Вирок

від 02.07.2024 по справі 357/7732/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/7732/24

1-кп/357/818/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2024 Білоцерківський міськрайоннийсуд Київськоїобласті в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Біла Церква обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111030001653 від 06.05.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Біла Церква, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого різноробочим у ЖЕК м.Узина, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , абонентський номер телефону НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

з укладеною02.07.2024між прокуроромБілоцерківської окружноїпрокуратури Київськоїобласті ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 заучасті захисника ОСОБА_5 угодоюпро визнаннявинуватості,-

У СТ АН ОВ ИВ:

І. Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.

05 травня 2024 року, близько 09 години, ОСОБА_4 , перебував неподалік Церкви Покрови Божої Матері по АДРЕСА_2 , що відноситься до Української Православної Церкви Київської Митрополії, та в цей час у нього виник протиправний умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна.

Реалізуючи свій протиправний умисел, перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, ОСОБА_4 , діючи умисно, таємно від оточуючих, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, проник на територію вказаної церкви, де в подальшому, шляхом розбиття заднього вікна проник до приміщення церкви, звідки викрав грошові кошти розмірі 1200 гривень, які належать релігійній організації «Релігійна громада Парафія Покрови Божої Матері Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Потіївка Білоцерківського району Київської області».

В подальшому, ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину, викраденими коштами розпорядився на власний розсуд, чим завдав релігійній організації майнової шкоди на загальну суму 1200 гривень.

Таким чином, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України за кваліфікуючими ознаками, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.

ІІ. Відомості про укладення угоди сторонами кримінального провадження та позиції сторін щодо можливості її затвердження.

02.07.2024 між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, яку подано у підготовчому судовому засіданні, також до матеріалів провадження долучено письмову заяву-згоду представника потерпілого релігійної організації «Релігійна громада Парафія Покрови Божої Матері Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Потіївка Білоцерківського району Київської області» - ОСОБА_7 .

У підготовчому судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладені даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, просив призначити обвинуваченому покарання, визначене угодою сторін кримінального провадження.

Представник потерпілого релігійної організації «Релігійна громада Парафія Покрови Божої Матері Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Потіївка Білоцерківського району Київської області» - ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, надав заяву про проведення підготовчого судового засідання та подальших судових засідань у вказаному кримінальному провадженні без його участі. Покази, надані на досудовому розслідування підтримав у повному обсязі. Просив притягнути обвинуваченого до кримінальної відповідальності, обравши вид і міру покарання згідно з чинним законодавством України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав себе винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні угоди.

Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити покарання, визначене в угоді, підтримавши позицію обвинуваченого.

ІІІ. Мотиви суду щодо затвердження угоди про визнання винуватості та призначення покарання.

Розглядаючи питання в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Згідно з ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до п.п.1-6 ч.7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону.

У зв`язку з наведеним, суд має підстави розглянути дане провадження відповідно до положень ст. 471, 474 КПК України.

Так, згідно з умовами угоди про визнання винуватості обвинувачений зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред`явленого обвинувачення у судовому провадженні.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 можливо призначити покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Суд, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дійшов висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.2 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Також судом встановлено, що представником потерпілого надано прокурору письмову заяву-згоду на укладення угоди про визнання винуватості, що узгоджується із вимогами ч.4 ст.469 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 скоїв умисне кримінальне правопорушення проти власності, має постійне місце проживання, характеристика за місцем проживання відсутня, працевлаштований, неодружений, має на утриманні малолітню доньку, раніше не судимий. Згідно з довідками КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 4» від 14.05.2024 № 637, КНП «Узинська міська лікарня» УМР від 28.05.2024 № 01-07-252 обвинувачений за медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

До обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Оскільки умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану, що згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, враховуючи данні про особу винного, його ставлення до вчиненого, позицію представника потерпілого та його письмову згоду щодо укладення угоди, приймаючи до уваги наявність пом`якшуючих та обтяжуючої покарання обставин, відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена у даному кримінальному провадженні, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди, і призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.185 КК України зі звільненням його на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки суд вважає, що призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Згідно з положеннями ч.2 ст.75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді, зокрема й позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

IV. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні щодо обвинуваченого запобіжні заходи не застосовувались.

Цивільний позов не заявлено.

Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Враховуючи, що процесуальні витрати, які складаються з витрат на проведення судової експертизи (висновок експерта № СЕ-19/111-24/29721-Д від 21.05.2024) у розмірі 4 543,68 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок три гривні 68 копійок) документально підтверджені, тому вказані витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.185 КК України, ст.ст.314, 374-376, 469, 472-475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 02 липня 2024 року у кримінальному провадженні № 12024111030001653 від 06.05.2024 про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, та призначити узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком 1 (один) рік.

Згідно зі статтею 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки, що передбачені пунктами 1, 2 частини 1 статті 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Згідно з ч.1 ст.165 КВК України іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту ухвалення вироку, тобто з 02 липня 2024 року.

Нагляд за ОСОБА_4 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем мешкання засудженого.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати за проведення експертизи в сумі 4 543,68 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок три гривні 68 копійок) на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку:

- обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1