Постанова

від 01.07.2024 по справі 902/1601/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року Справа № 902/1601/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: Єнокян К.Л.

прокурор: Гарбарук В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Керівника Немирівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21 травня 2024 року у справі №902/1601/23 (повний текст складено 27 травня 2024 року, суддя Яремчук Ю.О.)

за позовом Керівника Немирівської окружної прокуратури (вул. Шевченка, 23, м. Немирів, Вінницька обл., 22800) в інтересах держави в особі Немирівської міської ради (вул. Соборна, 26, м. Немирів, Вінницька обл., 22800)

до Фермерського господарства "Надбужанське-С" (с. Стрільчинці, Вінницький р-н., 22843)

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Керівник Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Немирівської міської ради звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "Надбужанське-С" про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21 травня 2024 року у справі №902/1601/23 затверджено мирову угоду у справі №902/1601/23, укладену між Фермерським господарством "Надбужанське-С" та Немирівською міською радою такого змісту:

Мирова угода

у господарській справі №902/1601/23

22 квітня 2024 року м. Немирів

Ми, Фермерське господарство "Надбужанське-С" (код ЄДРПОУ: 39455399), в особі директора Сандуляка Олега Петровича, який діє на підставі Статуту (далі - "Відповідач") та

Немирівська міська рада (код ЄДРПОУ: 03772619), в особі міського голови Качура Віктора Миколайовича, який діє на підставі Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - "Позивач") (в подальшому разом іменуються "Сторони"), які є сторонами у справі №902/21/24, яка знаходиться у провадженні судді Яремчука Ю.О. Господарського суду Вінницької області за позовом Керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Немирівської міської ради до ФГ "Надбужанське-С" про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки з кадастровим номером 0523085900:01:001:0802, домовились про укладення мирової угоди у господарській справі №902/1601/23 (далі - Мирова угода) на таких умовах:

1. Відповідач за цією Мировою угодою зобов`язується:

1.1. Сумлінно виконувати свої зобов`язання за Договором оренди землі №530 від 29 вересня 2020 року, зареєстрованого у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 13 жовтня 2020 року.

1.2. Своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельною ділянкою з кадастровим номером 0523084000:01:001:0802 до закінчення терміну дії Договору.

2. Позивач відмовляється від заявлених позовних вимог.

3. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

4. Ця Мирова угода набуває чинності з дня її затвердження господарським судом Вінницької області і є обов`язковою для виконання Сторонами.

5. Ця мирова угода укладена у трьох примірниках: один примірник залишається в матеріалах справи №902/1601/23, другий примірник залишається у Позивача, третій примірник залишається у Відповідача.

6. Сторони, укладаючи цю Мирову угоду, заявляють, що повністю розуміють та погоджуються, що відповідно до статті 193 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду Вінницької області про затвердження цієї Мирової угоди є виконавчим документом, який згідно статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягає примусовому виконанню після її подання Позивачем на виконання до органів державної виконавчої служби або приватних виконавців в порядку, встановленому законом.

ПОЗИВАЧ ВІДПОВІДАЧ

Немирівської міської ради Фермерського господарства

"Надбужанське-С"

Реквізити сторін.

Провадження у справі №902/1601/23 закрито.

Повернуто Вінницькій обласній прокуратурі (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 02909909) з Державного бюджету України 50% сплаченого за платіжною інструкцією №2794 (внутрішній номер 315920425) від 18 грудня 2023 року судового збору в сумі 3028 грн.

Присуджено до стягнення з Фермерського господарства "Надбужанське-С" (с. Стрільчинці, Вінницький район, Вінницька область, 22843, код ЄДРПОУ 39455399) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 02909909) 3028 грн витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Керівник Немирівської окружної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21 травня 2024 року у справі №902/1601/23 та передати справу для продовження розгляду до Господарського суду Вінницької області.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що постановлена ухвала суду про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі не відповідає відповідним критеріям. Спір у справі №902/1601/23 виник внаслідок систематичної несплати орендних платежів фермерським господарство "Надбужанське-С" за договором оренди землі №530 від 29 вересня 2020 року, що порушує права Немирівської міської ради. Предметом спору в даній справі є земельна ділянка з кадастровим номером 0523084000:01:001:0802 площею 3,4738 га, яка підлягає поверненню Немирівській міській раді з підстав систематичної несплати орендної плати. Так, з аналізу мирової угоди вбачається, що нею не врегульовано спір між учасниками правовідносин у справі №902/1601/23, а стосуються прав і обов`язків сторін, які можуть виникнути у майбутньому.

Прокурор зазначає, що згідно з умовами мирової угоди (пункт 2) позивач у справі Немирівська міська рада відмовляється від позовних вимог про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки. Водночас, відповідно до правових висновків, висловлених в постанові Верховного Суду від 11 січня 2023 року у справі №461/56/20 мирова угода укладається щодо прав і обов`язків стосовно предмета спору, а не вчинення процесуальних дій. Відмова від позову є процесуальною дією, відмінною від укладення мирової угоди. Тому, фактично вже враховуючи цю обставину, мирова угода не підлягала затвердженню.

Разом з тим, прокурор зазначає, що умови мирової угоди ніяким чином не стосуються уступок зі сторони відповідача, який зобов`язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером 0523084000:01:001:0802, що є фактично дублюванням умов договору, які підлягають до виконання в силу вимог закону і не можуть вважатися окремими зобов`язаннями чи поступками в розумінні змісту умов мирової угоди. При затвердженні мирової угоди судом не надано оцінки тому, що умови поданої на затвердження мирової угоди є невиконуваними, оскільки в разі несплати в майбутньому відповідачем орендної плати (пункти 1.1, 1.2 мирової угоди) така мирова угода не може бути пред`явлена до виконання, як виконавчий документ, що суперечить частині 3 статті 193 ГПК України.

Таким чином, прокурор вважає, що мирова угода у даній справі є за своїм змістом відмовою від позову, не покладає жодних додаткових зобов`язань на відповідача, не містить жодних поступок з його сторони, не вирішує питання розподілу судових витрат, а ухвала про її затвердження прямо суперечить вимогам частини 5 статті 55, частин 1, 5 статті 192, статті 193 ГПК України.

Листом №902/1601/23/3831/24 від 06 червня 2024 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Вінницької області.

14 червня 2024 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/1601/23.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 червня 2024 року, у зв`язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Петухова М.Г., судді-члена колегії Мельника О.В. та Олексюк Г.Є., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В., суддя Василишин А.Р.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 червня 2024 року у справі №902/1601/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Немирівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21 травня 2024 року у справі №902/1601/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 01 липня 2024 року об 10:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

26 червня 2024 року Фермерським господарством "Надбужанське-С" через систему "Електронний суд" поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просить суд закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частин 1 статті 264 ГПК України. У випадку продовження здійснення апеляційного перегляду апеляційну скаргу Керівника Немирівської окружної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу про закриття провадження у справі від 21 травня 2024 року у справі №902/1601/23 залишити без змін.

Відповідач зазначає, що на його думку такі дії прокуратури, як подача позову (з незрозумілої в тому числі для них самих мети досягнення), висловлення "єдиної правильної" думки щодо умов (поступок) Мирової угоди, подання формальної апеляційного скарги це все може стати об`єктивним підтвердженням того, що прокуратура необґрунтовано використовує повноваження прокурорського контролю всупереч меті правосуддя вирішувати спір. Продовження дії договору оренди земельної ділянки не суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а тому вимоги про розірвання договору земельної ділянки не є ефективним та належним способом захисту, як неодноразово стверджує Верховний Суд.

На переконання відповідача, у спорі, що виник, захист інтересів держави в суді вже здійснює ГУ ДПС у Вінницький області, а тому виникає питання доцільності іншого представника держави Керівника Немирівської окружної прокуратури, у захисті її інтересів з одного й того ж питання.

ФГ "Надбужанське-С" вважає, що прокурор очевидно і беззастережно перевищив свої повноваження, звертаючись до суду з позовом про розірвання Договору оренди, а відтак у позовних вимогах необхідно відмовити повністю.

Крім того, просить суд поновити строк для подачі доказів та долучити до матеріалів справи: копію рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі №120/12539/23; копію гарантійного листа №194 від 17 квітня 2024 року; копію податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2024 року; копію листа про опис майна №143 від 13 травня 2024 року; копію акта опису майна №179/39455399 від 13 травня 2024 року; копію платіжної інструкції від 18 квітня 2024 року №391.

26 червня 2024 року через "Електронний суд" від Фермерського господарства "Надбужанське-С" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 липня 2024 року у справі №902/1601/23 задоволено клопотання представника ФГ "Надбужанське-С" Єнокян К.Л. про проведення судового засідання в режимі відео конференції поза межами приміщення суду

Прокурор в судовому засіданні 01 липня 2024 року підтримав доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення. Просив суд скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21 травня 2024 року у справі №902/1601/23 про затвердження мирової угоди і закриття провадження у справі та передати справу для продовження розгляду до Господарського суду Вінницької області.

В судовому засіданні 01 липня 2024 року представник відповідача заперечила доводи апеляційної скарги та надала відповідні пояснення. Просила суд закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки апеляційна скарга прокуратури не є об`єктивною і не підлягає задоволенню.

Немирівська міська рада в судове засідання 01 липня 2024 року свого представника не направила, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника Немирівської міської ради.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 271 ГПК України).

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення прокурора та представника Фермерського господарства "Надбужанське-С" в судовому засіданні 01 липня 2024 року, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні оскарженої ухвали, судова колегія дійшла висновку, апеляційну скаргу Керівника Немирівської окружної прокуратури задовольнити, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21 травня 2024 року у справі №902/1601/23 скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Керівник Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Немирівської міської ради звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "Надбужанське-С" про розірвання договору оренди землі №530 від 29 вересня 2020 року, укладеного між Немирівською міською радою та ФГ "Надбужанське-С" (код ЄДРПОУ 39455399) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523084000:01:001:0892 площею 3,4738 га та зобов`язання ФГ "Надбужанське-С" (код ЄДРПОУ 39455399) повернути Немирівській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 0523084000:01:001:0802 площею 3,4738 га, передану в оренду на підставі договору оренди землі №530 від 29 вересня 2020 року шляхом підписання акту приймання-передачі з Немирівською міською радою.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані систематичною несплатою орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку та зобов`язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку.

В свою чергу, 24 квітня 2024 року до суду першої інстанції від позивача Немирівської міської ради та відповідача Фермерського господарства "Надбужанське-С" надійшла спільна заява (вх. №01-34/4343/24 від 24 квітня 2024 року) про затвердження мирової угоди, до якої додано на затвердження суду першої інстанції мирову угоду у господарській справі №902/1601/23 та рішення Немирівської міської ради №2154 від 19 квітня 2024 року про погодження вказаної мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21 травня 2024 року у справі №902/1601/23 затверджено мирову угоду у справі №902/1601/23, укладену між Фермерським господарством "Надбужанське-С" та Немирівською міською радою.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції, при постановленні вказаної ухвали, з огляду на таке.

Статтею 192 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Таким чином, одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов`язків сторін щодо предмета позову. Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов`язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов`язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Мирова угода це договір, який укладається між сторонами з метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань, задля яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне врегулювання розбіжностей на погоджених умовах. Таким чином, сторонам у справі надано можливість комплексно врегулювати відносини між собою, в тому числі не обмежуючись обсягом вимог, що були заявлені у позові. До основних завдань та переваг мирової угоди належать процесуальна економія, спрощення роботи суду, можливість сторонам самостійно врегулювати основні питання, пов`язані із захистом порушених прав, за умови комплексного врахування інтересів всіх сторін.

Мирова угода є однією з форм прояву свободи (диспозитивності) в реалізації сторонами господарського процесу своїх прав, що проявляється в укладенні між ними угоди про заміну зобов`язання, на підставі якого й виник спір, іншим зобов`язанням з метою врегулювання такого спору.

Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спір, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити.

У зв`язку з цим, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у вказаних вище процесуальних нормах, є правом сторони, яке, згідно процесуального Закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов, якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Звертаючись до суду із заявою про затвердження мирової угоди, сторони усвідомлюють процесуальні наслідки затвердження зазначеної угоди та свідомо погоджуються із виникненням у сторін нових зобов`язань, які повинні виконуватись ними належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є розірвання договору оренди землі №530 від 29 вересня 2020 року, укладеного між Немирівською міською радою та ФГ "Надбужанське-С" (код ЄДРПОУ 39455399) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523084000:01:001:0802 площею 3,4738 га та зобов`язання ФГ "Надбужанське-С" (код ЄДРПОУ 39455399) повернути Немирівській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 0523084000:01:001:0802 площею 3,4738 га, передану в оренду на підставі договору оренди землі №530 від 29 вересня 2020 року шляхом підписання акта приймання-передачі з Немирівською міською радою.

Позовні вимоги обґрунтовані систематичною несплатою орендної плати.

При цьому заборгованість з орендної плати щодо земельної ділянки кадастровий номер 0523084000:01:001:0802 станом на 26 грудня 2023 року (до моменту звернення Керівника Немирівської окружної прокуратури із позовом у цій справі) відсутня, що підтверджується інформацією ГУ ДПС у Вінницькій області вих. №42627/6/02-32-04-11-18 від 26 грудня 2023 року.

24 квітня 2024 року позивач та відповідач подали суду на затвердження мирову угоду укладену між ними, відповідно до якої Фермерське господарство "Надбужанське-С", в особі директора Сандуляка Олега Петровича та Немирівська міська рада, які є сторонами у справі №902/1601/23, яка знаходиться у провадженні судді Яремчука Ю.О. Господарського суду Вінницької області за позовом Керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Немирівської міської ради до ФГ "Надбужанське-С" про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки з кадастровим номером 0523084000:01:001:0802, домовились про укладення мирової угоди у господарській справі №902/1601/23 (далі - Мирова угода) на таких умовах:

1. Відповідач за цією Мировою угодою зобов`язується:

1.1. Сумлінно виконувати свої зобов`язання за Договором оренди землі №530 від 29 вересня 2020 року, зареєстрованого у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 13 жовтня 2020 року.

1.2. Своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельною ділянкою з кадастровим номером 0523084000:01:001:0802 до закінчення терміну дії Договору.

2. Позивач відмовляється від заявлених позовних вимог.

3. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

4. Ця Мирова угода набуває чинності з дня її затвердження господарським судом Вінницької області і є обов`язковою для виконання Сторонами.

5. Ця мирова угода укладена у трьох примірниках: один примірник залишається в матеріалах справи №902/1601/23, другий примірник залишається у Позивача, третій примірник залишається у Відповідача.

6. Сторони, укладаючи цю Мирову угоду, заявляють, що повністю розуміють та погоджуються, що відповідно до статті 193 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду Вінницької області про затвердження цієї Мирової угоди є виконавчим документом, який згідно статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягає примусовому виконанню після її подання Позивачем на виконання до органів державної виконавчої служби або приватних виконавців в порядку, встановленому законом.

Проте, проаналізувавши умови мирової угоди, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вони не містять поступок зі сторони відповідача, оскільки умови підпунктів 1.1, 1.2 пункту 1 Мирової угоди фактично є констатацією вже так наявного у відповідача обов`язку належним чином виконувати взяті на себе за спірним правочином зобов`язання.

Такі умови не можуть вважатися окремими зобов`язаннями чи поступками в розумінні змісту умов мирової угоди.

Крім того, пунктом 2 Мирової угоди передбачено, що позивач відмовляється від заявлених позовних вимог.

Апеляційний господарський суд зауважує, що відмова від позову та укладання між сторонами мирової угоди є різними процесуальними інститутами, котрі не можуть бути застосовані одночасно.

Більше того, на відміну від укладення мирової угоди, при відмові позивача від позову у цій справі, прокурор може заперечувати проти неї та стверджувати про подальший розгляд справи, підтримуючи заявлені позовні вимоги.

Суд апеляційної інстанції зважає і на те, що в постанові Верховного Суду від 11 січня 2023 року у справі №461/56/20 вказано, що мирова угода укладається щодо прав і обов`язків стосовно предмета спору, а не вчинення процесуальних дій. Відмова від позову є процесуальною дією, відмінною від укладення мирової угоди.

Таким чином, умова Мирової угоди про відмову позивача від позову суперечить нормам процесуального законодавства.

За приписами статті 193 ГПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

З аналізу змісту резолютивної частини оскаржуваної ухвали та умов вбачається, що умови затвердженої мирової угоди є невиконуваними, оскільки в разі невиконання відповідачем умов спірного правочину та несплати відповідачем в майбутньому орендної плати (підпункти 1.1, 1.2 пункту 1 Мирової угоди) така мирова угода не може бути виконана під час виконавчого провадження, як виконавчий документ, що суперечить частині 3 статті 193 ГПК України.

Наведеного вище, суд першої інстанції помилково не врахував при затвердженні мирової угоди.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції помилково затвердив укладену між Фермерським господарством "Надбужанське-С" та Немирівською міською радою мирову угоду та закрив провадження у справі №902/1601/23, оскільки названа мирова угода не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, не може вважатися мировою угодою, право на укладення якої надано сторонам у справі.

Щодо клопотання відповідача про поновлення строку для подачі та долучення до матеріалів справи доказів: копію рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі №120/12539/23; копію гарантійного листа вих. №194 від 17 квітня 2024 року; копію податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2024 року; копію платіжної інструкції від 18 квітня 2024 року № 391, копію листа про опис майна №143 від 13 травня 2024 року; копію акта опису майна №179/39455399 від 13 травня 2024 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частин 1, 2, 3, 8 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - разом з поданням відзиву або письмових пояснень. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Приписами частин 1 та 3 статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Аналіз наведеної норми свідчить, що учасник справи, який подає нові докази до суду апеляційної інстанції, має належним чином обґрунтувати наявність причин, що об`єктивно не залежали від нього, що унеможливили подання цього доказу до суду першої інстанції. Приймаючи новий доказ у суді апеляційної інстанції, цей суд має обґрунтувати своє рішення, встановити, що такі докази не могла сторона подати до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає (схожий за змістом правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі №909/722/14, від 01 липня 2021 року у справі №46/603).

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями установленого процесуальним законом порядку - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - апелянта) (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 червня 2020 року у справі №909/965/16, від 26 лютого 2019 року у справі №913/632/17, від 13 січня 2021 року у справі №10/Б-921/1442/2013).

Проте, в заявленому клопотанні відповідач не навів належних об`єктивних обставин, які унеможливлювали своєчасне подання ним до суду першої інстанції вказаних доказів.

Твердження ФГ "Надбужанське" про те, що процес укладення мирової угоди відбувався паралельно з врегулюванням податкового спору після винесення рішення Вінницьким окружним адміністративним судом, на переконання колегії суддів не є поважною причиною для неподання зазначених доказів до суду першої інстанції, оскільки відповідач не був позбавлений можливості подавати докази до суду по мірі їх формування. Таке неподання залежало виключно від суб`єктивних факторів відповідача.

Таким чином, враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для подачі та долучення до матеріалів справи доказів.

Крім того, колегія суддів відзначає, що предметом апеляційного перегляду в даному випадку є ухвала суду першої інстанції, якою затверджено мирову угоду та з цих підстав закрито провадження у справі.

Проте, як вбачається зі змісту відзиву на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на докази, щодо яких відповідач просить поновити строк на їх подання, останній заперечує проти позовних вимог прокурора по суті, а не щодо доводів апеляційної скарги.

Апеляційний господарський суд звертає увагу відповідача, що ГУ ДПС у Хмельницькій області здійснює захист інтересів держави у спорі щодо стягнення заборгованості зі сплати орендних платежів, в той час як прокурор представляє інтереси держави щодо розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, а тому власне тлумачення відповідачем норм законодавства щодо представництва прокуратурою інтересів держави є помилковим та не відповідає усталеній практиці Верховного Суду. Судом не надається оцінка доводам ФГ "Надбужанське-С" щодо наявності або відсутності підстав для задоволення позову, про що зазначається у відзиві на апеляційну скаргу, оскільки такі питання вирішуються місцевим судом при вирішенні спору по суті, а не апеляційним судом за результатами перегляду ухвали про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі. Крім того, суперечливою є поведінка відповідача, який наполягаючи на відсутності підстав для задоволення позову укладає мирову угоду у справі.

Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставними твердження відповідача про закриття апеляційного провадження у даній справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки закриття апеляційного провадження на цій підставі можливе за апеляційною скаргою особи, яка не була залучена до участі у справі та подала апеляційну скаргу, з підстав порушення оскарженим судовим рішенням, її прав, інтересів та (або) обов`язків. Водночас, у даній справі прокурор є учасником справи та особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, в тому числі, держави.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал, зокрема, про закриття провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції (частина 3 статті 271 ГПК України).

Згідно статті 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а саме статті 192, пункту 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим апеляційна скарга Керівника Немирівської окружної прокуратури підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Вінницької області від 21 травня 2024 року у справі №902/1601/23 скасуванню в порядку пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України з направленням справи №902/1601/23 для продовження розгляду до Господарського суду Вінницької області.

Керуючись статтями 269, 270, 271, 273, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Керівника Немирівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21 травня 2024 року у справі №902/1601/23 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21 травня 2024 року у справі №902/1601/23 скасувати.

Справу №902/1601/23 направити для продовження розгляду до Господарського суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "02" липня 2024 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Василишин А.Р.