Рішення

від 28.06.2024 по справі 369/17244/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/17244/23

Провадження № 2/369/2576/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28.06.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді- Пінкевич Н.С.,

за участі секретаря судових засідань Соловюк В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Теремки», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» про розірвання договорів та стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2023 року позивачка звернулась до суду з даним позовом. Свої позовні вимоги мотивує наступним. 11 січня 2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Теремки» укладено Договір бронювання на об`єкт нерухомості, з метою висловлення наміру придання об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .

13 січня 2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» укладено договір № 92923-А/4 купівлі-продажу деривативу.

На виконання вищевказаних договорів ОСОБА_1 були сплачені грошові кошти за майнові права на квартиру та сплачено дериватив, що підтверджується платіжним інструкціями на загальну суму 213 969, 00 грн.

Також 13 січня 2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Теремки» укладено договір №150/03-22 купівлі-продажу майнових прав на квартиру. За період вересень 2020 року по грудень 2021 позивачкою було сплачено 418 123, 00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями. В підтвердження отримання вищезазначених коштів ТОВ «Житловий комплекс «Нові Теремки» було видано попередню довідку від 12.01.2022 року про виконання в повні мірі зобов`язань покупця.

Проте, у зв`язку із порушенням умов Договору 2 щодо строків готовності об`єкту до експлуатації, відповідачі неналежним чином виконують зобов`язання за договорами купівлі-продажу деривативу та майнових прав, не здійснюють будівництво об`єкта нерухомості. На неодноразові звернення Позивача про відмову від виконання договорів та їх розірвання відповідачі не відреагували, грошові кошти протягом 180 календарних днів з дати отримання заяв не повернули.

На підставі вищенаведеного Позивач просить суд:

розірвати Договір № 92923-А/4 купівлі-продажу деривативу, укладений 13.01.2020 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» та ОСОБА_1 ; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» на користь ОСОБА_1 сплачені грошові кошти за Договором № 92923-А/4 купівлі-продажу деривативу, укладеного 13.01.2020 року у сумі 292 566,84 грн., що еквівалентно 7 998,00 доларів США;

розірвати договір №150/03-22 купівлі-продажу майнових прав на квартиру , укладений 13.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Теремки» та ОСОБА_1 ; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Теремки» на користь ОСОБА_1 сплачені грошові кошти за Договором №150/03-22 купівлі-продажу майнових прав на квартиру у сумі 543 626,82 грн., що еквівалентно 15 279,50 доларів США.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.10.2023 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідачі до суду відзиву на позовну заяву не подали, про розгляд справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Ухвалу про відкриття, позовну заяву з додатками направлена за юридичними адресами відповідачів.

05 березня 2024 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання представники відповідачів не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Згідно ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є : 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ч.9 ст.130 ЦПК України у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Однак процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення судового рішення чи повістки-повідомлення з причин закінчення строку зберігання або без зазначення причини невручення. Жодними законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на єдину відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Оскільки у встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву не подано, на підставі ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ст.280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У відповідності до ч. 5 ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Прозастосування нормцивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді справу судіпершої інстанції»від 12.06.2009№2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124Конституції України та статті 3ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.11ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.202 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ста. 628 ЦК України).

Статтею 629ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 2 ст.11ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 655, 657ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Встановлено, що 13 січня 2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» укладено договір № 92923-А/4 купівлі-продажу деривативу щодо квартири кв. АДРЕСА_2 , проектний буд.22.

Відповідно до п. 5.1-5.3 Договору № 92923-А/4 купівлі-продажу деривативу продавець зобов`язується передати покупцю дериватив після підписання цього договір шляхом укладання Акту прийому-передачі деривативу. Акт прийому-передачі підписується сторонами після повної оплати деривативу за цим Договором. Підтвердженням права покупця на дериватив є акт прийому-передачі деривативу, якій є невід`ємною частиною цього Договору. Зобов`язання продавця щодо передачі покупцю деривативу згідно п.5.1. цього Договору вважаються виконаними з моменту передачі деривативу покупцю на підставі акту прийому-передачі деривативу

На виконання умов укладеного договору ОСОБА_1 сплатила ТОВ «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» - 92 566,84 грн., (що на час оплати еквівалентно 7 998 дол. США), що підтверджується платіжним інструкціями, які знаходяться в матеріалах справи.

Натомість ТОВ «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» свої зобов`язання згідно даного Договору не виконало,не передало в покупцю дериватив та не уклало акт прийому передачі деривативу.

13 січня 2020 року ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Теремки» укладено договір ТОВ «Житловий комплекс «Нові Теремки» купівлі-продажу майнових прав на квартиру. За даним договором ОСОБА_1 зобов`язувався прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_2 , проектний буд.22.

На виконання умов укладеного договору ОСОБА_1 сплатила грошові кошти ТОВ «Житловий комплекс «Нові Теремки» - 543 626,82 грн., що (що на час оплати еквівалентно 15 279,50 доларів США), що підтверджується платіжним інструкціями, які знаходяться в матеріалах справи.

12 січня 2022 року ТОВ «Житловий комплекс «Нові Теремки» було видано попередню довідку про виконання в повні мірі зобов`язань покупця.

Відповідно до п.5.3.8 покупець зобов`язаний не сплачувати платежі за договором до підписання акту прийому-передачі (пред`явлення до виконання) форвардного контракту.Сплачений платіж до підписання акту продавцем не зараховуєья в якості оплати, а повертається покупцю на вказані в заяві реквізити,к помилково сплачений.

Проте в супереч умовам Договору ТОВ «Житловий комплекс «Нові Теремки`ТОВ «Житловий комплекс «Нові Теремки» свої зобов`язання за договором не виконало: не передало у власність покупця майнові права на квартиру.

Відповідно до положень ст. ст. 626,628,629,638-640ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає і суті договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Статтею 651ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст.4ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

За ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У ст.627ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст.526 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Відповідачами позовна заява отримувалась, жодних заперечень, пояснень не надали, причин неможливості виконання умов договору щодо сплати коштів не повідомили. За таких обставин порушене право позивача на повернення коштів за будь-яких умов підлягає захисту шляхом стягнення з відповідачів на його користь переданих/отриманих грошових коштів в тому розмірі та сумі, в яких вони передавалися, а саме в розмірі 7998дол.США та 15279,50дол.США, що станом на дату подання позову складає 92 566,847 грн. та 543 626,82грн. відповідно.

Вказане також узгоджується із правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 7 липня 2020 року в справі № 296/10217/15-ц (провадження № 14-727цс19). Тому вимоги про стягнення заборгованості підлягають до задоволення.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Розподіл судових витрат суд здійснює на підставі ст.141ЦПК України та стягує їх з відповідачів відповідно до задоволеної частини вимог.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Теремки», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» про розірвання договорів та стягнення заборгованості задоволити.

Розірвати Договір № 92923-А/4 купівлі-продажу деривативу, укладений 13.01.2020 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» та ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» на користь ОСОБА_1 сплачені грошові кошти за Договором № 92923-А/4 купівлі-продажу деривативу, укладеного 13.01.2020 року у сумі 292 566,84 грн.(двісті дев`яносто дві тисячі п`ятсот шістдесят шість гривень 84 коп. ), що еквівалентно 7 998,00 доларів США (сім тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім доларів 00 центів ) та сплачений судовий збір в розмірі 3 998,60 грн. (три тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім гривень 60 коп.).

Розірвати Договір №150/03-22 купівлі-продажу майнових прав на квартиру, укладений 13.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Теремки» та ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Теремки» на користь ОСОБА_1 сплачені грошові кошти за Договором №150/03-22 купівлі-продажу майнових прав на квартиру у сумі 543 626,82 грн. (п`ятсот сорок три тисячі шістсот двадцять шість гривень 82 коп.), що еквівалентно 15 279,50 доларів США (п`ятнадцять тисяч двісті сімдесят дев`ять доларів США 50 центів) та сплачений судовий збір в розмірі 6 509,27 грн.(шість тисяч п`ятсот дев`ять гривень 27 коп.).

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Інформація про відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Теремки», адреса: Київська область, Бучанський район, с.Святопетрівське, бул.Тараса Шевченка, 10, оф.109, код ЄДРПОУ 40832467.

Інформація про відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН», адреса: Київська область, Бучанський район, с.Петропавлівська Борщагівка, вул.Соборна, 2в, оф.31, код ЄДРПОУ 36003268.

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 28 червня 2024 року.

СуддяНаталія ПІНКЕВИЧ