Постанова

від 01.07.2024 по справі 320/11923/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/11923/23 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Грибан І.О.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1, яка виразились у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;

- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2016 року по 01 березня 2018 року, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

В обґрунтування позову, позивач зазначає, що при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2016 по 28.02.2018 відповідачем не було застосовано базовий місяць для обрахування індексації грошового забезпечення позивача - січень 2008 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт акцентує увагу на тому, що у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що не було враховано судом при ухваленні оскаржуваного рішення. Також, апелянт звертає увагу, що останнім на адресу суду першої інстанції було направлено відзив на позов, який не був врахований при прийнятті рішення. Стверджує, що ухвалене рішення з визначенням базового місяця січень 2008 року є незаконним та необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства України, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» було визначено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року, тож за період з січня 2016 року по січень 2018 року місяцем підвищення тарифних ставок (окладів) слід вважати грудень 2015 року.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року та на підставі ч. 2 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до витягу з наказу №357 від 17.12.2019 позивач виключений із списків особового складу.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив, зокрема, нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення.

Листом від 30.12.2022 №189/10/1245 відповідач надав розрахунок індексації грошового забезпечення, з якого вбачається базовий місяць нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 - грудень 2015 року.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не виплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся з позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 11.05.2016 до 28.02.2018, оскільки наступне підвищення розміру грошового забезпечення позивача за рішенням Уряду відбулось саме з 01.03.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", за результатом чого з 01.03.2018 базовим місяцем для розрахунку індексації став березень 2018 року.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Умовами застосування цієї підстави для залишення позову без розгляду є: тотожність спору, тобто, підстави, предмет позову та сторони мають співпадати.

Необхідно зауважити на тому, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі N 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, у червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 31.10.2014 та з 01.01.2016 по 30.11.2018;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 31.10.2014 та з 01.01.2016 по 30.11.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/17171/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Як вбачається з інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/17171/21.

Станом на час розгляду адміністративної справи рішення у справі № 640/17171/21 не прийнято.

Як пояснив апелянт та підтверджується доданими до апеляційної скарги витягом та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.11.2021 № Д-321/7/ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України у 2021 році» умовне найменування «військова частина НОМЕР_1 », яке належало ІНФОРМАЦІЯ_1, анульовано без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи.

Таким чином, відповідачем у справі № 640/17171/21 та у даній справі є ІНФОРМАЦІЯ_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1, яка виразились у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;

- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2016 року по 01 березня 2018 року, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

У той час, як у справі № 640/17171/21 заявлено вимоги про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 31.10.2014 та з 01.01.2016 по 30.11.2018.

Встановлені обставини свідчать про виділення позивачем з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов.

Проаналізувавши підстави та предмет позову та враховуючи склад сторін у цій справі, колегія суддів дійшла висновку, що у цьому випадку наявні підстави для залишення позову без розгляду, оскільки у цій справі має місце спір між тими самими сторонами, стосується одного й того самого предмету і позов, заявлений з тих самих підстав, що й у справі N 640/17171/21, рішення у якій, станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення, не прийнято.

Колегія суддів враховує, що Верховний Суд неодноразово викладав позиції стосовно того, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права. (пункт 7.43. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі N 924/1473/15 (провадження N 12-15гс19)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі N 9901/433/18 зазначено, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

Отже, інший словесний виклад правових обґрунтувань вимог та виділення з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави в цілому, що свідчить про те, що фактично позивач у межах цієї справи просить суд повторно розглянути питання щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.12.2016 по 01.03.2018, яке перебуває на розгляді в межах справи N 640/17171/21.

Отже, судом першої інстанції при вирішенні цієї справи було неповно встановлено обставини справи, межі позовних вимог, предмет спору та підстави позову і порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та приймаючи, відповідно до ст. 242 КАС України, до уваги правові висновки Верховного Суду, наведені у вищезазначених справах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області підлягає задоволенню частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року - скасуванню, а позовна заява - залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року - скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан