Рішення

від 26.06.2024 по справі 340/7432/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/7432/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Трейд-Енергія" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Ухвалою судді від 30.08.2023 відкрито провадження у справі №340/6023/23. (а.с.49)

Ухвалою судді від 30.08.2023 роз`єднано позовні вимоги Приватного підприємства "Трейд-Енергія" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, та виділено у самостійні провадження, зокрема, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00023330704 від 11.04.2023 на суму 23087,22 грн.; №00023320704 від 11.04.2023 на суму 5100,00 грн. (а.с.50)

Ухвалою судді від 05.09.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. (а.с.52)

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що оскаржувані рішення прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки, проведення перевірки здійснено не у спосіб та за відсутності підстав визначених законом. Наказ про проведення перевірки не містить конкретних підстав для проведення перевірки, які зазначені пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, а містить лише посилання на норми Податкового кодексу України. Отримання інформації з власних програм контролюючого органу за попередні періоди не є предметом фактичної перевірки, що здійснюється за місцем проведення господарської діяльності. Відтак, порушення, зазначені у акті фактичної перевірки, встановлені не в порядку і не у спосіб, що передбачений законом, за минулий період, а не за період, у який проводилась фактична перевірка, а отже такий акт фактичної перевірки не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності. Також позивач зазначає, що відсутність рядка цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) та коду УКТ ЗЕД у фіскальному касовому чеку не змінює встановленого факту придбання товару та видачу фіскального чеку.

Представником відповідача надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.58-59), у якому позов не визнав. Стверджував про законність спірних рішень, посилаючись на те, що на підставі наказу від 09.03.2023 року №325-п, 09.03.2023 року проведено фактичну перевірку господарського об`єкту магазину «Купець» за адресою: Кіровоградська область, м.Олександрія, пр. Соборний, 6, що належить ПП "Трейд - Енергія". В ході проведення фактичної перевірки, згідно інформації баз даних СОД РРО за жовтень-грудень 2022 року, січень-лютий 2023 року (додаток 1 до акту перевірки) по РРО (ф.н. 3000915762), який використовується в магазині встановлені наступні порушення: видача особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мереж: Інтернет, при отримані товарів (послуг) розрахунковий документ не встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що а ньому містяться, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти), а саме: відсутнє зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер), який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а саме при реалізації підакцизних товарів; видача розрахункового документу не встановленого зразка, згідно виданих фіскальних чеків з реалізації підакцизних товарів, зазначених у Додатку 1 до акту фактичної перевірки, на загальну суму 12929,00 грн. Враховуючи наведене, представник відповідача вважає, що оскаржувані рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Представником позивача надана відповідь на відзив, в якій повністю не погоджується з доводами відповідача. (а.с.85-90)

Ухвалою суду від 11.06.2024 витребувано у відповідача докази (а.с.92-93).

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що Приватне підприємство Трейд-Енергія зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 25.10.2017, перебуває на обліку як платник податків (а.с.28). Основним видом економічної діяльності є: 46.34 Оптова торгівля напоями.

На підставі ст.191, п.п.20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.2 п.80.2 ст.80, п.69 підрозділу ХХ ПКУ 09 березня 2023 року ГУ ДПС в Кіровоградській області видано наказ №325-п від 09.03.2023 року про проведення фактичної перевірки господарської одиниці магазину Купець Приватного підприємства Трейд-Енергія, що розташований за адресою: м. Олександрія, пр.Соборний, 6, тривалістю 2 доби за період діяльності платника з 01.10.2022 по 10.03.2023 з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), порядку розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а також тимчасово, на період до припинення або скасування дії воєнного стану в Україні під час здійснення контролю за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) (а.с.61).

На підставі цього наказу, а також направлень на перевірку (а.с.62, 62зв.), посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області 09.03.2023 проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину Купець Приватного підприємства Трейд-Енергія, що розташований за адресою: м. Олександрія, пр.Соборний, 6, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів, та наявності ліцензій, патентів, свідоцтв.

При цьому пред`явлено службове посвідчення та направлення від 09.03.2023 №642 та №643 на проведення перевірки, а також вручено копію наказу від 09.03.2023 №325-п про проведення фактичної перевірки продавцю ОСОБА_1 .

За наслідками фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області складено акт фактичної перевірки №1469/11/11/РРО/ НОМЕР_1 від 09.03.2023 (а.с.63-64), висновками якого встановлено порушення п.п.2, 11 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме проведення розрахункових операцій через РРО з видачею розрахункових документів не встановленої форми, оскільки у фіскальних чеках відсутні обов`язкові реквізити марки акцизного податку та коди УКТ ЗЕД. Загальна сума розрахункових операцій, проведених з видачею розрахункових документів невстановленої форми складає 12929,00 грн. Крім того, встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків та Х-звітом на суму 300,70 грн., та не відповідність між Х-звітом РРО та звітом платіжного терміналу на суму 2209,45 грн., тобто не були проведене через РРО.

Також за місцем реалізації товарів (надання послуг) проведено контрольно- розрахункову операцію, придбано пиво Тетерів (світле) 1 пляшку за 32,20 грн., при цьому видано фіскальний чек №109247 від 09.03.2023 (а.с.65).

З актом перевірки ознайомлено продавця ОСОБА_1 та вручено їй примірник акту (а.с.64зв.).

ПП Трейд-Енергія подано до контролюючого органу заперечення до акту фактичної перевірки (а.с.71-72).

За результатами розгляду заперечень складено висновок, яким вказано, що висновки, викладені в акті перевірки №1469/11/11/РРО/ НОМЕР_1 від 09.03.2023 є правомірними та залишаються без змін. (а.с.73-75)

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято податкові повідомлення-рішення Форми С від 11.04.2023 року:

- №00023330704, яким за порушення п.2 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, до ПП Трейд-Енергія на підставі пп.54.3.3 п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України і п.1 ст.17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені у розмірі 23087,22 грн. (а.с.77);

- №00023320704, яким за порушення п.11 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, до ПП Трейд-Енергія на підставі пп.54.3.3 п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України і п.7 ст.17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 №265/95-ВР, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені у розмірі 5100,00 грн. (а.с.76).

ПП Трейд-Енергія подано до контролюючого органу скаргу на податкові повідомлення рішення (а.с.79-80).

Рішенням Державної податкової служби України від 23.06.2023 року податкове повідомлення рішення №00023320704 від 11.04.2023 року залишено без змін та скасовано податкове повідомлення рішення №00023330704 від 11.04.2023 року у частині 3765,22 грн. (а.с.81-83).

За результатами адміністративного оскарження ГУ ДПС винесено нове податкове повідомлення рішення від 06.07.2023 року №00051210704 на суму 19322 грн., яке вручено позивачу 11.07.2023, що не заперечується сторонами.

Не погодившись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Одним з видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавств відповідно до статті 75 ПК України є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки.

Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень.

Підпунктом 75.1.3. пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.

На відміну від всіх інших передбачених законом перевірок фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку (особи) відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України.

Водночас, попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підстави та обов`язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Суд звертає увагу на правове формулювання пункту 80.2 статті 80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов`язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

У цій справі в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України (правова підстава).

За приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.

Підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить перелік сфер об`єктів податкового контрою, інформація про можливі порушення в яких має бути перевірена на предмет її підтвердження/спростування, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Застосована законодавцем у цій нормі конструкція щодо наявної/отриманої інформації - яка свідчить про можливі порушення - дає підстави для висновку, що вона має вказувати саме на можливі порушення платником податків законодавства у визначеній сфері, тобто ті ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях, порушення, які підлягають перевірці на підставі цієї інформації.

Водночас аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов`язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи, яка порушується платником.

Отже, положення підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дають підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Тобто отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

Так, підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло.

Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.

Вказані правові висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 26.03.2024 року по справі № 420/9909/23, що враховується судом, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Таким чином, перевіряючи питання наявності обґрунтованої підстави для проведення перевірки на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, суд виходить з того, що інформацією, у зв`язку з якою прийнято наказ про проведення фактичної перевірки став лист ДПС України від 16.02.2023 №3570/7/99-00-04-02-07 (а.с.103-105), в якому зокрема зазначено, що в ході аналізу наявної податкової інформації встановлено ризики у діяльності ПП «Трейд-Енергія», а саме при реалізації тютюнових виробів не зазначено в чеках коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, при реалізації алкогольних напоїв у фіскальних чеках не забезпечено відображення цифрового значення штрихового коду МАП на алкогольні напої.

Крім того, суд зазначає, що норми Податкового кодексу України не містять ніяких застережень стосовно періоду, який може охоплювати фактична перевірка. Воднораз, граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій до платників податків повинні відповідати строкам давності для нарахування грошових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що доводи позивача щодо відсутності визначених законом підстав для проведення фактичної перевірки є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Щодо податкових повідомлень-рішень.

Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).

У статті 2 Закону №265/95-ВР наведені поняття:

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Отже, обов`язок, передбачений цим пунктом, полягає в тому, що суб`єкт господарювання зобов`язаний надавати особі в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону №265, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2023 року по справі №500/6845/21

Стосовно податкового повідомлення рішення від 11.04.2023 №0023330704, то суд зазначає, що останнє за результатами адміністративного оскарження скасовано в частині, та відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення, яке позивачем у даній справі не оскаржується.

Відповідно до п.55.1 ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Згідно пп.60.1.2, 60.1.3 п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу. (п.п.60.3, 60.4 ст.60 ПК України)

З огляду, на викладене податкове повідомлення-рішення від 11.04.2023 №0023330704 вважається відкликаним, підстави для його скасування відсутні.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 11.04.2023 №00023320704.

За правилами пункту 11 статті 3 Закону №265 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до п.7 ст.17 Закону Украни Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Відповідно до ст.8 Закону №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 №13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 р. за №220/28350, затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі - Положення №13).

Відповідно до п.3 розділу 1 Положення №13 установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Пунктом 1 розділу 2 Положення №13 передбачено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

Пунктом 2 розділу 2 Положення №13 визначено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), зокрема, фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9)

Враховуючи зазначені норми, Закон №265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення №13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).

За змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі.

Положення №13 вказує, що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 року по справі №500/6845/21 вказав, що пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлена відповідальність за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Зазначене порушення є самостійним і не пов`язане із відсутністю у фіскальних чеках обов`язкових реквізитів, визначених Положенням №13.

Відповідач стверджував, що позивач в порушення п.11 ст.3 Закону №265/95-ВР не запрограмував в РРО код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизного товару тютюнових виробів, про що зазначено у додатку 2 до акту перевірки. (а.с.70зв.).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, уповноваженими особами відповідача під час проведення фактичної перевірки магазину позивача було здійснено контрольно-розрахункову операцію щодо придбання пива Тетерів світле 0,5л 1 пляшка, та видано фіскальний чек на суму №109247 від 09.03.2023 грн., в якому зазначено код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД « 2203000100» (а.с.65, 65зв.).

Верховний Суд у постанові від 16.05.2024 року по справі № 520/4564/23 зазначив, що у спірних правовідносинах, що склались з приводу дотримання платником податку законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обставиною, що має бути досліджена, є саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ.

Отже, суд вважає, що належним доказом, який підтверджує обставини, які підлягають доказуванню, є саме розрахунковий документ (фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі реєстратором розрахункових операцій, зареєстрованим на господарській одинці платника, або його електронна копія, подана платником до органів ДПС дротовими або бездротовими каналами зв`язку.

Збір, зберігання та використання електронних копій розрахункових документів, перевірку справжності та достовірності розрахункових документів забезпечує інформаційна система СОД РРО. Згідно з визначенням, наведеним у статті 2 Закону №265/95-ВР, саме електронні копії розрахункових документів можуть використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

Відповідач, який має доступ до СОД РРО та електронних копій розрахункових документів, створених на господарському об`єкті позивача, не долучив до акту перевірки копії відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків), які створювалися/видавалися при здійсненні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів (зокрема алкогольних напоїв), при проведенні яких позивачка, як стверджує відповідач, порушила вимоги пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Складений ревізорами-інспекторами у вигляді таблиці додаток 2 до акту фактичної перевірки не дає можливості дослідити зміст розрахункових документів, перевірити заповнення/незаповнення у них відповідних рядків та наявність/відсутність обов`язкових реквізитів (зокрема рядка 7 код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).

Ця таблиця не є належним та достовірним доказом здійснення позивачем відповідних розрахункових операцій з порушеннями вимог закону.

Отже, доводи відповідача щодо незабезпечення програмування найменування товару із зазначенням коду товарної підкатегорії УКТЗЕД, не відповідає дійсності, оскільки із дослідженого судом розрахункового документа вбачається, що передбачені законодавством записи є наявними.

Суд зазначає, що під час проведення фактичної перевірки жодного факту проведення розрахункових операцій без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД встановлено не було, окрім того, до акту перевірки не долучено відповідного розрахункового документу, який би підтверджував позицію контролюючого органу про відсутність на таких розрахункових документах одного з обов`язкових реквізитів - коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Оскільки, доказів проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості відповідач не навів, суд дійшов висновку, що в останнього не було правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій у в розмірі 5100,00 грн. відповідно й прийняття податкового повідомлення-рішення № 00023320704 від 11.04.2023.

При розгляді справи, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23 травня 2024 року по справі №140/5785/22.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від №00023320704 від 11.04.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню частково.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При поданні до суду адміністративного позову у справі №340/6023/23 позивач сплатив відповідно до Закону України Про судовий збір 19697,07 грн. судового збору (а.с.47).

З огляду на часткове задоволення позову, суд дійшов висновку, що в межах даної адміністративної справи, з урахуванням роз`єднання позовних вимог, на рахунок позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 76,50 грн.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Приватного підприємства "Трейд-Енергія" (26414, Кіровоградська область, м.Олександрія, Звенигородське шосе, 1/2, ЄДРПОУ 41681197) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "С" №00023320704 від 11.04.2023 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Трейд-Енергія" (ЄДРПОУ 41681197) судові витрати на сплату судового збору в сумі 76,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА