Постанова

від 02.07.2024 по справі 911/2870/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2024 р. Справа№ 911/2870/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Хрипуна О.О.

Мальченко А.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.02.2024

у справі №911/2870/23 (суддя Смірнов О.Г.)

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури

в інтересах держави в особі

Фонду державного майна України (позивач-1)

Державного агентства меліорації та рибного господарства України (позивач-2)

Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (позивач-3)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп" (відповідач-1)

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (відповідач-2)

про визнання недійсним договору та повернення у власність держави спірного майна,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Державного агентства меліорації та рибного господарства України та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №15/4-286вих-23 від 05.09.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквираплемрибгосп» та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про визнання недійсним договору та повернення у власність держави спірного майна.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.02.2024 у справі №911/2870/23 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп" та зупинено провадження у справі №911/2870/23 за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Державного агентства меліорації та рибного господарства України та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп", Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про визнання недійсним договору та повернення у власність держави спірного майна шляхом його витребування до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №925/1133/18.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що одним із позивачів є Фонд державного майна України, а одним з відповідачів - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду у справі №925/1133/18 Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вважає, що питання про наявність / відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли один орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, прокурор визначив одним з відповідачів, а інший компетентний (контролюючий) орган прокурор не зазначив як позивачем, має характер виключної правової проблеми, яка з огляду на істотні розбіжності у судовій практиці судів різних інстанцій є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, прокурор звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- висновок суду першої інстанції про неможливість розгляду цієї справи до закінчення касаційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №925/1133/18 зроблений в порушення положень статей 13, 73, 74, 76-79, 86, 195, частини 1 пункту 7 статті 228, частини 1 пункту 11 статті 229, 234, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з неповним з`ясуванням дійсних обставин справи, а також без врахування висновків Верховного Суду щодо правильного застосування норм господарського процесуального законодавства про зупинення провадження у справі за подібних обставин, що призвело до постановлення ним помилкової ухвали;

- необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

- не врахувавши дійсний характер правової проблеми, яка є предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №925/1133/18 у контексті позовів прокурора, а саме щодо звернення прокурора до суду як самостійного позивача, коли уповноважений орган визначено одним з відповідачів, а інший компетентний (контролюючий) орган прокурор не зазначає як позивача, відповідно питання наявності/відсутності виключних підстав для представництва інтересів держави прокурором з точки зору комплексного застосування положень частин 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частин 4, 5 статті 53 ГПК України, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі, порушивши приписи пункту 1 частини 7 статті 228 ГПК України.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідачами письмових відзивів на апеляційну скаргу суду не надано, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Хрипун О.О., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2870/23.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.02.2024 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №911/2870/23.

27.03.2023 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому у справі.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №911/2870/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Скрипки І.М., суддів: Хрипуна О.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.02.2024 у справі №911/2870/23; вирішено розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.02.2024 у справі №911/2870/23 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Державного агентства меліорації та рибного господарства України та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №15/4-286вих-23 від 05.09.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквираплемрибгосп» та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про визнання недійсним договору та повернення у власність держави спірного майна.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.02.2024 у справі №911/2870/23 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп" та зупинено провадження у справі №911/2870/23 за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Державного агентства меліорації та рибного господарства України та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп", Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про визнання недійсним договору та повернення у власність держави спірного майна шляхом його витребування до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №925/1133/18 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради, ПП "Інвестиційно-будівельна компанія "Будгарант" про визнання незаконним і скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсним змін до договору оренди землі.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що одним із позивачів Фонд державного майна України, а одним з відповідачів Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях. В ухвалі Великої Палати Верховного Суду у справі №925/1133/18 Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вважає, що питання про наявність / відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли один орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, прокурор визначив одним з відповідачів, а інший компетентний (контролюючий) орган прокурор не зазначив як позивачем, має характер виключної правової проблеми, яка з огляду на істотні розбіжності у судовій практиці судів різних інстанцій є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 ГПК України).

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

Згідно з постановою Верховного Суду від 29.03.2017 у справі №444/2909/15-ц визначено поняття судових рішень в подібних правовідносинах, під якими Верховний Суд вказав розуміти такі рішення, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. Так, Об`єднана Палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.20220 у справі №910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 прийнято до розгляду справу №925/1133/18 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради, ПП "Інвестиційно-будівельна компанія "Будгарант" про визнання незаконним і скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі, скерованому до суду внаслідок встановлених порушень вимог чинного земельного законодавства, яке полягало у зміні цільового призначення земельних ділянок, внесенні відповідних змін до договору оренди землі на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування й без розробки землевпорядної документації.

Суб`єктом відповідного порушеного права у спірних правовідносинах є держава і територіальна громада м. Черкаси в особі Черкаської міської ради, а порушення її прав безпосередньо пов`язане з необхідністю оспорення законності рішення цього представницького органу місцевого самоврядування, який не має можливості ні самостійно, ні в судовому порядку оскаржити власні дії та ефективно захистити права територіальної громади, як суб`єкта порушеного права.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №910/5201/19 від 20.07.2022 про те, що в таких правовідносинах Держгеокадастр України не наділений, згідно з чинним законодавством повноваженнями на звернення в інтересах держави з позовом про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування для того, щоб цивільні права територіальної громади не залишились незахищеними, прокурор у справі №925/1133/18 звернувся до суду на захист інтересів держави як самостійний позивач, відповідно до приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України. Позаяк, Конституцією України передбачено окремий самостійний тип представництва - представництво прокурором інтересів держави в суді (sui generis).

Приймаючи справу до провадження, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про обґрунтованість мотивів, на підставі яких постановлено ухвалу Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 07.09.2023 у даній справі №925/1133/18, а саме: "питання про наявність/відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли один орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, прокурор визначив одним з відповідачів, а інший компетентний (контролюючий) орган прокурор не зазначив як позивача, має характер виключної правової проблеми, яка з огляду на істотні розбіжності у судовій практиці судів різних інстанцій є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду" (пп. 34, 38 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 у справі №925/1133/18).

Тобто, касаційний перегляд справи №925/1133/18 саме Великою Палатою Верховного Суду зумовлений необхідністю формування єдиної правозастосовчої практики щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права (частини 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частини 4, 5 статті 53 ГПК України) у разі звернення прокурора до суду на захист інтересів держави як самостійного позивача.

Водночас, правовідносини у справі №925/1133/18 не є подібними до правовідносин у даній справі №911/2870/23, з огляду на таке.

Так, за обставинами справи №925/1133/18, що переглядалася Великою Палатою Верховного Суду, прокурором встановлено порушення інтересів держави й територіальної громади у сфері розпорядження та раціонального використання землі, яке полягало у зміні цільового призначення земельних ділянок та внесення відповідних змін до договору оренди землі на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування й без розробки землевпорядної документації.

Тобто, безпосереднім предметом спірних правовідносин є визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними внесених на його підставі змін до договору оренди землі.

Натомість, у справі №911/2870/23 підставою для звернення прокурора до суду став факт порушення вимог приватизаційного законодавства при відчуженні Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, як державним органом приватизації, на користь ТОВ "Сквираплемрибгосп" об`єктів державної власності - гідротехнічних споруд ставків, розташованих на території Сквирського району Київської області, у позаконкурентний спосіб, шляхом їх викупу, на підставі положень статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 №2269-VIII.

Прокурор у даних спірних правовідносинах звернувся до суду з позовними вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення у власність держави спірного майна шляхом його витребування у покупця.

Таким чином, з огляду на різні предмети та безпосередні об`єкти спорів у справі №925/1133/18 (договір оренди землі й земельна ділянка водного фонду) та у справі №911/2870/23 (договір купівлі-продажу й гідротехнічні споруди ставків відповідно відмінним є і матеріально-правове регулювання спірних правовідносин: норми Земельного кодексу України й суміжного до нього земельного законодавства проти норм Закону №2269-VIII й дотичного до нього приватизаційного законодавства).

Також, відмінним є і суб`єктний склад спірних правовідносин, а саме: у справі №925/1133/18 прокурор звернувся до суду на захист інтересів держави й територіальної громади міста Черкаси, відповідно до приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України, як самостійний позивач до Черкаської міської ради, яка власне і є порушником за викладеними у позові обставинами справи. При цьому, вказано про відсутність будь-яких інших уповноважених суб`єктів владних повноважень, до сфери яких входив би захист інтересів держави у даному спорі.

У той же час, у справі №911/2870/23 прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі трьох уповноважених суб`єктів владних повноважень: Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (так як останні наділені функціями уповноважених органів управління спірним майном), а також Фонду державного майна України (який є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, до основних завдань якого належить здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, у тому числі повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства).

Враховуючи наявність у Фонду державного майна України, Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України відповідних повноважень на захист інтересів держави у спірних правовідносинах стосовно безпосереднього об`єкта спору - гідротехнічних споруд ставків у справі №911/2870/23 прокурором визначено позивачами зазначені три державні органи управління.

Відповідачами у справі №911/2870/23 є ТОВ "Сквираплемрибгосп" (покупець) та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (орган приватизації, продавець від імені держави).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у справі №925/1133/18 не є подібними до правовідносин у справі №911/2870/23, оскільки вони різняться за усіма критеріями подібності: змістовним, об`єктами спорів та суб`єктним складом.

Отже, суд першої інстанції не був позбавлений можливості розглянути позовні вимоги у даній справі по суті, без зупинення провадження у справі, самостійно надати оцінку доказам.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу.

Не звернувши уваги на наведені обставини, господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі, оскільки правовідносини у справі №925/1133/18 не є подібними до правовідносин у справі №911/2870/23.

Згідно інформації з веб-сайту Єдиного державного реєстру судових рішень 11.06.2024 постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №925/1133/18 касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задоволено; постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі № 925/1133/18 скасовано; справу № 925/1133/18 направлено до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, судом апеляційної інстанції визнаються обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Згідно з п. 6 ч. 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оцінюючи в сукупності усі матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.02.2024 у справі №911/2870/23 та скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.02.2024 у справі №911/2870/23 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 13.02.2024 у справі №911/2870/23 скасувати.

3. Матеріали справи № 911/2870/23 повернути до Господарського суду Київської області для подальшого розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді О.О. Хрипун

А.О. Мальченко