у оскаржуваній індивідуальній податковій консультації норми податкового законодавства жодним чином не спростовують вказаних у зверненні товариства до ДПС України у досліджуваному випадку норм Податкового кодексу, як і неможливості застосування до позивача положень пункту а) підпункті 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України про те, що не є додатковим благом і не включається до загального місячного (ріного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб надання житла, якщо воно зумовлене виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору.

Також суд враховує закріплену у підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд зазначає, що метою податкової консультації є викладення платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування. У той же час, податкова консультація обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

При цьому, суд наголошує, що у досліджуваній податковій консультації наведено загальний перелік норм податкового законодавства, без надання жодної оцінки доводам товариства, як і положенню, які позивач вказав як такі, що, на його думку, повинні бути ним застосовані; не обґрунтовано неможливості застосування пункту а) підпункті 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, як і визначення додаткового блага, що закріплене у підпункті 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу.

У той же час, у відповідності до пункту а) підпункті 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України чітко і безальтернатовно передбачено, що включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах; а за визначенням у підпункті 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Тобто законодавець вказав, що вартість надання як додаткового блага житла, коли це зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах - не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку; а із визначення додаткового блага випливає, що до нього не належать виплати, пов`язані із виконанням обов`язків трудового найму.

Податковим органом жодним чином не прокоментовано у податковій консультації названі вище норми, як і не обґрунтовано причин неможливості їх застосування до товариства.

За правилами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У той же час, оскаржувана у цьому випадку індивідуальна податкова консультація не відповідає названим критеріям.

За викладеного вище, зважаючи на необґрунтованість висновків у оскаржуваній індивідуальній податковій консультації, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправною і скасування відповідної індивідуальної податкової консультації.

Стосовно вимоги про зобов`язання ДПС України надати АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» нову індивідуальну податкову консультацію, суд зазначає наступне.

За змістом пункту 53.2 статті 53 Податкового кодексу скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду. Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Таким чином, обов`язок надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду у разі скасування судом відповідної консультації закріплений у Податковому кодексі і не потребує дублювання судом, у зв`язку із чим суд не вбачає за необхідне зобов`язувати відповідний податковий орган здійснити дії, які і так передбачені для нього законом як обов`язкові у разі скасування податкової консультації. Тому у задоволенні у цій частині вимог суд відмовляє.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За змістом частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як видно із платіжного доручення №21 від 05.01.2023 позивачем сплачено судовий збір у сумі 2684 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог у відповідній частині, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2684 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ДПС України як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 12.12.2022 № 2190/ІПК/99-00-24-03-03-06.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (код ЄДРПОУ: 23152907; місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, буд. 42) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393; місцезнаходження: 04053, Львівська площа, буд. 8) судовий збір у розмірі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.