Постанова

від 02.07.2024 по справі 400/11399/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/11399/23

Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Час і місце ухвалення: м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А. І.

Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївської митниці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕКТ до Миколаївської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16.08.2023 року № UA 504180/2023/000007/2 і картки відмови в прийнятті митної декларації від 16.08.2023 № UA 504180/2023/000029,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ АВЕКТ звернулося до суду з позовом до Миколаївської митниці, в якому просило суд про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості № UA 504180/2023/000007/2 від 16.08.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 504180/2023/000029.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач протиправно скоригував митну вартість товару у зв`язку з тим, що подані документи, містять розбіжності, неточності , не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу, не надано всі відомості щодо ціни товару. На переконання позивача, надані ним для митного оформлення товару документи не містять розбіжностей, в них відсутні ознаки підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та що підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕКТ до Миколаївської митниці задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Миколаївської про коригування митної вартості товарів № UA 504180/2023/000007/2 від 16.08.2023 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови у митному оформленні Миколаївської митниці № UA504180/2023/000029 від 16.08.2023 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕКТ судові витрати в розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім ) гривень.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Миколаївська митниця, подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до п. 3.1 Договору транспортного експедирування від 01.07.2022 № 24062022, Позивач повинен здійснити 100 % передплату послуг, пов`язаних з транспортно-експедиційним обслуговуванням. Проте, ні під час митного оформлення, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції Позивачем не було підтверджено оплату зазначених послуг, оскільки наданий позивачем лист на підтвердження транспортних витрат Позивача, не містить жодної інформації щодо витрат на експедирування товарів. Позиція суду щодо одиниць виміру по справі не виключає доводи митного органу про те, що одиниці виміру дол.США/пучок не виключають маніпулювання з ціною та створює ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів. Крім того, одиниця виміру, а саме тисяча пучків, не відповідає тій одиниці виміру (пучки), як використана в рамках даної справи. Вказує, що надані платіжні інструкції в іноземній валюті від 30.05.2023 № 8 та від 21.07.2023 № 13 не містили посилання на проформу-інвойс та комерційний інвойс по справі, на підставі яких здійснювався платіж Таким чином, надані банківські документи про оплату не можуть бути взятими до уваги як документи, що підтверджують факт оплати за товар та не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.03.2023 року ТОВ "АВЕКТ" уклало зовнішньоекономічний контракт ЗЕД № U2403/23 купівлі-продажу натуральної ковбасної оболонки та інших груп товарів тваринного походження з Компанією JBS S.A (Сан-Паулу, Бразилія).

Відповідно до пункту 2.1 Контракту № U2403/23 загальна сума Контракту не лімітована та складається з суми поставок, які вказані в Інвойсах, на кожну окрему поставку Товару. Ціна встановлюється в доларах США та вказується у Інвойсах відповідно до діючого контракту.

У вартість товару включено:

- вартість тари, в яку запакований товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідним Товаром, якщо Товар пакувався;

- вартість пакування або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, якщо Товар пакувався;

- витрати на навантаження і обробку Товарів у контейнер (пункт 2.2 Контракту № U2403/23).

Пунктом 4.1 Контракту № U2403/23 встановлено, що продавець відвантажує товар на умовах, відповідно до Міжнародних торговельних правил Інкотермс-2010, які вказані у інвойсах на кожну окрему поставку Товару.

Згідно з пунктом 11.1 Контракту № U2403/23 цей Контракт вважається укладеним і набирає чинності з 24.03.2023 і діє до 31.12.2028, але в будь-якому випадку до остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань до цьому Контракту.

Відповідно до проформи інвойса від 24.04.2023 № 50944100-1 та комерційного інвойса від 02.06.2023 № 50944100-1 компанія JBS S.A зобов`язується поставити позивачу яловичі черева та синюги у 80 бочках в 12320 пучках на загальну суму 86140 доларів США, умови поставки: CIF Констанца.

Оплата товару по інвойсу від 02.06.202023 була здійснена у складі платіжни х доручень №8 від 30.05.2023 у сумі 25842 дол. США та №13 від 21.07.2023 у сумі 60298 дол. США.

Згідно з коносамента MEDUUO015678 товар прибув у порт Констанци (Румунія) 13.09.2023.

Доставку товару з м. Констанца (Румунія) до міжнародного автомобільного пункту пропуску Орлівка здійснило ТОВ "Нормен" на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг №01/05/2023 від 01.05.2023. Вартість автоперевезення складає 19747,04 грн., послуги з обробки контейнера в порту за межами України - 42053,89 грн.

16.08.2023 позивачем було подано митну декларацію №23UA504180001265U3, до якої долучені: сертифікат якості (Certificate of quality) № 50944100-1 від 02.06.2023 р., рахунок-проформа (Proforma invoice) № 50944100-1 від 24.04.2023 р., рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 50944100-1 від 02.06.2023 р., Коносамент (Bill of lading) №HLCUSS5230529380 від 03.06.2023 р., автотранспортна накладна (Road consignment note) № 01/1108 від 11.08.2023 р, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) NR IO00208667 /862/23від 22.05.2023 р., сертифікат про походження товару (Certificate of origin) JBS-433980 від 02.06.2023 р., платіжний документ, що підтверджує вартість товару 13 21.07.2023 р., платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 8, від 30.05.2023 р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару 01/1108 від 11.08.2023 р., доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода №1 від 31.05.2023р, контракт № U2403/23 від 24.03.2023 р., договір (контракт) про перевезення 01/05/2023 від 01.05.2023 р, договір (контракт) про перевезення № AN210323 від 21.03.2023 р., інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом єдиного вікна з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 10312205 від 16.08.2023, інші некласифіковані документи: листи № 68 та № 16/08 від 16.08.2023 р., копія митної декларації країни відправлення 23BR0008274060 від 11.06.2023 р.

Під час митного оформлення товару ТОВ "Авект" визначено його митну вартість відповідно до ст.58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На етапі перевірки митної вартості, відповідач керуючись ч.3 ст.53 МК України, для підтвердження митної вартості товару відповідач просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

На виконання цього, позивачем №68 від 16.08.2023 повідомлено, що оплата по контракту від 24.03.2023 здійснюється загальними платежами за кількома інвойсами. Оплата по інвойсу №50944100-1 від 02.06.2023 була здійснена у складі платіжних доручень №8 від 30.05.2023 у сумі 25842 дол. США, №13 від 21.07.2023 у сумі 60928 дол. США. Також, надано лист ТОВ фірма "Брокер сервіс" №16/08 від 16.08.2023, у якому зазначено, що печатка присутня у вигляді штампу в проформі №50944100-1 від 02.06.2023 та контракту від 24.03.2023. Печатка підписанта, який є стороною зовнішньо-економічного договору має вигляд скороченої абревіатури назви підприємства, а саме JBS/SA. Всі документи були надані, надати додаткові документи не має можливості.

16.08.2023 Миколаївською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 504180/2023/000007/2 , відповідно до якого скорегована ціна на рівні 4,82 дол. США за кг.

Також, Миколаївською митницею 16.08.2023 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 504180/2023/000029.

Позивач, на підставі ст. 55 МК звернувся до відповідача про випуск товару у вільний обіг під гарантійне зобов`язання та подав МД №23UA504180001271U1 від 16.08.2023, в якій митну вартість товару зазначив відповідно до вказаного рішення відповідача про коригування митної вартості.

Позивачем було доплачено митних платежів у розмірі 132 361,97 грн.. згідно поданої МД №23UA504180001271U1 від 16.08.2023 року.

В спірному рішенні про коригування митної вартості зазначено, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується у

зв`язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, декларантом не надано документальне обґрунтування формування митної вартості з урахуванням її числових значень, надані документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. У зв`язку з тим що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та містять розбіжності, а саме: Proforma-Invoice від 24.04.2023 р. № 50944100-1 та Commercial Invoice від 02.06.2023 р. № 50944100-1та контракт від 24.03.2023 р. № U2403/23 не містять печатки підписанта, який є стороною зовнішньо-економічного договору; у довідці про транспортно-експедиційні витрати від 11.08.2023 № 01/1108 відсутня інформація щодо експедиторської винагороди за маршрутом місце завантаження (Румунія) - державний кордон України; в платіжному дорученні від 21.07.2023 № 13 відсутня відмітка про виконання з відповідною датою, підписом виконавця та штампом банка; в гр. 44 ЕМД за кодом 9610 вказаний документ 23BR0008274060, який не дає можливості співвіднести інформацію в цьому документі з даними, заявленими в ЕМД, поданій до митного оформлення.

Позивач, вважаючи, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, таким, що прямо суперечить нормам та вимогам Митного кодексу України, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у Миколаївської митниці в даному випадку не було ніяких підстав заперечувати можливість визначення митної вартості за ціною договору, з мотивів не надання всіх документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, оскільки ТОВ "АВЕКТ" надав відповідачу всі можливі у цьому випадку документи та пояснення, а тому прийшов до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення та картки відмови.

Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з ч.1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Статтею 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведений в ч.2 цієї статті.

У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості, у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до положень ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно приписів ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 ст.58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч.4 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

Відповідно до положень ст.60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Отже, з наведених норм вбачається, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості та в разі виникнення сумніву щодо правильності зазначеної митної вартості товару має повноваження витребувати додаткові документи, які дають змогу об`єктивно підтвердити заявлену декларантом митну вартість.

Також, наведеними нормами передбачено, що витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що відповідно до поданої митної декларації №23UA504180001265U3 визначено його митну вартість відповідно до ст.58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для митного оформлення товару разом з митною декларацією (МД) № 23UA504180001265U3 та на вимогу митного органу декларантом було надано пакет наступних документів, які містили числові показники ціни товару: сертифікат якості (Certificate of quality) № 50944100-1 від 02.06.2023 р., рахунок-проформа (Proforma invoice) № 50944100-1 від 24.04.2023 р., рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 50944100-1 від 02.06.2023 р., Коносамент (Bill of lading) №HLCUSS5230529380 від 03.06.2023 р., автотранспортна накладна (Road consignment note) № 01/1108 від 11.08.2023 р, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) NR IO00208667 /862/23від 22.05.2023 р., сертифікат про походження товару (Certificate of origin) JBS-433980 від 02.06.2023 р., платіжний документ, що підтверджує вартість товару 13 21.07.2023 р., платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 8, від 30.05.2023 р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару 01/1108 від 11.08.2023 р., доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода №1 від 31.05.2023р, контракт № U2403/23 від 24.03.2023 р., договір (контракт) про перевезення 01/05/2023 від 01.05.2023 р, договір (контракт) про перевезення № AN210323 від 21.03.2023 р., інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом єдиного вікна з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 10312205 від 16.08.2023, інші некласифіковані документи: листи № 68 та № 16/08 від 16.08.2023 р., копія митної декларації країни відправлення 23BR0008274060 від 11.06.2023 р.

На етапі перевірки митної вартості, відповідач керуючись ч.3 ст.53 МК України, для підтвердження митної вартості товару відповідач просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

На виконання цього, позивачем №68 від 16.08.2023 повідомлено, що оплата по контракту від 24.03.2023 здійснюється загальними платежами за кількома інвойсами. Оплата по інвойсу №50944100-1 від 02.06.2023 була здійснена у складі платіжних доручень №8 від 30.05.2023 у сумі 25842 дол. США, №13 від 21.07.2023 у сумі 60928 дол. США. Також, надано лист ТОВ фірма "Брокер сервіс" №16/08 від 16.08.2023, у якому зазначено, що печатка присутня у вигляді штампу в проформі №50944100-1 від 02.06.2023 та контракту від 24.03.2023. Печатка підписанта, який є стороною зовнішньо-економічного договору має вигляд скороченої абревіатури назви підприємства, а саме JBS/SA. Всі документи були надані, надати додаткові документи не має можливості.

Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Так, у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів встановлено:

Proforma-Invoice від 24.04.2023 р. № 50944100-1 та Commercial Invoice від 02.06.2023 р. № 50944100-1та контракт від 24.03.2023 р. № U2403/23 не містять печатки підписанта, який є стороною зовнішньо-економічного договору;

у довідці про транспортно-експедиційні витрати від 11.08.2023 № 01/1108 відсутня інформація щодо експедиторської винагороди за маршрутом місце завантаження (Румунія) - державний кордон України;

в платіжному дорученні від 21.07.2023 № 13 відсутня відмітка про виконання з відповідною датою, підписом виконавця та штампом банка;

в гр. 44 ЕМД за кодом 9610 вказаний документ 23BR0008274060, який не дає можливості співвіднести інформацію в цьому документі з даними, заявленими в ЕМД, поданій до митного оформлення.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо того, що проформа інвойс та комерційний інвойс не містять печатки підписанта, який є стороною зовнішньо-економічного договору, то судом першої інстанції обґрунтовано вказано, що у проформі інвойсі від 24.04.2023 № 50944100-1, комерційному інвойсі від 02.06.2023 № 50944100-1 та Контракті № U2403/23 присутня печатка сторони зовнішньо-економічного договору, яка має вигляд скороченої абревіатури назви підприємства, а саме: JBS/SA. Зазначене також підтверджується наявними у матеріалах справи проформою інвойсом від 24.04.2023 № 50944100-1, комерційним інвойсом від 02.06.2023 № 50944100-1 та Контрактом № U2403/23.

Крім цього, вимога відповідача про обов`язковість наявності печатки на вищевказаних документах є протиправною, оскільки відповідно до першого речення частини другої статті 581 Господарського кодексу України відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, що також вірно зазначено судом першої інстанції.

Стосовно того, що у довідці про транспортно-експедиційні витрати відсутня інформація щодо експедиторської винагороди за маршрутом місце завантаження (Румунія) державний кордон України, то колегія суддів зазначає, що вимога відповідача включити до митної вартості експедиторську винагороду суперечить абзацу першому частини одинадцятої статті 58 МК України, згідно з яким при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

При цьому, згідно матеріалів справи, доставку товару з м. Констанца (Румунія) до міжнародного автомобільного пункту пропуску Орлівка здійснило ТОВ "Нормен" на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг №01/05/2023 від 01.05.2023. Вартість автоперевезення складає 19747,04 грн., послуги з обробки контейнера в порту за межами України - 42053,89 грн.

Таким чином, митницею не доведено, що позивач поніс інші витрати на доставку товару, ніж ті, що заявлені до митного оформлення.

Щодо одиниці вимірювання, то колегія суддів зазначає, що основною одиницею виміру та обліку (далі ОВО) кількості товарів в УКТЗЕД є одиниця маси кілограм (кг). У разі потреби для цілей тарифного регулювання, нетарифного регулювання (ліцензування, квотування тощо), збору та оброблення статистичних даних застосовуються додаткові ОВО.

Відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 09.01.1997 № 8, за кодом 2115 встановлена одиниця вимірювання та обліку тисяча пучків.

Тому зазначення позивачем у митній декларації одиниці товару в «пучках» є правомірним.

При цьому, в митній декларації поданій до митниці в графі 31 кількість товару також вказано в метрах та бочках.

Крім того, колегія суддів зазначає, що постачання товару, ціну якого при придбанні було встановлено, наприклад, за вагову одиницю (кілограм, тонну тощо), може здійснюватися за ціною за кількісну одиницю (штуку тощо) такого товару, то одиниця виміру можуть відрізнятися.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що у графі 44 ЕМД під кодом 9610 вказана експортна митна декларація № DU-E 23BR000827406-0 від 11.06.2023 року. Вказана митна декларація є витягом спрощеної форми декларування товару уповноваженим декларантом нерезидента, відповідно до законодавства країни Бразилії. Жодних додаткових або якихось інших декларацій в країні нерезидента не передбачено. Співвідношення вказаної декларації з даними заявленими у ЕМД можливо у сукупності з іншими документами, які надавав позивач під час митного оформлення, а саме коносаменту, CMR та інших.

В коносаменті вказаний номер експортної декларації DU-E 23BR0008274060 а також номер RUC (податкова реєстрація ЕМД в Бразилії) 3BR02916265200000000000000000554237 та номер інвойсу 50944100-1. Також в експортній декларації вказана вартість товару та його вага, що співпадає з вартістю та вагою зазначених у інвойсі. В коносаменті зазначений номер контейнеру DAYU 2158307, якій співпадає з номером контейнеру зазначеному у пакувальному листі та СМR.

Отже, надані митному органу документи містять достатньо інформації, яка дозволяє ідентифікувати приналежність цих документів до оспорюваної поставки товарів, а пакувальний лист та якісний сертифікат за нормами Митного Кодексу не є документами, що підтверджують митну вартість.

При цьому, колегія суддів зазначає, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Щодо посилань в оскаржуваному рішенні, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, то колегія суддів зазначає наступне.

Так, митним органом визначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та митна вартість ґрунтувалась на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів яка визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) на рівні 4,82 Дол. США/кг (МД від 30.06.2023 №UA500020008647U1)

Колегія суддів вказує, що положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.

Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, рішення про коригування митної вартості товару не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Також, колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару митний орган обмежився лише посиланням на МД від 30.06.2023 №UA500020008647U1в якості інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить, що при коригуванні митної вартості товарів, декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України позивач немає, що є позбавленням позивача права доступу до митної декларації, яку використовував митний орган при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, та порушенням принципу змагальних процесів.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій ТОВ, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Ще одна обставина, яка на думку митного органу, впливає на митну вартість товарів, зазначена у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, а саме: відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції).

Проте, колегія суддів вважає такі посилання митниці безпідставними, оскільки митним органом не наведено обставин та не надано доказів, яким чином документи, які були надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті. Окрім того, у відповідності до положень Митного кодексу України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разу, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.58-63 цього кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 4.09.2018р. у справі за №814/2659/16, від 24.01.2019р. у справі за №804/3893/17.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

У даному випадку митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими.

Посилання апелянта на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності та приймаючи рішення про коригування митної вартості, в п.33 якого вказані підстави, якими в тому числі обґрунтовано апеляційну скаргу та які на думку апелянта помилково не були враховані судом першої інстанції під час ухвалення судового рішення, колегія суддів вважає хибними, оскільки відповідачем не доведено неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Отже, доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України

Повний текст постанови складено та підписано 02 липня 2024 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова