Ухвала

від 02.07.2024 по справі 904/6657/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

02.07.2024 року м.Дніпро Справа № 904/6657/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Радушненської житлово-комунального підприємства

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024р.

(суддя Юзіков С.Г., м. Дніпро.) у справі

за позовом Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ"

до Радушненської житлово-комунального підприємства

про стягнення боргу за послуги з централізованого водопостачання

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Радушненської житлово-комунального підприємства, про стягнення 187 399,80 грн. - основного боргу, 650,94 грн. - 3 % річних, 7 402,96 грн. - пені, 838, 81 грн. - інфляції та 2 944,39 грн. - судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №450 від 08.05.2020р., про надання послуг з централізованого водопостачання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що обставини, викладені в позовній заяві, не відповідають дійсним обставинам взаємовідносин, які виникли між підприємствами, розмір заявлених вимог не є остаточно доведеним. Також Відповідач зазначив, що 10.01.2024р. оплатив послуги, у розмірі 30 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3 від 10.01.2024р..

Від Позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, мотивована тим, що після подання позову Відповідач сплатив Позивачеві 30 000,00 грн., у зв`язку з чим останній просить стягнути з Відповідача 157 399,80 грн. - основного боргу, 650,94 грн. - 3% річних, 7 402,96 грн. - пені, 838, 81 грн. - інфляції та 2 944,39 грн. - судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024р. прийнято до розгляду заяву Позивача про зменшення позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024р. у справі № 904/6657/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Радушненського житлово-комунального підприємства на користь Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" 157 399,80 грн. основного боргу, 792,16 грн. пені, 650,94 грн. 3 % річних, 838,81 грн. індексу інфляції, 2 577,30 грн. судового збору. У решті позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач - Радушненське житлово-комунальне підприємство, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024р. по справі № 904/6657/23 та ухвалити нове рішення, яким: закрити провадження у справі № 904/6657/23 в частині стягнення з Радушненського житлово-комунального підприємства на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" 84 854 грн. 44 коп. основного боргу; стягнути Радушненського житлово-комунального підприємства на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" 72 555 грн. 36 коп. заборгованості за отриману послугу з централізованого водопостачання, 3 % річних в сумі 650 грн. 94 коп., інфляційні втрати в сумі 838 грн. 81 коп., пені в сумі 792 грн. 16 коп. та витрати по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник зазначає на тому, що Господарським судом Дніпропетровської області було винесено передчасне судове рішення в якому не було враховано наступні проплати, що були проведені Радушненським ЖКП на користь КП «Кривбасводоканал» в рахунок погашення спірної заборгованості за послугу з централізованого водопостачання: 19851грн. 44 коп., згідно платіжної інструкції від 21.02.2024р. року № 82 (рахунок КП «Кривбасводоканал» від 28.09.2023р. № 44735/01/397н); 21000 грн. 00 коп., згідно платіжної інструкції від 06.03.2024р. року № 104 (рахунок КГІ «Кривбасводоканал» від 28.09.2023р.№ 44735/01/397н); 9000 грн. 00 коп., згідно платіжної інструкції від 07.03.2024р. № 105 (рахунок КП «Кривбасводоканал» від 28.09.2023р. № 44735/01/397н); 40 000 грн. 00 коп., згідно платіжної інструкції від 12.03.2024 р. № 108 (рахунки КП «Кривбасводоканал» від 28.09.2023р. № 44735/01/397н та від 31.10.2023р. № 50417/01/397).

Скаржник вважає, що Господарський суд Дніпропетровської області не врахував наявність даних оплат та не розглянув питання щодо закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, що в свою чергу, призвело до покладення на Радушненське ЖКП обов`язку сплатити на користь КП «Кривбасводоканал» завищеного розміру судових витрат, в сумі 2577 грн. 30 коп., які були розраховані пропорційно до розміру задоволених вимог.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов до суду, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

В обґрунтування своїх заперечень, Позивач вказує на те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з Радушненського житлово-комунального підприємства на Користь Комунального підприємства «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» 157 399,80грн. основного боргу за надані послуги з централізованого водопостачання підтверджені належними та допустимими доказами, які були повністю досліджені судом першої інстанції, з`ясовані всі обставини справи, тому, рішення суду першої інстанції від 26.02.2024р. у справі №904/6657/23 є законним, винесеним з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позивач зазначає на тому, що Відповідачем після винесення рішення у справі №904/6657/23 було частково сплачено суму основного боргу, у розмірі 145 876,80 грн. на користь позивача за спірний період: платіжним дорученням №81 від 20.02.2024р., у розмірі 24 825,28 грн., за послуги з централізованого водопостачання рах. №40100/01/397н від 31.08.2023р.; платіжним дорученням №82 від 21.02.2024р., у розмірі 19851,44 грн., за послуги з централізованого водопостачання рах. №44735/01/397н від 28.09.2023р.; платіжним дорученням №104 від 06.03.2024р., у розмірі 21 000,00грн., за послуги з централізованого водопостачання рах. №44735/01/397н від 28.09.2023р.; платіжним дорученням №105 від 07.03.2023р., у розмірі 9000,00 грн., за послуги з централізованого водопостачання рах. №44735/01/397н від 28.09.2023р.; платіжним дорученням №108 від 12.03.2023р., у розмірі 40 000,00грн., за послуги з централізованого водопостачання рах. №44735/01/397н від 28.09.2023р.; платіжним дорученням №507 від 02103.2023р., у розмірі 31 200,00 грн., за послуги з централізованого водопостачання рах. №50417/01/397н від 31.10.2023р.. Залишок заборгованості з основного боргу відповідача перед позивачем станом на 01.04.2024р. у справі №904/6657/23 складає 11 523,00 грн.

Позивач також вказує на те, що заборгованість відповідача перед позивачем, згідно рішення суду першої інстанції від 26.02.2024р. у справі №904/6657/23, про стягнення 3% річних, у розмірі 650,94 грн., інфляційних втрат, у розмірі 838,81 грн., пені, у розмірі 792,16 грн., витрат по сплаті судового збору, у розмірі 2577, 30 грн., станом на 01.04.2024р. не сплачені відповідачем.

Позивач також зауважує на тому, що в постанові Верховного Суду від 11.09.2019р. по справі № 922/393/18 викладена правова позиція щодо подання доказів до суду апеляційної інстанції. Так, у тій справі касаційний суд підтвердив дотримання процесуальних процедур судом попередньої інстанції, який відхилив клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткового доказу через те, що цей доказ датований вже після прийняття рішення судом першої інстанції.

Разом з тим, Позивач зазначає на тому, що Скаржник додав до апеляційної скарги додаткові докази: платіжні інструкції № 82 від 21.02.2024р., на суму 19 851,44 грн., № 104 від 06.03.2024р., на суму 21 000,00 грн., №105 від 07.03.2024р., на суму 9000,00 грн., №108 від 12.03.2024 р., на суму 40 000,00 грн., на підставі яких він сплатив на користь позивача грошові кошти в рахунок погашення спірної заборгованості за послуги з централізованого водопостачання після прийняття судом першої інстанції рішення від 26.02.2024р. у справі №904/6657/23.

При цьому, Позивач вказує на те, що у разі зменшення розміру заборгованості (часткової сплати відповідачем) сторони мають право звернутися до суду із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає повністю або частково, у порядку ст. 328 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2024р. апеляційну скаргу Радушненської житлово-комунального підприємства на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024р. у справі № 904/6657/23 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 4 416,58 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2024р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Радушненської житлово-комунального підприємства на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

22.05.2024р. від Скаржника до суду надійшла заява про закриття провадження у справі за апеляційною скаргою Радушненського житлово- комунального підприємства на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 року по справі № 904/6657/23, у зв`язку відсутністю предмету спору в частині сплати основної заборгованості за послуги з централізованого водопостачання, в сумі 157 399 грн. 80 коп..

В процесі розгляду даної справи колегія суддів з`ясувала, що, ухвалою Верховного Суду від 22.05.2024р. вирішено передати справу № 916/3006/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Ухвала аргументована тим, що підставою касаційного оскарження є п. 1 ч.2 ст. 287 ГПК, посилаючись на який скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 09.03.2021р. у справі №914/1034/18, від 10.09.2021р. у справі №910/13848/20, від 27.09.2022р. у справі №910/14363/21, від 25.07.2019р. у справі №916/144/18, від 26.06.2019р. у справі №13/51-04, щодо застосування 231 ГПК.

Дослідивши зміст наведених скаржником постанов, колегія суддів з`ясувала, що Верховний Суд сформував правову позицію про те, що закриття провадження у справі згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК можливо у випадках, коли предмет спору припинив своє існування після ухвалення господарським судом першої інстанції рішення у справі.

З наведеними висновками колегія суддів Верховного Суду не погодилась та вважала за необхідне відступити від наведених висновків Верховного Суду з таких підстав.

Перелік підстав закриття провадження у справі визначений у статті 231 ГПК. За змістом пункту 2 частини першої статті 231 ГПК господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

При цьому, на думку колегії суддів Верховного Суду, закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК (пункту 2 частини першої статті 231 ГПК) можливе лише у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи до ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Так, статтею 278 ГПК визначені підстави для скасування судового рішення повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині.

Відповідно до наведеної статті судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті. У разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

Отже, у розумінні статті 278 ГПК підставою для зміни або скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі є порушення судом процесуального законодавства, зокрема, коли суд першої інстанції не врахував обставини того, що предмет спору припинив існувати до ухвалення рішення.

Водночас, на переконання колегії суддів Верховного Суду, коли порушення ГПК судом першої інстанції не допущено та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, встановлення апеляційним судом обставини припинення існування предмету спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, не може бути підставою для скасування судового рішення згідно зі статтею 278 ГПК та закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК.

Колегія суддів Верховного Суду вважає помилковими посилання у постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №914/1034/18, від 10.09.2021 у справі №910/13848/20, від 27.09.2022 у справі №910/14363/21 та від 25.07.2019 у справі №916/144/18, на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2019 у справі №13/51-04, з огляду на те, що висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.06.2019 стосувався випадку, коли предмет спору припинив своє існування до ухвалення судом першої інстанції рішення у справі.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду не висловлювала правову позицію про те, що закриття провадження у справі на підставі пункт 2 частини першої статті 231 ГПК може бути здійснено, якщо предмет спору припинив існування після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі. Таке тлумачення змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04, на яке міститься посилання у постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №914/1034/18, від 10.09.2021 у справі №910/13848/20, від 27.09.2022 у справі №910/14363/21, від 25.07.2019 у справі №916/144/18, на думку колегії суддів є помилковим.

Враховуючи мотиви, наведені у цій ухвалі, а також те, що у касаційній скарзі заявник посилається саме на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 09.03.2021 у справі №914/1034/18, від 10.09.2021 у справі №910/13848/20, від 27.09.2022 у справі №910/14363/21, від 25.07.2019 у справі №916/144/18 щодо застосування положень статті 231 ГПК України, колегія суддів вважала за необхідне передати цю справу на розгляд об`єднаної палати.

Ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024р. прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 916/3006/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРНС" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.03.2024р.. Призначено розгляд справи № 916/3006/23 у відкритому судовому засіданні на 02.08.2024 р..

Суд апеляційної інстанції враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (п. 4).

У відповідності до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 4 ст. 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до п. 7 ч. 1 та ч. 3 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному поряду палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Зважаючи на викладене, в силу вимог ч.4 ст. 236 ГПК України, надані у справі №916/3006/23 висновки об`єднаної палати Верховного Суду будуть обов`язковими при розгляді даної справи, в частині застосування п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі №904/6657/23 відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/3006/23.

Керуючись статтями 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Радушненської житлово-комунального підприємства на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024р. у справі №904/6657/23 зупинити до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/3006/23.

Зобов`язати сторін повідомити Центральний апеляційний господарський суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі №904/6657/23.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін