Рішення

від 02.07.2024 по справі 420/12284/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12284/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

02 липня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» (просп. Миколи Бажана, буд. 30, м. Київ, 02140, код ЄДРПОУ 43374186) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКМАН до Одеської митниці, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛЕТ БРОК», в якому (з урахуванням заяви від 13.04.2024 року) позивач просив: визнати протиправною та неправомірною відмову Одеськоі? митниці підготувати висновок про повернення Позивачу суми надмірно сплачених митних платежів; зобов`язати Одеську митницю підготувати висновок про повернення Позивачу суми надмірно сплачених митних платежів (податку на додану вартість) за митною декларацією №23UA500130008423U0 у сумі 58 582,90 грн. та подати и?ого у встановленому порядку для виконання відповідному органу, що здіи?снює казначеи?ське обслуговування бюджетних коштів для повернення на банківськии? рахунок позивача IBAN: НОМЕР_1 в ПАТ «АБ «Південнии?», МФО 328209.

Рішенням суду від 27.06.2024 року адміністративний позов задоволено.

Суд вирішив: Визнати протиправною відмову Одеськоіої митниці, викладену у листі 27.10.2023 року №7.10-1/15-01/13/20590, щодо відмови підготувати висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» суми надмірно сплачених митних платежів. Зобов`язати Одеську митницю підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» суми надмірно сплачених митних платежів (податку на додану вартість) за митною декларацією №23UA500130008423U0 у сумі 58 582,90 грн. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» (просп. Миколи Бажана, буд. 30, м. Київ, 02140, код ЄДРПОУ 43374186) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

01.07.2024 року представником позивача адвокатом Гладка Альона Вікторівна за допомогою системи «Електронний суд» подано клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до прохальної частини заяви, стороною позивача заявлено про стягнення з Відповідача Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 (п`яти тисяч) гривень.

У заяві зазначено, що у позовній заяві було заявлено, що позивач очікує понести судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 (п`яти тисяч) гривень, на підтвердження чого надаються докази у строк, визначений ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що у позовній заяві ТОВ «ТЕКМАН» було заявлено про орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, та з дотриманням строку, встановленого ч. 3 ст. 139 КАС України, подано це клопотання та докази про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати.

З огляду на зазначене, судом вирішується питання про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, ч. 4, ч. 5 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що судове рішенні у цій справі ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження, питання щодо ухвалення додаткового судового рішення суд також вирішує в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву представника позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до чч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

При цьому, за приписами ч. 7 ст. 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру позивачем надано:

електронну копію Договору про надання правової допомоги від 07.07.2023 року, укладеного між Адвокатом - Гладка Альона Вікторівна (Адвокат), що діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія ДП №3982, видане на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 20.11.2018 №104 року, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» (Клієнт), в особі директора Карлова Дмитра Івановича, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони. Предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, невизначених його прав та законних інтересів, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та умовах, визначених Договором (п. 1.1). На виконання п. 1.1. даного Договору Клієнт надає право (уповноважує) Адвоката при здійснені своїх повноважень, зокрема, представляти Клієнта в судах. Розділом 3 Договору передбачено порядок розрахунків, який передбачає гонорарну форму розрахунку; на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Гонорар Адвоката визначається Сторонами у розмірі, порядку та строків сплати, узгодженому сторонами у Додатках невід`ємною частиною Договору.

електронну копію Додатку від 01.07.2024 року до Договору про надання правової допомоги від 07.07.2023 року, яким сторони визначили вартість правової допомоги з розрахунку 1000, 00 грн. за одну годину роботи, усього 5000, 00 грн.;

електронну копію Акту виконаних робіт від 01.07.2024 року до Договору про надання правової допомоги від 07.07.2023 року на суму 5000, 00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується надання правової допомоги ТОВ «ТЕКМАН» адвокатом Гладка Альона Вікторівна, обсяг цих послуг та їх вартість.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

У відповідності з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певну суму, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Вирішуючи питання щодо розподілу між сторонами заявленої суми витрат на правову допомогу, суд вважає, що розмір цих витрат не є співмірним із складністю справи і наданими адвокатом послугами.

Враховуючи досліджені докази, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 5000, 00 грн. не відповідають критерію розумності їхнього розміру, а тому в даному випадку відсутні підстави для стягнення всієї заявленої суми витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром витрат за надання правової допомоги у цій справі є сума 3000, 00 грн., оскільки такий розмір гонорару є співмірним зважаючи на складність справи, кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу здійснюється на користь позивача, оскільки судом не встановлено обставин, передбачених ч. 8 ст. 139 КАС України, щодо зловживання позивачем процесуальними правами або виникнення спору внаслідок неправильних дій позивача.

На підставі викладеного, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, згідно ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 252, 255, 293 КАС України,

ВИРІШИВ:

Клопотання представника позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення в адміністративній справі №420/12284/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» (просп. Миколи Бажана, буд. 30, м. Київ, 02140, код ЄДРПОУ 43374186) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛЕТ БРОК» (вул. Прирічна, буд. 13, м. Київ, 04213, код ЄДРПОУ 39380576), про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» (просп. Миколи Бажана, буд. 30, м. Київ, 02140, код ЄДРПОУ 43374186) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000, 00 грн. (три тисячі гривень).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук