Рішення

від 02.07.2024 по справі 902/510/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2024 р.Cправа № 902/510/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Бетон - Цемент", 10029, Житомирська область, місто Житомир, проспект Незалежності, будинок 55-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 35169712

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБК", 22000, Вінницька область, місто Хмільник, проспект Свободи, будинок 13, ідентифікаційний код юридичної особи 36646810

про стягнення 247 675,00 гривень

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Вінницької області 02.05.2024 надійшла позовна заява (вх. № 525/24 від 02.05.2024) Приватного підприємства "Бетон - Цемент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБК" про стягнення 247 675,00 гривень заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 1005/23 від 10.05.2023.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 03.05.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №902/510/24, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання). Відповідачу запропоновано надати у порядку, передбаченому статтею 165 ГПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі до суду відзив на позовну заяву з наданням доказів, що підтверджують викладені у ньому обставини.

Ухвалу суду від 03.05.2024 надіслано відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримано останнім 09.05.2024, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600264658370.

Відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Враховуючи, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Відповідно до вимог частини 13 статті 8, частини 5 статті 252 ГПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суть спору:

Приватне підприємство "Бетон - Цемент" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБК" про стягнення заборгованості у розмірі 247 675,00 гривень заборгованості.

На обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 10.05.2023 року між Приватним підприємством "Бетон - Цемент" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮБК" було укладено договір поставки № 1005/23 за умовами якого позивач поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮБК" товар на загальну суму 256 875,00 гривень, проте заборгованість у розмірі 247 675,00 гривень відповідачем не була сплачена.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати поставленого товару за договором стало підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення 247 675,00 гривень заборгованості у примусовому порядку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

10 травня 2023 року між Приватним підприємством "Бетон - Цемент" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮБК" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір № 1005/23 (далі - договір) (т. 1 а.с. 15-17).

Згідно з пунктом 1.1. договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця - продукцію, а саме бетон, бетонні суміші, інші будівельні матеріали, надалі за текстом договору товар, згідно письмової або усної попередньої заявки, в якій повинно бути вказано: найменування товару, марка, кількість, дата, час і місце поставки, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити його загальну вартість, визначену в цьому договорі.

Відповідно до пункту 1.2. договору асортимент та кількість товарів визначаються сторонами з урахуванням потреб покупця в товарах та можливостей постачальника.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2023 р. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, які залишилися не виконаними (пункт 10.1. договору).

На виконання умов договору, відповідно до актів надання послуг №БЦ000001859 від 20.09.2023 на суму 2 800 гривень, №БЦ000001893 від 25.09.2023 на суму 2 800 гривень, №БЦ000001978 від 04.10.2023 на суму 2 800 гривень, №БЦ000002110 від 18.10.2023 на суму 18 000 гривень, №БЦ000002129 від 19.10.2023 на суму 6 000 гривень, №БЦ000002247 від 03.11.2023 на суму 3 850 гривень, №БЦ000002252 від 04.11.2023 на суму 4 350 гривень, а також видаткових накладних №БЦ000001858 від 20.09.2023 на суму 15 750 гривень, №БЦ000001892 від 25.09.2023 на суму 13 500 гривень, №БЦ000001977 від 04.10.2023 на суму 11 250 гривень, №БЦ000002109 від 18.10.2023 на суму 105 750 гривень, №БЦ000002128 від 19.10.2023 на суму 23 625 гривень, №БЦ000002246 від 03.11.2023 на суму 15 750 гривень, №БЦ000002251 від 04.11.2023 на суму 15 750 гривень, №БЦ000002349 від 23.11.2023 на суму 14 900 гривень, товарно транспортних накладних № РБЦ 1858/1 від 20.09.2023, № РБЦ 1892/1 від 25.09.2023, № РБЦ 1977/1 від 04.10.2023, № РБЦ 2109/1-РБЦ 2109/6 від 18.10.2023, № РБЦ 2128/1, РБЦ 2128/2 від 19.10.2023, № РБЦ 2246/1 від 03.11.2023, № РБЦ 2251/1 від 04.11.2023, № РБЦ 2349/1 від 23.11.2023, Приватним підприємством "Бетон - Цемент" надано послуги з доставки товару бетонозмішувачем та передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮБК" прийнято надані послуги та товар (за асортиментом та кількістю зазначених у видаткових накладних та актах) на суму 256 875 гривень (т. 1 а.с. 5 (зворотна сторона)-14, 17 (зворотна сторона)-21).

Договір, акти надання послуг, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні спільно підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача без заперечень та зауважень та скріплені печатками сторін.

Позивач зазначає, що з 256 875,00 гривень заборгованості з оплати товару та послуг за договором № 1005/23 від 10.05.2023, станом на 01.05.2024 зобов`язання з оплати 247 675,00 гривень за поставлений товар та надані послуги відповідачем не виконані.

Доказів здійснення оплати отриманого товару та наданих послугу у сумі 247 675,00 матеріали справи не містять.

Розмір вказаної суми заборгованості підтверджується наявним у матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків за період: 1 квартал 2024 р. підписаним спільно сторонами договору (т. 1 а.с. 29 (зворотна сторона).

З огляду на несплату відповідачем заборгованості у повному обсязі позивачем було надіслано відповідачу претензії № 1101/24 від 11.01.2024 та № 0202/24 від 02.02.2024 з вимогою про сплату простроченої заборгованості (т. 1 а.с. 27-29, 32, 33).

Відповіді на претензії, доказів сплати заборгованості матеріали справи не містять.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача 247 675,00 гривень заборгованості за договором поставки № 1005/23 від 10.05.2023 року.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Приписами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між cторонами договір є договором поставки, правовідносини за яким врегульовано відповідними положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

За змістом частини 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Як передбачено пунктом 1 частини 1 статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

За умовами статті 704 ЦК України якщо договір роздрібної купівлі-продажу укладено з умовою про доставку товару покупцеві, продавець зобов`язаний у встановлений договором строк доставити товар за місцем, указаним покупцем, а якщо місце передання товару покупцем не вказане, - за місцем проживання фізичної особи-покупця або місцезнаходженням юридичної особи-покупця.

Договір роздрібної купівлі-продажу з умовою про доставку товару покупцеві є виконаним з моменту вручення товару покупцеві, а у разі його відсутності - особі, яка пред`явила квитанцію або інший документ, що засвідчує укладення договору або оформлення доставки товару, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання.

Якщо договором не встановлений строк доставки товару для вручення його покупцеві, товар має бути доставлений у розумний строк після одержання вимоги покупця.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Положеннями частини 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

На підтвердження заявлених вимог позивачем додано акт звірки взаємних розрахунків за період: 1 квартал 2024, у якому зазначено, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 247 675,00 грн.

У постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №916/1727/17, від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 24.10.2018 у справі №905/3062/17 зазначено, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема, в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент поставки товару) передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вимоги, щодо оформлення первинних документів наведені також у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом установлено, що відповідно до актів надання послуг, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних позивачем надано послугу з доставки товару та передано, а відповідачем прийнято товар (за асортиментом та кількістю зазначених у видаткових накладних) на загальну суму 256 875,00 гривень (т.1 а.с. 5 (зворотна сторона)-14, 17(зворотна сторона)-21).

За умовами пункту 3.3. договору доставка товару здійснюється транспортом постачальника.

Згідно з пунктом 3.4. договору датою приймання-передачі товару покупцем, або уповноваженим представником покупця, вважається дата поставки товару на об`єкт будівництва покупця з моменту підписання сторонами товаросупровідних документів, в тому числі видаткової накладної та інших документів, що мають бути надані покупцеві.

Пунктом 3.5. договору визначено, що перехід права власності і ризик випадкової загибелі, або пошкодження товару переходить від постачальника до покупця в момент отримання товару покупцем та після підписання сторонами товаросупровідних документів, в тому числі видаткової накладної та інших документів, що мають бути надані покупцеві.

Згідно з пунктом 4.1. договору ціна на товар є сталою з моменту здійснення попередньої оплати у розмірі 100% від вартості товару і вказується у специфікаціях, рахунку-фактурі та/або видатковій накладній, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до пунктів 4.2., 4.3. договору загальна вартість товару за цим договором визначається сумою вказаною у всіх видаткових накладних. Загальна ціна договору визначається як вартість всіх замовлень покупця виконаних постачальником, протягом дії цього договору

За умовами пункту 5.1., 5.2. договору покупець зобов`язується оплатити товар за договірною ціною шляхом перерахування коштів на р/р постачальника, згідно рахунка на оплату. Оплата за даним договором здійснюється у розмірі 100% передплати зазначена в рахунку на оплату.

Відповідно до пункту 5.3. договору постачальник має право направляти покупцю рахунки на оплату поштою та/або електронною поштою. Відсутність у покупця рахунка на оплату не звільняє покупця від обов`язку сплати за товари. Зобов`язання покупця з оплати товару (партії товару) вважаються виконаними з моменту списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

З аналізу цих пунктів договору, матеріалів справи суд дійшов висновку, що сторонами договору визначено первинні документи, які повинні відображати виконання умов договору в частині поставки товару та такими документами є акти надання послуг та видаткові накладні.

Надані позивачем видаткові накладні та акти відповідають положенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як вбачається із матеріалів справи, позивач свої зобов`язання щодо поставки товару виконав, у той же час відповідач свої зустрічні зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за отриманий товар та надані послуги з доставки товару у строк визначений договором належним чином не виконав, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів відмови відповідача від договору, пропозицій щодо розірвання договору до поставки позивачем товару, пред`явлення відповідачем позивачу будь-яких претензій щодо неналежного виконання умов договору, відмови відповідача від прийняття поставленого товару, а також доказів повернення товару позивачу.

Докази сплати основного боргу у розмірі 247 675,00 гривень у матеріалах справи відсутні.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушенням зобов`язання згідно зі статтею 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 202 ГК України та статті 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором щодо сплати заборгованості за поставлений товар у сумі 247 675,00 гривень, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору поставки № 1005/23 від 10.05.2023 року в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару та наданих послуг, а тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення несплаченої суми основного боргу у розмірі 247 675,00 гривень.

Приймаючи до уваги, що розмір заявленої до стягнення суми основного боргу відповідає фактичним обставинам справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 247 675,00 гривень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 247 675,00 гривень.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України однією із основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 4827 від 01.05.2024 сплачено судовий збір у розмірі 3715,13 гривень.

В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 129 України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3715,13 гривень покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБК" (22000, Вінницька область, місто Хмільник, проспект Свободи, будинок 13, ідентифікаційний код юридичної особи 36646810) на користь Приватного підприємства "Бетон - Цемент" (10029, Житомирська область, місто Житомир, проспект Незалежності, будинок 55-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 35169712) 247 675,00 гривень (двісті сорок сім тисяч шістсот сімдесят п`ять гривень) заборгованості за договором поставки № 1005/23 від 10.05.2023 та 3 715,13 гривень (три тисячі сімсот п`ятнадцять гривень, 13 копійок) судових витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник судового рішення направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, у разі відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний текст рішення складено 02 липня 2024 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу, до електронного кабінету у системі ЄСІТС;

3 - відповідачу, 22000, Вінницька область, місто Хмільник, проспект Свободи, буд. 13.