Постанова

від 03.06.2024 по справі 204/4395/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/4395/24

Провадження № 3/204/1765/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Токар Н.В., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення стосовно:

ОСОБА_1 , працюючого директором ТОВ «КОНІК ТРАНС» (код ЄДРПОУ 34408481),

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №564 від 15.04.2024 року, директор ТОВ «КОНІК ТРАНС» (код ЄДРПОУ 34408481) ОСОБА_2 вчинив правопорушення п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.5 ст.198 та п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України. Так ТОВ «КОНІК ТРАНС» завищено від`ємне значення з ПДВ за грудень 2023 року на 393179 грн., в т.ч. сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 214722 грн.; абз. Б п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, завищено задекларовану суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у податковій декларації з ПДВ за грудень 2023 року на 96906 грн.; п.201.10 ст.201 Кодексу, у зв`язку не реєстрацією заведеної податкової накладної в ЄРПН, на загальну суму ПДВ 393178,70 грн. Штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН визначаються згідно зі ст.120-1.1 Кодексу.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, надавши на адресу суду клопотання у якому просив відкласти розгляд справи до моменту розгляду його скарги до Державної податкової служби України стосовно оскарження податкових повідомлень-рішень від 09.04.2024 року.

Відповідно до ч.3 ст.268 КУпАП при розгляді справ, передбачених ст.163-1 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Отже, за таких обставин з метою дотримання розумних строків її розгляду, їх нез`явлення до суду не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частина перша статті 256 КУпАП містить вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків та потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Стаття 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення. Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом частини першої статті 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, в тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення № 564 від 15 квітня 2024 року складений відносно директора ТОВ «КОНІК ТРАНС» ОСОБА_2 у зв`язку із порушенням порядку ведення податкового обліку на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 593/04-36-07-06/34408481 від 08 березня 2024 року.

Будь-які інші докази, окрім зазначеного акту та протоколу про адміністративне правопорушення, складеного заступником начальника відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Машнєвою Ж.Є., в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року у справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Відповідно до п.54.3. ст.54 ПК України у випадку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п.54.5 ст.54 ПК України).

Пунктом 58.1. статті 58 ПК України визначено, що у випадку, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

При цьому статтями55-56 ПК України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання.

Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п. 56.4 ст. 56 ПК України).

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 ПК України).

Із аналізу вказаних норм слідує, що якщо за результатами податкової перевірки складено акт, який містить висновки про встановлення факту недотримання чинного законодавства при виплаті доходів із джерелом їх походження з України на користь нерезидента, контролюючим органом приймається повідомлення-рішення, у якому ним визначається сума грошового зобов`язання, яке платник податків має право оскаржити.

У ході розгляду справи встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності директор ТОВ «КОНІК ТРАНС» ОСОБА_2 01 травня 2024 року звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на податкове повідомслення-рішення від 09 квітня 2024 року №0154280706 та податкове повідомлення-рішення від 09 квітня 2024 року №0154270706, на підтвердження чого суду надо копію такої скарги та докази її направлення.

Отже, закономірно допускати, що в ході перевірки визначене у такому повідомленні-рішенні грошове зобов`язання може бути визнане неправильно нарахованим, а самостійно розрахований платником податків розмір податку на додану вартість, який підлягає відшкодуванню не є завищеним і сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду не є заниженою, а тому за результатами оскарження податкове повідомлення-рішення може бути скасоване.

Відтак, неприйняття податкового повідомлення-рішення із визначеною контролюючим органом суми бюджетного відшкодування, позбавляє платника податків права на оскарження такого рішення контролюючого органу, а за відсутності відомостей про узгоджену суму відшкодування немає підстав для притягнення платника податків за порушення порядку податкового обліку.

Тому складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, на підставі самого тільки акту документальної позапланової виїзної перевірки, слід визнати передчасним.

Крім того, суд зазначає, що часом скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, є не момент його виявлення контролюючими органами, а день подання суб`єктом оподаткування відповідної звітності або наступний день після дати кінцевого терміну, коли така звітність мала бути подана, при цьому саме правопорушення не є триваючим.

Відповідно до положень ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Оскільки, на думку автора протоколу про адміністративне правопорушення, інкриміновані в ньому дії було вчинено у грудні 2023 року, а протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 складено 15 квітня 2024 року, то суд, серед іншого, зауважує, що на час розгляду справи, строки для накладення адміністративного стягнення закінчились.

Зі змісту статті 62 Конституції України вбачається, що ніхто не може бути підданий покаранню інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам Кобець проти України від 14.02.2008 року, Берктай проти Туреччини від 8 лютого 2001 року, Лавенте проти Латвії від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1КУпАП.

Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме статей 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.247,283,284,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, закрити п.1 ч.1ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.В.Токар