Ухвала

від 02.07.2024 по справі 367/6388/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/6388/24

Провадження №2-з/367/154/2024

УХВАЛА

Іменем України

про забезпечення позову

02липня 2024року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кухленко Д.С., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Ошкало Тетяни Василівни про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 адвоката Ошкало Тетяни Василівни про забезпечення позову до подання позовної заяви, яку має намір пред`явити до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостомель резиденс» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

В обґрунтування заяви вказала, що між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гостомель резиденс» були укладені попередні договори купівлі-продажу нерухомого майна у письмовій формі, без нотаріального посвідчення, а саме: 1) Попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 5.02.2021 року; (копія додається). За цим договором відповідач отримав від позивача грошові кошти у сумі 16 365,52 доларів СІЛА за офіційним курсом НБУ станом на день укладення Попереднього договору, що підтверджується банківськими квитанціями. 2) Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № 3-1-25 від 6.10.2021 року, (копія додається). За цим договором відповідач отримав від позивача грошові кошти у сумі 2 516 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на день укладення Попереднього договору, що підтверджується банківськими квитанціями. Загалом за двома договорами, відповідач отримав від позивача грошові кошти у сумі 18 881,55 доларів США.

Позивач вважає,що узв`язку зпорушенням нормзаконодавства щодоформи укладенняпопереднього договору,а самевідсутності нотаріальногопосвідчення договорів,укладені міжпозивачем тавідповідачем договориє нікчемнимина підставіст.220,635,657ЦК України,а відповідач набув грошові кошти позивача у сумі 18 881,55 доларів США без належної правової підстави. За умовами договорів, передбачено, що вартість нерухомості та суми і періодичних платежів розраховуються у іноземній валюті - доларах СІІІА, а сплачуються на банківський рахунок відповідача в національній валюті - гривні, в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день укладення договорів.

Зазначила, що вона зверталась до відповідача з письмовою заявою від 03.10.2023 р., яка містить вимоги повернути грошові кошти за обома договорами, але це не привело до бажаного результату. За таких обставин, позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів з позовом та просити суд застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, шляхом повернення відповідачем позивачу безпідставно набутих грошових коштів.

Вказала, що при укладенні Попереднього договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 05.02.2021 року та Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № 3-1-25 від 06.10.2021 року не було дотримано вимог закону щодо нотаріального посвідчення попередніх договорів купівлі-продажу нерухомості, тому ці договори є нікчемними з моменту укладення в силу закону. Відповідач не пропонував посвідчити попередні договори нотаріально, а позивач жодним чином не ухилявся від нотаріального посвідчення цих договорів.

Отже, дані попередні договори є нікчемними та не приводять до жодних юридичних наслідків, крім того, що кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на підставі цього правочину. Договір, який є нікчемним за законом, не створює належних та достатніх правових підстав. Оскільки не було достатньої правової підстави для набуття відповідачем грошових коштів, то вони вважаються безпідставно набутими. Тому відповідач зобов`язаний повернути позивачу безпідставно набуті грошові кошти у сумі 18 881,55 доларів США, на підставі ст. 1212 ЦК України,.

Оскільки відповідач в позасудовому порядку не повернув безпідставно набуті кошти позивачу, то позивач вимушений звертатись за захистом своїх прав та законних інтересів до суду. Нерухоме майно, щодо купівлі якого були укладені попередні договори знаходяться на етапі будівництва, замовником будівництва є відповідач. З 24.02.2022 року будівництво зупинилось і не відновлювалось, а відповідач неодноразово стверджував, що він планує продовжити будівництво, але наразі не може цього зробити у зв`язку з підвищенням цін на будівельні роботи і матеріали та браку коштів. Також у відповідача наявні триваючі судові спори з іншими фізичними; особами про повернення їм грошових коштів (справа № 367/2216/23, №367/2940/23).

Враховуючи вищевказані обставини, при задоволенні позову, позивач може бути позбавлена реальної можливості па повернення таких коштів через їх відсутність на рахунках відповідача.

У зв`язку з цим виникла обґрунтована необхідність вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостомель резиденс», шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостомель резиденс», що знаходяться на рахунках в АТ КБ «Приватбанк» або в інших банківських установах України, в розмірі суми безпідставно набутих коштів, а саме 18 881,55 доларів США, що еквівалентно 764 891,59 гривень за офіційним курсом Національного банку України станом надень подання цієї заяви.

Дослідивши подану заяву та додані до неї матеріали встановлено, що вона подана без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, а тому підлягає поверненню.

За правилами ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Вимоги щодо змісту, форми заяви про забезпечення позову визначено ст. 151 ЦПК України, відповідно до ч. 1 якої заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Разом з тим, вимог ст. 151 ЦПК України заявником дотримано не було, оскільки заява про забезпечення позову не містить жодного обґрунтування необхідності забезпечення позову та обґрунтування застосування саме такого виду заходу забезпечення позову.

Окрім того, заявник просить накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостомель резиденс», що знаходяться на рахунках в АТ КБ «Приватбанк» або в інших банківських установах України, в розмірі 18 881,55 доларів США, що еквівалентно 764 891,59 гривень за офіційним курсом Національного банку України станом на день подання цієї заяви.

У свою чергу, стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Арештовані кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення судом арешту на рахунки, банківську скриньку боржника чинним законодавством не передбачене, але суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських установах або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником (постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 320/3560/18).

Ухвала про вжиття заходів забезпечення позову має бути чіткою для її виконання, зокрема, щодо кола виконавців такої ухвали (банківських установ).

Не зазначення заявницею чіткої інформації про конкретні рахунки, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Гостомель резиденс», та в яких саме банківських установах, не дозволяє визначити порядок виконання ухвали суду про забезпечення позову.

За правилами ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, заява представника заявника ОСОБА_1 адвоката Ошкало Тетяни Василівни про забезпечення позову не відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 151 ЦПК України, а тому підлягає поверненню.

Керуючись ст.. 149, 151, 153 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Ошкало Тетяни Василівни про забезпечення позову про забезпечення позову до подання позовної заяви повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів із дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Д.С. Кухленко