Постанова

від 02.07.2024 по справі 927/1465/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2024 р. Справа№ 927/1465/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сабалдаш О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 02.07.2024 у справі №927/1465/23(в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Бахмацької міської ради

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.02.2024, повний текст якого складений 27.02.2024,

у справі № 927/1465/23 (суддя Белов С.В.)

за позовом Бахмацької міської ради

до Ніжинської районної ради Чернігівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Міністерство культури та інформаційної політики України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації

в інтересах держави в особі

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації,

Чернігівська обласна прокуратура

про визнання недійсними рішень

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про визнання недійсними:

- рішення 28-ї сесії Бахмацької районної ради сьомого скликання від 21.10.2020 №7 «Про безоплатну передачу у комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади бюджетних установ, комунальних підприємств нерухомого майна та іншого майна спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району» в частині безоплатної передачі із спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району в комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади будівлі навчального корпусу та будівлі спортивної зали в с.Тиниця по вул. Паркова;

- рішення другої (позачергової) сесії Ніжинської районної ради Чернігівської області від 24.12.2020 «Про припинення права оперативного управління, закріпленого за установами, закладами, підприємствами Бахмацького району», в частині безоплатної передачі із спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району у комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади будівлі навчального корпусу та будівлі спортивної зали в с.Тиниця по вул. Паркова.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні будівля навчального корпусу та будівля спортивної зали в с.Тиниця по вул. Паркова є пам`ятками архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний № 1772), що взяті на облік постановою РМ УРСР від 06.09.1979 №442, проте у оскаржуваних рішеннях та у акті приймання-передачі від 05.01.2021 не зазначено, що вказані об`єкти є пам`ятками архітектури національного значення. Крім того при прийняті оскаржуваних рішень не було отримано погодження відповідного органу охорони культурної спадщини про передачу вказаних пам`яток національного значення до Бахмацької міської ради.

З матеріалів справи слідує, що при зверненні до суду з цим позовом позивачем було визначено двох відповідачів, а саме: Ніжинську районну раду Чернігівської області та Бахмацьку районну раду, проте, з огляду на те, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.10.2023 здійснено державну реєстрацію припинення Бахмацької районної ради в результаті її реорганізації шляхом приєднання до Ніжинської районної ради Чернігівської області, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2023, задоволено заяву позивача - Бахмацької міської ради про заміну сторони правонаступником та здійснено заміну відповідача 2 - Бахмацьку районну раду його правонаступником - Ніжинською районною радою Чернігівської області.

Міністерство культури та інформаційної політики України у наданих поясненнях зазначило про те, що:

- на нього не покладені обов`язки отримання та зберігання інформації про балансоутримувачів та/або власників об`єктів культурної спадщини;

- за наявною у Міністерства культури та інформаційної політики України інформацією пам`ятки архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний №1771) та «Скарбниця» (охоронний №1772) не належать до сфери управління вказаного міністерства;

- відповідно до інформації, викладеної у листі Департаменту культури і туризму, національностей і релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 26.02.2021 №15-661/1, Міністерству було повідомлено, що балансоутримувачем або власником зазначених об`єктів культурної спадщини, а саме - пам`яток архітектури національного значення: «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний № 1772), взятих на облік постановою Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 №442, розташованих в с. Тиниця Ніжинського району Чернігівської області, зазначено територіальні громади Бахмацького району.

У відзиві на позов Ніжинська районна рада Чернігівської області проти задоволення позову заперечила пославши на те, що:

- Ніжинська районна рада новоутвореного району є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Бахмацької районної ради ліквідованого Бахмацького району з дня набуття нею повноважень, тобто з 25.11.2020, проте Ніжинська районна рада не може виступати правонаступником нерухомого майна - будівлі навчального корпусу та будівлі спортивної зали в с. Тиниця по вул. Паркова, що є пам`ятками архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний №1771) та «Скарбниця» (охоронний №1772), оскільки на дату затвердження передавального акту вищезазначене майно вже було передано до Бахмацької міської ради на підставі оскаржуваного рішення сімдесят п`ятої сесії Бахмацької міської ради сьомого скликання від 07.10.2020 «Про надання згоди на прийняття у комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади бюджетних установ, комунальних підприємств та іншого майна спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району» та акту приймання-передачі, а тому, вищезазначене майно не було включено до передавального акту, який затверджений рішенням четвертої сесії Ніжинської районної ради восьмого скликання 26.02.2021 «Про затвердження передавального акту балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів Бахмацької районної ради до правонаступника Ніжинської районної ради Чернігівської області»;

- оскаржуване рішення двадцять восьмої сесії Бахмацької районної ради від 21.10.2020 №7 прийняте до проведеної реорганізації Бахмацької районної ради шляхом приєднання до Ніжинської районної ради Чернігівської області;

- відповідно до інформації, яка викладена у листі Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації від 23.01.2023 №02,1-09/94, Ніжинській окружній прокуратурі було повідомлено, що пам`ятки архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний №1771) та «Скарбниця» (охоронний №1772) є комунальною власністю Бахмацької міської ради та перебувають на балансі Управління;

- прийняте Ніжинською районною радою рішення другої (позачергової) сесії восьмого скликання від 24.12.2020 «Про припинення права оперативного управління, закріпленого за установами, закладами, підприємствами Бахмацького району», у зв`язку з тим, що реорганізації, в процесі реформування, підлягали також структурні підрозділи Бахмацької районної державної адміністрації, за якими було закріплено на праві оперативного управління передане майно;

- пояснення Міністерства культури та інформаційної політики України дають підстави для висновку, що пам`ятки архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний №1771) та «Скарбниця» (охоронний №1772) не належать до сфери управління Міністерства, а тому процедура передачі майна не була порушена.

У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача, наведеними у відзиві на позовну заяву, зазначивши про те, що:

- у відповідності до приписів чинного законодавства, районна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, з дня набуття нею повноважень є правонаступником всього майна, прав та обов`язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів, території яких включені до складу новоутвореного району, а тому з 25.11.2020, з дня проведення першої сесії Ніжинської районної ради восьмого скликання, Ніжинська районна рада Чернігівської області стала правонаступником всього майна, прав та обов`язків Бахмацької районної ради, у тому числі будівлі навчального корпусу та будівлі спортивної зали в с. Тиниця по вул. Паркова, що є пам`ятками архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний №1771) та «Скарбниця» (охоронний номер №1772), яке передано у комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади актом приймання-передачі від 05.01.2021;

- документом, що підтверджує (посвідчує) перехід зі спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району в комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади будівлі навчального корпусу та будівлі спортивної зали в с. Тиниця по вул. Паркова, що є пам`ятками архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний N51772), є рішення 28-ї сесії Бахмацької районної ради сьомого скликання від 21.10.2020 №7 «Про безоплатну передачу у комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади бюджетних установ, комунальних підприємств нерухомого майна та іншого майна спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району» та другої (позачергової) сесії Ніжинської районної ради Чернігівської області від 24.12.2020 «Про припинення права оперативного управління, закріпленого за установами, закладами, підприємствами Бахмацького району», які, в частині передачі пам`ятками архітектури національного значення, прийняті з порушенням Закону України «Про охорону культурної спадщини», а тому підлягають визнанню недійсними.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач 1 зазначив, що:

- реорганізована Ніжинська районна рада, набула своїх повноважень 25.11.2020, а оспорюване рішення щодо передачі було прийнято Бахмацькою районною радою 07.10.2020, тобто до моменту реорганізації Бахмацької районної ради шляхом приєднання до Ніжинської районної ради (правонаступництва), що свідчить про те, що Ніжинська районна рада не може виступати правонаступником спірного нерухомого майна - будівлі навчального корпусу та будівлі спортивної зали в с.Тиниця по вул. Паркова, що є пам`ятками архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний №1771) та «Скарбниця» (охоронний №1772);

- вказане підтверджується відсутністю цього майна в передавальному акті, який затверджений рішенням четвертої сесії Ніжинської районної ради восьмого скликання 26.02.2021 «Про затвердження передавального акту балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів Бахмацької районної ради до правонаступника Ніжинської районної ради Чернігівської області». А тому, майно культурної спадщини «Будинок Кочубея» та «Скарбниця» не могло бути включено до переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Ніжинського району;

- вищезазначені пам`ятки архітектури на даний час перебувають у комунальній власності Бахмацької міської територіальної громади, що підтверджено рішенням одинадцятої сесії восьмого скликання Бахмацької міської ради «Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності Бахмацької міської територіальної громади», яким затверджено перелік об`єктів комунальної власності Бахмацької міської територіальної громади, серед яких зазначено будівлю навчального корпусу (с. Тиниця, вул.Паркова) та будівлю спортивної зали (с.Тиниця, вул.Паркова);

- рішення другої (позачергової) сесії восьмого скликання від 24.12.2020 «Про припинення права оперативного управління, закріпленого за установами, закладами, підприємствами Бахмацького району» було прийняте Ніжинською районною радою виключно в рамках завершення процесу передачі та реорганізації структурних підрозділів Бахмацької районної державної адміністрації, у відповідності до вимог закону.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.02.2024 у справі № 927/1465/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що:

- розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації №231 від 22.04.1997 «Про передачу пам`яток архітектури державного значення на баланс управління містобудування та архітектури облдержадміністрації», до переліку пам`яток архітектури державного та місцевого значення, зокрема включено: Будинок Кочубея з парком (охоронний №1771) (адреса: Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Матросова, 3) та Скарбниця (охоронний №1772) (адреса: Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Матросова, 3) (адресами пам`яток архітектури зазначено: с. Тиниця, вул. Матросова, 3 (на даний час вулиця Паркова). Згідно паспортів пам`яток архітектури «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний № 1772) місцезнаходженням об`єктів зазначено вул. Паркова, 1, с.Тиниця;

- відповідно до переліку бюджетних установ, комунальних підприємств, нерухомого майна та іншого майна спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району, яке розташоване на території Бахмацької міської територіальної громади, що є Додатком до рішення 28-ї сесії районної ради сьомого скликання №7 від 21 жовтня 2020 року, зокрема внесено будівлю навчального корпусу (адреса: с. Тиниця вул. Паркова, загальна площа: 761,1 м) та будівлю спортивної зали (адреса: с. Тиниця по вул. Паркова, загальна площа: 76,2м). Адресою будівель у додатку до рішення 28-ї сесії районної ради сьомого скликання №7 від 21 жовтня 2020 року, зазначено: с. Тиниця по вул. Паркова, без зазначення номеру будинку), у зв`язку з чим у суду відсутні підстави/докази за допомогою яких можливо було б ідентифікувати те, що будівля навчального корпусу (адреса: с. Тиниця вул. Паркова, загальна площа: 761,1 м) та будівля спортивної зали (адреса: с. Тиниця по вул. Паркова, загальна площа: 76,2м) є пам`ятками архітектури згідно паспортів пам`яток архітектури «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний № 1772) з місцезнаходженням: вул.Паркова, 1, с.Тиниця чи то пам`ятками архітектури, відповідно до розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації №231 від 22 квітня 1997 року «Про передачу пам`яток архітектури державного значення на баланс управління містобудування та архітектури облдержадміністрації»: Будинок Кочубея з парком (охоронний №1771) (адреса: Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Матросова, 3) та Скарбниця (охоронний №1772) (адреса: Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Матросова, 3).

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Бахмацька міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.02.2024 у справі № 927/1465/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що й в суді першої інстанції, додатково зауваживши на тому, що:

- проаналізувавши наявні у справі документи,які стосуються пам`яток архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний № 1772), можна зробити висновок, що цим пам`яткам архітектури в різних документах присвоєні адреси з різними номерами будинків, але це не свідчить що вони є різними об`єктами. Балансоутримувач цих пам`яток архітектури (Управління містобудування та архітектури Чернігівської ОДА) у вищевказаних документах також зазначає різні адреси розташування пам`яток архітектури;

- судом першої інстанції безпідставно задоволено заяву Чернігівської обласної прокуратури про вступ у справу в інтересах держави в особі третьої особи, яка заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, так як нормами ГПК України та Законом України «Про прокуратуру» передбачено представництво прокурором інтересів сторони процесу, а не третьої особи.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2024, справу № 927/1465/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Станік С.Р., Гончаров С.А..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у Господарського суду міста Києва витребувано матеріали справи № 927/1465/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 927/1465/23.

04.04.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

У період із 08.04.2024 по 12.04.2024 суддя Яковлєв М.Л. перебував у відпустці, а суддя Станік С.Р. - на підготовці для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України.

Разом з тим суддя Гончаров С.А., який не є головуючим суддею, у період із 31.03.2024 по 26.04.2024 перебував у відпустці, у зв`язку з чим розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/1583/24 від 15.04.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/1465/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 апеляційну скаргу Бахмацької міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.02.2024 у справі № 927/1465/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю., відкрито апеляційне провадження за апеляційною Бахмацької міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.02.2024 у справі № 927/1465/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 14.05.2024 о 10:45 год.

29.04.2024 до суду від Міністерства культури та інформаційної політики України надійшов відзив на апеляційну скаргу аналогічний за змістом наданим в суді першої інстанції письмовим поясненням.

01.05.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач погодився з висновками суду першої інстанції щодо того, що наявними у матеріалах справи доказами не підтверджується, що будівля навчального корпусу (адреса: с. Тиниця вул. Паркова, загальна площа: 761,1 м) та будівля спортивної зали (адреса: с. Тиниця по вул. Паркова, загальна площа: 76,2м) є пам`ятками архітектури згідно паспортів пам`яток архітектури «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний № 1772).

03.05.2024 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника Бахмацької міської ради надійшла заява, в якій заявник просить надати йому можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 вказану заяву задоволено.

13.05.2024 до суду від Чернігівської обласної прокуратури надійшли пояснення, в яких заявник зазначив, що матеріалами справи не спростовано позицію позивача про незаконність рішення 28 сесії Бахмацької районної ради сьомого скликання від 21.10.2020 № 7 «Про безоплатну передачу у комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади бюджетних установ, комунальних підприємств нерухомого майна та іншого майна спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району» в частині безоплатної передачі із спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району в комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади будівлі навчального корпусу та будівлі спортивної зали в с. Тиниця по вул. Паркова, та рішення другої (позачергової) сесії Ніжинської районної ради Чернігівської області від 24.12.2020 «Про припинення права оперативного управління, закріпленого за установами, закладами, підприємствами Бахмацького району» в частині безоплатної передачі із спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району в комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади будівлі навчального корпусу та будівлі спортивної зали в с. Тиниця по вул. Паркова, тоді як вказані рішення прийняти у порядку, у спосіб встановлений законом та з свідомим волевиявленням позивача щодо прийняття.

13.05.2024 до суду від Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

У зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/1826/24 від 14.05.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/1465/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 апеляційну скаргу Бахмацької міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.02.2024 у справі № 927/1465/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 розгляд справи відкладено на 02.07.2024 о 10:30.

03.06.2024 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Ніжинської районної ради Чернігівської області надійшла заява, в якій заявник просить надати йому можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, яке просить забезпечити в приміщенні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 вказану заяву задоволено.

Станом на 02.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

В судове засідання відповідач та Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації представників не направили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача та Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення першої інстанції зміні чи скасуванню, з наступних підстав.

Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» утворено в Чернігівській області Ніжинський район (з адміністративним центром у місті Ніжин) у складі територій Батуринської міської, Бахмацької міської, Бобровицької міської, Борзнянської міської, Вертіївської сільської, Височанської сільської, Дмитрівської селищної, Ком арійської сільської, Крутівської сільської, Лосинівської селищної, Макіївської сільської, Мринської сільської, Ніжинської міської, Новобасанської сільської, Носівської міської, Плисківської сільської, Талалаївської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, та ліквідовано у Чернігівській області Бахмацький район.

Позивач у позовній заяві зазначає, що у відповідності до норм чинного законодавства повноваження Бахмацької районної ради закінчилися в день набуття повноважень обраної на відповідних перших місцевих виборах Ніжинської районної ради Чернігівської області. Ніжинська районна рада Чернігівської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Бахмацької районної ради. Бахмацька районна рада, як юридична особа, реорганізовується шляхом приєднання до Ніжинської районної ради Чернігівської області, як юридичної особи. На даний час Бахмацька районна рада не здійснює своїх повноважень. В Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не внесено запис про припинення Бахмацької районної ради, як юридичної особи. Повноваження з управління справами юридичної особи - Бахмацької районної ради здійснює комісія з реорганізації (припинення). Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань комісія з припинення Бахмацької районної ради здійснює свою діяльність за адресою: 16600, Чернігівська область, м.Ніжин, пл. Івана Франка, 1.

Рішенням 28-ї сесії Бахмацької районної ради сьомого скликання від 21.10.2020 №7 «Про безоплатну передачу у комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади бюджетних установ, комунальних підприємств нерухомого майна та іншого майна спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району» (далі Рішення 1) безоплатно передано із спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району в комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади бюджетні установи, комунальні підприємства, нерухоме майно та інше майно згідно з переліком, що додається до рішення.

До Переліку бюджетних установ, комунальних підприємств, нерухомого майна та іншого майна спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району, яке розташоване на території Бахмацької міської територіальної громади, що є Додатком до Рішення 1, зокрема внесено будівлю навчального корпусу (адреса: с. Тиниця вул. Паркова, загальна площа: 761,1 м) та будівлю спортивної зали (адреса: с. Тиниця по вул. Паркова, загальна площа: 76,2м).

Рішенням другої (позачергової) сесії восьмого скликання Ніжинської районної ради Чернігівської області від 24.12.2020 «Про припинення права оперативного управління, закріпленого за установами, закладами, підприємствами Бахмацького району» (далі Рішення 2), зокрема передано безоплатно із спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району у комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади в особі Бахмацької міської ради майно, яке обліковується на балансі районної ради і управління яким здійснює Бахмацька районна рада, згідно з вищевказаними рішеннями Бахмацької районної ради.

Згідно акту приймання-передачі від 05.01.2021, затвердженого міським головою Бахмацької міської ради здійснено безоплатну передачу із спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району у комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади рухомого та нерухомого майна закладів освіти згідно переліку, до якого зокрема включено: будівлю навчального корпусу (адреса: с. Тиниця вул. Паркова, загальна площа: 761,1м) та будівлю спортивної зали (адреса: с. Тиниця по вул. Паркова, загальна площа: 76,2м).

Звертаючись до суду з цим позовом позивач просить визнати недійними Рішення 1 та Рішення 2 в частинах безоплатної передачі із спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району в комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади будівлі навчального корпусу та будівлі спортивної зали в с.Тиниця по вул. Паркова;

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні будівля навчального корпусу та будівля спортивної зали в с.Тиниця по вул. Паркова є пам`ятками архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний № 1772), що взяті на облік постановою РМ УРСР від 06.09.1979 №442, проте у оскаржуваних рішеннях та у акті приймання-передачі від 05.01.2021 не зазначено, що вказані об`єкти є пам`ятками архітектури національного значення. Крім того при прийняті оскаржуваних рішень не було отримано погодження відповідного органу охорони культурної спадщини про передачу вказаних пам`яток національного значення до Бахмацької міської ради.

Позивач у позовній заяві зазначає, що:

- на початку 2023 року, з листів Ніжинської окружної прокуратури та Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, Бахмацькій міські раді стало відомо, що передане в комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади згідно Рішення 1 та Рішення 2 нерухоме майно - будівля навчального корпусу та будівля спортивної зали в с. Тиниця по вул. Паркова є пам`ятками архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний №1772), взяті на облік постановою РМ УРСР від 06.09.1979 №442 «Про доповнення списку пам`яток містобудування і архітектури Української УРСР, що перебувають під охороною держави», якою прийнято пропозицію Держбуду УРСР і Міністерства культури УРСР про доповнення затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 №970 списку пам`яток містобудування і архітектури Української РС, що перебувають під охороною держави, до якого в тому числі, включено пам`ятки архітектури «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний № 1772), що розташовані у с. Тиниця Бахмацького району (на даний час Ніжинський район) Чернігівської області;

- нормативно-правовий акт, який би регулював відносини, пов`язані з передачею об`єктів права комунальної власності однієї територіальної громади у комунальну власність іншої територіальної громади відсутній, тому передача вказаних об`єктів зі спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району у комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади здійснювалась Бахмацькою міською радою та Бахмацькою районною радою, а в подальшому Ніжинською районною радою Чернігівської області з урахуванням положень Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» (аналогія закону).

Правові позиції сторін детально викладені вище.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.

Положеннями ч. 1 ст. 2 ГПК України до завдань господарського судочинства віднесено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді із застосуванням способів захисту, які передбачені частиною другою статті 16 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 20 ГК України визначено способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 ЦК України до яких, зокрема, відноситься визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Аналогічні положення закріплені в статті 20 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.

Частиною 2 ст. 249 ГК України передбачено, що у разі прийняття органом державної влади або органом місцевого самоврядування акта, що не відповідає законодавству, і порушує права чи законні інтереси суб`єкта господарювання, останній відповідно до статті 20 цього Кодексу має право звернутися до суду із заявою про визнання такого акта недійсним.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення в зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача в справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З матеріалів справи слідує, що розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації №231 від 22.04.1997 «Про передачу пам`яток архітектури державного значення на баланс управління містобудування та архітектури облдержадміністрації» передано в установленому порядку на баланс управління містобудування та архітектури облдержадміністрації нерухомі пам`ятки архітектури загальнонаціонального та місцевого значення, згідно переліку. До переліку пам`яток архітектури державного та місцевого значення, які передаються на баланс Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації, зокрема включено: Будинок Кочубея з парком (охоронний №1771) (адреса: Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Матросова, 3) та Скарбниця (охоронний №1772) (адреса: Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Матросова, 3).

Згідно рішення 11-ї сесії п`ятого скликання Бахмацької районної ради від 25.10.2007 «Про прийняття цілісного майнового комплексу ліквідованого професійно-технічного училища № 4 м. Бахмач у спільну комунальну власність територіальних громад району» прийнято у спільну комунальну власність територіальних громад району цілісний майновий комплекс ліквідованого професійно-технічного училища № 4 м. Бахмача, що складається, зокрема з будівель навчального корпусу, спортивної зали, їдальні, гуртожитку, гаражів у кількості двох одиниць, які знаходяться за адресою вул. Матросова, 1 (на даний час вул. Паркова) с.Тиниця, Бахмацького району та передано цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою вул. Матросова, 1 с.Тиниця, Бахмацького району в оперативне управління відділу освіти районної державної адміністрації.

Відповідно до Паспорта пам`ятки архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771), Науково-дослідного інституту історії архітектури та містобудування за 2017 рік, об`єкт знаходиться за адресою: вул. Паркова, 1, с.Тиниця, Бахмацький р-н, Чернігівська обл., протягом часу існування об`єкту він використовувався, як школа, ПТУ, з 1979 року у ньому розміщувалося СПТУ. Після закриття училища у 2006 році будівля не використовується та поступово руйнується.

Відповідно до Паспорта пам`ятки архітектури національного значення «Скарбниця» (охоронний № 1772), Науково-дослідного інституту історії архітектури та містобудування, за 2017 рік, об`єкт знаходиться за адресою: вул. Паркова, 1, с.Тиниця, Бахмацький р-н, Чернігівська обл., протягом часу існування він використовувався, як спортзал школи та ПТУ, з 1979 р. - СПТУ. Після закриття училища у 2006 році будівля не використовується та поступово руйнується.

Як вірно встановлено судом першої інстанції:

- розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації №231 від 22 квітня 1997 року «Про передачу пам`яток архітектури державного значення на баланс управління містобудування та архітектури облдержадміністрації», до переліку пам`яток архітектури державного та місцевого значення, зокрема включено: Будинок Кочубея з парком (охоронний №1771) (адреса: Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Матросова, 3) та Скарбниця (охоронний №1772) (адреса: Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Матросова, 3) (адресами пам`яток архітектури зазначено: с. Тиниця, вул. Матросова, 3 (на даний час вулиця Паркова);

- згідно паспортів пам`яток архітектури «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний № 1772) місцезнаходженням об`єктів зазначено вул. Паркова, 1, с.Тиниця;

- відповідно до переліку бюджетних установ, комунальних підприємств, нерухомого майна та іншого майна спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району, яке розташоване на території Бахмацької міської територіальної громади, що є Додатком до Рішення 1 зокрема внесено будівлю навчального корпусу (адреса: с. Тиниця вул. Паркова, загальна площа: 761,1 м) та будівлю спортивної зали (адреса: с. Тиниця по вул. Паркова, загальна площа: 76,2м). Адресою будівель у додатку до рішення 28-ї сесії районної ради сьомого скликання №7 від 21 жовтня 2020 року, зазначено: с. Тиниця по вул. Паркова, без зазначення номеру будинку);

- у матеріалах справи відсутні докази за допомогою яких можливо було б ідентифікувати те, що будівля навчального корпусу (адреса: с. Тиниця вул. Паркова, загальна площа: 761,1 м) та будівля спортивної зали (адреса: с. Тиниця по вул. Паркова, загальна площа: 76,2м) є пам`ятками архітектури згідно паспортів пам`яток архітектури «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний № 1772) з місцезнаходженням: вул.Паркова, 1, с.Тиниця чи то пам`ятками архітектури, відповідно до розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації №231 від 22.04.1997 «Про передачу пам`яток архітектури державного значення на баланс управління містобудування та архітектури облдержадміністрації»: Будинок Кочубея з парком (охоронний №1771) (адреса: Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Матросова, 3) та Скарбниця (охоронний №1772) (адреса: Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Матросова, 3).

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити і про наступне.

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду та Шостого апеляційного адміністративного суду перебувала справа № 620/3860/23 за позовом керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави до Бахмацької міської ради про:

- визнання протиправною бездіяльності Бахмацької міської ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів на пам`ятки архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний №1772), взяті на облік постановою РМ УРСР від 06.09.1979 № 442, загальною оціночною вартістю 16 751 889,08 грн., що знаходяться за адресою: вул. Паркова, 1, с. Тиниця, Ніжинський район, Чернігівська область;

- зобов`язання Бахмацької міської ради вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на пам`ятки архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний №1772), взяті на облік постановою РМ УРСР від 06.09.1979 № 442, загальною оціночною вартістю 16 751 889,08 грн., що знаходяться за адресою: вул. Паркова, 1, с. Тиниця, Ніжинський район, Чернігівська область.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі № 620/3860/23, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023, у задоволенні позову відмовлено.

У вказаній справі суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що Рішення 1, яким у власність Бахмацької міської ради передано нерухоме майно, розташоване в с.Тиниця по вул.Паркова в розумінні ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є правовстановлюючим документом на спірні об`єкти, в той час, як бездіяльність відповідача щодо непроведення реєстрації права власності на спірну нерухомість не є предметом даного позову.

Залишаючи без змін рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у вказаній справі № 620/3860/23, Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 21.12.2023 дійшов наступних висновків:

- позовні вимоги обґрунтовані неможливістю забезпечити збереження відповідних пам`яток культурної спадщини шляхом укладання охоронних договорів внаслідок не здійснення державної реєстрації права власності на пам`ятки архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний №1772);

- ні з рішень Бахмацької районної ради Чернігівської області від 25.10.2007 «Про прийняття цілісного майнового комплексу ліквідованого професійно-технічного училища №4 м.Бахмач у спільну комунальну власність територіальних громад району», від 26.01.2008 «Про перелік об`єктів спільної комунальної власності територіальних громад району», від 21.10.2020 №7 «Про безоплатну передачу у комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади бюджетних установ, комунальних підприємств, нерухомого майна та іншого майна спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району» (Рішення 1 - примітка суду), ні з рішення Бахмацької міської ради від 28.05.2021 «Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності Бахмацької міської територіальної громади» не вбачається, що в складі цілісного майнового комплексу ліквідованого ПТУ №4, або серед переданих до Бахмацької міської ради об`єктів нерухомого майна (будівля навчального корпусу; будівлі гуртожитку; будівля спортивної зали; будівля їдальні) наявні відповідні пам`ятки архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний №1772);

- жодного офіційного документу, який би підтверджував обставину передачі у власність відповідача пам`яток архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний №1772) матеріали справи не містять;

- матеріали справи не дають можливість ототожнити жодний з переданих Бахмацькій міській раді на підставі Рішення 1 об`єктів нерухомості (будівля навчального корпусу; будівлі гуртожитку; будівля спортивної зали; будівля їдальні) із пам`ятками архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний №1772);

- з позовної заяви вбачається, що твердження про відповідність будівлі навчального корпусу ( с.Тиниця, вул.Паркова , рік введення в експлуатацію - 1800) та будівлі спортивної зали (с.Тиниця, вул.Паркова , рік введення в експлуатацію - 1829) пам`яткам архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний №1772), є виключно особистими висновками позивача, які не підтверджені відповідними належними та допустимими доказами;

- в матеріалах справи наявні паспорти об`єктів культурної спадщини, розроблені Науково-дослідним інститутом архітектури та містобудування у 2017 році на «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний №1772), в яких відображено, що вказані об`єкти культурної спадщини перебувають у комунальній власності Чернігівської обласної ради та балансоутримувачем є Управління освіти та містобудування. У вказаних паспортах зазначено, що габаритні розміри споруди « Будинок Кочубея » в плані становлять 28,6 х 18,5 м (тобто площа становить 529,1 м.кв.), «Скарбниця» - 8,3 х 9,2 м (що становить 76,36 м.кв.);

- також, згідно з наявних в матеріалах справи планів будівель та журналів внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень, складених у 2008 році КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради, площа будівлі літера «В-2», розташованої по вул.Матросова, буд.1, в с.Тиниця , яка за своїм планом відповідає плану, відображеному в паспорті об`єкта культурної спадщини «Скарбниця» становить 85,7 м.кв., а будівлі літера «Б-1», розташованої по вул.Матросова, буд.1, в с.Тиниця , яка за своїм планом відповідає плану, відображеному в паспорті об`єкта культурної спадщини «Будинок Кочубея» становить 419,1 м.кв.;

- разом з тим, відповідно до Переліку будівель та споруд, що знаходяться на балансі ПТУ №4 (по Тиницькому відділку), площа будівлі учбового корпусу (рік побудови - 1800) складає 761,1 м.кв., а будівлі спортзалу (рік побудови - 1829) складає 76,2 м.кв.;

- наведене свідчить про відсутність підстав стверджувати, що передані у власність Бахмацької міської ради об`єкти нерухомого майна будівля навчального корпусу та будівля спортивної зали являються пам`ятками архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний №1772);

- при цьому, будь-яких рішень про виведення зазначених об`єктів культурної спадщини з комунальної власності Чернігівської обласної ради матеріали справи не містять;

- в судовому засіданні 12.12.2023 судом було поставлено перед представником апелянта питання щодо документального підтвердження тотожності об`єктів нерухомого майна будівлі навчального корпусу та будівлі спортивної зали пам`ятками архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний №1772), з урахуванням адресної прив`язки, оскільки наявні в матеріалах справи документи містять різні адреси відповідних об`єктів ( вул.Матросова 1 , вул.Матросова 3, вул.Паркова 1 та вул.Паркова без присвоєння номеру будинку);

- 21.12.2023 до суду надійшли письмові пояснення Ніжинської окружної прокуратури, в яких, зокрема, повідомлено, що рішенням 48 сесії 6 скликання Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області від 27.08.2015 перейменовано вулицю Матросова на вулицю Паркова та надано копію вказаного рішення. В той же час, жодних документів, які б підтвердили, що серед будівель, які перебувають у комунальній власності Бахмацької міської територіальної громади є пам`ятки архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний №1772) до суду не надано.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 74 України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства саме на позивача покладений обов`язок належними та допустимими доказами довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, тобто у даному випадку саме позивач повинен довести, що будівля навчального корпусу (адреса: с. Тиниця вул. Паркова, загальна площа: 761,1 м) та будівля спортивної зали (адреса: с. Тиниця по вул. Паркова, загальна площа: 76,2м) є пам`ятками архітектури згідно паспортів пам`яток архітектури «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний № 1772) з місцезнаходженням: вул.Паркова, 1, с.Тиниця чи то пам`ятками архітектури, відповідно до розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації №231 від 22.04.1997 «Про передачу пам`яток архітектури державного значення на баланс управління містобудування та архітектури облдержадміністрації»: Будинок Кочубея з парком (охоронний №1771) (адреса: Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Матросова, 3) та Скарбниця (охоронний №1772) (адреса: Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Матросова, 3), проте належних та допустимих доказів вказаного позивач до матеріалів справи не надав.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

Законом України №132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (набув чинності 17.10.2019), зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази з урахуванням приписів ст.ст. 76-79 ГПК України, колегія суддів зазначає про те, що, оскільки наявними у матеріалах справи доказами з більшою вірогідністю підтверджується те, що передані позивачу будівля навчального корпусу (адреса: с. Тиниця вул. Паркова, загальна площа: 761,1 м) та будівля спортивної зали (адреса: с. Тиниця по вул. Паркова, загальна площа: 76,2м) не є пам`ятками архітектури згідно паспортів пам`яток архітектури «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний № 1772) з місцезнаходженням: вул.Паркова, 1, с.Тиниця чи то пам`ятками архітектури, відповідно до розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації №231 від 22.04.1997 «Про передачу пам`яток архітектури державного значення на баланс управління містобудування та архітектури облдержадміністрації»: Будинок Кочубея з парком (охоронний №1771) (адреса: Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Матросова, 3) та Скарбниця (охоронний №1772) (адреса: Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Матросова, 3).

З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Щодо посилань апелянта на те, що судом першої інстанції безпідставно задоволено заяву Чернігівської обласної прокуратури про вступ у справу в інтересах держави в особі третьої особи, яка заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, проте нормами ГПК України та Законом України «Про прокуратуру» передбачено представництво прокурором інтересів сторони процесу, а не третьої особи, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом положень ч. 3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Отже, виходячи зі змісту положень ч. 3 ст.53 ГПК України прокурор має право вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи. При цьому положення процесуального законодавства не надають господарському суду право у випадку вступу прокурора у справу відмовити йому у вказаному.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.02.2024 у справі № 927/1465/23, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Бахмацької міської ради задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Бахмацької міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.02.2024 у справі № 927/1465/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.02.2024 у справі № 927/1465/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 927/1465/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 02.07.2024

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала