Рішення

від 05.06.2024 по справі 908/495/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/40/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2024 Справа № 908/495/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В. при секретарі судового засіданні Хрипко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕСГРУП (69050, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 7, ідентифікаційний номер 38024557)

про стягнення 160 887,75 грн, розірвання Договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку

представники сторін

від позивача: Білик Н.О., витяг

від відповідача: не з`явився

вільний слухач: Лизя А.С., паспорт НОМЕР_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 02/03.3-20/00211 від 22.01.2024 (вх. № 543/08-07/24 від 28.02.2024) Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕСГРУП про стягнення 160 887,75 грн заборгованості з орендної плати за Договором оренди землі № 201407000100676 від 19.12.2014; розірвання Договору оренди землі № 201407000100676 від 19.12.2014, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю БІЗНЕСГРУП; зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю БІЗНЕСГРУП повернути Запорізькій міській раді земельну ділянку загальною площею 0,0710 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0179, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мікояна, 4, у приданому для подальшого використання стані шляхом складання акту приймання-передачі.

Позов мотивовано невиконання відповідачем зобов`язань за Договором оренди землі в частині сплати орендної плати за землю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 28.02.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/495/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.03.2024, відкрито провадження у справі № 908/495/24, справі присвоєно номер провадження справи 19/40/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове зсідання призначено на 10.04.2024.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, судове засідання призначено на 17.04.2024.

Ухвалою суду від 17.04.2024, в порядку ст. 183 ГПК України, відкладено підготовче засідання на 16.05.2024

Ухвалою суду від 16.05.2024, в порядку ст. 185 ГПК України, закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 13.06.2024.

Ухвалою суду від 27.05.2024, у зв`язку з виробничою необхідністю, розгляд справи по суті призначено на 05.06.2024.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача в судовому засіданні 05.06.2024 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з`являвся, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом надсилання на його адресу вказану у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ухвал суду, які повертались з відміткою на довідці АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/495/24.

Судом також враховано, що не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відзив на адресу суду від відповідача у справі № 908/495/24 не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно зі ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає, що ним було вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/495/24, а його неявка не перешкоджала розгляду даної справи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

19.12.2014 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю БІЗНЕСГРУП (Орендар) укладено Договір оренди землі № 201407000100676 (Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, Орендодавець відповідно до рішення сорок восьмої сесії шостого скликання Запорізької міської ради №55/283 від 27.06.2014 надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розташування кафе, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мікояна, 4.

Пунктом 3 Договору, в оренду передається земельна ділянка площею 0,0710 га, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:07:044:0179.

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомості майна кафе орендаря, та інші об`єкти, що не відносяться до нерухомого майна відсутні. Земельна ділянка передається в оренду разом з кафе орендаря (п.п. 4, 5 Договору).

Орендодавець передав Орендарю земельну ділянку 0,0710 га, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:07:044:0179, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі земельної ділянки за Договором.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, щодо вказаної земельної ділянки, Договір оренди землі зареєстровано 19.12.2014 за № 201407000100676.

Згідно з п. 11 Договору сторонами погоджено, що Договір укладено до 27.06.2023.

Відповідно до п. 12 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 23 385,70 грн на рік, що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарних рік у цінах 2014 року.

Додатковою угодою № 201807000400258 від 06.11.2018 сторонами змінено п. 6 Договору, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 593 737,00 грн, та змінено п. 12 Договору, відповідно до якого орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 47 812,11 грн, що складає 3 % нормативно грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2018 року.

За умовами п. 13 Договору, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії.

Згідно з п. 34.6 Договору, Орендар зобов`язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати, відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Згідно з листом Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради вих. №06.1-14/53 від 09.01.2024 за наявними даними інформаційно-аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів LOGIKA, через яку у відповідності до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 627 здійснюється інформаційна взаємодія між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету та органами місцевого самоврядування, відповідачем протягом 2021, 2022, до 30.11.2023 до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації бюджету 18010600 Орендна плата з юридичних осіб кошти не сплачувались.

У зв`язку з наявністю у відповідача заборгованості з орендної плати позивач надіслав відповідачу 14.04.2024 претензію про сплату заборгованості з орендної плати та земельного податку вих. №07/07-11/0853 від 13.04.2023.

Відповіді відповідача на вказану вище претензію матеріали справи не містять.

Невиконання відповідачем зобов`язання щодо сплати орендної плати за землю стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, а саме: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, організація землеустрою, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Положеннями п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Отже, плата за землю здійснюється в залежності від суб`єкта належності земельної ділянки: власником землі сплачується земельний податок, а орендарем за договором оренди землі - орендна плата.

Згідно з п.п. 288.1-288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Як встановлено судом, згідно з п. 12 Договору в редакції Додаткової № 201807000400258 від 06.11.2018, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 593 737,00 грн, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 47 812,11 грн, що складає 3 % нормативно грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2018 року.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 14 Договору встановлено, що орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на відповідний розрахунковий рахунок місцевого бюджету.

Згідно зі ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 34.4 Договору, орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

За таких умов у відповідача виник обов`язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступними за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату в грошовій формі в 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2018 року, проіндексованої на коефіцієнти індексації, визначені законодавством, на відповідний період.

Відповідно до п. 31.4 Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного та повного внесення орендної плати.

За умовами п. 13 Договору, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії.

Виходячи зі змісту ст. 289.2, 289.3 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель на 1 січня поточного року та не пізніше 15 січня поточного року інформує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Пунктом 34.6 Договору встановлено, що орендар зобов`язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 12.01.2023 № 6-28-0.222-323/2-23 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2021 роки. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок складає за 2019 рік 1,0; 2020 рік 1,0; 2021 рік 1,1, за 2022 рік 1,15.

Таким чином, розмір річної орендної плати за 2021 рік становить: 1 593 737,00 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2020 року) * 1 (коефіцієнт індексації) = 1 593 737,00 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2021 рік) * 3% = 47 812,11 грн.

Розмір річної орендної плати за 2022 рік становить: 1 593 737,00 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2021 року) * 1,1 (коефіцієнт індексації) = 1 753 110,70 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2022 рік) * 3% = 52 593,32 грн.

Розмір річної орендної плати за 2023 рік становить: 1 753 110,70 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2022 року) * 1,15 (коефіцієнт індексації) = 2 016 077,30 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2023 рік) * 3% = 60 482,32 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за період з 01.01.2021 по 31.12.2023 становить: 47 812,11 грн + 52 593,32 грн + 60 482,32 грн = 160 887,75 грн.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем орендної плати за спірний період.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 160 887,75 грн орендної плати за землю за період з 01.01.2021 по 31.12.2023 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 37.3 Договору встановлено, що дія договору припиняється в разі розірвання договору оренди землі згідно з п. 38, 39.

За умовами п.п. 39, 39.1 Договору, розірвання договору оренди землі допускається в односторонньому порядку. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є несплата, несвоєчасна та/або неповна сплата орендарем орендної плати протягом 6-ти місяців.

Враховуючи викладене, у зв`язку з систематичним невиконанням відповідачем зобов`язань щодо сплати орендної плати за Договором за період з 01.01.2021 по 30.11.2023, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 160 887,75 грн, судом задоволено позовну вимогу про розірвання Договору оренди землі № 201407000100676 від 19.12.2014, укладеного сторонами.

Відповідно до п. 34.11 Договору, після закінчення строку договору орендар зобов`язаний договір поновити або повернути земельну ділянку орендодавцю за його вимогою в належному стані в порядку, встановленому договором.

Пунктом 24 Договору встановлено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

За приписами ч. 1 ст. 34 Закону України Про оренду землі, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Доказів повернення земельної ділянки відповідачем позивачу матеріали справи не містять та сторонами не подано.

Враховуючи задоволення судом позовної вимоги про розірвання Договору та наявність у відповідача обов`язку повернути земельну ділянку після припинення Договору оренди землі, позовна вимога про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕСГРУП повернути Запорізькій міській раді земельну ділянку загальною площею 0,0710 га з кадастровим номером 2310100000:07:044:0179, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мікояна, 4, у придатному для подальшого використання стані, шляхом складання акту приймання-передачі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕСГРУП (69050, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 7, ідентифікаційний номер 38024557) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915, на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, ЄДРПОУ 37941997, код 18010600) 160 887 (сто шістдесят тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 75 коп. заборгованості за Договором оренди.

3. Розірвати Договір оренди землі № 201407000100676 від 19.12.2014, укладений між Запорізькою міською радою (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915) та Товариством з обмеженою відповідальністю БІЗНЕСГРУП (69050, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 7, ідентифікаційний номер 38024557).

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю БІЗНЕСГРУП (69050, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 7, ідентифікаційний номер 38024557) повернути Запорізькій міській раді (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915) земельну ділянку загальною площею 0,0710 га з кадастровим номером 2310100000:07:044:0179, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мікояна, 4, у придатному для подальшого використання стані, шляхом складання акту приймання-передачі.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕСГРУП (69050, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 7, ідентифікаційний номер 38024557) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915 на розрахунковий рахунок UA058201720344270024000034816 в Державній казначейській службі України м. Київ, ЄДРПОУ 02140892) 9 084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано після виходу судді з щорічної відпустки - 03.07.2024.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.