Постанова

від 01.07.2024 по справі 320/24053/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/24053/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 2852/07-05 від 17.02.2023 року (форма В1) про завищення бюджетного відшкодування в розмірі 386 585 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 38 659 грн; податкове повідомлення-рішення №2854/0705 від 17.02.2023 року (форма В4), яким встановлено завищення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 2 490 935 грн; податкове повідомлення-рішення № 2855/07-05 від 17.02.2023 року (форма Р), яким встановлено заниження суми податкових зобов`язань ПДВ на суму 778 189 грн, прийняті Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області, на підставі акту перевірки за № 14415/10-36-07-05/30479810 від 05.12.2022 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрхарчопромкомплекс» (код ЄДРПОУ - 30479810) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» дані, зазначені у абзацах 2, З, 5, 7, 9, 10, 12, 13 та 14 пункту 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 07.06.2011 року на підставі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100339815.

19.10.2023 року ТОВ «Укрхарчопромкомплекс» зареєстрував податкову декларацію № 9214659936 з податку на додану вартість за вересень 2022 року та у рядку 20.2.1 цієї ж декларації частину від`ємного значення з ПДВ у розмірі 386 585 грн. було заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

Підставою для виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у вересні 2022 року є отримання послуг на виконання укладених договорів оренди нежитлових приміщень та обладнання на суму ПДВ 386 585 грн.

У період з 22.11.2022 року по 28.11.2022 року Головним управлінням ДПС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Урхарчопромкомплекс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2022 року.

Результати перевірки оформлені актом № 14415/10-36-07-05/30479810 від 05.12.2022 року (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Укрхарочпромкомплекс» ст. 185, ст. 186, ст. 187, ст. 188, ст. 195, п. 198.1 ст. 198 пп «б» п. 200.4, 200.7, 200.14 ст. 200 ПК України, у результаті чого позивачем занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ по декларації за вересень 2022 року (рядок 18 Декларації) в сумі ПДВ 778 189 грн.; позивачем завищено суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за вересень 2022 року (рядок 20.2.1 Декларації) в сумі ПДВ 386 585 грн.; позивачем завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду по декларації за вересень 2022 року (рядок 21 Декларації) в сумі ПДВ 2 490 935 грн. Тому у бюджетному відшкодуванні було відмовлено та донараховано податкові зобов`язання шляхом прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області 17 лютого 2023 року прийнято: податкове повідомлення-рішення № 2852/07-05, яким відповідач зменшив суму бюджетного відшкодування позивачу на 386 585 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 38 659 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2855/07-05, яким відповідач збільшив суму податкових зобов`язань ПДВ позивача за вересень 2022 року на суму 778 189 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2854/07-05, яким відповідач зменшив від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту позивача наступного звітного (податкового) періоду на суму 2490935 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту а пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV (далі по тексту - Закон №996-XIV), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно частини першої статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначений у статті 200 Податкового кодексу України

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З системного аналізу наведених вище положень законодавства випливає, що єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та сум, на які зменшено від`ємне значення фінансового результату до оподаткування оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, є належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи за результатами реальної господарської операції, що підтверджують її повноту та зміст відповідно до цілей господарської діяльності платника податків.

Позивач за договором № 40 від 26.04.2019 року орендував нежитлові (виробничі, складські та офісні) за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична 49б та виробниче обладнання за договором № 1 від 03.01.2018 року у ТОВ «ФІШЕРР».

З матеріалів справи вбачається, що ПДВ, яке було заявлено до бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2022 року у розмірі 386 585 грн. та стало предметом позову, складається з наданих позивачу послуг:

- з оренди приміщень у січні-лютому 2022 року, в підтвердження чого суду надано відповідний акт надання послуг № 5 від 31.01.2022 року за послуги оперативної оренди приміщень, акт надання послуг №72 від 28.02.2022 року за послуги компенсації вартості комунальних послуг, акт надання послуг №71 від 28.02.2022 року за послуги оперативної оренди приміщень та платіжні інструкції про оплату даних послуг. На дані господарські операції складено та зареєстровано податкові накладні;

- з оренди обладнання у лютому 2022 року, в підтвердження чого суду надано відповідний акт надання послуг № 88 від 28.02.2022 року та платіжні інструкції про оплату даних послуг. На дані господарські операції складено та зареєстровано податкові накладні.

Позивач здійснює діяльність із перероблення та оптової торгівлі рибою, відповідно, господарські операції з оренди офісних, складських, виробничих приміщень та виробничого обладнання безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю позивача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не має заперечень щодо оформлення документів та фактичного здійснення зазначених господарських операцій з оренди приміщень та обладнання, що приймають участь у бюджетному відшкодуванні по декларації за вересень 2022 року у розмірі 386585 грн.

Посилання службових осіб податкового органу на відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей (матеріально-технічної бази) у контрагентів позивача (постачальників судака) ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «ВМС-10» та ТОВ «Велесок», суд першої інстанції правомірно вважає необґрунтованими та безпідставними, адже це не виключає можливості реального виконання постачальниками господарських зобов`язань та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру. Основні засоби та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди.

Окрім того, реальність здійснення господарських операцій з постачання контрагентами позивача (постачальників судака) ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «ВМС-10» та ТОВ «Велесок» підтверджується первинними документами.

Судом першої інстанції правильно враховано, що позивачем, з метою підтвердження реального характеру виконання сторонами своїх зобов`язань за вказаними вище договорами з придбання орендних послуг у ТОВ "ФІШЕРР", сплачено кошти, за якими позивачем включено до сум податкового кредиту з податку на додану вартість звітного періоду, що перевірявся контролюючим органом.

Позивач має всі документи, які підтверджують фактичне надання йому послуг від ТОВ "ФІШЕРР". На момент складання податкових накладних, в період що перевірявся, зазначений контрагент позивача був зареєстрований органами державної податкової служби у встановленому порядку в якості платника ПДВ, а тому мав відповідні правові підстави для складання податкових накладних. При цьому суд зауважує, що відповідач не посилається на відсутність реєстрації податкових накладних, на підставі яких позивачем збільшено суму податкового кредиту у встановленому порядку.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення № 2852/07-05 від 17.02.2023 року, податкове повідомлення-рішення № 2855/07-05 від 17.02.2023 року та податкове повідомлення-рішення № 2854/07-05 від 17.02.2023 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» дані, зазначені у абзацах 2, 3, 5, 7, 9, 10, 12, 13 та 14 пункту 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстра заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункта 200.7.2 цієї правової норми заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «б» і «в» цього пункта, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункта, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 затверджений Порядок ведення Реєстра заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі Порядок №26), який набрав чинності з 01 квітня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 цього Порядка орган державної податкової служби вносить до Реєстру, зокрема, такі дані: - дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); - суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; - дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);- дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДПС; - дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; - дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; - суму узгодженого органом ДПС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядка №26 повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстра.

Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДПС на наступний робочий день після виникнення такого випадку (пункту 7 Порядка).

Як встановлено судом у ході розгляду справи, до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані про заяву позивача не внесені.

Отже, відповідачем не виконано покладеного на нього обов`язку щодо відображення у Реєстрі інформації про заяву позивача, яка була подана разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2022 року.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 21.07.2021 року у справі №320/5697/20.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено: 02 липня 2024 року.