Рішення

від 27.06.2024 по справі 905/402/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.06.2024 Справа №905/402/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПК Індустрія», м.Харків

до Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Селидове Донецької області

про стягнення 92681,94грн боргу за поставлений товар, 4398,12грн пені, 3569,84грн 3% річних, 23874,86грн інфляційних.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПК Індустрія», м.Харків, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Селидове Донецької області, про стягнення 92681,94грн боргу за поставлений товар, 2357,20грн пені, 774,15грн 3% річних, 2187,28грн інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язання оплатити продукцію, отриману за договором №СП1/100-2021 від 16.04.2021 на постачання продукції, укладеним за результатами проведення спрощеної закупівлі UA-2021-03-24-007870-c, внаслідок чого існують заборгованість і підстави для нарахування пені, річних та інфляційних.

Після відкриття провадження у справі позивач надав:

- заяву б/н від 20.02.2023 про збільшення позовних вимог (вх.№1548/23 від 20.02.2023, з додатками, подана електронною поштою з накладенням електронного підпису, а.с.72-82, 83), в якій, посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язання сплатити борг за договором №СП1/100-2021 від 16.04.2021 на постачання продукції, на підставі п.2 ч.2 ст.46 ГПК України просив стягнути з відповідача 92681,94грн боргу за поставлений товар, а також 4398,12грн пені, 3569,84грн 3% річних, 23874,86грн інфляційних, нарахованих станом на 20.02.2023. 27.02.2023 заява б/н від 20.02.2023 про збільшення позовних вимог з додатками надійшла до канцелярії суду засобами поштового зв`язку (вх.№1660/23, а.с.89-101). Ухвалою від 16.03.2023 (а.с.106) суд задовольнив вказану заяву та надалі виходить із предмету спору: про стягнення 92681,94грн боргу за поставлений товар, 4398,12грн пені, 3569,84грн 3% річних, 23874,86грн інфляційних;

- додаткові заперечення б/н від 11.08.2023 (вх.№07-10/3231/23 від 14.08.2023, з додатком, подані через систему «Електронний суд», а.с.138-141), в яких навів свої доводи проти викладених у відзиві підстав звільнення відповідача від сплати пені, річних та інфляційних, просив задовольнити повністю позовні вимоги;

- додаткові заперечення б/н від 15.08.2023 (подані через систему «Електронний суд» двічі: вх.№07-10/3265/23 та вх.№07-10/3266/23 від 15.08.2023, з додатками, а.с.142-145, 146-151), які за змістом повністю повторюють додаткові заперечення б/н від 11.08.2023, але містять докази їх направлення до електронних кабінетів відповідача та його представника.

Після відкриття провадження у справі відповідач надав:

- відзив №01/231 від 13.02.2023 (вх.№01-35/971 від 27.02.2023, з додатками, поданий електронною поштою без накладення електронного підпису, а.с.84-86, 87);

- відзив б/н від 24.03.2023 (вх.07-10/948/23 від 24.03.2023, з додатками, поданий через систему «Електронний суд», а.с.113-120), в якому відповідач визнав борг за поставлений товар у сумі 92681,94грн, у той час як з нарахуванням пені, річних та інфляційних не погодився, пославшись на введення в Україні воєнного стану і скрутне фінансове становище підприємства та зауваживши, що на теперішній час підприємство не працює в повному обсязі, перебуваючи близько до лінії активних бойових дій, і не має коштів на сплату боргу;

- клопотання б/н від 24.03.2023 (вх.07-10/950/23 від 27.03.2023, з додатками, подане через систему «Електронний суд», а.с.121-124) про долучення доказу направлення відзиву позивачу та його представнику на їхні електронні адреси.

Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.2, 7, 13, 14, 74 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

16.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПК Індустрія» (Постачальник) та Державне підприємство «Селидіввугілля» (Покупець) за результатами проведення спрощеної закупівлі UA-2021-03-24-007870-c уклали договір №СП1/100-2021 на постачання продукції (далі Договір, а.с.17-21), відповідно до п.п.1.1., 1.2. якого Постачальник зобов`язався поставити у власність Покупця продукцію «ЄЗС ДК 021:2015-44440000-6 Вальниці» за найменуванням, кількістю, ціною і в терміни, узгоджені сторонами у специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору, а Покупець зобов`язався прийняти поставлену в його власність продукцію і своєчасно сплатити її вартість відповідно до умов Договору.

За умовами п.п.3.1.-3.3. Договору поставка продукції здійснюється в кількості та за цінами згідно специфікації протягом 7-ми календарних днів з моменту заявки; поставка продукції здійснюється транспортом Постачальника та за рахунок його коштів за адресою, обумовленою в специфікації; датою поставки вважається дата, зазначена у видатковій накладній.

Відповідно до п.п.4.1., 4.2. Договору його сума дорівнює 92681,96грн з ПДВ; розрахунки за поставлену продукцію проводяться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у розмірі 100% на протязі 180-ти календарних днів з моменту поставки.

Постачальник зобов`язаний надати Покупцю такі документи: рахунок-фактуру на продукцію, що відвантажується; товаротранспортну накладну; видаткову накладну; податкову накладну в електронному вигляді; технічну документацію виготовлювача, що забезпечує гарантію якості (п.5.1. Договору).

Згідно з п.5.3. Договору зобов`язання Постачальника вважаються виконаними з моменту прийняття продукції Покупцем у пунктах призначення поставки.

За умовою п.6.2. Договору при порушенні строків оплати за поставлену продукцію, передбачених п.4.2. Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день затримки.

Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2021 (п.10.1. Договору).

У Специфікації №1 (додаток №1 до Договору, а.с.22) сторони погодили 9 найменувань продукції, що підлягала поставці (підшипники з бронзовим сепаратором), її кількість, ціну за одиницю та загальну вартість (92681,96грн з ПДВ), умови поставки й оплати.

Так, у Специфікації №1 зазначено: поставка продукції здійснюється в кількості та за цінами згідно даної специфікації, протягом 7-ми календарних днів з моменту заявки (п.1); розрахунки за поставлену продукцію проводяться на протязі 180 календарних днів з моменту поставки (п.2); поставка продукції здійснюється транспортом Постачальника та за рахунок коштів Постачальника на склад Покупця за адресою: склад відокремленого підрозділу «Шахта «Котляревська» Державного підприємства «Селидіввугілля» (п.3).

Договір і Специфікація №1 підписані представниками і скріплені печатками обох сторін.

Щодо боргу за поставлену продукцію.

На виконання умов Договору за видатковими накладними №505004 від 05.05.2021 на суму 53290,96грн з ПДВ (а.с.24) та №2005016 від 20.05.2021 на суму 39390,98грн з ПДВ (а.с.30) позивач поставив, а відповідач отримав продукцію (9 найменувань підшипників з бронзовим сепаратором) загальною вартістю 92681,94грн з ПДВ.

Видаткові накладні містять: посилання на Договір; зазначення, що Постачальником є позивач, а Покупцем відповідач; інформацію про місце складання накладних: м.Харків; підписи уповноважених осіб і відтиски печатки Постачальника; відмітки уповноважених осіб Покупця про отримання продукції (копії довіреностей на отримання ТМЦ: а.с.28-29, 33-34) і відтиски штампа відокремленого підрозділу «Шахта «Котляревська» Державного підприємства «Селидіввугілля», штамп містить адресу відокремленого підрозділу: м.Новогродівка Донецької області.

Відстань м.Харків м.Новогродівка Донецької області складає близько 300км тобто її можна подолати за 5год. Підписуючи видаткові накладні без зазначення іншої дати, ніж вказана Постачальником, уповноважені особи Покупця підтвердили прийняття продукції саме в дату складання відповідних накладних.

На виконання умов Договору позивач також виставив відповідачу рахунок №2704010 від 27.04.2021 на суму 92681,95грн з ПДВ (а.с.23) і зареєстрував податкові накладні (а.с.25-27, 31-32).

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 629 Цивільного кодексу (далі ЦК) України та ст.193 Господарського кодексу (далі ГК) України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, договір є обов`язковим для виконання сторонами і зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В п.8.2. постанови від 28.12.2020 у справі №910/5418/19 Касаційний господарський суд Верховного Суду наголосив на тому, що поняття «строк дії договору» та «строк виконання зобов`язання» не є тотожними; слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним; навіть після припинення дії договору невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.

На момент звернення позивача до суду строк оплати продукції, поставленої 05.05.2021 та 20.05.2021, настав (п.п.3.3., 4.2. Договору, п.2 Специфікації №1).

Позивач стверджує, що відповідач не здійснював оплат за поставлену продукцію; докази виконання Покупцем свого договірного обов`язку у матеріалах справи відсутні.

Згідно з ч.ч.1, 4 ст.191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відзиві б/н від 24.03.2023 (підписаний представником відповідача за довіреністю б/н від 07.03.2023 в порядку передоручення (а.с.118) Матюхою К.О.; довіреність сформована в системі «Електронний суд») відповідач визнав позов частково: в сумі 92681,94грн основного боргу (а.с.114).

Наявність повноважень на вчинення зазначеної процесуальної дії підтверджена відповідачем та перевірена судом (довіреність б/н від 07.03.2023 видана без обмежень на вчинення процесуальних дій).

На підставі викладеного суд встановив, що визнання позову в частині вимоги про стягнення боргу за Договором не суперечить закону та не порушує прав і законних інтересів відповідача або інших осіб, а позовна вимога про стягнення 92681,94грн боргу за поставлену Продукцію підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені.

За приписами ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов.

В п.п.3.3., 4.2. та 6.2. Договору і п.2 Специфікації №1 сторони домовились про те, що розрахунки за продукцію проводяться протягом 180-ти календарних днів з дати поставки, зазначеної у видатковій накладній, і за порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальникові пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день затримки.

Встановлений Договором порядок нарахування пені не суперечить приписам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 4398,12грн пені, розрахувавши пеню:

- за видатковою накладною №505004 від 05.05.2021 за період 03.11.2021 03.05.2022,

- за видатковою накладною №2005016 від 20.05.2021 за період 18.11.2021 18.05.2022 (а.с.96).

Суд перевірив розрахунок пені та встановив, що з урахуванням умов п.3.3., п.4.2. Договору та приписів ст.ст.251 (ч.1), 252 (ч.1), 253 ЦК України прострочення оплати відбулось:

- за видатковою накладною №505004 від 05.05.2021 з 02.11.2021 (180-тий календарний день від дати поставки 01.11.2021),

- за видатковою накладною №2005016 від 20.05.2021 з 17.11.2021 (180-тий календарний день від дати поставки 16.11.2021).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оскільки іншого порядку Договір не передбачає, то щодо строку та порядку, у межах якого Постачальник може нараховувати пеню, правовідносини сторін за Договором врегульовані частиною шостою статті 232 ГК України.

За приписом абз.1 ч.3 ст.254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Врахувавши наведені приписи законодавства, суд встановив, що позивач нарахував пеню за період, що є більшим за встановлений законом шестимісячний строк для нарахування пені (через неправильне визначення дат початку прострочення зобов`язання за кожною з накладних). Так, нарахування пені має тривати:

- за видатковою накладною №505004 від 05.05.2021 до 02.05.2022 включно,

- за видатковою накладною №2005016 від 20.05.2021 до 17.05.2022 включно.

Отже, на підставі приписів ст.14 ГПК України, ст.ст.6, 549, 627 ЦК України, ст.ст.216 218, 230 (ч.1), 232 (ч.6) ГК України стягненню на користь позивача підлягає пеня в загальній сумі 4372,73грн, нарахована:

- в розмірі 2500,30грн за період 03.11.2021 02.05.2022 на борг в сумі 53290,96грн за видатковою накладною №505004 від 05.05.2021;

- в розмірі 1872,43грн за період 18.11.2021 17.05.2022 на борг в сумі 39390,98грн за видатковою накладною №2005016 від 20.05.2021.

Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

За приписами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилаючись на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором та приписи ст.625 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача 3569,84грн 3% річних, 23874,86грн інфляційних.

Суд перевірив розрахунки інфляційних і річних (а.с.93, 94) та встановив, що вони узгоджуються з принципом диспозитивності господарського судочинства, є правомірними й арифметично вірними. З огляду на викладене стягненню на користь позивача підлягають:

3% річних в загальній сумі 3569,84грн, нараховані:

- в розмірі 2080,54грн за період 03.11.2021 20.02.2023 на борг в сумі 53290,96грн за видатковою накладною №505004 від 05.05.2021,

- в розмірі 1489,30грн за період 18.11.2021 20.02.2023 на борг в сумі 39390,98грн за видатковою накладною №2005016 від 20.05.2021,

а також інфляційні в загальній сумі 23874,86грн, нараховані:

- в розмірі 426,33грн за період листопад 2021 року на борг в сумі 53290,96грн за видатковою накладною №505004 від 05.05.2021,

- в розмірі 23448,53грн за період грудень 2021 року січень 2023 року на борг в сумі 92681,94грн за видатковими накладними №505004 від 05.05.2021 та №2005016 від 20.05.2021.

Щодо клопотання відповідача про звільнення від сплати штрафних санкцій.

У відзиві б/н від 24.03.2023 (а.с.113-117) відповідач просив суд врахувати його інтереси, які полягають у збереженні підприємством свого матеріального та фінансового становища і платоспроможності, та звільнити відповідача від сплати штрафних санкцій в повному обсязі, посилаючись на таке. Відповідач державне підприємство з основним видом діяльності видобування кам`яного вугілля, зареєстроване та здійснює господарську діяльність в м.Селидове Донецької області поблизу ведення бойових дій. Дестабілізація ситуації у вугільній галузі, коронавірус, військова агресія РФ і введення в Україні воєнного стану мають негативний вплив на вугільне виробництво, у зв`язку з чим на підприємстві виникла заборгованість. Відсутність бюджетного фінансування та нестача коштів від реалізації вугільної продукції потягли несвоєчасну підготовку очисних вибоїв, що призвело до уповільнення робіт з видобутку вугілля та збільшення собівартості вугільної продукції, а саме: собівартість тонни вугільної продукції (з урахуванням ціни за спожиту електричну енергію) складає понад 7000,00грн, а середня ціна реалізації 1287,14грн, тож збитки від реалізації у 2021 році склали 915821000грн; підприємство має 30166420,00грн заборгованості із заробітної плати. Тож відповідач з об`єктивних причин не мав можливості здійснити своєчасну оплату за Договором.

У додаткових запереченнях б/н від 15.08.2023 (а.с.146-151) позивач зазначив, що відповідач не надав жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт скрутної фінансової ситуації або заборгованості з оплати праці та наявність об`єктивних причин неможливості здійснити своєчасну оплату за поставлену продукцію. Договір укладений сторонами за формою, наданою відповідачем; сторони добровільно взяли на себе зобов`язання, встановлені Договором; узгоджена сторонами пеня в розмірі однієї облікової ставки НБУ не є занадто великою порівняно з розміром простроченого зобов`язання та строком прострочення. Відповідач не звертався до позивача з пропозицією внести зміни до Договору, узгодити менший розмір штрафних санкцій або виключити їх. Відповідач не повідомив відповідно до вимог ч.2 ст.226 ГК України про порушення або можливе порушення ним зобов`язань через скрутне фінансове становище, прийняв продукцію і повинен нести відповідальність в розмірі, встановленому Договором; зменшення пені порушить принцип свободи Договору. На момент укладення Договору (16.04.2021) на території України вже мали місце карантинні обмеження через COVID-19, тому відповідач усвідомлював обставини, за яких укладався Договір, а також усі ризики та відповідальність, які брав на себе як суб`єкт господарювання. Твердження відповідача про вплив збройної агресії РФ на невиконання ним зобов`язань за Договором не заслуговують на увагу, оскільки відповідач прострочив оплату продукції ще в листопаді 2021 року.

Суд погоджується з доводами позивача та вважає, що у даному випадку стягнення лише основного боргу не відповідатиме засадам справедливості, тому клопотання відповідача про звільнення від сплати пені, річних та інфляційних не підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Позовна заява в цій справі містить попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи (а.с.6) та які складаються із судового збору (2481,00грн) та витрат на професійну правничу допомогу (9000,00грн); в п.3 прохальної частини позову викладене клопотання покласти на відповідача судові витрати позивача (а.с.8).

Позовну заяву і розрахунки позовних вимог в цій справі підписав адвокат Адвокатського об`єднання «Тріолекс» В.Романаускас як представник позивача (а.с.9), додані до позову копії документів засвідчив той самий адвокат.

До позову додані: копія договору б/н від 15.02.2022 про надання правничої (правової) допомоги (далі Договір б/н, а.с.35-38), копія платіжного доручення №248 від 17.02.2022 на суму 9000,00грн (а.с.39), копія акта від 18.02.2022 наданих послуг за Договором б/н (а.с.40), копія свідоцтва серії ДН №5615 про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого 28.08.2019 на ім`я В.Романаускаса (а.с.41), ордер серії АХ №1093378 від 16.02.2022 на надання правничої (правової) допомоги, виданий Адвокатським об`єднанням «Тріолекс», адвокат В.Романаускас (а.с.44).

15.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПК Індустрія» (Клієнт) та Адвокатське об`єднання «Тріолекс» (Виконавець) уклали Договір б/н (а.с.35-38), за п.1.1. якого Виконавець зобов`язався надавати Клієнту правничу (правову, юридичну) допомогу на умовах та в порядку, передбачених у цьому Договорі, а Клієнт зобов`язався своєчасно прийняти та оплатити її; під правничою (правовою, юридичною) допомогою сторони, зокрема, розуміють: надання усних та письмових консультацій з господарського права та процесу; представництво інтересів Клієнта у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПК Індустрія» до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості, пені, інфляційних і 3% річних за Договором №СП1/100-2021 від 16.04.2021 на постачання продукції в Господарському суді Донецької області, в органах державної виконавчої служби; юридичний аналіз документів, підготовка справи до розгляду, збір та оформлення доказів, складання позовної заяви, розрахунок сум заборгованості, пені, процентів річних та інфляційних втрат за позовною заявою до Державного підприємства «Селидіввугілля», а також складання відповіді на відзив, заяв, скарг, клопотань, процесуальних та інших документів правового характеру.

Детальний опис наданої правової (правничої) допомоги (надалі послуги) вказується в актах наданих послуг (п.1.2. Договору б/н).

Згідно з п.6.1. Договору б/н вартість послуг складає 9000,00грн, а саме: юридичний аналіз документів, консультування Клієнта з питань господарського права та процесу, що стосуються справи за позовною заявою Клієнта до Державного підприємства «Селидіввугілля», підготовка справи до розгляду 1год роботи вартістю 1500,00грн; складання тексту позовної заяви Клієнта до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості за Договором №СП1/100-2021 від 16.04.2021, збір та оформлення доказів до позовної заяви 4год роботи вартістю 1500,00грн/год = 6000,00грн; розрахунок основної суми заборгованості, пені, процентів річних та інфляційних втрат за позовною заявою Клієнта до Державного підприємства «Селидіввугілля» 1год роботи вартістю 1500,00грн.

Відповідно до п.6.4. Договору б/н Клієнт зобов`язаний оплатити послуги шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 7-ми банківських днів з дати виставлення відповідного рахунка.

За змістом п.8.1. Договору б/н він вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 29.12.2022.

Договір б/н підписаний представниками та скріплений печатками обох сторін.

Клієнт оплатив послуги на суму 9000,00грн платіжним дорученням №248 від 17.02.2022 з призначенням платежу «Сплата за правничу допомогу за Договором про надання правничої допомоги від 15.02.2022, згідно рахунка на оплату №150222 від 15.02.2022 без ПДВ» (а.с.39).

18.02.2022 Виконавець і Клієнт підписали та скріпили печатками акт наданих послуг до Договору б/н про те, що Виконавець виконав, а Клієнт прийняв надану професійну правничу (правову) допомогу за Договором б/н, а саме: юридичний аналіз документів, консультування Клієнта з питань господарського права та процесу, що стосуються справи за позовною заявою Клієнта до Державного підприємства «Селидіввугілля», підготовка справи до розгляду 1год роботи вартістю 1500,0грн; складання тексту позовної заяви Клієнта до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості за Договором №СП1/100-2021 від 16.04.2021, збір та оформлення доказів до позовної заяви 4год роботи вартістю 1500,00грн/год = 6000,00грн; розрахунок основної суми заборгованості, пені, процентів річних та інфляційних втрат за позовною заявою Клієнта до Державного підприємства «Селидіввугілля» 1год роботи вартістю 1500,00грн; загальна вартість наданої професійної правничої (правової) допомоги складає 9000,00грн (без ПДВ); професійна правнича (правова) допомога надана та сплачена в повному обсязі; сторони претензій одна до одної щодо виконання своїх зобов`язань не мають (а.с.40).

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (ч.1); порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ч.2); при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.3).

Відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката для цілей їх розподілу суд визначає згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною; такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо).

Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч.5 ст.126 ГПК України відповідач не заявив.

Дослідивши докази щодо обсягу виконаної роботи з надання правової допомоги та її вартості; взявши до уваги наведені приписи процесуального закону, обсяг виконаної адвокатом роботи та пропорційність вартості правничої допомоги обсягу виконаної роботи; виходячи з принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що вартість наданої позивачу правничої допомоги в сумі 9000,00грн не виходить за розумні межі визначення розміру винагороди Адвокатського об`єднання та є належним чином доведеною.

За змістом п.3 ч.4 ст.129 ГПК України інші [крім судового збору] судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тож на відповідача покладається 8998,16грн вартості наданої позивачу правової допомоги у цій справі.

Відповідно до приписів ч.1 ст.130 ГПК України, ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» 50% судового збору, сплаченого за заявлення визнаної відповідачем вимоги про стягнення основного боргу (923,28грн), підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір в сумі 1557,21грн.

Керуючись ст.ст.2, 7, 13, 14, 74, 76-78, 80, 86, 126, 129, 130 (ч.1), 191, 210, 233, 236-238, 240 (ч.ч.4, 5), 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПК Індустрія», м.Харків, до Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Селидове Донецької області, про стягнення 92681,94грн боргу за поставлений товар, 4398,12грн пені, 3569,84грн 3% річних, 23874,86грн інфляційних задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (85401, Донецька область, м.Селидове, вул.Карла Маркса, 41; ідентифікаційний код 33426253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПК Індустрія» (61052, м.Харків, пров.Сімферопольський, буд.6, літера «Д-1»; ідентифікаційний код 38773958) 92681,94грн боргу за поставлений товар, 4372,73грн пені, 3569,84грн 3% річних, 23874,86грн інфляційних, 1557,21грн судового збору, 8998,16грн витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Після набрання рішенням законної сили постановити ухвалу про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПК Індустрія» (61052, м.Харків, пров.Сімферопольський, буд.6, літера «Д-1»; ідентифікаційний код 38773958) з Державного бюджету України 923,28грн судового збору, перерахованого платіжним дорученням №247 від 17.02.2022.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 02.07.2024.

Суддя О.М. Шилова

надр. 1 прим. у справу

(сторони мають електронні кабінети)