Рішення

від 02.07.2024 по справі 581/442/24

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/442/24

Провадження № 2/581/213/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2024 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колядинець» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в :

29 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, який мотивувала тим, що вона є власником земельної ділянки площею 2,9337 га (кадастровий номер 5923282600:02:001:0059), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Синівської сільської ради (колишньої Колядинецької сільської ради Липоводолинського району) Роменського району Сумської області.

15 січня 2007 року вона уклала із СВК «Колядинець» договір оренди вказаної земельної ділянки на строк 15 років, який було зареєстровано у Державному реєстрі земель 9 серпня 2007 року. З урахування особливостей правового режиму воєнного стану в Україні, згідно норм Закону України від 24 березня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», строк дії договору пролонгований на один рік, тобто до 9 серпня 2023 року.

Вважаючи, що термін дії договору закінчується та маючи бажання самостійно обробляти належну їй земельну ділянку, вона 8 листопада 2023 року направила відповідачу листа, яким повідомила про свій намір, вказавши про закінчення терміну дії договору оренди землі. 21 листопада 2023 року позивач отримала від кооперативу лист, у якому зазначалося, що 22 січня 2021 року між ними, як орендарем та орендодавцем, нібито було укладено додаткову угоду до основного договору оренди землі, за умовами якої строк дії договору оренди продовжено до 9 серпня 2029 року. На підтвердження наведених обставин їй було надано примірник додаткової угоди та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Зазначає, що жодних додаткових угод із СВК «Колядинець» вона не укладала, будь-яких доручень на укладення таких угод від її імені нікому не давала, не приймала результатів такої угоди та не бажала їх настання, підпис у цьому документі їй не належить. Вважає дії відповідача щодо самовільного використання її земельної ділянки незаконними та такими, що створюють їй суттєві перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, оскільки вказаний правочин нею не вчинявся, не приймався та не відповідав її волі.

Посилається на позицію Великої Палати Верховного суду, викладену у постанові від 16 червня 2020 року по справі № 145/2047/16-ц, згідно із якою, у тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли. Крім того, у вказаній постанові було зроблено відступ від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначивши, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

На підставі викладеногопозивач просила

- усунути перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою, загальною площею 2,9337 га, з кадастровим номером 5923282600:02:001:0059, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Синівської сільської ради Роменського району Сумської області, шляхом повернення її власнику із незаконного користування СВК «Колядинець»;

- скасувати державну реєстрацію речового права права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5923282600:02:001:0059, що вчинена на підставі додаткової угоди між СВК «Колядинець» та ОСОБА_1 від 22 січня 2021 року.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник СВК «Колядинець» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від відповідача надійшла заява за підписом голови СВК «Колядинець» Сліпченка А., скріплена печаткою кооперативу, у якій зазначено, що керівництвом СВК «Колядинець» проведено службову перевірку щодо обставин, викладених у позовній заяві. За її результатами встановлено, що у відповідний період часу в СВК «Колядинець» на посаді фахівця з договірної роботи відділу земельних ресурсів працювала особа, яка під час виконання своїх посадових обов`язків допускала грубі порушення порядку укладення договорів оренди земельних ділянок та додаткових угод до них, самостійно власноручно підписуючи вказані договори від імені власників земельних ділянок, як орендодавців. Враховуючи викладене та з метою недопущення стягнення судових витрат у справі, що становлять близько 20000 грн., СВК «Колядинець» підтверджує викладені у позовній заяві обставини, визнає пред`явлений позов у повному обсязі та не заперечує проти його задоволення. Розгляд справи просить провести без присутності представника відповідача.

Ухвалою суду від 31 травня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,302 га, кадастрові номери 5923282600:02:001:0059,5923282600:02:001:0119, 5923282600:01:002:0209 (а.с. 7).

15 січня 2007 року між СВК «Колядинець» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,302 га, який у Державному реєстрі земель зареєстровано 9 серпня 2007 року. Відповідно до п. 8 вказаного договору, його укладено на 15 років, відповідно до пункту 43 договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с. 8-9).

У матеріалах справи мається примірник додаткової угоди до договору оренди землі від 15 січня 2007 року, який датовано 22 січня 2021 року, сторонами зазначено позивача та відповідача. Зазначений правочин викладає основний договір оренди у новій редакції, у пункті 8 якого встановлено новий строк дії договору оренди 22 роки. Додаткова угода має розділ реквізити сторін та підписи (а.с. 12-13).

Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 11 травня 2024 року вбачається, що:

30 серпня 2017 року державним реєстратором філії КП «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади Сумської області за СВК «Колядинець» зареєстровано право оренди на земельну ділянку площею 2,9337 га, кадастровий номер 5923282600:02:001:0059, номер запису про інше речове право: 22146440, індексний номер: 36888144, підстава: договір оренди землі від січня 2007 року, додаткова угода від 22 січня 2021 року, строк дії - до 9 серпня 2029 року (а.с. 15).

8 листопада 2023 року позивач звернулася до СВК «Колядинець» із заявою про повернення належної їй земельної ділянки у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди землі (а.с. 10).

21 листопада 2023 року відповідач надав їй письмову відповідь про те, що 22 січня 2021 року між ними було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 15 січня 2007 року, якою строк дії договору продовжено до 9 серпня 2029 року, а тому відсутні підстави для повернення вказаної земельної ділянки (а.с. 11).

При вирішенні справи суд застосовує такі норми права.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Частина 1 статті 202 ЦК України вказує, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Частиною 3 статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Згідно з частиною 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК України).

Згідно з статтею 319 ЦК України власник володіє користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з статтею 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Стаття 1 Закону України «Про оренду землі» вказує, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з частинами 1, 5 статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Воєнний стан на території України був запроваджений 24 лютого 2022 року, а Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» набрав чинності 19 листопада 2022 року.

Висновки суду по суті спору.

Термін дії укладеного між сторонами договору оренди від 15 січня 2007 року 15 років з моменту державної реєстрації права оренди терміном, тобто до 9 серпня 2022 року, однак відповідно до положень пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» набрав чинності 19 листопада 2022 року, договір оренди землі поновлено на 1 рік, тобто до 9 серпня 2023 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказувала, що додаткова угода від 22 січня 2021 року до договору оренди землі від 15 січня 2007 року із відповідачем нею не укладалася, підпис, який міститься у цій додатковій угоді їй не належить, а тому вказаний правочин не відповідав її волі.

Оскільки строк дії договору оренди землі від 15 січня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та СВК «Колядинець» закінчився 9 серпня 2023 року, у зв`язку з цим відповідач неправомірно, поза межами дії договору користується належною позивачу земельною ділянкою, тому дана земельна ділянка підлягає поверненню її власнику із незаконного користування СВК «Колядинець».

В той же час визнання відповідачем позову на переконання суду не лише не суперечить закону та не порушує прав та інтересів орендодавця, а й сприяє відновленню порушених прав.

Відповідач не був позбавлений можливості надати суду докази виконання вказаного договору оренди, у разі їх наявності. Оцінка відповідності дій голови СВК «Колядинець» Сліпченка А.М. інтересам кооперативу, що виявились у наданні заяви про визнання позову із відповідним її обґрунтуванням, знаходиться поза межами предмету дослідження у даній справі.

Судом встановлено, що волевиявлення позивача на укладення додаткової угоди до договору оренди землі у встановлений законом спосіб не відбулося, оскільки правочин не був нею підписаний, тобто такий правочин є неукладеним, а відповідач не спростував цієї обставини, а навпаки визнав цей факт.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки в межах негаторного позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, постанова Касаційного цивільного судувід 19 червня 2024 року по справі № 385/290/23).

Враховуючи викладене, суд вважає, що усунення перешкод у користуванні належної позивачу земельної ділянки шляхом її повернення власнику із незаконного користування відповідача, з огляду на те, що права та обов`язки сторін за додатковою угодою не виникли через її неукладеність, є ефективним способом захисту порушених прав орендодавця, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Права та обов`язки у сторін на підставі додаткової угоди від 22 січня 2021 року не виникли через її неукладеність, реєстрація права оренди на підставі неукладеної сторонами договору оренди додаткової угоди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження своєю власністю - земельною ділянкою. Отже, реєстрація права оренди за орендарем на земельну ділянку, у той час коли додаткову угоду, якою змінено термін дії основного договору оренди, орендодавець фактично не підписував (правочин є неукладеним), не відповідає вимогам закону.

У розумінні положень статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати слід залишити за позивачем, оскільки вимоги про їх відшкодування позивач не пред`являв.

Керуючись статтями 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 ділянкою загальною площею 2,9337 га (кадастровий номер 5923282600:02:001:0059), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовану на території Синівської сільської ради Роменського району Сумської області, шляхом її повернення власнику із незаконного користування Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колядинець».

Скасувати державну реєстрацію права оренди Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колядинець» земельної ділянки площею 2,9337 га з кадастровим номером 5923282600:02:001:0059, вчинену 30 серпня 2017 року, індексний номер рішення 36888144, на підставі додаткової угоди між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Колядинець» та ОСОБА_1 від 22 січня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Сільськогосподарський виробничий кооператив «Колядинець» (с. Колядинець Роменського району Сумської області, вул. Щастя, 23, код ЄДРПОУ 31622896).

Суддя О. В. Кузьмінський