Постанова

від 18.06.2024 по справі 43/216

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2024 р. Справа№ 43/216

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Копитової О.С.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

представника арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича адвоката Шелест Ю.В.,

розглянувши апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 22.12.2015 (суддя Пасько М.В.)

у справі № 43/216

за заявою Закритого акціонерного товариства "Танго-Дельта груп" (код 33194679)

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс станом на 22.12.2015, ліквідовано банкрута - Закрите акціонерне товариство "Танго-Дельта груп", як юридичну особу у зв`язку з банкрутством, провадження у справі № 43/216 припинено.

У травні 2024 року розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел" арбітражного керуючого Литвиненко С.С. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 а матеріали справи повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою від 23.05.2024 відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху у справі №43/216до надходження матеріалів справи, зобов`язано Господарський суд міста Києва невідкладно надіслати матеріали справи №43/216 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Танго-Дельта груп" (код 33194679).

30.05.2024 матеріали справи надійшли до апеляційного суду.

Ухвалою від 30.05.2024 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 18.06.2024.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Станом на час постановлення ухвали Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 провадження у справах про банкрутство регулювалось Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 р. № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2010 порушено провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Танго-Дельта груп" (далі - боржник) в порядку статті 51 Закону про банкрутство.

Постановою Господарського суду міста Києва від 04.06.2010 боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2012 призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича.

16.10.2015 до Господарського суду міста Києва надійшов на затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

22.12.2015 місцевий господарський суд ухвалою затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував банкрута як юридичну особу у зв`язку з банкрутством, припинив провадження у справі №43/216.

Оскаржуване судове рішення в частині затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута обґрунтоване тим, що з наданого на затвердження звіту та ліквідаційного балансу боржника, вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені, у зв`язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.

Відповідно до ст. 51 Закону про банкрутство, який був чинний станом на дату порушення провадження у справі, введення ліквідаційної процедури, тобто в редакції до 01.01.2013) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язані звернутися в господарський суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

У разі виявлення обставин, зазначених у абзаці першому цієї частини, після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою).

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора, здійснює офіційне оприлюднення ухвали про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Обов`язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення ухвали про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 32 Закону про банкрутство після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);

відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна;

реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Отже, до звіту ліквідатора на розгляд суду має бути поданий реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів, документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Арбітражний керуючий Косякевич С.О. реєстр вимог кредиторів із даними про розмір погашених вимог кредиторів не склав, до звіту ліквідатора не додав, на розгляд суду також реєстр не подавався. Відповідні докази виконання вимог Закону про банкрутство ліквідатор суду не подав та матеріали справи не містять.

З матеріалів справи вбачається, що після визнання боржника банкрутом та оприлюднення оголошення у газеті "Голос України" № 107 від 12.06.2010, із грошовими вимогами до боржника звернулись приватний підприємець Данилюк Віта Миколаївна, ВАТ КБ "Надра", ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

У липні 2013 року ліквідатор подав суду на затвердження реєстр вимог кредиторів (т. 5, а.с. 68-71), до якого внесені грошові вимоги кредиторів на загальну суму 140165982,53 грн.

Ухвалою від 01.08.2013 Господарський суд міста Києва відмовив у затвердженні реєстру вимог кредиторів.

В подальшому строк ліквідаційної процедури неодноразово продовжувався судом за клопотанням ліквідатора.

Зі звіту ліквідатора вбачається, що під час ліквідаційної процедури було реалізоване нерухоме майно, розташоване у м. Одеса, яке належало боржнику та перебувало в іпотеці ВАТ КБ "Надра".

Всі грошові кошти, які були отримані від продажу майна банкрута були перераховані на користь заставного кредитора.

В апеляційній скарзі арбітражний керуючий Литвиненко С.С. зазначив, що ТОВ "Еквітел" мало у своїй власності актив у вигляді пакету акцій Закритого акціонерного товариства "Танго-Дельта груп" (ідентифікаційний код 33194679), який становив 65% статутного капіталу такого товариства.

В свою чергу, ЗАТ "Танго-Дельта груп" мало у своїй власності низку об`єктів нерухомості, які становили предмети забезпечення виконання кредитних зобов`язань ТОВ "Еквітел", невиконання яких і стало наразі правовою підставою для відкриття провадження у справі №910/4196/24.

Нерухомість була відчужена в ліквідаційній процедурі ЗАТ "Танго-Дельта груп" в межах справи Господарського суду міста Києва №43/216, а саме товариство - ліквідовано.

За змістом норм Закону про банкрутство, ТОВ "Еквітел" як власник контрольного пакету акцій ЗАТ "Танго-Дельта груп" є учасником провадження у справі про банкрутство останнього та було забезпечено законодавцем правом на захист своїх інтересів під час проведення процедур банкрутства останнього за рахунок призначення уповноваженої особи.

У ТОВ "Еквітел" існував статус учасника провадження у справі №43/216 про банкрутство ЗАТ "Танго-Дельта груп" як власника контрольного пакету акцій останнього із відповідним колом процесуальних прав в рамках процедур банкрутства.

Більш того, у ТОВ "Еквітел" як особи, майно якої у вигляді акцій ЗАТ "Танго-Дельта груп" та майно останнього перебували в заставі в якості забезпечення виконання кредитних зобов`язань, існував окремий майновий інтерес щодо участі у справі №43/216 про банкрутство, адже проведення ліквідації (в т.ч. реалізація його майна боржника) безпосередньо впливала на майнові інтереси ТОВ "Еквітел" у вигляді зменшення за рахунок такої реалізації його зобов`язань та, відповідно, зменшення ліквідності його особистого майна у вигляді відповідного пакету акцій.

Відтак, можливість в рамках Закону проведення ліквідаційної процедури, затвердження звіту ліквідатора та припинення у зв`язку з цим провадження у справі про банкрутство була обумовлена забезпеченням прав учасників провадження такого банкрутства на висловлення своєї думки з приводу обґрунтованості, правомірності та повноти дій ліквідатора, що реалізується шляхом їх належного повідомлення про дату, час і місце вирішення відповідного питання.

Провадження у справі №43/216 про банкрутство ЗАТ "Танго-Дельта груп" в цілому, так і ухвала Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 про затвердження звіту ліквідатора, ліквідацію товариства та припинення провадження у справі про банкрутство проведено/постановлено з грубим порушенням приписів ст. 55 Конституції України, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

На переконання скаржника, ініціювання банкрутства ЗАТ "Танго-Дельта груп" мало єдину мету - вивести його активи у вигляді нерухомості задля унеможливлення задоволення за рахунок них вимог кредиторів, що в послідуючому призвело до обезцінювання та припинення в цілому належного ТОВ "Еквітел" активу у вигляді контрольного пакету акцій такого товариства без жодної майнової компенсації.

При цьому, самі активи було реалізовано у ліквідаційній процедурі за заниженою вартістю, оскільки лише ринкова вартість права користування земельною ділянкою, на якій розташовувався один із належних ЗАТ "Танго-Дельта груп" об`єктів нерухомості (за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 3), визначена оцінювачем станом на 03.02.2015 становила 78971000 грн.

Отже, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 та направлення справи на подальший розгляд до суду першої інстанції скаржник посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи (залишення без уваги ознак фіктивності банкрутства та неналежної організації його проведення) та грубе порушення норм процесуального законодавства в частині забезпечення права акціонера на участь у справі про банкрутство належного йому товариства, що по суті призвело до майнових втрат такою особою без надання права на захист.

На переконання колегії суддів, арбітражний керуючий формально підійшов до виконання свого обов`язку з проведення ліквідаційної процедури, оскільки у справі не затверджено реєстр вимог кредиторів, які заявили грошові вимоги до боржника, у зв`язку з чим, неможливо встановити підстави для розподілу грошових коштів, які були одержані внаслідок реалізації майна банкрута, а відтак і з`ясувати обставини достатності майнових активів для задоволення вимог кредиторів, відповідно і підстав для закриття провадження у справі.

Місцевий господарський суд на зазначені вище обставини справи уваги не звернув, не надав належної правової оцінки як діям ліквідатора щодо вжиття вичерпних заходів з погашення вимог кредиторів так і самій ліквідаційній процедурі, у якій виявились обставини відсутності визнання грошових вимог кредиторів до боржника, наявності підстав у зв`язку з цим на погашення заявлених вимог в порядку черговості, що визначена статтею 31 Закону про банкрутство.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Окрім того, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, вона підсумовує також хід процедури банкрутства та закриває провадження у справі про банкрутство.

При цьому, звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника.

Однак, звіт ліквідатора, який надано суду на затвердження, вказаним вимогам закону не відповідає, оскільки в ньому не відображено вчинення всіх належних дій ліквідатором, зокрема, по веденню реєстру вимог кредиторів, подання його на затвердження суду,погашення вимог кредиторів згідно встановленої черговості, із врахуванням вищезазначеного.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про можливість завершення ліквідаційної процедури боржника зроблені передчасно, оскільки відсутні законні підстави для затвердження звіту, ліквідаційного балансу банкрута та закриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню, як така, що прийнята передчасно, з неповним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Розподіл судових витрат не здійснюється у зв`язку з тим, що відповідне клопотання не подане скаржником апеляційному суду.

Керуючись ст. 269, п. 6 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 у справі № 43/216 скасувати.

3. Справу № 43/216 направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва на стадію ліквідаційної процедури.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 03.07.2024.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

О.С. Копитова