Вирок

від 03.07.2024 по справі 448/1168/24

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 448/1168/24

Провадження № 1-кп/448/186/24

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

03.07.2024 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування 25.06.2024р. за №12024142230000232, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; українця, громадянина України,із вищоюосвітою,студента 2курсу Харківськогопедагогічного університетуім.В.Сковороди,одруженого,раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування встановлені наступні обставини вчинення кримінальних проступків, які не оспорюються учасниками судового провадження:

ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення в тому, що він на початку травня 2024 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) достовірно знаючи та усвідомлюючи, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, який Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.05.2024 №3684-ІХ, продовжено з 05 год. 30 хв. 14.05.2024 строком на 90 діб, а також мобілізацію до Збройних Сил України із встановленням обмежень щодо заборони виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, з метою подальшого особистого використання документів під час перетину державного кордону України, а саме: отримання права на виїзд за межі території України, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , керуючись прямим умислом на підроблення офіційних документів - довідки лікарсько-консультативної комісії, довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги та довідки про отримання допомоги відповідно до Закону України «Про соціальні послуги», використовуючи реквізити, печатки та штампи «комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №10» Харківської міської ради Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, код 24341622», «Лікар, ОСОБА_5 », «Лікар, ОСОБА_6 », «Педіатр, ОСОБА_7 », «Лікар, ОСОБА_8 » та «Адміністрації Київського району Харківської міської ради, управління соціального захисту населення, код 03196601», за допомогою відповідної комп`ютерної техніки та інших засобів, умисно підробив офіційні документи, а саме: довідку лікарсько-консультативної комісії №106 від 19.04.2024 року, довідку про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги від 27.03.2024 року на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та довідку про отримання допомоги від 10.04.2024 року, у мережі «Інтернет» віднайшов бланки вказаних документів, де у довідку про захворювання дитини від 27.03.2024 року та довідку лікарсько-консультативної комісії № 106 від 19.04.2024 року вніс недостовірні відомості щодо діагнозу дитини та потреби постійного стороннього догляду за дитиною ОСОБА_9 , в довідці про отримання допомоги від 10.04.2024 року зазначив анкетні дані ОСОБА_9 та свої, як особи яка здійснює догляд та проставив підписи посадових осіб, підробивши таким чином документи, що надають право виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану, що відповідно документально підтверджено.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.358 КК України, - підроблення офіційного документу, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою його використання.

В подальшому, 18 травня 2024 року приблизно о 21 годині 55 хвилин ОСОБА_3 , керуючись прямим умислом спрямованим на використання завідомо підроблених документів, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що виготовлені ним довідка лікарсько-консультативної комісії № 106 від 19.04.2024 року, довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги від 27.03.2024 року видані комунальним некомерційним підприємством «Міська поліклініка № 10» Харківської міської ради на ім`я ОСОБА_9 та довідка про отримання допомоги від 10.04.2024 року видана управлінням соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради на ім`я ОСОБА_3 , як особи, яка здійснює догляд за дитиною ОСОБА_9 , що в свою чергу надає право у період дії воєнного стану на виїзд за межі України, перебуваючи в пункті пропуску «Шегині», що по АДРЕСА_2 , діючи умисно, використав вищевказані завідомо підроблені документи, шляхом їх пред`явлення та надання інспектору прикордонної служби 1 категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип А) майстер сержанту ОСОБА_10 , з метою подальшого перетину державного кордону України.

Такі діїобвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.4 ст.358 КК України, - використання завідомо підробленого документа.

Під час досудового розслідування було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою вину, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв`язку із чим прокурором до суду був направлений обвинувальний акт разом із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпілі у даному кримінальному провадженні відсутні.

До обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , подану в порядку ч.2 ст.302 КПК України щодо визнання свої винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, яка написана обвинуваченим у присутності захисника адвоката ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченому роз`яснено, що відповідно до ч.2 ст.302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_11 у вищевказаній заяві засвідчено добровільність та беззаперечність визнання винуватості підозрюваним ОСОБА_3 , підтверджено його згоду із встановленими у результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Як вбачається з наданих матеріалів досудового розслідування, до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувалось затримання під час виявлення вчинення ним кримінального проступку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальними проступками.

На підставі ст.ст.302, 381, 382 КПК України суд розглядає обвинувальний акт в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Так, за результатами спрощеного провадження судом досліджено, що встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, останній беззаперечно визнав свою вину і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, а тому суд вважає їх доведеними.

Отже, саме з підстав вищевикладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, а саме в підроблені офіційного документу, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою його використання, а також у використанні завідомо підробленого документа.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до роз`яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, які згідно ст.12 КК України є кримінальними проступками.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.66 КК України судом визнається: щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.67 КК України судом не встановлено.

Судом також враховується характер і ступінь суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, його (обвинуваченого) стан здоров`я - на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває; його сімейний та матеріальний стан єодружений,на утриманнімає неповнолітньогосина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;є студентом ІНФОРМАЦІЯ_5 ;його рольу скоєнихкримінальних правопорушенняхта поведінкудо іпісля вчиненнятаких -обвинувачений ОСОБА_3 усвідомив протиправну поведінку, виявляє жаль з приводу вчинених кримінальних правопорушень.

Беручи до уваги наведені обставини в сукупності, суд при призначенні покарання також виходить із встановленої ст.50 КК України його мети не тільки кари, а й виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, керуючись принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе шляхом застосування до нього покарання у виді штрафу в межах санкцій ч.1 та ч.4 ст.358 КК України. Саме такий вид покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

З урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, - обвинуваченим ОСОБА_3 вчинено кримінальні проступки, та майнового стану, судом, у відповідності до вимог ч.2 ст.53 КК України, визначається розмір призначеного покарання за ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі восьмисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 13600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень, а за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Покарання за даним вироком обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити відповідно до правил, передбачених ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, визначивши остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов по справі не заявлено, процесуальні витрати в межах кримінального провадження відсутні.

Згідно з ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне речові докази, а саме: довідку лікарсько-консультативноїкомісії №106від 19.04.2024року,довідку прозахворювання дитинивід 27.03.2024року наім`я ОСОБА_9 ,довідку проотримання допомогивід 10.04.2024року, котрізберігаються приматеріалах кримінальногопровадження - слід залишити при матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався, прокурор з клопотанням про обрання запобіжного заходу обвинуваченому до суду не звертався, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 800 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 13600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень;

- за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді штрафу в розмірі 800 (восьмисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 13600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень.

Речові докази, а саме: довідку лікарсько-консультативної комісії №106 від 19.04.2024 року, довідку про захворювання дитини від 27.03.2024 року на ім`я ОСОБА_9 , довідку про отримання допомоги від 10.04.2024 року, котрі зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили ОСОБА_3 - не обирати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Вирок суду відповідно до ч.1 ст.394 КПК України, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження

Суддя ОСОБА_1