Ухвала

від 03.07.2024 по справі 185/5672/24

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/5672/24

Провадження № 2/185/3380/24

У ХВ АЛ А

03 липня 2024 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

з участю секретаря судового засідання Іжболдіної І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засідання у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю 'Максимал-Агро' про повернення земельної ділянки, -

встановив:

У провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває зазначена вище цивільна справа.

Сторони в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належно.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою суду від 30 травня 2024 року було зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю 'Максимал-Агро' не пізніше п`яти днів з дня отримання ухвали надати суду письмові докази, а саме:

- оригінал договору оренди земельної ділянки від 05.05.2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Максимал-Агро".

Відповідно до ч.1,2 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.

Відповідно до ч.6,7,8 ст.84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Як слідує із матеріалів справи, відповідно довідці про доставку електронного документу вказана вище ухвала була отримана відповідачем 31 травня 2024 року.

Проте, станом на 03 липня 2024 року ухвала суду не виконана, витребувані докази не надані відповідачем, суду не повідомлено про причини невиконання ухвали суду та про неможливість надання витребуваних судом доказів.

На підставі вищевикладеного, суд вважає причини не надання витребуваних судом доказів, необґрунтованими та неповажними.

Відповідно до ч.4 ст.44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до ст. 144 ЦПК України, заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

Згідно з п.3 ч.1 ст.148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.

Виходячи із вказаних обставин справи, факту невиконання ухвали суду, неповажності причин її невиконання, а також того, що витребувані докази є важливими для всебічного, повного та належного розгляду даної цивільної справи, суд вважає за необхідне накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю 'Максимал-Агро' штраф в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028,00 грн.

Згідно з ч.2 ст.148 ЦПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.9 ст.84 ЦПК України притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Керуючись ст.44,81,84,143,144,148,260 ЦПК України, суддя

постановив:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю 'Максимал-Агро' в дохід держави штраф в розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Повторно зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю 'Максимал-Агро' не пізніше п`яти днів з дня отримання ухвали надати суду письмові докази, а саме:

- оригінал договору оренди земельної ділянки від 05.05.2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Максимал-Агро".

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя М. М. Перекопський