Постанова

від 28.06.2024 по справі 903/165/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року Справа № 903/165/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Тимошенко О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради на рішення Господарського суду Волинської області, ухваленого 01.04.24р. суддею Гарбарем І.О. у м.Луцьку у справі № 903/165/24

за позовом Гуманітарний відділ Ківерцівської міської ради

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс"

про зобов`язання повернення попередньої оплати

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Волинської області у справі № 903/165/24 від 01.04.2024.

1.2. Рішенням Господарського суду Волинської області від 01.04.2024 у справі №903/165/24 відмовлено у задоволенні позову Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс" про повернення попередньої оплати в розмірі 245540,00 грн.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Рішення суду першої інстанції, мотивоване тим, що в матеріалах справи відсутні докази, скільки талонів використано покупцем пального, а скільки залишилося невикористаних, також відсутні докази відмови в отриманні бензину та дизельного пального, відсутні докази закриття АЗС, які визначені в додатку №1 до цього договору та відсутні докази заміни талонів.

2.2. Позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами надіслання претензії на адресу відповідача.

2.3. З досліджених матеріалів справи, судом не встановлено, що позивачем здійснено перерахування відповідачу попередньої оплати за укладеним сторонами договором від 11 жовтня 2022 року № 29, оскільки згідно платіжних доручень (а.с.14-17) відбулася оплата за договором, а також порушенням відповідачем зобов`язань у частині відпуску оплаченого позивачем товару.

2.4. З врахуванням вищевикладеного, оскільки між сторонами укладено договір, на виконання якого продавець передав, а покупець оплатив товар, то позовна вимога про зобов`язання повернення попередньої оплати в розмірі 245540,00 грн є безпідставною та до задоволення не підлягає.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Гуманітарний відділ Ківерцівської міської ради 22.04.2024 через систему "Електронний суд" звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх.1910/24 від 22.04.2024), у якій просить відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради на рішення Господарського суду Волинської області від 01.04.2024 у справі №903/165/24. Скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 01.04.2024 у справі №903/165/24 та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Незарбест Транс" повернути попередню оплату у сумі 245 540,00 грн. та судовий збір у сумі 5794,65 грн.

3.2. Апелянт вважає рішення Господарського суду Волинської області від 01.04.2024 року, по справі №903/165/24 таким, що прийняте на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права.

3.3. Між гуманітарним відділом Ківерцівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "М-7 ТРЕЙД" (код СДРПОУ 44353937) було укладено Договір №29 про закупівлю товарів від І 1 жовтня 2022 року (далі - Договір) на суму 295000.00 гривень. Інформацію про Договір було оприлюднено в електронній системі публічних закупівель України Prozorro за ідентифікатором UA-2022-10-11-002570-а.

3.4. Відповідно до пункту 2.1. Договору Продавець, протягом строку дії цього Договору, зобов`язується передавати у власність Покупця та відпускати через мережу АЗС визначених у Додатку №1 до цього договору "Нафта і дистиляти (код ДК 021:2015 - 09130000-9). (бензин А-95, дизельне паливо)", а саме: бензин А-95 та дизельне пальне у талонах (cкретч-картках тощо), належної якості, що відповідає державним стандартам, в кількості та за цінами які зазначено у договорі про закупівлю, а Покупець зобов`язується оплачувати вартість Товару на умовах цього Договору.

3.5. Відповідно до пунктів 4.1-4.2 Договору Продавець зобов`язується передавати у власність Покупця Товар в обсягах та за цінами визначеними у додатку №2 до Договору та здійснювати відпуск Товару Покупцю на АЗС, визначених у Додатку №1 до Договору, після надання Покупцем талона (скетч-картки тощо), який є в належному стані та строк дії якого не закінчився. У разі неможливості Покупцем отримати Товар на визначених Додатком 1 АЗС. Продавець зобов`язується замінити товар на діючі АЗС.

3.6. Відповідно до пункту 6.4 Договору у разі закриття АЗС. визначених у Додатку №1 до цього Договору на території Волинської області. Продавець зобов`язується безоплатно замінити талони на діючі АЗС на території Волинської області або повернути сплачені за них кошти протягом трьох робочих днів із дня надходження відповідної вимоги від Покупця.

3.7. На виконання умов Договору, відповідач передав позивачу талони на бензин А- 95 у кількості 500 л та дизельне паливо у кількості 4 900 л. Відповідно до пункту 1.4 Договору, Талон - документ, встановленої форми на підставі якого здійснюється відпуск Товару на АЗС. Талон надає право отримати Товар.

3.8. Відповідно до видаткової накладної №Р000002613 від 24 жовтня 2022 року, Покупцем було оплачено 295 000.00 грн. (двісті дев`яносто п`ять тисяч гривень), зокрема за бензин А-95 у кількості 500 л за ціною 51,00 грн за літр та дизельне паливо у кількості 4 900 л за ціною 55.00 грн за літр.

3.9. Зазначена оплата підтверджується платіжним дорученням №544 від 25.10.2022 року на суму 220 000.00 грн; платіжним дорученням №36 від 25.10.2022 року на суму 38 400.00 грн; платіжним дорученням №359 від 25.10.2022 року на суму 10 200.00 грн та платіжним 1 дорученням №206 від 25.10.2022 року на суму 26 400.00 грн.

3.10. Протягом 2022 року Гуманітарним відділом було отримано на АЗС визначених Договором 10 літрів бензину А-95 та 890 літрів дизельного палива. Решту пального по талонах на дизельне паливо отримати не вдалося. Мережа вказаних у додатку №1 до Договору АЗС була партнерами "М-7 ТРЕЙД".

3.11. У придбанні всієї кількості пального позивачу було відмовлено через те. що емітенти талонів на пальне в односторонньому порядку призупинили отоварення в мережі автозаправних станцій партнерів скетч-карток, паливних карток та талонів реалізованих ТОВ «М-7 ТРЕЙД» своїм контрагентам.

3.12. Після припинення можливості отоварення в мережі АЗС, гуманітарний відділ Ківерцівської міської ради звернувся до ТОВ "М-7 ТРЕЙД" із листом від 18.01.2023 року №46/01-18/2-23. у якому просив забезпечити можливість отримання Товару (бензину А-95 та дизельного пального), як це передбачено умовами Договору.

3.13. Лист було надіслано відповідачу на електронну адресу особи, якою здійснювалося виконання умов договору зі сторони постачальника. Лист залишено без відповіді та задоволення. Повторно із такою ж вимогою гуманітарний відділ звернувся до відповідача листом від 15.11.2023 року №1 145/01-18/2-23. який теж був залишений без відповіді.

3.14. У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "М-7 ТРЕЙД" (Код ЄДРПОУ 44353937) було перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "НАЗАРБЕСТ ТРАНС" (Код ЄДРПОУ 44353937), про що свідчать відомості, внесені у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

3.15. Гуманітарний відділ вже вкотре звернувся до Продавця із претензією від 03.01.2024 року №06/01-18/2-24, про що свідчить фіскальний чек Укрпошти за №4520104176028). Відповідно до Постанови від 25 березня 2019 року по справі № 191/81/17 (провадження № 61-28300св18) Верховний Суду складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду підтверджує, що зміна назви юридичної особи не тягне на собою правонаступництва у зв`язку з відсутністю нового учасника цивільних відносин. Зміна назви юридичної особи тягне тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов`язаних зі зміною назви, до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Отже, відповідачем відповідно до Договору є Товариство з обмеженою відповідальністю "НАЗАРБЕСТ ТРАНС" (Код ЄДРПОУ 44353937).

3.16. Господарським судом Волинської області у рішенні від 01.04.2024 року по справі №903/165/24 вказано, що з досліджених матеріалів справи, судом не встановлено, що позивачем здійснено перерахування відповідачу попередньої оплати за укладеним сторонами договором від 11 жовтня 2022 року № 29, оскільки згідно платіжних доручень (а.с.14-17) відбулася оплата за договором, а також порушенням відповідачем зобов`язань у частині відпуску оплаченого позивачем товару. Судом зазначено, що з врахуванням вищевикладеного, оскільки між сторонами укладено договір, на виконання договору продавець передав, а покупець оплатив товар, то позовна вимога про зобов`язання повернення попередньої оплати в розмірі 245540.00 грн є безпідставною та до задоволення не підлягає.

3.17. Однак, рішенням Верховного суду України у справі № 910/4177/23 зазначено, що у подібних правовідносинах предметом Договору є саме товар - бензин та дизельне паливо, а не скретч-картки чи талони. Відповідач прийняв на себе зобов`язання передати Скаржнику у власність товар - паливо за довірчим документом - талоном. Тому помилковим є твердження суду першої інстанції щодо передачі саме товару.

3.18. Відповідач допустив односторонню відмову від виконання зобов`язання, що за приписами як цивільного так і господарського законодавства не допускається.

3.19. Оскільки оплата за товар гуманітарним відділом здійснена у повному обсязі та згідно з п. 6.2 до Покупця перейшло право власності на товар, у відповідача згідно з умовам договору виникло зобов`язання із забезпечення передачі відповідачу всього обсягу оплаченого товару.

3.20. Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

3.21. Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу. покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

4. Відзиви на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Відповідач відзив на позов не подав, про день та час повідомлявся належним чином відповідно до відомих поштових адрес.

4.2. Поштова кореспонденція повернулася до суду із відміткою Укрпошти про відсутність за даною адресою.

4.3. Північно-західним апеляційним господарським судом під час відкриття апеляційного провадження вчинено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та отримано відповідь за №579435 від 07.05.2024, у тому числі і щодо підтвердження місцезнаходження юридичної особи.

4.4. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради на рішення Господарського суду Волинської області, ухваленого 01.04.2024 у справі № 903/165/24 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував норми матеріального та процесуального права, висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

6.1.1. Норми матеріального права:

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена спільним наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі Інструкція-281)

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.1999 № 291 (далі Інструкція-291).

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2022 між Гуманітарним відділом Ківерцівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "М-7 ТРЕЙД" (перейменовано на ТОВ Назарбест Транс) укладено Договір №29 про закупівлю товарів.

7.2.1. Відповідно до пункту 2.1. Договору Продавець, протягом строку дії цього Договору, зобов`язується передавати у власність Покупця та відпускати через мережу АЗС визначених у Додатку №1 до цього договору Нафта і дистиляти (код ДК 021:2015 - 09130000-9), (бензин А-95, дизельне паливо), а саме: бензин А-95 та дизельне пальне у талонах (скретч-картках тощо), належної якості, що відповідає державним стандартам, в кількості та за цінами які зазначено у договорі про закупівлю, а Покупець зобов`язується оплачувати вартість Товару на умовах цього Договору.

7.2.2. Ціна цього Договору становить 295 000,00 (Двісті дев`яносто п`ять тисяч гривень 00 копійок) гривень, т.ч ПДВ (7%): 19 299,07 (Дев`ятнадцять тисяч двісті дев`яносто дев`ять гривень 07 копійок) гривень. Ціна з одиницю товару вказана у специфікації (п.3.1-3.2 договору).

7.2.3. У відповідності до п.3.4. договору, ціна Товару, яка вказується у касових чеках (чеках реєстраторів розрахункових операцій) в момент отримання Покупцем Товару на АЗС не може бути предметом будь-яких претензій з боку Покупця. Ціна продажу Товару зазначена у додатку №2 до Договору, оформлена Продавцем-протягом строку дії Договору і сторони погоджуються з цим.

7.2.4. Відповідно до пунктів 4.1-4.3 Договору Продавець зобов`язується передавати у власність Покупця Товар в обсягах та за цінами визначеними у додатку №2 до Договору та здійснювати відпуск Товару Покупцю на АЗС, визначених у Додатку №1 до Договору, після надання Покупцем талона (скетч-картки тощо), який є в належному стані та строк дії якого не закінчився. У разі неможливості Покупцем отримати Товар на визначених Додатком 1 АЗС, Продавець зобов`язується замінити товар на діючі АЗС.

7.2.5. Відповідно до пункту 6.4 Договору у разі закриття АЗС, визначених у Додатку №1 до цього Договору на території Волинської області, Продавець зобов`язується безоплатно замінити талони на діючі АЗС на території Волинської області або повернути сплачені за них кошти протягом трьох робочих днів із дня надходження відповідної вимоги від Покупця.

7.3. На виконання умов Договору, відповідач передав позивачу талони на бензин А-95 у кількості 500 л та дизельне паливо у кількості 4900 л, що підтверджується видатковою накладною №Р000002613 від 24 жовтня 2022 року,

7.4. Покупцем оплачено 295000,00 грн, зокрема за бензин А-95 у кількості 500 л за ціною 51,00 грн. за літр та дизельне паливо у кількості 4 900 л за ціною 55,00 грн. за літр, що підтверджується платіжним дорученням №544 від 25.10.2022 на суму 220000,00 грн, №36 від 25.10.2022 на суму 38 400,00 грн, №359 від 25.10.2022 на суму 10200,00 грн. та №206 від 25.10.2022 на суму 26 400,00 грн.

7.5. У подальшому, автомобільні заправні станції (АЗС) на умовах партнерства за додатком №1 відмовили позивачу у заправці його автомобілів бензином та дизельним пальним.

7.6. Гуманітарний відділ Ківерцівської міської ради 18.01.2023 звернувся до ТОВ "М-7 ТРЕЙД із листом №46/01-18/2-23, у якому просив забезпечити можливість отримання Товару (бензину А-95 та дизельного пального), як це передбачено умовами Договору (а.с.18).

7.7. Повторно із такою ж вимогою гуманітарний відділ звернувся до відповідача листом від 15.11.2023 року №1145/01-18/2-23 (а.с.19).

7.8. Відсутність будь-якого реагування на запити призвела до того, що 03.01.2024 Гуманітарний відділ звернувся до правонаступника Продавця ТОВ «Назарбест-Транс» із претензією №06/01-18/2-24 (а.с.22).

7.9. І у цьому випадку продавець жодної відповіді не надав, що спонукало покупця - Гуманітарний відділ Ківерцівської міської ради звернутися з позовом до суду про зобов`язання повернути грошові кошти у сумі 245540грн.

7.10. За результатами розгляду позову (п.1.1.-1.2.) у його задоволенні відмовлено (п.2.1.-2.7. цієї постанови).

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі без змін, виходячи з наступного.

8.2. Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

8.3. Статтею статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України).

8.4. При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

8.5. Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

8.6. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

8.7. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

8.8. Звертаючись до суду господарської юрисдикції із позовною заявою, у якій наведені підстави та предмет позову, позивач просить зобов`язати відповідача ТОВ «Назарбест Транс» повернути попередню оплату у сумі 245540,00грн.

8.9. Судом апеляційної інстанції встановлено, що умовами договору сторонами не визначалися умови здійснення попередньої оплати.

8.10. Натомість матеріалами справи обґрунтовується, що

8.10.1. Договір №29 із додатками №1-2 про закупівлю товарів укладений 11.10.2022;

8.10.2. Видаткова накладна №Р000002613 сформована 24.10.2022, по якій були отримані Бензин А-95 та Дизельне паливо;

8.10.3. Оплата проводилася у такій послідовності:

- 10200,00грн на підставі платіжного доручення №359 (внутрішній номер 234617549) від 25.10.2022, проведено банком 27.10.2022;

- 38400,00грн на підставі платіжного доручення №36 (внутрішній номер 234604242) від 25.10.2022, проведено банком 27.10.2022;

- 220000,00грн на підставі платіжного доручення №544 (внутрішній номер 234613871) від 25.10.2022, проведено банком 27.10.2022;

- 26400,00грн на підставі платіжного доручення №206 (внутрішній номер 245620685) від 25.10.2022, проведено банком 28.12.2022.

8.10.4. У графі призначення платежу жодних відомостей про те, що статус таких коштів попередня оплата.

8.11. Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що за даними правовідносинами була відсутня попередня оплата, а мала місце післяплата. До такого ж висновку прийшов і суд першої інстанції.

8.12. Щодо доводів апелянта, які співпадають із доводами позовної заяви, щодо неможливості отримати пальне на АЗС за талони на пальне (скретч-картки).

8.12.1. Із матеріалів справи прослідковується, що на підставі видаткової накладної №Р000002613, сформованої 24.10.2022, покупцем від продавця були отримані Бензин А-95 в кількості 500 літрів по ціні 51.00 грн за 1 літр та Дизельне паливо у кількості 4900 літрів за ціною 55,00грн за 1 літр.

8.12.2. Зазначене пальне отримане у вигляді талонів (скретч-карток), що не заперечується позивачем.

8.12.3. Поряд з тим під час подання позову до Господарського суду Волинської області, позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував передачу Продавцем Покупцю талонів на пальне.

8.12.4. Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена спільним наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі Інструкція-281) талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

8.12.5. Бухгалтерський облік талонів здійснюється на підставі Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.1999 № 291 (далі Інструкція-291).

8.12.6. Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій Рахунок 20 "Виробничі запаси" призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва.

8.12.7. За дебетом рахунку 20 "Виробничі запаси" відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо.

8.12.8. Рахунок 20 має такі субрахунки, зокрема: 203 "Паливо".

8.12.9. На субрахунку 203 "Паливо" (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) обліковуються наявність та рух палива, що придбається чи заготовляється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на нафтопродукти і газ.

8.12.10. Таким чином позивачем не надано суду доказів придбання талонів на Бензин А-95 та Дизельне пальне (як от акт прийому передачі із вказанням фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому, а також серії та номеру; Журнал приймання та видачі талонів на ПММ; бухгалтерської довідки по субрахунку 203 "Паливо", тощо).

8.12.11. Натомість перелік номерів талонів, які залишилися невикористаними як в позові та апеляційній скарзі не є доказом у розумінні Господарського процесуального кодексу України. Додані переліки талонів як додаток до претензій (а.с.20-21, 23-24) не є належними та допустимими доказами, оскільки не підписані ні керівником, ні бухгалтером відділу; не можуть бути ідентифіковані, чи це саме ці талони передавалися покупцю на виконання укладеного 11.10.2022 договору.

8.13. У постанові судом апеляційної інстанції зазначалося, що позивачем і у позовній заяві і у апеляційній скарзі наведений перелік талонів, які невикористані. Проте відсутність документу, який свідчив би про повний перелік отриманих талонів на пальне із зазначенням їх номерів, не свідчить, що такий перелік є вичерпним.

8.13.1. Колегією суддів такий перелік (залишок невикористаних талонів) проаналізовано та встановлено, що позивач не використав на дизельне пальне 207 талонів (номери талонів):

з 304614494760 по 304614494777 18 талонів;

з 304614494611 по 304614494611 1 талон;

з 304614494600 по 304614494600 1 талон;

з 304614494612 по 304614494619 8 талонів;

з 304614494778 по 304614494779 2 талони;

з 304614494700 по 304614494719 20 талонів;

з 304614494664 по 304614494664 1 талон;

з 304614494630 по 304614494633 4 талони;

з 304614494638 по 304614494638 1 талон;

з 304614494634 по 304614494637 4 талони;

з 304614494666 по 304614494669 4 талони;

з 304614494620 по 304614494629 30 талонів;

з 304703659870 по 304703659889 20 талонів;

з 304703659890 по 304703659897 8 талонів;

з 304614494720 по 304614494739 20 талонів;

з 304614494740 по 304614494759 20 талонів;

з 304614494640 по 304614494659 20 талонів;

з 304614506164 по 304614506165 2 талони;

з 304614506160 по 304614506160 1 талон;

з 304614494604 по 304614494609 6 талонів;

з 304614494780 по 304614494783 4 талони;

з 304614506140 по 304614506141 2 талони;

з 304614506162 по 304614506163 2 талони;

з 304614506142 по 304614506143 2 талони;

з 304614494610 по 304614494610 - 1 талон;

з 304614506161 по 304614506161 1 талон;

з 304614494788 по 304614494788 1 талон;

з 304614494639 по 304614494639 1 талон;

з 304614506167 по 304614506167 1 талон;

з 304522499798 по 304522499798 1 талон.

8.13.2. та на бензин А-95 29 талонів (номери талонів)

з 303606336610 по 303606336615 6 талонів;

з 303606336616 по 303606336617 2 талони;

з 303515036819 по 303515036819 1 талон;

з 303515036810 по 303515036811 2 талони;

з 303515036814 по 303515036817 4 талони;

з 303606336618 по 303606336629 12 талонів;

з 303515036812 по 303515036813 2 талони.

8.13.3 Підставу відмови у прийнятті та емітуванні зазначених талонів позивач у позові наводить як відмову в односторонньому порядку призупинення отоварення в мережі автозаправних станцій партнерів скретч-карток, паливних карток та талонів, реалізованих ТОВ «М-7 Трейд» своїм контрагентам. А у текстах претензій наводить додаткову підставу: невідповідність талонів вимогам АЗС, а саме відсутність їх у реєстрі АЗС.

8.14. Проте позивачем не надано Господарському суду Волинської області жодного доказу, що підтверджує звернення позивача Гуманітарного відділу до партнерів ТОВ «М-7 Трейд», які такими визначені у додатку №1 до Договору від 11.10.2022 (лист-запит; лист-інформування, тощо) та доказу про відмову в емітуванні талонів хоча б із підстав, які наводилися у претензії чи позові (лист про відмову в емітуванні, акт про відмову у прийнятті талонів із зазначенням серії та номеру).

8.15. Також позивачем не надано суду доказів того що окремі АЗС, які наведені в додатку №1 до договору, або уся мережа чи припинила свою діяльність взагалі, чи лише тимчасово призупинила роботу до якогось певного періоду.

8.16. Зі змісту наявних у справі претензій, вбачається, що позивач намагався спочатку із ТОВ «М-7 Трейд», а у подальшому і з ТОВ «Назарбет Транс» вирішити питання про заміну талонів, однак прохальна частина претензій завершувалася вимогою про повернення грошових коштів на рахунок позивача.

8.17. Щодо укладеного Договору №29 про закупівлю товарів від 11.10.2022 та виникнення між сторонами правовідносин.

8.17.1. За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

8.17.2. Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

8.17.3. Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

8.17.4. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

8.17.5. З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідач передав позивачу талони на суму 295000,00 грн, а позивач оплатив зазначену суму.

8.17.6. Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

8.17.7. Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

8.17.8. Згідно ст.664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

8.17.9. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

8.17.10. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

8.17.11. За ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

8.17.12. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

8.17.13. Згідно з ч.2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

8.17.14. Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

8.17.15. У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

8.17.16. В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

8.17.17. Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

8.18. На початку даного розділу колегією суддів звернуто увагу на право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та, відповідно, на право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, обираючи для цього спосіб захисту або декілька способів, визначених цивільним законодавством.

8.19. Відповідно до частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

8.20. З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав і законних інтересів осіб. Такі права та законні інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити в рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

8.21. Таким чином, розглядаючи справу суд має з`ясувати:

1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором;

2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача;

3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

8.22. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19).

8.23. Особливість спорів про захист інтересу у правовій визначеності при виконанні договірних зобов`язань полягає в тому, що позивач просить суд підтвердити (визнати) існуючий стан прав і обов`язків у договірних відносинах з іншою стороною для правової визначеності сторін договору в цих відносинах, однакового розуміння ними своїх прав та обов`язків за цим договором.

8.24. Саме цим спори про захист інтересу у правовій визначеності при виконанні договірних зобов`язань відрізняються від спорів про зміну, припинення правовідносин (наприклад, зміну, розірвання договору), коли договірні відносини між сторонами змінюються або припиняються внаслідок судового рішення.

8.25. Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

8.26. У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права чи інтересу та припинення дій, які порушують це право або інтерес. У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу в потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту.

8.27. Велика палата Верховного Суду у постанові від 19.10.2022 №910/14224/20 зазначила, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. При цьому правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

8.28. Конституційний Суд України у рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 зазначив, що кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

8.29. У рішенні Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Відтак, порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

8.30. Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, з огляду на безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/16981/17, пункт 5.22).

8.31. Як уже зазначалося апеляційним господарським судом вище у даній постанові ні судом першої інстанції ні судом апеляційної інстанції не встановлено, що позивачем здійснено перерахування відповідачу попередньої оплати за укладеним сторонами договором від 11 жовтня 2022 року № 29, оскільки згідно платіжних доручень (а.с.14-17) відбулася оплата за договором, а також порушенням відповідачем зобов`язань у частині відпуску оплаченого позивачем товару.

8.32. З врахуванням вищевикладеного, оскільки між сторонами укладено договір, на виконання якого продавець передав, а покупець оплатив товар, то позовна вимога про зобов`язання повернення попередньої оплати в розмірі 245540,00 грн є безпідставною та до задоволення не підлягає.

8.33. На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити з покладенням на позивача судових витрат.

8.34. Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

8.35. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

8.36. Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

8.37. Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

8.38. Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

8.39. Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

8.40. Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

8.41. Покликання апелянта в апеляційній скарзі на подібність спірних правовідносин, які були предметом розгляду у Господарському суді Івано-Франківської області та Господарському суді Запорізької області не є релевантними стосовно даного спору. Це по-перше. А по-друге при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

8.42. Додатково додана до апеляційної скарги копія Акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради, як письмовий доказ у суді апеляційної інстанції долучений до матеріалів справи, однак в силу приписів статті 269 ГПК України (розділ 5 цієї постанови) не приймається до розгляду, оскільки в суд першої інстанції як доказ поданий не був і не надано жодних пояснень неможливості подання його до суду першої інстанції.

8.43. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції при ухваленні оспорюваного рішення та не можуть бути підставою для їх скасування або зміни.

8.44. За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 01 квітня 2024 року у справі № 903/165/24 - без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, апелянт Гуманітарний відділ Ківерцівської міської ради за подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду на рішення Господарського суду Волинської області, ухваленого 01.04.2024 у справі № 903/165/24 сплатив платіжною інструкцією №283 від 22.04.2024 судовий збір у розмірі 5524,65 гривень.

10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .

10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України понесені витрати по сплаті судового збору залишаються за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради від 22.04.24р. залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Волинської області від 01 квітня 2024 року у справі №903/165/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №903/165/24 повернути господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "28" червня 2024 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Тимошенко О.М.