Постанова

від 02.07.2024 по справі 400/144/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/144/24

Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.,

повний текст судового рішення

складено 11.03.2024, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «АО БУДІВЕЛЬНИК» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АО БУДІВЕЛЬНИК» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про протиправними та скасування постанов від 01.11.2023 року №3/361/22.02-13, від 21.12.2023 року №5/420/22.02-13 і припису від 12.12.2023 року №5, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови №3/361/22.02-13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.11.2023 року, якою накладено штраф у сумі 80 520 грн., припис №5 від 12.12.2023 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, постанову №5/420/22.02-13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.12.2023 року, якою накладено штраф у сумі 120 780 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відсутні правові підстави для застосування до нього штрафних санкцій, оскільки ним будівництво виконувалось відповідно до проектної документації, тому припис та постанова №5/420/22.02-13 підлягають скасуванню. Щодо постанови №3/361/22.02-13, якою визнано ТОВ «АО Будівельник» винним у вчиненні правопорушення передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» позивач зазначає, що він не отримував ні копії протоколу про правопорушення, ні акта, що були підставою для винесення оскаржуваної постанови, а також його не було запрошено на розгляд матеріалів, внаслідок чого й була прийнята оскаржувана постанова.

Відповідач надав суду відзив на позов , в якому просить відмовити у позові, оскільки спірні постанови та припис прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що просить позов задовольнити.

У запереченнях відповідач зазначив, що у задоволенні позову слід відмовити.

В судовому засіданні сторони надали суду свої пояснення та суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано припис Управління державного архітектурно- будівельного контролю Миколаївської міської ради №5 від 12.12.2023 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно- будівельного контролю Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, РНОКПП 41256954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АО Будівельник» (54001, м. Миколаїв, вул. М.Морська, 9а, код ЄДРПОУ 22439280) судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. сплачений квитанцією від 04.01.2024 №2033-1060-6015-1852.

На вказане рішення суду Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року по справі №400/144/24 в частині задоволення позовних вимог про скасування припису №5 від 12.12.2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «АО Будівельник» у повному обсязі. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, неповно з`ясовані судом обставини, що мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення в частині задоволення позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АО Будівельник» також звернулось до суду з апеляційною скаргою Апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року по справі №400/144/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради №3/361/22.02-13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.11.2023 року, якою накладено на ТОВ «АО Будівельник» штраф у сумі 80 520 грн. та щодо скасування постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради №5/420/22.02-13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.12.2023 року, якою на ТОВ «АО Будівельник» накладено штраф у сумі 120 780 грн. Ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «АО Будівельник» в повному обсязі. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, неповно з`ясовані судом обставини, що мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення.

24.04.2024 року (вхід.№18465/24) на адресу суду апеляційної інстанції від представника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «АО Будівельник», в якому заявник просить апеляційну скаргу ТОВ «АО Будівельник» залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 року у справі №400/144/24 в частині визнання постанов управління від 01.11.2023 року №3/361/22.02-13 та від 21.12.2023 року №5/420/22.02-13 без змін.

Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 04.10.2023 року по 17.10.2023 року на об`єкті будівництва проводилась позапланова перевірка, призначена наказом в.о. начальника управління від 26.09.2023 року №110 на підставі звернення ОСОБА_1 від 25.05.2023 року про порушення законодавства України у сфері містобудівної діяльності за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 61, відповідно до наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 22.09.2023 року №852 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю».

Відповідно до пункту 12 Порядку №553, управлінням на офіційному сайті Миколаївської міської ради (на сторінці управління) в розділі «Направлення на проведення позапланової перевірки» розміщено інформацію про проведення позапланової перевірки, за посиланням: https://mkrada.qov.ua/content/napravlennva- na-provedennva-pozaplanovoi-perevirki.html.

Відповідач також направив лист від 27.09.2023 року №1286/22.01-23-23/1 (штрих кодовий ідентифікатор поштового відправлення 0600048994943) на адресу ТОВ «Будівельник» (м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 9А) про здійснення позапланової перевірки, лист від 27.09.2023 року №1287/22.01-23-23/1 (штрих кодовий ідентифікатор поштового відправлення 0600048995362) на адресу керівника ТОВ «Будівельник» (м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 2А кв. 15); лист від 04.10.2023 року №1341/22.01-15-23/1 про здійснення позапланової перевірки (штрих кодовий ідентифікатор поштового відправлення 0600050582474).

Вся кореспонденція направлялась управлінням на адресу позивача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка до того ж вказана позивачем у позовній заяві.

Матеріали перевірки, складені за результатами позапланової перевірки були направлені управлінням на юридичну адресу ТОВ «Будівельник», а копії матеріалів та адресу керівника ТОВ «Будівельник» рекомендованим листом від 17.10.2023 року №1401/22.01-23-23/1, штрих кодові ідентифікатори №0600053701083 та №0600053701830.

За результатами перевірки 17.10.2023 року складений акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій №3/2023; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №3; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначались дата, місце, час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Розгляд справи відносно ТОВ «Будівельник» про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було призначено на 24 жовтня 2023 року о 12 год. 00 хв.

ТОВ «Будівельник» не прибув до управління для участі у проведенні розгляду справи, тому засідання було відкладено на 01.11.2023 року о 12 год. 00 хв., про що ТОВ «Будівельник» було повідомлено листом від 24.10.2023 року №1436/22.01-23-23/1, надісланим на юридичну адресу позивача та адресу керівника позивача (штрих кодові ідентифікатори №0600055292245, №0600055291974).

01.11.2023 року за результатами розгляду матеріалів, складених за результатами позапланової перевірки, управлінням винесено постанову №3/361/22.02-13, якою ТОВ «Будівельник» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва) та накладено штраф у розмірі 80 520 грн.

У період з 29.11.2023 року до 12.12.2023 року на об`єкті будівництва управлінням проведено позапланову перевірку, призначену наказом начальника управління від 21.11.2023 року №130 на підставі звернення ОСОБА_1 від 25.05.2023 року про порушення законодавства України у сфері містобудівної діяльності за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 61 та перевірки виконання, зокрема, ТОВ «Будівельник» вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17.10.2023 року №3.

За наслідками перевірки 12.12.2023 року у присутності уповноваженого представника ТОВ «Будівельник» - Кащенко Станіслава Олександровича було складено:

- акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №5 від 12.12.2023 року;

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

21.12.2023 року за результатами розгляду матеріалів, складених за результатами позапланової перевірки, у діях ТОВ «Будівельник» встановлено факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (виконання будівельних робіт на об`єкті: «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (вул. Потьомкінська,61, м. Миколаїв)», з порушенням вимог, затверджених проектних рішень та винесено постанову №5/420/22.01-13 про накладення штрафу у розмірі 120 780 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями контролюючого органу та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Вимогами ч.6 ст.7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Відповідно до вимог ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553 (надалі - Порядок №553).

Порядок №553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 5 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку №553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю та визначені підставами для проведення позапланової перевірки.

Згідно з вимогами ч.2 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до вимог ст.3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються, зокрема, виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад.

Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти мінімальних заробітних плат.

Згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до пункту 24 Порядку №553, матеріали перевірок за результатами державного архітектурно-будівельного контролю (акт, припис, протокол, постанова про накладення штрафу) надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку та/або електронного кабінету.

Матеріали перевірок вважаються врученими суб`єкту містобудування з моменту їх відправлення.

Відповідно до пункту 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244 , належним підтвердженням факту надіслання документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення) рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Згідно з вимогами п.17 Порядку №244, неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності.

Колегія суддів зазначає, що позивач не з`явився на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, постанову від 01.11.2023 року № 3/361/22.02-13 було надіслано на юридичну адресу ТОВ «Будівельник» та адресу керівника позивача, рекомендованим листом, штрих кодові ідентифікатори № 0600057259261, № 0600057258370.

Обставинами, які можуть свідчити про недопущення посадових осіб уповноваженого органу ДАБК до проведення перевірки, є вчинення як будь-яких активних дій з боку суб`єкта містобудівної діяльності або його представників, що фактично перешкоджають здійсненню такого заходу державного архітектурно- будівельного контролю, так і у пасивній поведінці цього ж суб`єкта, який, будучи завчасно обізнаним про день, час і місце її проведення, свідомо, за відсутності на те поважних причин, не створив належних умов для цього, в тому числі не забезпечив доступ до об`єкта перевірки і присутності суб`єкта містобудування або уповноважених ним осіб.

Відповідач повідомив позивача належним чином про проведення перевірки та про розгляд справи, але позивач свого представника для проведення перевірки та допуску перевіряючих до об`єкта перевірки не направив, документи не надав.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Будівельник» стосовно того, що будівництво не завершено, не здійснюється та зупинено, в зв`язку з повномасштабною агресією рф не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки відповідно до Положення про порядок консервації та розконсервації об`єкта будівництва, затверджене наказом Міністерством будівництва, архітектури ЖКГ №2 від 21.10.2005 року передбачена певна процедура консервації об`єкта будівництва, яка позивачем не була дотримана та юридична особа повинна отримувати кореспонденцію, яка надсилається на її юридичну адресу.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач не допустив посадових осіб Управління на об`єкт містобудування, що підтверджує неможливість брати участь під час проведення перевірки, правоустановчі та дозвільні документи на будівництво об`єкту не надав, тому спірна постанова від 01.11.2023 року №3/361/22.02-13 прийнята правомірно та скасуванню не підлягає.

Стосовно постанови №5/420/22.02-13 від 21.12.2023 року колегія суддів зазначає наступне.

Так, у спірній постанові №5/420/22.02-13 від 21.12.2023 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначено, що між об`єктом будівництва та житловим будинком за адресою вул. Потьомкінська, 59 від другого до третього поверху змурована цегляна стіна ширина 520 мм, висота 3000 мм, товщина 120 мм. Між об`єктом будівництва та житловим будинком за адресою: вул. Потьомкінська 63 від рівня першого поверху до верхнього поверху змурована цегляна стана: шириною 370 мм, товщина 120 мм.

Виконані будівельні роботи по муруванню цегляних стін не передбачені проектною документацією та позивача притягнуто до відповідальності.

ТОВ «АО Будівельник» виконало будівельні роботи з порушенням вимог затверджених проектних рішень.

Під час проведення позапланової перевірки, за результатами розгляду розділу Архітектурне рішення (АР), стадія - Проект (01-09/17), наданого замовником будівництва ЖБК «Потьомкінська, 61» разом із заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт, управлінням встановлено наступне.

По вісі 1-Г (сторона об`єкту будівництва, що межує з будинком АДРЕСА_1 ) та вісі 8-Г (сторона об`єкту будівництва, що межує з будинком АДРЕСА_2 ) передбачено влаштування суцільних стін.

Згідно аркушу 3, розділу Конструкції будівельні (КБ), стадія - Проект (01-09/17)- по вісях 1-Г та 8-Г на відмітці 0.000 запроектовано, що суцільні стіни повинні бути виконані з цегли.

Проектна документація не містить конструктивних рішень щодо влаштування по вісі 1-Г та 8-Г окремих кладок із застосуванням залізобетонних конструкцій.

Таким чином, проектною документацією передбачене облаштування, на об`єкті будівництва по вісях 1-Г та 8-Г суцільного цегляного мурування.

Проектною документацією не передбачено влаштування по вісі 1-Г тимчасового кріплення стін, що обумовлює певну послідовність виконання будівельних робіт із зведення стін (цегляної кладки).

Під час здійснення позапланової перевірки, виходом на об`єкт будівництва було встановлено, що кам`яна кладка стін по вісі 8-Г не є суцільною та цегляною. На відмітці 0.000 (перший поверх) по вісі 8-Г влаштована залізобетонна конструкція, яка не передбачена проектною документацією.По вісі 1-Г кладка не є суцільною. На відмітках 0.000 та 4.2000 (другий поверх) по вісі 1-Г кладка взагалі відсутня. Проектною документацією застосування тимчасового кріплення ( у розумінні пункту 12.1.3 ДБН А.3.2-2-2009) не передбачено. Відсутність кладки доводить, що будівництво стіни по вісі 1-Г здійснено не у відповідності до проектних рішень.

Таким чином, виконання ТОВ «Будівельник» будівельних робіт із влаштування кладки на вісях 1-Г та 8-Г об`єкту: «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями ( АДРЕСА_3 )» було здійснено з порушенням встановлених проектних рішень.

В судових засіданнях суду першої та апеляційної інстанцій, та з урахуванням матеріалів справи було встановлено, що стіна на об`єкті будівництва, що межує з будинком 59 побудована не з першого поверху, як передбачено проектом, а з другого поверху. Кладка виконана таким чином, що на фото чітко вбачається, що вона не є суцільна та цегла розірвана (просідає). Стіна, яка межує з будинком 63 виконана не суцільно з цегли, як передбачено проектом, а частина з залізобетону, що не передбачено проектом.

Позивач обґрунтовує протиправність спірної постанови тим, що у ній зазначено, що «виконані будівельні роботи по муруванню цегляних стін не передбачені проектною документацією», а проектною документацією передбачено мурування саме цегляних суцільних стін з першого поверху до верху.

Колегія суддів погоджується з доводами сторони позивача стосовно того, що це речення у спірній постанові викладено некоректно, але порушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності це - виконання будівельних робіт з порушенням вимог затверджених проектних рішень. Стіни, які межують з будинками 59, 63 виконані без дотримання вимог затвердженого проекта.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що вищевказаний недолік спірної постанови, про те, що «виконані будівельні роботи по муруванню цегляних стін не передбачені проектною документацією», не може привести до визнання спірної постанови протиправною, оскільки об`єктивна сторона правопорушення полягає в тому, що позивачем збудовані такі цегляні стіни, які не передбачені проектом, що є порушенням ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», тому до позивача правомірно застосована відповідальність та постанова скасуванню не підлягає.

Щодо припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №5 від 12.12.2023 року, яким передбачено усунути порушення містобудівного законодавства шляхом приведення об`єкт «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по АДРЕСА_3 » до попереднього стану у відповідності до проектної документації, яка відповідатиме діючим вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності колегія суддів зазначає наступне.

Так, у спірному приписі до позивача ставляться дві вимоги, які протирічать одна одній, а саме:

1) Привести об`єкт будівництва до попереднього стану це зруйнувати тільки цегляні стіни, які збудовані не у відповідності проекту чи повністю весь об`єкт будівництва.

2) Привести об`єкт у відповідності до проектної документації, яка відповідатиме діючим вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, вимоги припису висловлені таким чином, що його неможливо виконати, оскільки він є незрозумілим до виконання та є необґрунтованим, тому не відповідає вимогам ст.2 КАС України.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування припису підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «АО БУДІВЕЛЬНИК» залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька