Рішення
від 24.06.2024 по справі 336/3464/24
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/3464/24

Провадження №: 2/336/1948/2024

ПРОЕКТ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Зарютіна П.В., розглянувши в залі суду м.Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Лєскіна Миколи Сергійовича до Запорізької міської ради, третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Біла Тетяна Сергіївна, про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2024 року представником ОСОБА_1 , адвокатом Лєскіним М.С., через підсистему «Електронний суд» подано до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя позовну заяву до Запорізької міської ради, третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Біла Тетяна Сергіївна, відповідно до якої просив визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 24.02.2024 вищевказану позовну заяву залишено без руху у зв`язку із виявленими недоліками. 30.04.2024 на виконання зазначеної ухвали представником ОСОБА_1 , адвокатом Лєскіним М.С., через підсистему «Електронний суд» до суду було подано заяву про усунення недоліків з позовною заявою в новій редакції та доказами сплати судового збору. Після усунення недоліків позивач просить суд:

-визнати дійсним договір міни, укладений 13.08.1999 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зареєстрований на Запорізькій універсальній товарній біржі «Капітал-Центр» за реєстраційним № Н-1485, в результаті укладення якого в особисту власність ОСОБА_3 перейшла квартира за адресою: АДРЕСА_1 ;

-визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

Вимоги позову мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після якого залишилась квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . За життя померлий батько прийняв вищезазначене нерухоме майно у спадщину після смерті своєї матері (бабусі ОСОБА_1 ) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак не оформив своїх спадкових прав за законом. Після смерті спадкодавців позивач звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Білої Тетяни Сергіївни із заявою про прийняття спадщини після померлого батька, внаслідок чого було зареєстровано спадкову справу. 04.03.2024 ОСОБА_1 нотаріусу ОСОБА_5 було подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, за результатом розгляду якої йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через неможливість прочитати текст пошкодженого правовстановлюючого документа на квартиру, про що винесено відповідну постанову. Отримати дублікат пошкодженого договору міни, на підставі якого квартира належала ОСОБА_3 , не вбачається за можливе, оскільки юридична особа, якою він був зареєстрований, припинила своє існування. Таким чином, звернення до суду із позовною заявою обґрунтовується необхідністю визнання за ОСОБА_1 права власності на зазначене нерухоме майно з метою подальшого розпорядження ним.

30.04.2024 року Шевченківським районним судом м.Запоріжжя відкрито провадження у справі за вищевказаною позовною заявою та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження, про що винесено відповідну ухвалу.

Разом із позовною заявою до суду в інтересах ОСОБА_1 було подано клопотання про витребування доказів, в якому представник позивача адвокат Лєскін М.С. просив суд витребувати у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Білої Т.С. належним чином засвідчену копію спадкової справи, відкритої за зверненням померлого батька позивача, та належним чином засвідчену копію спадкової справи, відкритої за зверненням ОСОБА_1 , а також долучити їх до матеріалів справи.

16.05.2024 на адресу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя надійшли запитувані копії спадкових справ. Того ж дня відповідачем через підсистему «Електронний суд» подано до суду заяву про розгляд справи без участі, зазначивши, що в наявній справі територіальна громада в особі органів місцевого самоврядування є формальним відповідачем та не є суб`єктом, який не визнає чи порушує законні права позивача. Просив суд розглядати позовну заяву ОСОБА_1 без участі представника Запорізької міської ради. Відзиву на позовну заяву відповідачем надано не було.

24.06.2024 від представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя клопотання про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд приходить до наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла бабуся позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка залишила після себе квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з цим, батько позивача (син померлої), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був живий на момент настання вказаної події, звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Білої Т.С. із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері. Зазначений факт підтверджується матеріалами спадкової справи, отриманими за результатом витребування її належним чином засвідченої копії, зокрема, заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини від 23.12.2019 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. За свого життя останній належним чином право власності на квартиру не оформив, хоча і прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 . З метою належного оформлення спадщини після смерті батька, 20.02.2024 позивач звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Білої Тетяни Сергіївни із заявою (реєстраційний № 31) про прийняття спадщини, внаслідок чого було зареєстровано спадкову справу № 72026621. В подальшому, 04.03.2024 ОСОБА_1 нотаріусу ОСОБА_5 було подано заяву (реєстраційний № 35) про видачу свідоцтва про право на спадщину, за результатом розгляду якої відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, про що винесено відповідну постанову № 49/02-31 від 04.03.2024. Причиною відмови вказано неможливість прочитати текст правовстановлюючого документа на квартиру.

Договір міни, за яким ОСОБА_3 набула права власності на вищевказане нерухоме майно, був укладений на виконання біржового контракту № Н-1485 від 13.08.1999, у відповідності до Закону України «Про товарну біржу» (№ 1956-XII від 10.12.1991, в редакції від 16.02.1993) та норм законодавства, що діяли на момент вчинення правочину. Реєстрацію правовстановлюючого документа здійснено на Запорізькій універсальній товарній біржі «Капітал-Центр» (код: 25222859).

Позовна заява містить обґрунтування щодо неможливості отримати дублікат зазначеного правовстановлюючого документа на квартиру через фактичне припинення з 2001 року господарської діяльності біржи, якою договір міни було зареєстровано. У свою чергу, товариство - зберігач архівних документів повноваженнями на видачу дублікату не наділено. На підтвердження цього до позову долучено відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Сервіс 97» (код за ЄДРПОУ: 37527137) за вих. № 03 від 15.03.2024, в розпорядженні якого перебувають документи ЗУТБ «Капітал-Центр».

Відповідно до ч.1 ст.42 Закону України «Про нотаріат» (№3425-XII від 02.09.1993) та п.1 Глави 2 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 (далі «Порядок»), всі нотаріальні дії вчиняються нотаріусом у день подачі всіх необхідних для цього документів.

Згідно з п.4.16 Глави 10 Розділу ІІ Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

В ст.47 Закону України «Про нотаріат» та п.1 Глави 8 Розділу І Порядку передбачено, що нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про інформацію»документом є матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі. Згідно з п. 13 Глави 10 Розділу II «Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18 червня 2015 року, особливим видом копії документа є дублікат - повторно оформлений службовий документ для використання замість втраченого чи пошкодженого оригіналу, що має таку саму юридичну силу.

Дублікат виготовляється на такому самому бланку, що й оригінал, та містить інформацію, аналогічну інформації в оригіналі. На ньому проставляються відбиток печатки установи і підписи посадових осіб, які мають право підпису цих документів на момент оформлення дубліката. На дублікаті проставляється у правому верхньому куті відмітка «Дублікат».

З правової точки зору «дублікат» - документ, ідентичний похідному, що має такі самі юридичні наслідки, як і оригінал. Фактично видача дубліката полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості його використання з певних причин.

Суд звертає увагу на доводи позивача в частині щодо відсутності в нього можливості отримати дублікат договору міни №Н-1485 від 13.08.1999 року з огляду на викладені в позовній заяві обставини, які унеможливлюють вчинення нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки чинним законодавством передбачена вимога до нотаріусів не приймати для вчинення нотаріальних дій документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження. Отже, внаслідок цього позивач позбавлений можливості реалізовувати майнові права з розпорядження квартирою.

Вирішуючи вимогу позову щодо визнання дійсним договору міни, суд виходить із наступного.

ТОВ «Капітал Сервіс 97» у його Відповіді, окрім неможливості надати дублікат Договору міни, повідомило наступні відомості:

«Договір міни №Н-1485 квартири АДРЕСА_2 на квартиру АДРЕСА_3 , укладений 13.08.1999 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у повній відповідності з Законом України «Про товарні біржі» від 10.12.1991 року, також на виконання біржового контракту №Н-1485, установчими документами Біржі:

-нерухоме майно було допущене до обігу ЗУТБ «Капітал-Центр»;

-сторони вказаного договору діяли як члени Біржі;

-неповнолітні учасники угоди були відсутні;

відсутність заборон та арештів на нерухоме майно перевірено.

В результаті укладення договору міни Н-1485 13.08.1999 року у особисту власність ОСОБА_3 перейшла квартира АДРЕСА_2 , у особисту власність ОСОБА_4 - квартира АДРЕСА_3 ».

Факт реєстрації права приватної власності ОСОБА_3 на квартиру підтверджується змістом повного тексту Договору міни, копія якого була надана Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» (код за ЄДРПОУ: 03344941, далі «ТОВ «ЗМБТІ») як додаток до листа №1818 від 21.03.2024 «Про надання інформації». 16.08.1999 здійснено відповідний запис в реєстровій книзі №282 за реєстровим №38903, помітка про який наявна в наданій копії Договору міни. Технічний паспорт, зроблений за матеріалами технічної інвентаризації від 29.06.1999, містить інформацію про замовника в особі ОСОБА_3 .

На ім`я позивача ТОВ «ЗМБТІ» сформовано новий технічний паспорт на квартиру станом на 26.03.2024 та надано діючий витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документа: ТІ01:2950-6619-5112-8856 від 27.03.2024). За текстом витягу підтверджується наявність права приватної власності на квартиру на підставі договору міни, зареєстрованого на Запорізькій універсальній товарній біржі «Капітал-Центр» 13.08.1999 №Н-1485 (копії документів з ТОВ «ЗМБТІ» додаються).

У позивача зберіглось старе реєстраційне посвідчення на квартиру з ім`ям ОСОБА_3 як власника, видане Орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», серії АБД №011999, яке знаходиться в пошкодженому стані. Разом із тим, в розпорядженні ОСОБА_1 залишилась його копія, зроблена до пошкодження оригінального примірника, яка за змістом є ідентичною копії договору, наданої ТОВ «ЗМБТІ» з відповіддю №1818 від 21.03.2024, що була подана разом із позовною заявою та міститься в матеріалах справи.

Отже, інформація з перелічених вище матеріалів підтверджує обставини оформлення правочину, за результатом якого бабуся позивача ( ОСОБА_3 ) набула прав на квартиру.

Враховуючи, що правовідносини з набуття майнових прав на квартиру виникли в результаті укладення договору міни 13.08.1999 року, до них необхідно застосовувати норми законодавства, що діяли на момент вчинення відповідного правочину.

Згідно з ч.1 ст.47 Цивільного кодексу Української РСР (№ 1540-VI від 18.07.1963, в редакції зі змінами, чинними на момент укладення Договору міни, далі «ЦК УРСР»), нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про товарну біржу» (№ 1956-XII від 10.12.1991, в редакції від 16.02.1993, чинній на момент укладення договору міни), товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій.

В ст.2 зазначеного Закону закріплено, що основними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін, публічність проведення біржових торгів. Отже, товарна біржа це оптовий, регулярно діючий ринок, де відбувається торгівля сировиною, матеріалами, іншими товарами, допущеними до обігу на біржі, створений для зручності здійснення комерційної діяльності юридичними та фізичними особами, які, в свою чергу, повинні бути обов`язково зареєстрованими відповідною біржею як її учасники.

Згідно зі ст. 15 Закону, не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 3 чинного Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (№ 1952-IV від 01.07.2004), речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації. Разом з тим, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Таким чином, враховуючи положення ст.15 Закону України «Про товарну біржу», чинні на момент підписання правовстановлюючого документа на квартиру, та зміст наявних в матеріалах справи доказів на підтвердження його укладення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про визнання дійсним договору міни №Н-1485 від 13.08.1999 року.

Стосовно відсутності належного оформлення спадкодавцем ОСОБА_2 за його життя спадкових прав на квартиру після смерті ОСОБА_3 слід зазначити, що вказана обставина не повинна порушувати право ОСОБА_1 як спадкоємця на отримання після смерті ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину.

Батько позивача після смерті своєї матері, якій квартира належала на праві особистої приватної власності на підставі договору міни № Н-1485 від 13.08.1999, у визначений в ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк звернувся до нотаріуса Білої Т.С. із заявою про прийняття спадщини, однак за свого життя належним чином не зареєстрував права власності на успадковане майно, про що йдеться у постанові нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України).

За правилами ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

В ч.1 ст.1296 ЦК України закріплено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

У відповідності до ч. 1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Водночас, нормами вказаної статті, так само як і іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у вигляді втрати права на спадщину. За правилами ч. 3 ст.1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Відповідно до ч.1 ст. 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Отже, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, кінцевим строком не обмежена. Отримання свідоцтва про право на спадщину є правом спадкоємця, яке він може використати у будь-який час.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові №523/3522/16-цвід 14.08.2019(провадження №61-21211св18), законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права, зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права.

Чинне законодавство України дозволяє спадкоємцю здійснити державну реєстрацію права власності спадкодавця після смерті останнього. Проте, позивач позбавлений такої можливості з огляду на те, що для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця потрібен укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дублікат (у відповідності до п.1 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (№1952-IV від 01.07.2004) та п.66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015, в редакції постанови № 553 від 23.08.2016).

Таким чином, прийняття спадкодавцем спадщини без належного оформлення спадкових прав на неї та відсутність (істотне пошкодження) правовстановлюючого документа унеможливлюють отримання позивачем свідоцтва про право на прийняту спадщину, що порушує його законне право на розпорядження спадковим майном після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

Суд також погоджується з відповідністю обраного позивачем способу захисту його прав в судовому порядку, що відповідає положенням чинних нормативно-правових актів та судовій практиці.

Постанова нотаріуса про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину) перешкоджає захисту спадкових прав позивача в позасудовому порядку і є підставою для звернення до суду з метою визнання його права власності на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

Конституція України в ст.41 гарантує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом, захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Розкриття змісту права власності передбачено у ч.1 ст.317 ЦК України, відповідно до якої власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. В ст.321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.9 ч. 1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (№ 1952-IV від 01.07.2004), державна реєстрація права власності проводиться на підставі, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

В п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Таким чином, вимоги спадкоємця про визнання права власності на спадкове майно можуть бути предметом розгляду судом після завершення процедури нотаріального розгляду письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством, яка завершується винесенням нотаріусом відповідної постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (Постанова Верховного Суду від 20.03.2020 у справі № 320/8118/17).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10-13, 78-82, 89, 141, 264, 265, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Лєскіна Миколи Сергійовича до Запорізької міської ради, третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Біла Тетяна Сергіївна, про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати дійсним договір міни, укладений 13.08.1999 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зареєстрований на Запорізькій універсальній товарній біржі «Капітал-Центр» за реєстраційним № НОМЕР_3 , в результаті укладення якого в особисту власність ОСОБА_3 перейшла квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя П.В. Зарютін

СудШевченківський районний суд м. Запоріжжя
Дата ухвалення рішення24.06.2024
Оприлюднено04.07.2024
Номер документу120130855
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом.

Судовий реєстр по справі —336/3464/24

Рішення від 24.06.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Зарютін П. В.

Ухвала від 30.04.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Зарютін П. В.

Ухвала від 24.04.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Зарютін П. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні