Рішення

від 24.06.2024 по справі 627/215/24

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/215/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого суддіБугаєнко І.В.,

з участю секретаряВ`юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в с-щі Краснокутську Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Кайдашов Віталій Сергійович, до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, треті особи: Богодухівська районна державна адміністрація Харківської області, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Кайдашова В.С., звернулася до суду з позовом до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, в якому просить: 1) визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) сільськогосподарського призначення розміром середньої площі частки/паю 5,49 умовних кадастрових гектарах (згідно з наявною схемою поділу) із земель колективної власності колишнього Каплунівського колективного сільськогосподарського підприємства (с.Каплунівка Краснокутського району Харківської області) з невитребуваних/нерозподілених земельних часток (паїв) на території Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області згідно з Державним актом на право колективної власності Серія ХР-18-00-000209, який виданий Краснокутською районною радою народних депутатів Краснокутського району Харківської області та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №3; 2) вирішити питання щодо судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач у період з 1989 по 1997 роки працювала та була членом Колгоспу ім. Постишева с. Каплунівка Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, який потім було реорганізовано в СВК «Каплунівський» і в подальшому ліквідовано, код за ЄРДПОУ 30615221. У Державному акті на право колективної власності на землю Каплунівського КСП Серія ХР-18-00-000209 позивачка була зазначена його членом та включена до списку під № 181. Вважає, що право на пай вона набула в момент передачі державного акта про право колективної власності на землю КСП ім. Постишева с. Каплунівка Каплунівської сільської Ради Краснокутського району Харківської області, але сертифікат на право на земельну ділянку пай вона так і не отримала.

Представник позивача зазначає, що 20.02.2024 позивачем була подана заява до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, в якій ставилося запитання про виділення їй в натурі земельної частки/паю. Однак, листом від 29.02.2024 №С-221/01-33 була надана відповідь, що право особи на земельну частку(пай) може бути встановлено виключно в судовому порядку, оскільки для вирішення питання необхідно надати документ, що підтверджує право на земельну частку (пай). Відтак, підтвердження права на земельну частку (пай) для позивача є важливим, оскільки надасть можливість реалізувати в подальшому її права та інтереси, отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укласти договір оренди земель сільськогосподарського призначення тощо. Тому позивач вимушена звернутися до суду з цим позовом.

Крім того, представник позивача проаналізував у позові сучасну судову практику, яка склалася навколо інституту позовної давності у цивільному процесі.

03.04.2024 до суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в яких зазначає, що до позовних матеріалів позивачем не додано рішення районної адміністрації про затвердження розрахунків вартості і розмірів в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) членів Канлунівського колективного сільськогосподарського підприємства, а твердження позивача щодо середньої площі частки/паю 5,49 умовних кадастрових гектарах (згідно з наявною схемою поділу) є хибним оскільки розмір земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена КСП в умовних кадастрових гектарах обчислюються комісіями утвореними на підприємствах та затверджуються районною державною адміністрацією. В позовній заяві відсутня інформація, щодо отримання або неотримання позивачем сертифікату на земельну частку (пай) та будь яких звернень для його отримання або наявних перешкод в його отриманні та відомостей, що містяться у книзі реєстрації сертифікатів на земельний пай членів КСП сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я позивача. Представник зазначає, що відповідно до матеріалів справи на час видачі КСП державного акта на право колективної власності на землю 22.07.1994 року позивач мала право на отримання земельної частки (паю) із земель КСП та її прізвище було зазначене у списку громадян-членів КСП, що є додатком до державного акта на право колективної власності на землю, виданого КСП. Враховуючи викладене право на позов у позивача виникло з 22.07.1994 року після видачі державного акта на землю, тому враховуючи вимоги статтей 71,75 Української PCP позивач пропустила встановлений законодавством строк звернення до суду з цим позовом, оскільки про порушення своїх прав вона повинна була дізнатися з часу видачі КСП акта на право колективної власності на землю. Підсумовуючи, представник Головного управління Дергеокадастру у Харківській області зазначає, що враховуючи недоведеність обставин, що мають значення для справи та пропуск встановленого законом строку звернення до суду із даним позовом, вважають, що позовна заява задоволенню не підлягає.

11.04.2024 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, в яких він зазначає, що оскільки правоособи наземельну частку(пай)виникає змоменту отриманнясільськогосподарським підприємствомдержавного актупро правоколективної власності,в якомуця особавказана яктака,що маєправо наземельну частку(пай),це правоє непорушним,строк найого реалізаціюзаконодавством невстановлено,а відтаквоно підлягаєзахисту безобмеження строкомпозовної давностіпро щосвідчить івідповідна практикаВС. Оформлення права власності на земельну ділянку особою, яка має право на земельну частку (пай), перш за все, передбачає наявність у такої особи документу, що підтверджує відповідне право на зазначену частку (пай). Одним з таких документів є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Так, у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 563/1407/19 Верховний Суд зауважив, що особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством (КСП) акта на право колективної власності на землю вона: 1. працювала в цьому підприємстві; 2. була його членом; 3. була включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. У постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 181/257/19 Верховний Суд зауважив на 3-ох умовах набуття особою права на земельний пай, а саме: 1. членство у КСП на час паювання; 2. включення до списку, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3. одержання КСП цього акта. Зазначає, що Верховний Суд дійшов висновку, що право позивача на земельну ділянку (пай) виникло з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта на право колективної власності на землю, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай). За нормами Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" моментом виникнення права на земельну частку (пай) є момент виникнення відповідного права колективної власності на земельну ділянку та існує незалежно від його посвідчення сертифікатом.

Позивач та її представник у відкрите судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи судом повідомлялися, від представника позивача надійшла заява, якою просить призначене засідання проводити за їх відсутності, позов підтримують просять задовольнити, не заперечують щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача - Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява від 15.04.2024 з проханням розглянути справу без участі їх представника за наявними у суді матеріалами, при розгляд справи покладаються на розсуд суду.

Представник третьої особи - Богодухівської районної державної адміністрація Харківської області у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява від 16.05.2024 з проханням розглянути справу без участі їх представника.

Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання у якому просить позов задовольнити, судове засідання призначене на 24.06.2024 провести за відсутності їх представника, позов задовольнити.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, та надавши їм належну правову оцінку, доходить наступного.

Відповідно до вимог ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд на підставі ст.13ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 41Конституції України та ст.319Цивільного кодексуУкраїни гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Змістом статей 15, 16ЦК України визначено правокожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 77ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що 01.09.1989 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було прийнято в члени колгоспу «імені Постишева» (на час прийому), та 25.10.1997 року позивача було виключено з членів вже реорганізованого СВК «Каплунівське», що підтверджується записом у трудовій книжці серії НОМЕР_1 /а.с.83-93/.

Державний акт на право колективної власності на землю серії ХР-18-00-000209 по Каплунівському КСП зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 22.07.1994 року за № 3.

Як вбачається із списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, який є Додатком № 1 до Державного акту Серії ХР № 18-00-000209 виданого КСП «Каплунівське», ОСОБА_1 включена до списку за № 181 /а.с.19-39/.

Відповідно до копії витягу з протоколу № 2 загальних зборів (зборів уповноваженого) членів колективного сільськогосподарського підприємства «Каплунівське КСП» Краснокутського району Харківської області від 28.02.2000 року прийнято уточнену середню частку земельного паю 5.49 кадастрових га; кількість громадян, що мають право на земельний пай 438 чоловік. .

20.02.2024 позивачем звернулася до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області з питанням про виділення їй в натурі земельної частки/паю, на що 29.02.2024 отримала відповідь, якою для вирішення питання рекомендовано було надати документ, що підтверджує право на земельну частку (пай) /а.с.12/.

У відповіді Головного управління Дергеокадастру у Харківській області № 29-20-11-3580/0/19-24 від 16.05.2024 зазначено, що у Додатку 1 «Список громадян членів колективного сільськогосподарського кооперативу або товариства» до державного акту на право колективної власності на землю серії ХР №18-00-000209 виданого колективному сільськогосподарському підприємству «Каплунівському КСП» ім`я ОСОБА_1 включене за № 181. Відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) членів КСП «Каплунівське» запис щодо реєстрації та видачі сертифікату на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_1 відсутній. Д відповіді надано наявну у відділі №2 копію Витягу з Протоколу № 2 загальних (зборів уповноважених) членів колективного сільськогосподарського підприємства «Каплунівського КСП» Краснокутського району Харківської області від 28.02.2000, про прийняття уточненої середньої частки земельного паю 5,49 кадастрових га, який міститься в документації із землеустрою «Схема поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) «Каплунівського КСП» Краснокутського району Харківської області/а.с.180,181/.

Право власності на землю гарантуєтьсяст. 14 Конституції України.

Відповідно до ч. 2ст. 373 ЦК Україниправо власності на землю гарантується Конституцією України.

Статтями5,9-10 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»пай - є власністю члена підприємства. Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом.

За змістом статей22,23 ЗК України(в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року N 899-IVосновним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За змістом положеньст. 5 Земельного кодексу Українив редакції закону від 11.03.92 року № 2196-XII, ст. ЗУказу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям»право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання колективним сільськогосподарським підприємством, сільськогосподарським кооперативом, або сільськогосподарським акціонернім товариством державного акту на право колективної власності на землю.

Право на земельну частку (пай) мають члени КСП, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Ухвалою ВССУ від 27.08.2014 р. по справі № 6-12823св14 право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання с/г підприємством державного акта про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай). Це право є непорушним та підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.

Відповідно до ст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормамиЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) (п. 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р, № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»).

Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно в період видачі Державного акту на право колективної власності на землю була членом колгоспу та була внесена до списку доданого до Державного акту Серії ХР-18-00-000209 на право колективної власності на землю за № 181, відтак, має право на земельну частку (пай).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 5,49 умовних кадастрових гектарів, із земель колективної власності колишнього Каплунівського колективного сільськогосподарського підприємства (с.Каплунівка Краснокутського району Харківської області) з невитребуваних/нерозподілених земельних часток (паїв) на території Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області згідно з Державним актом на право колективної власності Серія ХР-18-00-000209, який виданий Краснокутською районною радою народних депутатів Краснокутського району Харківської області та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №3.

Що стосується строку позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У Постанові №181/257/19 від 29 вересня 2021 року Верховний суд зазначив, що позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття «позовна» має на увазі форму захисту - шляхом пред`явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах - процесуальному (право на пред`явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту). Питання про об`єкт дії позовної давності виникає через відмінності в розумінні категорії «право на позов у матеріальному сенсі» (право на захист) у контексті її співвідношення із суб`єктивним матеріальним цивільним правом як одним з елементів змісту цивільних правовідносин. Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права. Суб`єктивне матеріальне цивільне право і право на позов відносяться до різних видів матеріального права: перше - регулятивне, друге - охоронне. Змістом права на позов є правомочність, що включає одну або декілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновлення права або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватись тільки за допомогою звернення до суду.

Враховуючи, що метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, слід дійти висновку, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Отже, відповідно до позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі №181/257/19, оскільки право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акту про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай), це право є непорушним, строк на його реалізацію законодавством не встановлено, а відтак воно підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, із врахуванням визнання відповідачем позову, що не порушує прав та інтересів інших осіб, є підстави для задоволення позову.

Визнання за позивачем права на земельну частку (пай) не порушить прав, свобод та інтересів інших осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 10,12, 13, 81, 89, 263-265, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Кайдашов Віталій Сергійович, до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, треті особи: Богодухівська районна державна адміністрація Харківської області, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) сільськогосподарського призначення розміром середньої площі частки/паю 5,49 умовних кадастрових гектарах (згідно з наявною схемою поділу) із земель колективної власності колишнього Каплунівського колективного сільськогосподарського підприємства (с.Каплунівка Краснокутського району Харківської області) з невитребуваних/нерозподілених земельних часток (паїв) на території Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області згідно з Державним актом на право колективної власності Серія ХР-18-00-000209, який виданий Краснокутською районною радою народних депутатів Краснокутського району Харківської області та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №3.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача - адвокат Кайдашов Віталій Сергійович, адреса: площа Конституції, 1, офіс 3205, м. Харків, 61003.

Відповідач - Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області: юридична адреса: вул. Охтирська, 1, с-ще Краснокутськ Богодухівського району Харківської області, 62002, код ЄДРПОУ 04397359.

Третя особа - Богодухівська районна державна адміністрація Харківської області, місцезнаходження: площа Свято-Духівська, 2, м. Богодухів Харківської області, 62013, ЄДРПОУ 04059616.

Третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, місцезнаходження: вул. Космічна, 21, поверх 8-9, м. Харків, 61165, ЄДРПОУ 39792822.

Суддя Бугаєнко І. В.