Рішення

від 02.07.2024 по справі 242/2008/23

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

242/2008/23

2/242/57/24

РІШЕННЯ

Іменем України

02липня 2024року Селидівськийміський судДонецької областів складі:головуючого -судді ЧерковаВ.Г.,при секретаріНосальА.В.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог: ОСОБА_3 ;Орган опіки та піклування Селидівської міської ради; Служба у справах дітей Уманської міської ради;Служба усправах дітейУманської районноїдержавної адміністрації; Службау справахдітей виконавчогокомітету Монастирищенськоїміської радиУманського районуЧеркаської області, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу з відповідачкою, проживає з матір`ю та її батьками, які керують їх родиною,чинять тиск та мають негативний вплив, не тільки на мою колишню дружину, а й на мою доньку. Фактично з самого моменту розлучення, у нього з відповідачкою з`явилося непорозуміння, щодо прийняття участі у вихованні доньки, її відвідуванні, почалися створюватися штучні перешкоди зі сторони відповідача та осіб, які проживають разом з його донькою, стосовно неможливості його нормального спілкування з моєю донькою. Донці не одноразово доводилося бачити різні ситуації, ініціаторами яких були відповідачка та колишні тесть з тещею. Допускати виникненню таких ситуацій є не припустимим, оскільки він вважає, що такі непорозуміння повинні вирішуватися у відсутності дитини. Всі його намагання, з моменту розлучення, нормальними, мирним шляхом врегулювати даний спір призводять лише до конфліктів, оскільки відповідач перешкоджає йому, не бажає його присутності та штучно створює такі обставини через які він не можу нормально зустрічатися з донькою. Весь цей час він намагається налагодити нормальний зв`язок із дитиною, прийняти участь у її вихованні,утриманні, розвитку її здібностей та забезпечувати її всім не обхідним для нормального розвитку та становлення. Вважає, що через перешкоджання відповідача у побаченні з дитиною, неможливість бачитися з дитиною, порушені його права як батька. Після чисельних мирних спроб вирішити дане питання мирним шляхом, шляхом переговорів, взаємних поступок з метою недопущення страждань та негативного впливу на дитину, він вимушений звернутися до суду з позовною заявою. Просить зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з його донькою; зобов`язати ОСОБА_2 повідомити йому місце знаходження, проживання дитини; зобов`язати ОСОБА_2 надати йому звіт, як на зараз, в яких умовах проживає його донька, чи все в неї є для навчання та розвитку; визначити наступні способи його участі у вихованні доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисте спілкування: - весінні, осінні та зимові канікули, забирати на тиждень дочку до його місця проживання, а на літні канікули забирати на місяць - не обмежене спілкування з донькою особисто, засобами телефонного,поштового,електронного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою; зобов`язати ОСОБА_2 за два дні до дня його зустрічі з донькою, надати йому точну інформацію щодо фактичного місця проживання, навчання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це його особисто на наступний день з дня настання таких обставин.

Відповідач надала письмові пояснення, в яких зазначила, що позовні вимоги не визнає, так як жодних перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні вона не здійснює. Після розлучення, позивач спілкувався з дитиною, бачився з нею досить часто, тоді коли йому було зручно. До того часу, поки не зустрів свою майбутню ( а на теперішній час - нинішню) дружину. Відтоді зустрічі позивача з дитиною, за його не бажанням, стали значно рідшими. Він жодного разу не відвідував батьківські збори ні в садочку, ні в школі, не цікавився успіхами у навчанні доньки. Після повномасштабного вторгнення, вона зі своїми дітьми виїхали до більш безпечнішого регіону в Черкаській області, де знаходяться і на теперішній час. Позивач виїхав із зони бойових дій до міста Дніпро у квітні 2022 року. З того часу він самостійно перестав телефонувати дитині та якось підтримувати зв`язок з нею. Хоча і запрошували його навідати дитину в лікарні. На даний час позивач заблокував її у всіх доступних мессенджерах та засобах зв`язку. Дзвінки поступають тільки декілька разів на місяць від його дружини, з погрозами. З донькою позивач спілкується тільки раз на рік, на її день народження. Жодних перешкод вона позивачу у спілкуванні з дитиною та її вихованні не чинить. Навпаки, намагалася завжди знайти спільну мову, незважаючи навіть на те, що позивач є боржником по аліментах на утримання доньки, але на контакт ОСОБА_1 не іде. Тому, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заяви та клопотання сторін.

Позивач надав заяву, в якій просить розглянути справу в його відсутності.

Відповідач надала заяву, в якій просить розглянути справу в її відсутності та відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача надав заяву, в якій просить розглянути справу в його відсутності; в задоволенні позовних вимог відмовити повністю через їх необгрунтованість та безпідставність, оскільки позивачем не надано доказів щодо наявності існування будь-яких перешкод в його спілкуванні з донькою та прийнятті участі у її вихованні. Позивачу достаменно відомо, що відповідач в силу життєвих обставин змінила місце проживання разом з донькою, однак не намагається організувати побачення з дитиною, відповідно не виявляє бажання і в спілкуванні. Окремі позовні вимоги взагалі не заслуговують на увагу через їх безпідставність, оскільки будь-якого звернення позивача до служби у справах дітей чи органу опіки з метою розв`язання спірних питань щодо виховання доньки ОСОБА_4 , не було. Відповідно суд позбавлений можливості вирішувати питання без попереднього їх вирішення органами опіки чи служби у справах дітей. Обставини викладені в позовній заяві є недоведеними належними доказами, що свідчить про неправомірність заявлених вимог, підстав для задоволення яких з матеріалів поданої позовної заяви та доданих додатків, не вбачається.

Третя особа ОСОБА_3 надала заяву, в якій зазначила, що оскільки Селидівський міський центр соціальних служб не є Службою у справах дітей Селидівської міської ради, просить розглянути справу без представника Селидівського міського центру соціальних служб.

Представник Орган опіки та піклування Селидівської міської ради надала заяву в якій просить розглянути справу в її відсутності та ухвалити рішення на розсуд суду.

Представник Служби у справах дітей виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Уманського району Черкаської області надала заяву, в якій просить розглянути справу в її відсутності та при ухваленні рішення врахувати висновок Органу опіки та піклування виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 13.06.2024 року.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 08.12.2023 року відкрито провадження по справі, призначено підготовче засідання, залучено у якості третьої особи по справі Орган опіки та піклування Селидівської міської ради Покровського району Донецької області.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 21.12.2023 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 28.02.2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Службу усправах дітейУманської міськоїради та зобов`язано зобов`язано надати висновок щодо розв`язання спору між сторонами стосовно визначення способу зустрічей ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 .

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 17 квітня 2024 року залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Службу у справах дітей Уманської районної державної адміністрації та зобов`язано зобов`язано надати висновок щодо розв`язання спору між сторонами стосовно визначення способу зустрічей ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 .

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 03.06.2024 року залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Службу у справах дітей виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Уманського району Черкаської області та зобов`язано надати висновок щодо розв`язання спору між сторонами стосовно визначення способу зустрічей ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 .

Фактичніобставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що згідно рішення Селидівського міського суду Донецької області від 03.09.2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.08.2013 року по 03.09.2019 року, мають неповнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про шлюб, 16 березня 2022 року ОСОБА_5 уклав шлюб з ОСОБА_6 . Від шлюбу з ОСОБА_6 позивач має дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Згідно довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 перемістився з зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_2 перемістилася з зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно листа головного державного виконавця Селидівського ВДВС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.03.2024 року ОСОБА_1 є боржником за виконавчим документом про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 та станом на 01.02.2024 року заборгованість по аліментам становить 28536,42 грн., що підтверджується довідкою з розрахунком заборгованості.

Згідно довідок від 26.02.2024 року ОСОБА_1 працював в ТОВ «Шахтобудівельна компанія» з 30.10.2019 року по 21.11.2022 року та з його заробітної плати стягувались аліменти за періоди з жовтня 2019 року по грудень 2019 року; з січня 2021 року по грудень 2021 року; з січня 2022 року по квітень 2022 року та з серпня 2022 року по листопад 2022 року.

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 13.06.2024 року при проведенні Службою перевірки відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, які проживають з дитиною або бажають брати участь у її вихованні, ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, враховуючи особисту прихильність дитини до кожного з них, стан її здоров`я та наявністю шкідливих звичок у батьків. Встановлено, що малолітня ОСОБА_4 , 29.12.2014 року проживає в родині матері ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_5 , у з`ємному житлі. Відповідно до акту умов проживання від 05.06.2024 року мати ОСОБА_2 створила належні умови проживання для малолітньої доньки. У родині ОСОБА_8 почувається комфортно, бажає і надалі проживати з матір`ю, у ході бесіди дівчинка повідомила, що батько ОСОБА_9 проживає окремо у м.Дніпро з новою родиною. Дівчинка не виявляє бажання спілкуватися з ним, не сумує за ним, почуває себе некомфортно у його родині, востаннє спілкувалася з батьком на своє день народження у грудні 2023 року. Мати дівчинки ОСОБА_2 повідомила, що її родина являється внутрішньо переміщеними особами, проживають у Монастирищенській ТГ Уманського району, з батьком доньки розлучилася у вересні 2019 року, не підтримує родині відносини, ОСОБА_10 не цікавиться життям та здоров`ям доньки, не надає матеріальної допомоги на її утримання, має заборгованість по сплаті аліментів(станом на 01.03.2024 складає 28536,42 грн.), має шкідливі звички. Проте, ОСОБА_11 не заперечує щодо спілкування доньки з батьком за її згоди та за місцем проживання дитини у зв`язку із віддаленістю місця проживання батька та воєнного стану в Україні, що становить небезпеку для дитини, на її думку. Відповідно до акту обстеження умов проживання батька дитини ОСОБА_1 від 13.06.2024 житлово-побутові умови проживання задовільні. Беручи до уваги спосіб життя батька, його ставлення до виконання батьківських обов`язків, бажання брати участь у вихованні доньки, враховуючи вік дитини, з метою захисту прав та законних інтересів дитини, орган опіки та піклування виконавчого комітету Монастирищенської міської ради вважає визначити наступний спосіб участі у вихованні дитини та визначення порядку побачень з нею, ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безперешкодно брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з донькою при будь-якій можливості батька, враховуючи інтереси та бажання дитини, на безпечній території Монастирищенської ТГ Уманського району, за місцем проживання дитини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що право батька на спілкування з дитиною є його беззаперечним правом. Рівноцінне спілкування малолітньої дитини з батьком у тій же мірі, що і з матір`ю відповідає її якнайкращим інтересам, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Доводи відповідача про те, що вона не чинить перешкод батьку дитини у спілкуванні з нею та те, що між батьками відсутній спір щодо участі батька у спілкуванні з дитиною, суд не бере до уваги через їх недоведеність, враховуючи, що ОСОБА_2 заперечує проти позовних вимог оспорює визначений позивачем спосіб спілкування з дитиною, іншого можливого, на її думку, порядку спілкування батька з дочкою не наводить, тому відповідний спір щодо участі позивача у спілкуванні та вихованні дитини все ж наявний.

Отже, факт вчинення перешкод позивачу у спілкуванні з дитиною та її вихованні з боку відповідача має місце, оскільки між батьками дитини відсутня згода щодо вирішення питання про визначення способів участі батька, який проживає окремо, у вихованні дитини шляхом переговорів та прийняття спільного рішення, що вбачається з позиції позивача по суті заявлених вимог і їх обґрунтування. Саме факт створення перешкод позивачу у спілкуванні з дитиною та її вихованні з боку матері став підставою звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом.

Крім того, суд вважає, що проживання позивача в іншому населеному пункті жодним чином не повинно впливати на спілкування дитини з її батьком та родиною по лінії батька, а, відповідно, мати дитини не повинна зловживати своїм правом на спілкування з дитиною і повинна давати можливість бачитися дочці з батьком, захищаючи і поважаючи право дитини на сімейне виховання.

Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.

З метою сприяння забезпеченню відновлення між дитиною і батьком відносин та налагодження психоемоційного контакту, суд дійшов висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з його донькою; зобов`язання ОСОБА_2 не перешкоджати батьку дитини брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з його донькою, у тому числі засобами телефонного,поштового,електронного та іншого засобу зв`язку; повідомляти йому місце знаходження, проживання дитини підлягають задоволенню.

Визначаючи спосіб спілкування батька з дочкою, суд виходить із інтересів малолітньої дитини, позиції сторін у справі, наявності розбіжностей між батьками щодо участі батька у вихованні дитини та його права на спілкування з дитиною, та дійшов висновку про те, що доцільним буде встановити спосіб участі батька у вихованні доньки, враховуючи висновок органу опіки та піклування від 13 червня 2024 року, а саме: безперешкодно брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з донькою при будь-якій можливості батька, враховуючи інтереси та бажання дитини, на безпечній території Монастирищенської ТГ Уманського району, за місцем проживання дитини.

Вимоги позивача в частині того, що весінні, осінні та зимові канікули, забирати на тиждень дочку до його місця проживання, а на літні канікули забирати на місяць, не підлягають задоволенню, оскільки суд враховує обставини справи, які пов`язані з тимчасовим виїздом дитини з її постійного місця проживання з метою забезпечення її безпеки, а також інших обставин.

Зазначені вимоги позивача передбачають переміщення дитини з її місця тимчасового проживання до місця проживання батька у місто Дніпро та, враховуючи віддаленість місця проживання батька та введення воєнного стану в Україні, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині, оскільки це становить небезпеку для життя та здоров`я дитини.

Водночас, позивач та відповідачка не позбавлені можливості у разі зміни таких обставин на погодження порядку контакту батька з дитиною або на звернення до суду з відповідною заявою про зміну встановленого способу участі батька у вихованні доньки.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першоюстатті 16 ЦК України, частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

За статтями12,81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьоїстатті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Частиною третьою статті 9 Конвенції про права дитини визначено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першоїстатті 1 Закону України «Про охорону дитинства», далі - Закон).

Згідно з частиною першоюстатті 8 Законукожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону).

Статтею 141 СК Українипередбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною першоюстатті 151 СК Українивизначено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно достатті 157 СК Українипитання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Устатті 158 СК Українипередбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Відповідно до положень частин першої, другоїстатті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо) місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

Відповідно достатті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. Суд першої інстанції, встановивши, що між сторонами склались стосунки, які позбавляють позивача можливості регулярно спілкуватися з дітьми, відповідач чинить перешкоди у спілкуванні батька з дітьми, які проживають з матір`ю, дійшов правильного висновку про доцільність спілкування батька з дітьми без присутності матері (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 753/15487/18 (провадження № 61-18994св19)).

Відповідач ОСОБА_2 в своїх поясненнях зазначає, що вона не чинить перешкод у спілкуванні та вихованні батька з дитиною. Разом з тим, заперечує проти позовних вимог та оспорює визначений позивачем спосіб спілкування батька з дитиною, однак іншого можливого, на її думку, порядку спілкування батька з дочкою не наводить, тому наявний відповідний спір щодо участі позивача у спілкуванні та вихованні дитини.

При вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахування кожних конкретних обставин справи. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 175/5360/13 (провадження № 61-37709св18)).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 523/19706/19 (провадження № 61-12112сво22), зазначено, що «передбачена частинами четвертою та п`ятоюстатті 19 СК Україниобов`язковість висновку органу опіки та піклування у відповідних категоріях цивільних справ не може абсолютизуватися. У разі, якщо з тих чи інших причин такий висновок отримати не можна, суд має вирішити спір за наявними у справі доказами. Якщо з тих чи інших причин орган опіки та піклування відмовиться надати свій висновок у справі, де за приписами частин четвертої та п`ятоїстатті 19 СК Українинадання ним такого висновку є обов`язковим, ця обставина не означає неможливості розгляду та вирішення спору. Протилежний підхід є рівнозначним відмові у доступу до правосуддя і означав би порушення положеньстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід має загальний характер і є цілком справедливим для випадків, коли не було отримано письмового висновку органу опіки та піклування при розгляді справ, де участь органу опіки та піклування є обов`язковою, з огляду на неможливість надати такий висновок, зокрема, у зв`язку із перебуванням дитини за межами країни, перебуванням дитини на непідконтрольній території, неможливості встановити місце фактичного перебування дитини з одним із батьків тощо».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5, 12, 13, 79-81, 258,259,263,264,265,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,місце проживання: АДРЕСА_2 ,до ОСОБА_2 ,місце реєстрації АДРЕСА_3 ,місце проживання: АДРЕСА_4 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог: ОСОБА_3 ,адреса: АДРЕСА_6 ;Орган опіки та піклування Селидівської міської ради, місцезнаходження: Донецька область, м.Селидове, вул..Європейська, 8; Служба у справах дітей Уманської міської ради, юридична адреса: 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Садова, 9/5; Служба у справах дітей Уманської районної державної адміністрації, місцезнаходження: 20300, Черкаська область, м.Умань, вул.Садова, 7/12, Служба у справах дітей виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Уманського району Черкаської області, місцезнаходження: Черкаська область, Уманський район, м.Монастирище, вул.Соборна, 121, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 дитини брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тому числі засобами телефонного,поштового,електронного та іншого засобу зв`язків; повідомляти ОСОБА_1 про місце проживання(перебування)дитини.

Визначити спосіб участі батькаОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом безперешкодної участі у вихованні та вільному спілкуванні з донькою при будь-якій можливості батька, враховуючи інтереси та бажання дитини, на безпечній території Монастирищенської територіальної громади Уманського району, за місцем проживання дитини, за домовленістю з матір`ю виключно в інтересах і з дотриманням усіх прав дитини.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.Г.Черков