Рішення

від 01.07.2024 по справі 380/7055/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2024 рокусправа № 380/7055/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Тіда до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Альфа Тіда звернулося з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області, в якій просить:

визнати протиправною та скасувати постанову № ПШ 054719 від 13.03.2024 року про застосування до ТОВ Альфа Тіда (Код СДРПОУ: 42043701) адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 гри.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не був повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та, як наслідок, був позбавлений можливості надати свої пояснення та заперечення, що є самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. Стверджує, що в оскаржуваній постанові не зазначено, за відсутності яких саме документів її складено. Будь-яких належних і допустимих доказів, що транспортний засіб марки MAN проходив перевірку немає. Відтак звернувся до суду із цим позовом.

21.05.2023 представник відповідача надіслав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, зазначив що положеннями спеціального закону на перевізника покладено обов`язок з забезпечення, а водія пред`явлення для перевірки відповідних документів. Повідомлення про розгляд адміністративної справи було направлено на адресу позивача. Факт відправлення підтверджується трекінгом відправлень на офіційному веб-сайті Укрпошти. Рекомендований лист за номером ШКІ 7905100324669 був відправлений позивачу 15.02.2024. 19.02.2024 вказане повідомлення було особисто вручене одержувачу, тобто завчасно до розгляду справи про порушення. Отже, позивач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Також відповідач посилається на те, що твердження позивача про відсутність даних в оскаржуваній постанові є нічим іншим як перекручування вимог чинного законодавства, оскільки не базується на конкретно визначених нормах. Згідно наданої товарно-транспортної накладної автомобільним перевізником є позивач, а, отже, останній є належним суб`єктом відповідальності за порушення законодавства у сфері автомобільного транспорту. Щодо твердження позивача про відсутність доказів, що транспортний засіб MAN, номерний знак НОМЕР_1 дійсно проходив рейдову перевірку є безпідставними, оскільки за результатами перевірки 25.01.2024 був складений акт проведення перевірки №АР041208, в якому було зафіксовано порушення. Водій ОСОБА_1 , з актом проведення перевірки був ознайомлений, про що є відповідний запис водія у відповідній графі акту перевірки. З урахуванням наведеного, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

22.01.2024 посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Укртрансбещпки на підставі графіку проведення рейдових перевірок, було проведено рейдову перевірку у Закарпатській області на а/д`Київ-Чоп», 756 км.

У ході проведення вказаної перевірки було перевіренно транспортний засіб марки MAN (державний номерний знак НОМЕР_2 ) на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом. Водій транспортного засобу MAN (державний номерний знак НОМЕР_2 ) не надав для перевірки тахокарту за 25.01.2024, чим порушив вимоги статтей 34,48 Закону України «Про автомобільний транспорт», Положення №340, Інструкції №385.

За результатами перевірки складено: акт № АР 041208 від 25.01.2024 проведення перевірки додержання вимог і законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким встановлено, що водій здійснював вантажні перевезення згідно з ТТН № 15503483-240339-837-1 від 25.01.2024.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 15503483-240339-837-1 від 25.01.2024., на підставі якої здійснювалося перевезення вантажу, автомобільним перевізником зазначено ТзОВ Альфа-Тіда.

Згідно акту виявлено порушення ст. 34 Закону України Про автомобільний транспорт під час здійсненні вантажних перевезень, перевізник не забезпечив водія тахокартою (при аналоговому тахографі) передбаченого п.6.1 робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затвердженого наказом МТЗУ від 07.06.2010 №340, п. 3.3 інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на АТ затвердженого наказом МТЗУ від 24.06.2010 №38, чим порушив вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Листом № 17749/31/24-24 від 12.02.2024 відповідач повідомив позивача про те, що розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт відбудеться 13.03.2024 з 09:00 год. за адресою: Львівська область, Львівський район, село Малехів, вулиця Володимира Івасюка, будинок 8, 3-ий поверх.

Факт відправлення підтверджується трекінгом відправлень на офіційному веб-сайті Укрпошти. Рекомендований лист за номером ШКІ 7905100324669 був відправлений позивачу 15.02.2024. 19.02.2024 вказане повідомлення було особисто вручене одержувачу

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТзОВ Альфа Тіда, 13.03.2024 в.о начальника відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № ПШ015598 за порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт, у розмірі 17000,00 грн.

Позивач не погоджуючись із вказаною постановою відповідача, звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України Про автомобільний транспорт № 2344-III від 05.04.2001 з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з приписами статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу спірною постановою слугував висновок інспекторів щодо надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону № 2344-III.

Відповідно приписів статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно приписів абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, ст. 18 Закону № 2344-III та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2010 № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340).

Пунктом 1.3 Положення № 340 визначено, що його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Пунктом 6.1 Положення №340 передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Згідно з п. 6.2 Положення №340 облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385).

Відповідно до п. 1.1. цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України Про автомобільний транспорт, Про дорожній рух.

За визначенням абз. 2 п. 1.4 Інструкції № 385 картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі.

Згідно з п. 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Пунктом 3.5. Інструкції № 385 встановлено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

Відповідно до п. 3.6. Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Відповідно до Поправки № 6 до ЄУТР з 20.12.2010 водії мають пред`явити посадовим особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті, реєстраційні листки за кожен поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 1+28 тахокарт чи індивідуальних реєстраційних листків.

Отже, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а у разі керування транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

За відсутності документів, зокрема, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, до осіб, які здійснюють перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Не пред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених ст. 60 Закону № 2344-III.

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу за спірною постановою є висновок відповідача про надання послуг з перевезення вантажу транспортним засобом, який обладнаний аналоговим тахографом без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону № 2344-III, а саме: тахокартою (при аналоговому тахографі) за 25.01.2024.

Під час перевірки у водія була відсутня тахокарта за 25.01.2024, яка відповідно до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та пункту 3.3 Інструкції №385 повинна знаходитися у водія та надаватись під час перевірки.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року по справі № 826/2239/16 дійшов висновку, що за відсутності документів, зокрема, посвідчення водія, товарно-транспортної накладної та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуально-контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Таким чином, оскільки документів, передбачених статтею 48 Закону № 2344-III, водій ОСОБА_1 посадовим особам Укртрансбезпеки під час проведення перевірки не надав, а також не надано таких при розгляді справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем порушено вимоги чинного законодавства та при цьому не наведено обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Суд критично оцінює доводи позивача щодо відсутності доказів того, що транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , проходив рейдову перевірку, та доказів відсутності у позивача під час перевірки необхідних документів, адже такі спростовуються відомостями Акта №АР041208, складеним за результатами рейдової перевірки у присутності водія транспортного засобу ОСОБА_1 , який був ознайомлений з даним актом, про що є відповідний запис водія у відповідній графі акту перевірки а також наявний підпис водія в даному акті.

Щодо твердження позивача про відсутність конкретизації порушення в оскаржуваній постанові, то суд таке не приймає та зазначає наступне.

Відповідно до п. 20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Відповідно до додатку 5 Порядку №1567 постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу містить чіткі пункти до заповнення під час її винесення керівником територіального підрозділу органу Укртрансбезпеки та виноситься на підставі акту виявлених порушень.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що в акті перевірки від 25 січня 2024 року №АР041208 в повній мірі зазначено, які документи були відсутні під час проведення перевірки та яка відповідальність за це передбачена законодавством України про автомобільний транспорт.

Суд підкреслює, що оскаржена постанова оформлена у відповідності до вимог до додатку 5, а тому необґрунтованими є доводи позивача щодо відсутності у такій певних відомостей.

Надаючи оцінку аргументам позивача про неповідомлення його про час і місце розгляду справи, а відтак і позбавлення його можливості надати свої пояснення та заперечення, суд виходить з такого.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів регламентовано пунктами 20-30 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; Порядок №1567).

Відповідно до пунктів 20-21 вказаного Порядку виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

В абзаці першому пункту 25 Порядку №1567 встановлено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно з пунктом 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

На підтвердження виконання відповідачем вказаного положення Порядку №1567 представник відповідача надав копію роздруківки трекінгу поштового відправлення АТ «Укрпошта».

Згідно з трекінгом поштового відправлення за №7905100324649 повідомлення про розгляд матеріалів справи про порушення законодавства вручено позивачу 15.02.2024.

З огляду на викладені обставини, суд вважає безпідставними доводи позивача про неповідомлення його про дату, час та місце розгляду справи.

У пункті 27 Порядку №1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Таким чином, встановивши порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт (допущення перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39, 48 Закону України Про автомобільний транспорт), відповідач підставно притягнув позивача до відповідальності, що передбачено абзацом третім частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт, прийнявши оскаржену постанову.

Отже, оскаржувана постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ054719 від 13.03.2024 є правомірною, а тому підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то, в силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Тіда до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна