Рішення

від 01.07.2024 по справі 200/2100/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2024 року Справа№200/2100/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

10 квітня 2024 року ОСОБА_1 (далі-позивач), через свого представника ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності від 27.03.2024, посвідченої ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області за реєстровим № 1597, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі- відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 нового розрахунку матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримував під час проходження військової служби;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 ОСОБА_1 , яку отримував під час проходження військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди під час проходження військової служби з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та здійснити виплату ОСОБА_1 недоплачених частин.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він з 25.07.2016 по 06.04.2018 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій, серед іншого, просив нарахувати та виплатити не отримані кошти, які входили до складу допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги для оздоровлення з включенням до складу останньої щомісячної додаткової грошової винагороди та виплата якої передбачена постановою КМ України від 22 вересня 2010 року № 889, діючої на час виплати, але відповідач відмовився здійснити доплату.

Таким чином, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 12 квітня 2024 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов, зазначив, що пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 визначено, що граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби. Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Пунктом 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 № 595 визначено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Що стосується виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань слід зазначити, що право командирів військових частин у межах наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового й начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їхнього місячного грошового забезпечення.

Перелік обставин, коли військовослужбовцю надається матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, регламентується окремим дорученням Міністра оборони України.

Виплата матеріальної допомоги здійснюється за місцем служби згідно із рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира, а командиру командира за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

У рапорті на ім`я командира військової частини вказується причина звернення додаються документи, що її підтверджують.

Зауважив, що до місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Також зазначив, що цей вид допомоги не є обов`язковою виплатою, у тому числі й у разі звільнення. Утім, військовослужбовці мають знати про своє право отримати раз на рік таку допомогу. Тобто, перед звільненням особа може звернутись із відповідним рапортом про виплату допомоги.

Позивачем зазначений вище рапорт до керівництва Білоцерківського зонального відділення Військової служби не подавався, наказ про виключення зі списків особового складу позивачем в судовому порядку не оскаржувався. Відтак, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Частиною 6 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

З 10 червня 2024 року по 15 червня 2024 року суддя ОСОБА_4 перебував у відрядженні, а з 17 червня 2024 року по 28 червня 2024 року перебував у щорічній відпустці згідно наказу ДОАС, тому розгляд справи вирішено 01 липня 2024 року, тобто у перший після них робочий день.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 від 04.04.2017.

Позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 25.07.2016, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) № 70 від 06.04.2018 року вважається таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби.

З 06 квітня 2018 року виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення.

16.02.2024 позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій, серед іншого, просив нарахувати та виплатити не отримані кошти, які входили до складу допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги для оздоровлення з включенням до складу останньої щомісячної додаткової грошової винагороди та виплата якої передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, діючої на час виплати.

12.03.2024 відповідачем надано відповідь № 40/1779 щодо відмови у нарахуванні та виплаті неотриманих коштів, які входили до складу допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги для оздоровлення з включенням до складу останньої щомісячної додаткової грошової винагороди та виплата якої передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, а також надані позивачеві копії карток особового рахунку позивача за 2016-2018 роки та витягів з наказів, копії яких наявні в матеріалах справи.

З наданих карток особового рахунку військовослужбовця, вбачається що у період з липня 2016 року по лютий 2018 року позивачу постійно виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода. При цьому, за вказаний період служби у військовій частині позивачу виплачувалася матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки та матеріальна грошова допомога на оздоровлення за 2016 - 2018 роки.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати в 2016-2017 роках матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частина 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачає, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 4ст. 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").

Згідно з ч. 1 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям виплачуються, зокрема, грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

За визначенням, наведеним в пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (чинна на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Постанова №1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 №260 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі-Інструкція №260), якою визначено порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

За приписами п. 1.2 розділу I Інструкції №260 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з п. 30.1 розділу XXXІнструкції №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Також, відповідно до п. 33.1 розділу XXXIIIІнструкції №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 "Про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (далі - Постанова № 889) закріплено питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Підпунктами 2 пункту 1 Постанови №899 установлено щомісячну додаткову грошову винагороду: військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Згідно з п. 2 Постанови №899 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Як встановлено вище судом, згідно з картками особового рахунку позивача, виплата щомісячної додаткової грошової винагороди за період з липня 2016 року по лютий 2018 року мала постійний характер, оскільки виплачувалася щомісяця.

За вказаний період служби позивачу виплачувалася матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки та матеріальна грошова допомога на оздоровлення за 2016 - 2018 роки.

У відповіді на звернення позивача відповідачем не заперечується, що до складу грошового забезпечення, з якого проведено обчислення допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою № 889.

Вважаючи, що щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого проводився розрахунок допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, представник відповідача посилається на пункт 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 24.10.2016 № 550 (далі по тексту - Інструкція №550).

Суд зазначає, що згідно з пунктом 8 Інструкції №550 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Проте, застосовуючи наведену Інструкцію як спеціальний нормативно-правовий акт, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті позивачеві допомоги на оздоровлення, суд враховує пріоритетність законів над підзаконними актами та дискрецію держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.

У свою чергу, встановлення підзаконним нормативно - правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати право на отримання такої винагороди, встановлене актом вищої юридичної сили. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.

Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення, застосуванню підлягає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанова №899, а не Інструкція №550 в частині обмеження включення щомісячної додаткової грошовоївинагороди до грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова додаткова грошова допомога.

Аналогічна позиція суду викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 року у справі № 825/997/17 та у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 року у справі №520/8887/2020.

Крім того, з висновків зроблених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі №825/997/17 вбачається, що розрахунок грошової допомоги при звільненні повинен проводитися з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, якщо вона виплачувалась постійно щомісяця.

Відтак, оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода за період проходження служби у ІНФОРМАЦІЯ_3 з липня 2016 року по лютий 2018 року позивачу виплачувалася щомісяця, тому така винагорода не може вважатись одноразовою та повинна бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин у справі та правового висновку Верховного Суду, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 нового розрахунку матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримував під час проходження військової служби позивач та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 та грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2018 ОСОБА_1 , яку отримував він під час проходження військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди під час проходження військової служби з урахуванням раніше виплачених сум.

Враховуючи те, що норми КАС України та Закону України "Про судовий збір" не передбачають розподілу (стягнення) судових витрат, які не були здійснені, тому питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124, 125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 нового розрахунку матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримував під час проходження військової служби.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 та грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2018 ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), яку він отримував під час проходження військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди під час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення прийнято в порядку письмового провадження 01 липня 2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.В. Зінченко