Рішення

від 02.07.2024 по справі 538/1027/24

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №538/1027/24

Провадження по справі №2-о/538/45/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2024 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання - Капленко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Волторніста Сергія Миколайовича, заінтересована особа Лохвицька міська рада Миргородського району Полтавської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в :

Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Волторніст С.М. звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області із вищевказаною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої, в тому числі, входить право власності на земельну ділянку загальною площею 6,31 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області, право власності на яку належало померлій у відповідності до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 050365 виданого 10.12.1999 року на підставі рішення 5 сесії 23 скликання Гирявоісковецької сільської ради від 18.12.1998 року та який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 751. На випадок своєї смерті ОСОБА_2 зробила заповіт, який 26.01.2001 року посвідчений секретарем Токарівської сільської ради, та який зареєстровано за реєстром за № 9, яким на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким належну їй земельну ділянку площею 6,31 га заповіла заявнику ОСОБА_1 .

Позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 шляхом подачі 28.07.2004 року до

Другої лохвицької державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом в

зв"язку з чим заведена Спадкова справа № 369/2004. Проте постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій йому було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку з кадастровим номером 5322682400:00:002:1199 з огляду на те, що у документах, які подані для оформлення спадщини за заповітом встановлена розбіжність у написанні імені спадкодавця, а саме у свідоцтві про смерть особа Спадкодавця вказана як ОСОБА_2 , а в документах на право власності на землю як ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, заявник змушений звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності спірного майна померлій.

В судове засідання заявник та його представник не з"явилися, але подали заяви про розгляд справи без їх участі, заяву про встановлення факту, що має юридичне значення підтримують.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, але надіслав заяву до суду про розгляд справи без його участі, прийняти рішення на розсуд суду.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов`язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією повторного Свідоцтва про смерть від 06.10.2023 року серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої, в тому числі, входить право власності на земельну ділянку загальною площею 6,31 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області, право власності на яку належало померлій у відповідності до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 050365 виданого 10.12.1999 року на підставі рішення 5 сесії 23 скликання Гирявоісковецької сільської ради від 18.12.1998 року та який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 751 (а.с.12).

Відповідно до довідки від 22.09.2023 року № 326 Гирявоісковецького старостинського округу Виконавчого комітету Лохвицької міської ради, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день своєї смерті проживала сама в АДРЕСА_1 (а.с.11).

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем Токарівської сільської ради 26.01.2001 року, за реєстром № 9, ОСОБА_2 зробила розпорядження, яким належну їй земельну ділянку площею 6,31 га, яка передана їй у приватну власність згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії П-ПЛ № 050365, виданого Гирявоісковецькою сільською радою 10.12.1999 року, заповіла - заявнику ОСОБА_1 (а.с.9).

Заявник прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 шляхом подачі 28.07.2004 року до

Другої лохвицької державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом, Спадкова справа № 369/2004.

Інших спадкоємців за заповітом та спадкоємців за законом, які б мали право на обов"язкову частку у спадщині немає.

Заявник звернувся до Другої лохвицької державної нотаріальної контори із заявою про видачу на його користь Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_2 , проте постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 25.04.2024 року № 127/02-31

йому було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну

ділянку, кадастровий номер 5322682400:00:002:1199, так як у документах, які подані для оформлення спадщини за заповітом встановлена розбіжність у написанні імені спадкодавця,

а саме у свідоцтві про смерть особа спадкодавця вказана як ОСОБА_2 , а в

документах на право власності на землю як ОСОБА_3 (а.с.14).

Прізвище, ім`я, по-батькові особи згідно документів є « ОСОБА_2 », що підтверджується наступними документами:

- Заповітом посвідченим 26.01.2001 року секретарем Токарівської сільської ради, та який

зареєстровано за реєстром за № 9, при посвідченні якого перевірялися паспортні дані

заповідача;

- Свідоцтвом про смерть виданим 28.07.2004 року на підставі паспорта померлої.

Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

Відповідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» убачається, при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 315 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Встановлення факту належності правовстановлюючого документа, необхідно заявнику для реалізації свого права на спадкування земельної ділянки.

Отже, проаналізувавши всю сукупність письмових доказів по справі, враховуючи незаперечення заінтересованої особи у справі щодо задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, суд приходить до висновку, що є всі підстави для встановлення факту належності правовстановлюючого документа, оскільки через вказані невідповідності, заявник позбавлений можливості реалізувати свої права на спадкування за заповітом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 315, 319, 293, 294 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд, -

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 -адвоката ВолторністаСергія Миколайовича,заінтересована особаЛохвицька міськарада Миргородськогорайону Полтавськоїобласті провстановлення факту,що маєюридичне значення - задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 050365 виданого 10.12.1999 року па підставі рішення 5 сесії 23 скликання Гирявоісковецької сільської ради від 18.12.1998 року та який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 751.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Витяга з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 375727838 від 24.04.2024 року, яким посвідчено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 54718302 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5322682400:00:002:1199 пощею 6,31 га на території Гирявоісковецького старостинського округу, Лохвицької міської ради, Миргородського району, Полтавської області (колишня Гирявоісковецька сільська рада, Лохвицького району, Полтавської області).

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1ст. 354 ЦПК Українипротягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності з п. 15.5 РозділуХІІІПерехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Лохвицького

районного суду Полтавської області В.А. Бондарь